02 липня 2020 року Справа № 160/13463/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до національного агентства з питань запобігання корупції (бульвар Дружби народів, 28, м. Київ, 01103, код ЄДРПОУ 40381452) про визнання протиправними та скасування рішень,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі відповідач), в якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.03.2020 року, просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції №3410 "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , головою Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради";
- визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції №3411 "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , головою Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради";
- визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції №3412 "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , головою Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради"
- визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 3426 від 17.10.2019 року «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов'язаного з корупцією, та направлення рішення "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , головою Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради" до Національної поліції України».
В обгрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з рішеннями відповідача від 17.10.2019 року №3410, №3411, №3412, оскільки вважає, що відповідачем було порушено порядок проведення перевірки, зокрема, порушено строк прийняття рішення за результатами перевірки. Порядком проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.02.2017 року №56, визначено, що повна перевірка декларації здійснюється впродовж 60 календарних днів з дня прийняття рішення про проведення перевірки; у разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів. Позивач вважає, що строк прийняття рішень про результати здійснення повної перевірки декларацій від 17.10.2019 №3410, №3411, №3412 відповідачем порушено, оскільки рішення за результатами повної перевірки прийняті аж на 292 день з дня прийняття рішення про проведення перевірки, що суперечить п. 12 зазначеного Порядку. Враховуючи те, що рішення від 17.10.2019 року №3410, №3411, №3412 були прийняті з порушеннями, то такі підлягають визнанню протиправними та скасуванню також і рішення від № 3426 від 17.10.2019 року.
Отже, на думку позивача, оскаржувані рішення є протиправними, тому позов підлягає задоволенню.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву від 19.02.2020 року, в якому просив в задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи тим, що під час проведення повної перевірки декларацій позивача за 2015, 2016 та 2017 роки НАЗК встановлено факти подання у деклараціях недостовірних відомостей. За результатами з'ясування достовірності задекларованих відомостей відповідачем встановлено, що позивач у деклараціях за 2015, 2016 та 2017 роки відобразив недостовірні відомості. Якщо в результаті повної перевірки декларації було встановлено відображення у декларації недостовірних відомостей, то разом з рішенням про результати здійснення повної перевірки декларації НАЗК приймає рішення щодо направлення рішення про результати здійснення повної перевірки декларації до спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції з урахуванням положень ст. 216 КПК України. Оскаржувані рішення містять висновки виключно Національного агентства, зроблені за результатами повної перевірки декларації. Відповідач вважає, що оскаржувані рішення прийняті НАЗК без порушення вимог чинного законодавства, чим спростовуються твердження позивача про протиправність цих рішень. На думку відповідача є хибним твердження позивача про порушення НАЗК строків проведення повної перевірки декларацій позивача за 2015, 2016 та 2017 роки з огляду на те, що Порядком №56 не встановлені граничні терміни для опрацювання отриманих в рамках здійснення повної перевірки матеріалів та складення і прийняття рішень. Порядком №56 не встановлено строк для прийняття рішення про результати здійснення повної перевірки, тобто не передбачено, що таке рішення повинно бути прийнято НАЗК протягом 60 або 90 днів з моменту прийняття рішення про проведення перевірки суб'єкта. Національне агентство встановлює лише ознаки правопорушення, а умисел та інші складові правопорушення встановлюють спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції: органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України. Затвердження обґрунтованого висновку та направлення його до спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції не є свідченням вчинення суб'єктом декларування кримінального правопорушення. З огляду на вкрай великий об'єм інформації та документів, отриманих Національним агентством під час повної перевірки декларацій позивача, та враховуючи, що позивач тривалий час надавав пояснення та документів, які є обов'язкові для врахування, вбачається, що опрацювання отриманих матеріалів, складання проектів рішень та їх прийняття на засіданні Національного агентства 17.10.2019 року здійснювалось протягом розумного строку.
На підставі викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року був залишений без руху, з наданням строку для усунення недоліків.
На виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.02.2020 року.
В подальшому розгляд справи було відкладено на 12.03.2020р. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів. Призначено підготовче засідання на 09 квітня 2020 року. В подальшому розгляд справи було відкладено на 02.06.2020 р.
В судовому засіданні 02 червня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 02.07.2020 року.
Представником позивача надано до суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.
Представник відповідача в судове засідання не прибули, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду України від 19.02.2020 року, відповідачу відмовлено у проведенні судових засідань в режимі відеоконференції, оскільки, відповідно графіку проведення судових засідань в режимі відеоконференції в судах міста Києва заброньовані для проведення інших судових засідань суду в режимі відеоконференції, що підтверджено витягами з сайту «Бронювання систем відеоконференцзв'язку», копії яких наявні в матеріалах справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду України від від 10.03.2020 року відповідачу відмовлено у проведенні судових засідань в режимі відеоконференції, оскільки, останнім клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції подано за два робочі дні до судового засідання, що виключає можливість суду належним чином повідомити учасників справи про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та провести технічні дії для резервування часу та встановлення зв'язку із судом, яку доручено проведення такої відеоконференції.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду України від 30.06.2020 року відповідачу відмовлено у проведенні судових засідань в режимі відеоконференції, оскільки, відповідно графіку проведення судових засідань в режимі відеоконференції в судах міста Києва заброньовані для проведення інших судових засідань суду в режимі відеоконференції, що підтверджено витягами з сайту «Бронювання систем відеоконференцзв'язку», копії яких наявні в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на приписи ч. 1, ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 є головою Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради.
Позивачем, як уповноваженою особою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті національного агентства з питань запобігання корупції, було подано наступні декларації:
- 21 жовтня 2016 року щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік;
- 17 березня 2017 року - щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік.
