06 липня 2020 року Справа №160/7100/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф386223 від 03.05.2018р., -
26.06.2020р. (згідно накладної GrandEX) ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області та просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо винесення вимоги №Ф386223 від 03.05.2018р.
- скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) №Ф386223 від 03.05.2018р.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Відповідно до п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначається, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Разом з тим, позовна заява не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги заявлені до Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області з урахуванням того, що оспорювану вимогу було прийнято Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, яке не є припиненим і продовжує здійснювати свої повноваження, в порушення вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, щодо позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За приписами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову фізичною особою майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та за подання адміністративного позову фізичною особою немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2020р. становить 2102рн.
Частиною 3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Тобто, за подання даного адміністративного позову, в якому одночасно об'єднано вимоги майнового характеру (про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та немайнового характеру (визнання протиправними дій), позивач повинна була сплатити судовий збір у загальному розмірі 1681,60 грн., виходячи із розрахунку: (за немайнові вимоги: 2102,00 грн.*0,4) + (за майнові вимоги: 840,80 з урахуванням мінімальної ставки судового збору).
Разом з тим, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до адміністративного позову додано документ про сплату судового збору лише у розмірі 840,80 грн. за подання даного адміністративного позову за вимоги майнового характеру в порушення вимог ст.ст. 4, 6 Закону України "Про судовий збір" та ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, відповідно до вимог ч.2, ч.3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, у відповідності до вимог ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено десятиденний строк на оскарження вимоги про сплату ЄСВ.
Отже, позивач повинна була звернутися із адміністративним позовом щодо оскарження вимоги відповідача №Ф386223 від 03.05.2018р. про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску у строк до 13.05.2018р. (включно), з урахуванням ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Проте, даний адміністративний позов поданий позивачем лише 26.06.2020р. (згідно накладної GrandEX), тобто з пропущенням десятиденного строку, встановленого ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані, вказані нею у заяві, визнані судом не поважними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також і за приписами ч.6 ст.161 вказаного Кодексу передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до адміністративного позову не додано заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку в порушення вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст.123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, шляхом надання до канцелярії суду:
- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги заявлені до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, з урахуванням того, що оспорювана вимога приймалася Головним управлінням ДФС у Дніпроперовській області, яке не є припиненим та продовжує здійснювати свої повноваження, у відповідності п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. (1681,60 грн. - 840,80 грн.) з урахуванням сплаченої частини судового збору за подання даного адміністративного позову до суду з вимогами немайнового характеру у відповідності до вимог ст.ст. 4, 6 Закону України "Про судовий збір", ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись п.5 ч.5 ст.160, ч.1 ст.123, ч.3 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф386223 від 03.05.2018р. - залишити без руху.
Позивачеві у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги заявлені до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, з урахуванням того, що оспорювана вимога приймалася Головним управлінням ДФС у Дніпроперовській області, яке не є припиненим та продовжує здійснювати свої повноваження, у відповідності п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. (1681,60 грн. - 840,80 грн.) з урахуванням сплаченої частини судового збору за подання даного адміністративного позову до суду з вимогами немайнового характеру у відповідності до вимог ст.ст. 4, 6 Закону України "Про судовий збір", ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №UA238999980313131206084004008 УК у Чечелівському районі м.Дніпра, код ЄДРПОУ 37989253 банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва