Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 липня 2020 р. Справа №200/14600/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної шкоди у розмірі 34 424 грн.,
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної шкоди у розмірі 34 424 грн.
В обґрунтування заявленого позову позивачем зазначено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №77 від 07.09.2017 року солдат ОСОБА_1 з 07.09.2017 року був зарахований до списків особового складу частини та приступив до виконання обов'язків за посадою «механік - водій 3 танкового взводу 8 танкової роти 3 танкового батальйону».
Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №181 від 13.06.2019 року відповідач був виключений із списків особового складу частини з 13.06.2017 року.
Згідно із рапортом начальника речової служби військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_2 за вих.№7397 від 02.10.2019 року стало відомо, що необхідно направити матеріали про відшкодування за рахунок винних осіб, в тому числі відповідача, завданих державі матеріальних збитків до відповідних судів для списання встановленим порядком.
З наведених підстав, посилаючись на Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 суму у розмірі 34424,49 грн.
Від відповідача судом отримано клопотання, у якому він заперечив проти заявленого позову та зазначив, що у нього вдома залишився лише спальний мішок, який він не здав у встановленому порядку через притягнення до кримінальної відповідальності. Також відповідач вказав, що каремат він не отримував, а шолом кевларовий 1 шт. та бронежилет 1 шт. здав старшому лейтенанту Черненку, які він поклав до зброярської кімнати.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/14600/19-а від 03 липня 2020 року адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної шкоди у розмірі 34 424 грн. задоволений частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 у відшкодування шкоди суму 444 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
При розгляді справи судом встановлені такі обставини.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №77 від 07.09.2017 року солдат ОСОБА_1 з 07.09.2017 року був зарахований до списків особового складу частини та приступив до виконання обов'язків за посадою «механік - водій 3 танкового взводу 8 танкової роти 3 танкового батальйону».
Надана позивачем засвідчена копія наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №181 від 13.06.2019 року має, в тому числі, такий зміст:
«Старшого солдата ОСОБА_1 , який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , засудженого за вчинений злочин Сєверодонецьким міським судом Луганської області від 05 квітня 2019 року до покарання у вигляді 2 років тримання у дисциплінарному батальйоні, вважати таким, що вибув до військової частини НОМЕР_3 міста Києва.
З 13 червня 2017 року виключити із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. [...]
Провести відрахування вартості обмундирування в сумі 34424,49 грн., обчислену пропорційно часу, що залишився до кінця строку носіння.
Зняти з продовольчого забезпечення згідно каталогу продуктів харчування (обід) з 14 червня 2019 року».
Надана позивачем в подальшому інша копія цього ж наказу відрізняється від попередньої, оскільки не містить вказівки на зняття з продовольчого забезпечення.
З наданих документів випливає, що відповідач 13 червня 2017 року був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , тобто, на два місяці раніше дати зарахування до цієї ж військової частини 07 вересня 2017 року.
Пояснень щодо вказаних розбіжностей, зокрема, наявності можливої описки, позивачем протягом розгляду справи не надано.
До позовної заяви також додано довідку-розрахунок від 13.06.2019 року на речове майно солдата ОСОБА_1 , де містяться відомості про те, що костюм в/води (1 к.-т.) має вартість 177 гривень 00 копійок, костюм танковий (1 к.-т.) - 312 гривень 00 копійок, чоботи гумові (1 пар.) - 62 гривні 49 копійок, спальний мішок (2 шт.) - 888 гривень 00 копійок, бронежилет (1 шт.) - 22375 гривень 00 копійок, мішок спальний - 394 гривні 50 копійок, каремат - 30 гривень 00 копійок, шолом кевларовий (1 шт.) - 10415 гривень 00 копійок, чохол до шолому кевл. (1 шт.) 195 гривень 00 копійок (а.с.10).
У позовній заяві в обґрунтування заявлених вимог вказано, що відповідно до картки №1795/438 обліку майна особистого користування акт №521433 від 06.09.2017 року солдата ОСОБА_1 від 07.09.2017 року на день звільнення становить: шарф - труба з., кашкет польовий, шапка зимова, шарф-труба літо, куртка флісова, рукавички зимові, костюм польовий п/в, куртка утеплена польова ВВЗ, штани утеплені ВВЗ, футболка, труси / футболка, білизна натільна, білизна тепла/термо, шкарпетки літні, шкарпетки зимові, напівчеревики (туфлі) «В», черевики з в/берцями «А», тапочки казармені «Б».
