Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 червня 2020 р. Справа№200/2706/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабіч С.І., за участю секретаря судового засідання Сафронової Ю.Л. та представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача - Яковлєвої А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування вимоги і визнання протиправним та скасування рішення та про зобов'язання вчинити певні дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області відповідно до якого просить:
- скасувати вимогу № 40685-42 від 29 березня 2019 року по сплаті податкового боргу на суму 5 668, 00 грн., затверджену Головним управлінням ДПС у Донецькій області;
- визнати протиправним та скасувати рішення № 39/05-99-50-33/2480812555 від 01 жовтня 2019 року про анулювання реєстрації ФОП ОСОБА_1 , як платника єдиного податку, прийняте відповідачем;
- зобов'язати відповідача внести до реєстру платників єдиного податку другої групи ФОП ОСОБА_1 .
Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідачем протиправно прийняте спірні вимогу та рішення, оскільки заборгованості по сплаті єдиного податку за попередні періоди чи у вказаному в акті перевірки періоді і по теперішній час у нього не існує, бо сплата єдиного податку здійснювалась кожного місяця, що підтверджується відповідними платіжними квитанціями.
Вказує, що єдиним випадком відсутності оплати єдиного податку в липні 2019 року було перебування у відпустці, про яку він попередив відповідача завчасно заявою №94074/10 від 27.06.2019 року згідно п.295.5 ст.295 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), де зазначається, що він має право під час відпустки не сплачувати єдиний податок.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав правомірності прийнятого рішення,, серед іншого, посилаючись на наявність у позивача податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
16 березня 2020 року ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою суду від 08 квітня 2020 року суд вирішив замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням та призначити підготовче засідання на 28 квітня 2020 року.
Ухвалою суду від 01 червня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 16 червня 2020 року.
Позивач у призначене судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Розглянувши заяви сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з 21 червня 2000 року перебуває на обліку, як фізична особа підприємець в Бахмутському управлінні ГУ ДПС у Донецькій області (а.с. 8).
На підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 14 березня 2014 року № 1405025101232, з 01 квітня 2014 року включений до реєстру платників єдиного податку, як платник єдиного податку ІІ групи зі ставкою 20 % (а.с. 10-11).
30 вересня 2019 року, ГУ ДПС у Донецькій області було проведено камеральну перевірку, щодо порушення платником єдиного податку фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, за -результатами, якої був складений акт № 23/05-9950-33/2480812555 (а.с. 17-18).
За результатами перевірки було встановлено у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів згідно абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового Кодексу України, а саме: 01 квітня 2019 року - 5 668 грн., 01 травня 2019 року - 5 669, 22 грн., 01 червня 2019 року - 75 683, 72 грн., 01 липня 2019 року 5 709, 12 грн., 01 серпня 2019 року - 5709, 12 грн., 01 вересня 2019 року 6 228, 28 грн.
З 01 квітня 2019 року по теперішній час фізична особа - підприємець ОСОБА_1 згідно вимог п.295.1. ст. 295 та має заборгованість по єдиному податку станом на 30.09.2019 року в сумі 6306,28 грн., що підтверджується інтегрованою карткою платника податків (а.с. 65).
На підставі висновків акту перевірки від 30.09.2019 року за № 23/05-9950-33/2480812555 ГУ ДПС у Донецькій області було винесено рішення № 39/05-99-50-33/2480812555 від 01 жовтня 2019 року про анулювання реєстрації платником єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (а.с. 16).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно положень пп. 21.1.1-пп. 21.1.5 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПК України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 299.10 ст. 299 ПК України, в редакції, що була чинною станом на момент прийняття спірного рішення про анулювання реєстрації позивача, як платника єдиного податку (01.10.2019 року), реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі
1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;
4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаро виробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.
Відповідно до абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 названого Кодексу платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;
Отже, наявність у платника податків боргу протягом останніх двох послідовних кварталів є підставою для анулювання свідоцтва платника податку за рішенням органу державної податкової служби.
Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.( п.300.1 ст.300 Податкового Кодексу України)
Як встановлено з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваного рішення стала наявність у позивача податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
01 жовтня 2019 року відповідачем сформовано рішення № 39/05-99-50-33/2480812555 про анулювання реєстрації платником єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з 01 жовтня 2019 року на підставі пункту 299.10 статті 299 з урахуванням підпункту 8 пункту 298.2.3 статті 298 Кодексу (а.с. 16).
