06 липня 2020 року Справа 160/7057/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МІНОКС Б'ЮТІ ФАРМ» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-
30.06.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МІНОКС Б'ЮТІ ФАРМ» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача: №1165256/42138946 від 17.05.2019 року, податкова накладна №16; №1165257/42138946 від 17.05.2019 року податкова накладна №17; №1184122/42138946 від 06.06.2019 року, податкова накладна №20; №1184124/42138946 від 06.06.2019 року, податкова накладна №23; №1184126/42138946 від 06.06.2019 року податкова накладна №25; №1184127/42138946 від 06.06.2019 року, податкова накладна №27; №1206188/42138946 від 27.06.2019 року, податкова накладна №29; №1224368/42138946 від 17.07.2019 року, податкова накладна №31; №1237822/42138946 від 29.07.2019 року, податкова накладна №33; №1237824/42138946 від 29.07.2019 року, податкова накладна №34; №1243094/42138946 від 02.08.2019 року, податкова накладна №36; №1244346/42138946 від 05.08.2019 року, податкова накладна №37 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати зупинення, які оформлені квитанціями: -рішення №1165256/42138946 від 17.05.2019 року, податкова накладна № 16, квитанція №9100556532 від 15.05.2019 року; рішення №1165257/42138946 від 17.05.2019 року, податкова накладна №17, квитанція №9100561896 від 15.05.2019 року; - рішення №1184122/42138946 від 06.06.2019 року, податкова накладна №20, квитанція №9113666662 від 31.05.2019 року; - рішення №1184124/42138946 від 06.06.2019 року, податкова накладна №23, квитанція № 9113650536 від 31.05.2019 року; - рішення №1184126/42138946 від 06.06.2019 року, податкова накладна №25, квитанція № 9113677041 від 31.05.2019 року; - рішення №1184127/42138946 від 06.06.2019 року, податкова накладна №27, квитанція №9113683024 від 31.05.2019 року; - рішення №1206188/42138946 від 27.06.2019 року, податкова накладна №29, квитанція №9135649582 від 25.06.2019 року; - рішення №1224368/42138946 від 17.07.2019 року, податкова накладна №31, квитанція №9150597391 від 11.07.2019 року; - рішення №1237822/42138946 від 29.07.2019 року, податкова накладна №33, квитанція №9160923860 від 24.07.2019 року; - рішення №1237824/42138946 від 29.07.2019 року, податкова накладна №34, квитанція №9160905913 від 24.07.2019 року; - рішення №1243094/42138946 від 02.08.2019 року, податкова накладна №36, квитанція №9167642698 від 31.07.2019 року; - рішення №1244346/42138946 від 05.08.2019 року, податкова накладна №37, квитанція №9167697711 від 31.07.2019 року;
- зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 16 від 16.04.2019 року, № 17 від 24.04.2019 року, № 20 від 07.05.2019 року, № 23 від 14.05.2019 року, № 25 від 21.05.2019 року, № 27 від 28.05.2019 року, № 29 від 07.06.2019 року, № 31 від 21.06.2019 року, № 33 від 02.07.2019 року, № 34 від 09.07.2019 року, № 36 від 16.07.2019 року, № 37 від 24.07.2019 року, датою їх подання.
Відповідно до пунктів 1, 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, в КАС України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас згідно з п. 56.19 ст. 56 цього Кодексу в разі, коли до подання позовної заяви до суду проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.10.2019 року у справі №640/20468/18 сформулював правовий висновок:
«Із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.»
Так, з позовних матеріалів вбачається, що позивачем було оскаржено рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних до Комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України, проте скарги позивача залишені без задоволення. Таким чином, позивачем використано досудовий порядок врегулювання спору.
Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом - 30.06.2020 року, щодо оскарження рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнятих 17.05.2019 року, 06.06.2019 року, 27.06.2019 року, 17.07.2019 року, 29.07.2019 року, 02.08.2019 року, 05.08.2019 року, тобто позивач звернувся з вказаними позовними вимогами з пропуском тримісячного строку встановленого законом.
Так, відповідно до ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та докази на підтвердження поважності причин пропуску такого в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.
Також, відповідно до ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору обчислюється відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 року №294-IX, станом на 1 січня 2020 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 2102,00 грн.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем заявлено 24 вимоги немайнового характеру, отже сума судового збору за заявлені вимоги немайнового характеру складає - 50 448,00 грн.
Позивач до позовної заяви долучив платіжне доручення №491від 26.06.2020 року про сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн., таким чина сума несплаченого судового збору складає - 48 346,00 грн.
Для сплати судового збору за подання адміністративного позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити:
Отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989253
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA238999980313131206084004008
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Також, пунктом 5 частини 4 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів
З тексту позовної заяви вбачається, що позивач визначив відповідачами по справі - Державну фіскальну службу України та Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, при цьому позовні вимоги звернені до відповідача, не конкретизовано яка вимога до якого відповідача звернута.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити суб'єктний склад сторін у справі або уточнити зміст позовних вимог.
Суд звертає увагу, що при усуненні недоліків позовної заяви необхідно враховувати вимоги ч. 1 ст. 161 КАС України, відповідно до, якої вказано, щодо позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МІНОКС Б'ЮТІ ФАРМ» - залишити без руху.
Встановити позивачу строк у 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків визначених в ухвалі суду.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Дєєв