При цьому позивачем зазначено, що відомості про втрату (псування) речей тривалого користування у частині відсутні.
Також, суд зауважує, що всупереч власному наказу № 181 від 13 червня 2019 року позивачем не вказана вартість обмундирування, обчислена пропорційно часу, що залишився до кінця строку носіння.
Особливості спірних відносин врегульовані нормами Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 3 жовтня 2019 року № 160-IX, якими позивач обґрунтовує заявлений позов.
Проте, вирішуючи справу, суд враховує, що вказаний Закон набрав чинності 31 листопада 2019 року, тобто після виключення відповідача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, оскільки відповідач був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 наказом №181 від 13 червня 2019 року, на час виникнення спірних правовідносин Закон України від 3 жовтня 2019 року № 160-IX чинності не набрав.
За вказаних обставин суд застосував при вирішенні справи постанову Верховної Ради України «Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі» від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР (надалі - Положення № 243/95-ВР), яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.
При вирішені справи суд дійшов висновку, що вимоги Положення № 243/95-ВР позивачем не дотримані.
Зокрема, в порушення пункту 2 Положення № 243/95-ВР позивачем не встановлена пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.
Тобто, з боку позивача не надано відомостей, яким саме чином спричинена шкода - розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності. Не наведено доказів додаткових витрат для військової частини для відновлення або придбання майна.
В порушення пунктів 17 та 18 Положення № 243/95-ВР не дотримано порядку призначення розслідування для встановлення причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.
Відповідно, за відсутності розслідування, відсутні висновки, передбачені пунктами 19 та 21 Положення № 243/95-ВР.
Всупереч пункту 22 Положення № 243/95-ВР відповідач, як військовослужбовець, який притягається до матеріальної відповідальності, не ознайомлений з матеріалами розслідування, позбавлений права подавати свої заперечення та клопотання на ім'я командира (начальника) військової частини.
Діючий станом на час звернення позивача до суду з цим позовом Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 3 жовтня 2019 року № 160-IX, містить схожі приписи.
Зокрема, статтею 8 вказаного Закону врегульоване проведення службового розслідування, за результатами якого складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності.
Норми діючого на цей час Закону від 3 жовтня 2019 року № 160-IX, відповідачем також не дотримані.
З наведених підстав, виходячи з аналізу норм, які регулюють спірні відносини, враховуючи досліджені матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено спричинення шкоди відповідачем в розмірі вартості зазначеного у позові майна. Зокрема, за відсутності проведеного позивачем розслідування не встановлено та не доведено перед судом, якими конкретно неправомірними діями військовослужбовця заподіяно шкоду; вимоги яких законів, військових статутів, порадників, інструкцій та інших нормативних актів при цьому було порушено; умисно чи з необережності та з якою метою заподіяно шкоду; чи заподіяно шкоду винною особою під час виконання службових обов'язків; умови та причини, що сприяли заподіянню шкоди, та її наслідки.
В тому числі, позивачем не наведено фактичне знаходження та подальша доля вартісного військового майна, такого, як бронежилет вартістю 22375 грн. та шолом кевларовий вартістю 10415 грн., незважаючи на те, що виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини не є підставою для списання вказаного майна.
За вказаних обставин рапорт начальника речової служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 за вих.№7397 від 02.10.2019 року складений за відсутності належним чином встановлених обставин заподіяння матеріальних збитків державі, і може свідчити про формальне ставлення та неналежний облік військового майна у Військовій частині НОМЕР_1 .
За приписами статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Враховуючи встановлені обставини відсутності розслідування (службового розслідування), порушення підстав та порядку притягнення військовослужбовців до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, суд дійшов висновку, що є достатньо підстав для вжиття заходів судового реагування, передбачених статтею 249 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 249, 256, 294 КАС України, суд
Про викладене в окремій ухвалі довести до відома Військової прокуратури Криворізького гарнізону (50099, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, 64, pru.krig@vppdr.gp.gov.ua) для вирішення питання щодо вжиття заходів прокурорського реагування щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Про прийняте рішення та вжиті заходи на виконання окремої ухвали повідомити суд не пізніше двох місяців після її надходження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Г.А. Чекменьов