Верховний суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував наступні висновки: по справі №813/1465/17 від 21.02.2018 року ( Ю9901/5215/17)
« .. Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку І - ІІІ груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення .. »
Відповідно до статті 67 Конституції України відповідач зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.
Згідно з статтею 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункт 14.1 стаття 14 Податкового кодексу України).
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк (підпункт 14.1.156 пункт 14.1стаття 14 Податкового кодексу України).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Виконанням податкового обов'язку згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1. ст . 59 Кодексу)
Суд звертає увагу позивача на те, що його податковий борг, відображений в розрахунку до податкової вимоги від 29 березня 2019 року № Ф-40685-42 складається, у тому числі (і у переважній частині) з нарахованих штрафних санкцій з єдиного податку згідно податкового повідомлення - рішенню (форма 'Ш') № 0002314210 від 31 січня 2019 року (а.с. 94).
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
Судом встановлено, що направлене відповідачем на адресу позивача податкове повідомлення - рішення (форма 'Ш') № 0002314210 від 31 січня 2019 року, було повернено поштовою службою з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання", датою на поштовому штемпелі вказано 06.03.2019 року, у повідомленні про вручення зазначено "№ 77 від 07.03.2019 року" (а.с. 97-98).
Про вказану обставину відповідачем складено відповідний акт № 77 від 07.03.2019 року.
Таким чином, відповідачем було направлено вказане податкове повідомлення - рішення у порядку, встановленому ПК України і воно вважається врученим позивачу 07.03.2019 року.
У вказаному рішенні міститься вимога про сплату коштів протягом десяти календарних днів, що настають за днем його отримання.
Пунктом 54.5 ст. 54 ПК України встановлено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Проте, позивачем не надано суду доказів оскарження податкового повідомлення - рішення (форма 'Ш') № 0002314210 від 31 січня 2019 року на суму штрафу 5 613,30 грн., в адміністративному чи судовому порядку суду, станом на момент прийняття спірних вимог та рішення про анулювання його реєстрації.
Отже, з 18.03.2019 року у позивача виник податковий борг з єдиного податку на суму 5 613,30 грн.
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Абзац 2 п. 87.9 ст. 87 ПК України встановлює, що спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З облікової картки позивача з єдиного податку судом встановлено, що поточні суми податку, сплачені позивачем, відповідно до квитанцій, доданих до позовної заяви, відповідно до вимог п. 87.9 ст. 87 ПК України, було спрямовано відповідачем у рахунок погашення податкового боргу за рішенням, що призвело до виникнення поточної заборгованості протягом спірного періоду.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.(п.59.1. ст.59 ПК України)
Відповідно до п.59.3 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Механізм формування, надсилання, вручення та відкликання податкових вимог контролюючими органами, визначено Порядком направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 року № 61 ( далі - Порядок).
Пунктом 2 розділу ІІ Порядку передбачено, що податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму:
- узгодженого грошового зобов'язання;
- непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному кодексом
Згідно з п.1 розділу ІІІ Порядку податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - ІТС).
Оскаржувану вимогу було сформовано автоматично ІТС у зв'язку з наявністю податкового боргу.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
При цьому, за приписами частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення.
Таким чином, керуючись вимогами п.59.1 ст.59 ПК України та відповідно до вимог п.1 розділу ІІІ Порядку, у зв'язку із наявністю заборгованості в ІКП позивача станом на 28.03.2019 року на суму 5 668 грн., відповідачем доведено правомірність формування та направлення на адресу боржника спірної податкової вимоги від 29.03.2019 року № 40685-42 з єдиного податку на суму основного платежу - 54,70 грн. та штрафу - 5613,30 грн., а всього - 5 668,00 грн.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині скасування спірної вимоги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
Оскільки в ході розгляду справи знайшов підтвердження факт наявності у позивача податкового боргу з єдиного податку на кожне перше число протягом двох послідовних кварталів до прийняття спірного рішення, відповідачем правомірно прийняте спірне рішення щодо анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку.
Враховуючи викладене, вимоги про скасування цього рішення та про внесення позивача до реєстру платників єдиного податку є безпідставними, необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
З огляду на положення ст.139 КАС України, у зв'язку з відмовою у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати, у вигляді суми сплаченого судового збору відшкодуванню не підлягають.
Керуючись Податковим кодексом України, Порядком направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 року № 61, Кодексом адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування вимоги і визнання протиправним та скасування рішення та про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення складене у повному обсязі 03 липня 2020 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Приймаючи до уваги розгляд даної справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.3 розділу 6 Прикінцеві положення КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя С.І. Бабіч