Ухвала від 06.07.2020 по справі 160/7335/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)

06 липня 2020 року Справа 160/7335/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., розглянувши матеріали позовної заяви Приватної науково-виробничої фірми «Акцент» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00198; визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000046/2, -

ВСТАНОВИВ:

03.07.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватної науково-виробничої фірми «Акцент» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00198; визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000046/2.

Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи є передбачені нормами Кодексу адміністративного судочинства України підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Вивчивши подані позовні матеріали, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов подано з порушенням вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 15 КАС України, судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.

Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною 3 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до ч.2 ст.46 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

Відповідно ч. 3 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.

Згідно ч. 3 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

П. 5 ч.5 ст.160 КАС України передбачено, що в позовній заві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Вивчивши подані позовні матеріали, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов подано з порушенням вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 102,00 гривень.

За подання до адміністративного суду позовної заяви суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або ФОП немайнового характеру встановлюється ставка судового збору - 1 розміру прожиткового мінімуму, - 2 102,00 грн.

Зі змісту позовної заяви, предметом зазначеного позову є визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00198; визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000046/2.

Відтак, судовий збір за подання даної позовної заяви до суду повинен бути сплачений у розмірі 2 102,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем сплачений судовий збір за подання даної позовної заяви до суду у розмірі 2102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4058 від 18.06.2020 р., однак надана копія останнього, замість оригіналу.

Суд зазначає, що позовну заяву підписано директором ПНВФ «АКЦЕНТ» - М.Л. Урицьким.

Доказів в підтвердження повноважень на підписання директором ПНВФ «АКЦЕНТ» - М.Л. Урицьким, поданої позовної заяви до суду надано не було.

До матеріалів позовної заяви не надано доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, викладені у прохальній частині позовної заяви від 03.07.2020 р., зокрема, не надано належним чином завірені та перекладені на українську мову документи, з офіційним апостилем, в обґрунтування кількісних та якісних показників, покладених в основу методу декларування, обраного позивачем.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 171 КАС України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

З урахуванням зазначеного вище, суд вважає, що позивачу необхідно надати до суду: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, зокрема, надати належним чином завірені та перекладені на українську мову документи, з офіційним апостилем, в обґрунтування кількісних та якісних показників, покладених в основу методу декларування, обраного позивачем.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення зазначених вище недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватної науково-виробничої фірми «Акцент» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00198; визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000046/2, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 20 липня 2020 року.

Роз'яснити позивачу, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання до суду: оригіналу платіжного доручення від 18.06.2020 р. №4058; доказів в підтвердження повноважень на підписання директором ПНВФ «АКЦЕНТ»- М.Л. Урицьким, поданої позовної заяви; доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, зокрема, надати належним чином завірені та перекладені на українську мову документи, з офіційним апостилем, в обґрунтування кількісних та якісних показників, покладених в основу методу декларування, обраного позивачем.

Суд роз'яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута. Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.О. Жукова

Попередній документ
90206224
Наступний документ
90206226
Інформація про рішення:
№ рішення: 90206225
№ справи: 160/7335/20
Дата рішення: 06.07.2020
Дата публікації: 07.07.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару