06 липня 2020 року Справа № 160/3211/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427; м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26) щодо зменшення позивачу розміру пенсії за віком, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427; м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26) поновити виплату щомісячної пенсії віком у розмірі 7167,44 грн. та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) заборгованість з різниці у виплаті пенсії за віком, починаючи з 01.06.2019 року до моменту поновлення її виплати.
В обґрунтування позову позивачами зазначено, що вона є пенсіонерами за віком. Розмір щомісячної отримуваної пенсії складав станом на 01.06.2019р. - 7167,44 грн. на місяць. Починаючи з 01.06.2019р. позивачам безпідставно припинено виплату пенсії. Рішенням Дніпропетровського окружного адмініративного суду від 10.10.2019р. у справі №160/7798/19 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату щомісячної пенсії за віком та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за віком, починаючи з 01.06.2019 року до моменту поновлення її виплати.
У січня 2020 року відповідач виплатив заборгованість з період затримки виплати пенсії, але виходячи з розміру не 7167,44 грн. на місяць, а з мінімального розміру пенсії, який існує в нинішній час - 1919,39 грн. На запит відповідач надав повідомлення про те, що ним була проведена перевірка сум заробітної плати за період з 01.09.1991р. по 31.08.1996р. на підприємстві і нібито виявлені розбіжності в первинних документах, що призвело до завищення розміру пенсії. Позивач вважає, що виплата у неповному розмірі стала підставою для звернення з даним позовом до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адмініративного суду від 25.03.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
14.04.2020р. засобами електронного зв'язку та 16.04.2020р. засобами поштового зв'язку від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на те, що з метою здійснення необхідних заходів для поновлення виплати пенсії, через відсутність паперової пенсійної справи ОСОБА_1 та не бажання позивачки надати необхідні документи для відновлення пенсійної справи, на виконання зазначеного рішення з урахуванням довідок №11, №12 і №13 від 11.09.2019р., №2/17 від 13.09.2019р., №2/17 від 16.09.2019р. та копій інших документів, наданих підприємствами на запит головного управління, рішення Дніпропетровського окружного адмініративного суду від 10.10.2019р. по справі №160/7798/19 виконано - поновлено виплату пенсії в розмірах передбаченому діючим законодавством.
Станом на 06.07.2020р. до суду не надходили інші письмові заяви по суті справи від сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком та згідно довідки №390/04-04/06 від 10.02.2020р. отримувала пенсію до 01.06.2019р. в розмірі 7167,44 грн.
З 01.06.2019р. позивачу було припинено виплату пенсії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адмініративного суду від 10.10.2019р. у справі №160/7798/19 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату щомісячної пенсії за віком та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за віком, починаючи з 01.06.2019 року до моменту поновлення її виплати.
В описовій частині вищезазначеного рішення вказано наступе:
«Листом від 31.07.2019 № 5557/Д-09 Відділом з питань призначення та перерахунків пенсій № 4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було надано відповідь, в якій зазначив, що з 01.04.2016 управління Пенсійного фонду України в Дніпровському, Заводському та Баглійському районах м. Дніпродзержинська реорганізовані шляхом злиття в Дніпродзержинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області відповідно ро постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» від 16.12.2005 № 1055, та в ході інвентаризації встановлено відсутність пенсійної справи ОСОБА_1 . Для поновлення паперової пенсійної справи ОСОБА_1 було запрошено до Пенсійного фонду України з метою надання копій документів, для поновлення пенсійної справи, оскільки після запрошення позивач не зверталась до територіального органу Пенсійного фонду України, фахівцями відділу здійснені виїзди на адресу проживання, яка зазначена в електронних документах пенсійної справи, за вказаною адресою двері ніхто не відчинив, на підставі чого були складені акти виїзду від 27.04.2018, від 03.05.2019, та залишені письмові запрошення. З червня місяця 2019 року виплату пенсії призупинено до встановлення місцезнаходження позивача. Для поновлення виплати пенсії необхідно терміново надати копії наступних документів: паспорту, ідентифікаційного номеру, трудової книжки, свідоцтво про народження дітей, свідоцтво про одруження, також при собі необхідно мати оригінали зазначених документів.
В тому числі, згідно копії розпорядження Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області від 10.05.2019 року, позивачу закрито особовий рахунок з 01.06.2019 року до з'ясування».
В подальшому листом вих.№3518-1115/Д-03/8-2800/20від 11.02.2020р. Департамент пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України повідомив позивача про те, що Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області проводилася перевірка сум заробітної плати за період роботи з 01.09.1991 по 31.08.1996, з урахуванням яких було обчислено розмір пенсії. За результатами проведеної роботи встановлено невідповідність сум заробітної плати, з яких обчислено розмір пенсії, сумам зазначеним в первинних документах, що призвело до виплати пенсії у завищеному розмірі.
Згідно із положеннями ч.1 - 2 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (ч.8 ст.382 КАС України).
Крім того, відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Суд зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18).
В позовній заяві позивач зазначив, що предметом позову є протиправність дій відповідача щодо заниження розміру виплачуваної пенсії за віком, яку вона отримувала протягом більше, ніж 10 років, та вказала, що у січня 2020р. здійснена виплата заборгованості за період затримки виплати пенсії, але виходячи не з розміру 7167,44 грн. на місяць, який вона отримувала до 01.06.2019р., а виходячи з мінімального розміру пенсії.
Суд, проаналізувавши предмет позову у цій справі, дійшов висновку, що він фактично спрямований на виконання іншого судового рішення (Рішенням Дніпропетровського окружного адмініративного суду від 10.10.2019р. у справі №160/7798/19), яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату щомісячної пенсії за віком та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за віком, починаючи з 01.06.2019 року до моменту поновлення її виплати.
Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області поновити виплату щомісячної пенсії віком у розмірі 7167,44 грн. та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з різниці у виплаті пенсії за віком, починаючи з 01.06.2019 року до моменту поновлення її виплати, фактично спрямований на виконання вищезазначеного судового рішення.
Отже, у спірних відносинах наявні обставини, з якими ст. 382 КАС України пов'язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаних судових рішень порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
У зв'язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 20.02.2019 по справі № 806/2143/15, від 03.04.2019 по справі № 820/4261/18.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку щодо необхідності відмови в задоволенні позову повністю.
Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 2, 5, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко