06 липня 2020 р.Справа №160/7315/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник В.М., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі №160/7315/20 за позовом акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличко Віктора Анатолійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови, -
02 липня 2020 року акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличка Віктора Анатолійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 , в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличко Віктора Анатолійовича від 24.06.2020 року про накладення штрафу у ВП №62222161.
Разом з позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити дію постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличко Віктора Анатолійовича від 24.06.2020 року про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн. у виконавчому провадженні № 62222161 - до набрання законної сили рішенням суду по суті у даній справі.
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що згідно оскаржуваної постанови приватний виконавець, при примусовому виконанні у виконавчому провадженні №62222161 виконавчого листа №200/13084/18 виданого 01.06.2020 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, наклав на АТ «Дніпрогаз» штраф у розмірі 5100,00 грн. за невиконання без поважних причин боржником АТ «Дніпрогаз» рішення суду та вимог постанови про відкриття виконавчого провадження №62222161, та зобов'язав АТ «Дніпрогаз» відновити/підключити газопостачання та встановити лічильник газу типу Metrix G10 зав.№01714155 (2018) з показаннями 000002,68 куб.м., що знаходиться у публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз», запакований у пакет і запломбований пломбою С45126034, у будинку АДРЕСА_1 та який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), протягом десяти робочих днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу.
Однак, заявник стверджує, що невиконання рішення суду пов'язано з поважними причинами, зокрема з тим, що рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05.12.2019 у справі №200/13084/18 року, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, оскільки 10.06.2020 р. оскаржено в апеляційному порядку.
Постанова про накладення штрафу від 24.06.2020 р. винесена приватним виконавцем незаконно, оскільки порушення судом права особи у доступі до суду та оскарження судового рішення свідчать про те, що рішення суду не набрало законної сили.
Виконання судового рішення призведе до невідворотності його наслідків, оскільки після цього буде всупереч встановленого законодавством порядку, без належних правових підстав відновлено газопостачання на об'єкт споживача та встановлено лічильник газу типу Metrix G10 зав. №01714155 (2018), в який внесено недопустимі конструктивні зміни, замість вже встановленого газового лічильника Оператора ГРМ, який є повністю придатним до експлуатації. Після вчинення таких дій неможливо буде повернути систему газопостачання у попередній стан та припинити газопостачання, оскільки споживач не надає до неї доступ представникам Оператора ГРМ.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши вищевказану заяву, суд враховує наступне.
Частинами першою, другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.
В той же час заходи забезпечення адміністративного позову мають бути належними та відповідними заявленому адміністративному позову, стосуватись прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі, з приводу порушення яких заявлено адміністративний позов.
Також при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;
- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;
- ймовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Як вбачається із заяви про забезпечення позову, в обґрунтування протиправності оскаржуваної постанови державного виконавця, представник позивача неодноразово зазначає про протиправність дій Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, що виразилися у порушенні строків, не розгляді заяв, тощо. Саме цим судом видано виконавчий лист, на підставі якого відповідачем було відкрито виконавче провадження.
Однак, суд вважає ці посилання недоречними, оскільки Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська не є стороною у даній справі, та зазначає про право позивача на апеляційне оскарження в разі незгоди АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" з певним рішення суду.
Також, забезпечення позову у спосіб, який пропонує позивач, фактично є вирішенням спору по суті без судового розгляду, що є неприпустимим.
Крім того, з матеріалів позовної заяви та з заяви про забезпечення позову суд не вбачає очевидних ознак протиправності дій відповідача, що є однією з умов у вирішенні питання про забезпечення адміністративного позову.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що заява представника позивача про забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 5 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 150, 154, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі №160/7315/20 за позовом акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличко Віктора Анатолійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови - відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 293, 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.М. Олійник