- 28 лютого 2018 року - щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік.
29.12.2018 відповідачем прийняті рішення №3250 "Про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , головою Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради", №3251 "Про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , головою Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради", №3252 "Про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , головою Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради".
22.02.2019 року рішеннями НАЗК № 531 "Про продовження строку повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , головою Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради", № 532 "Про продовження строку повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , головою Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради", від 22.02.2019 № 533 "Про продовження строку повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , головою Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради" строк перевірки декларацій продовжений на 30 календарних днів з 28.02.2019 року.
3a результатами повної перевірки декларації 17.10.2019 Національним агентством прийнято рішення:
- №3410 від 17.10.2019 року "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , головою Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради"; в якому зазначено:
«Суб'єкт декларування при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік зазначив недостовірні відомості: стосовно своєї посади; про кадастровий номер, загальну площу, дату набуття права, вартість на дату набуття права об'єктів нерухомості, які йому належать на праві власності; дату набуття права, реєстраційний номер та загальну площу об'єкту нерухомості, який належить на праві власності члену сім'ї (дружині); наявність у його власності транспортного засобу; номінальну вартість належних Йому цінних паперів; вартість у грошовому вираженні та тип права власності на наявні у нього корпоративні права; джерело та розмір його доходів, не зазначивши відомості про: земельну ділянку, яка належить йому на праві власності; дохід члена сім'ї (дружини), чим не дотримав вимоги підпункту "б" пункту 3, пунктів 1, 2, 4, 5, 7 частини першої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції".
Недостовірні відомості, зазначені у декларації, відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У діях суб'єкта декларування вбачаються ознаки правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого статтею 366-1 Кримінального кодексу України.»
- № 3411 від 17.10.2019 року "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , головою Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради", в якому зазначено:
«Суб'єкт декларування при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік зазначив недостовірні відомості: стосовно своєї посади; про кадастровий номер, загальну площу, дату набуття права, вартість на дату набуття права об'єктів нерухомості, які йому належать на праві власності; дату набуття права, реєстраційний номер та загальну площу об'єкта нерухомості, який належить на праві власності члену сім'ї (дружині); номінальну вартість належних йому цінних паперів; код емітента в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; джерела його доходів, не зазначивши відомості про: земельну ділянку, яка належить йому на праві власності, чим не дотримав вимоги пунктів 1, 2, 4, 7 частини першої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції".
У декларації зазначено недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму меншу 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Ознак правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 3661 Кримінального кодексу України, не встановлено.»
- № 3412 від 17.10.2019 року "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , головою Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради", в якому зазначено:
«Суб'єкт декларування при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік зазначив недостовірні відомості: стосовно своєї посади; про кадастровий номер, загальну площу, дату набуття права, вартість на дату набуття права об'єктів нерухомості, які йому належать на праві власності; дату набуття права, реєстраційний номер та загальну площу об'єкта нерухомості, який належить на праві власності члену сім'ї (дружині); номінальну вартість належних йому цінних паперів; код емітента в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; джерела та розмір його доходів, не зазначивши відомості про: земельну ділянку, яка належить йому на праві власності, чим не дотримав вимоги пунктів І, 2, 4, 7 частини першої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції".
У декларації зазначено недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму меншу 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Ознак правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 366-1 Кримінального кодексу України, не встановлено.»
На підставі вказаних рішень Національним агентством з питань запобігання корупції було прийнятто рішення № 3426 від 17.10.2019 року «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов'язаного з корупцією, та направлення рішення "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , головою Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради" до Національної поліції України».
У відповідності до вказаного рішення №3426 затверджено обґрунтований висновок щодо виявлення ознак правопорушення, пов'язаного з корупцією. Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя, наказано забезпечити повідомлення Національної поліції України про прийняте рішення шляхом надсилання обґрунтованого висновку щодо правопорушення, пов'язаного з корупцією, та рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 17.10.2019 № 3410 "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , головою Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради"
Не погоджуючись з вище переліченими рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи питання правомірності винесення оскаржуваних рішень, з огляду на твердження представника позивача про порушення порядку проведення перевірки, зокрема, порушення строку прийняття рішення за результатами перевірки, суд виходить з таких міркувань.
Рішеннями відповідача від 29.12.2018 №3250, №3251, №3252 було призначено повну перевірку декларації ОСОБА_1 , голови Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради, за 2015, 2016 та 2017 роки.
В подальшому, рішеннями НАЗК від 22.02.2019 року № 531, №532, №533 «Про продовження строку повної перевірки декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» строк проведення повної перевірки декларацій Нєженцева С.В . за 2015, 2016 та 2017 роки було продовжено на 30 календарних днів.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року № 1700-VII.
Відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1ст.3 Закону №1700-VIIсуб'єктами, на яких поширюються дія цьогоЗакону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.
Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається НАЗК (ч. 1ст. 45 Закону N 1700-VII).
Таким чином, посада, яку займає позивач підпадає під дію Закону N 1700-VII, та позивач зобов'язаний подавати декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно з ч.1 ст. 4 Закону N 1700-VII Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону N 1700-VII основною формою роботи Національного агентства є засідання, що проводяться не рідше одного разу на тиждень. Порядок денний засідань затверджується Національним агентством. Рішення Національного агентства приймаються більшістю голосів від його загального складу.
Згідно з п. 8 ч.1 ст. 11 Закону N 1700-VII до повноважень Національного агентства належать здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно із ч. 1 ст. 45 Закону N 1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Положеннями ч. 1 ст. 50 Закону N 1700-VII визначено, що повна перевірка декларації полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.
Обов'язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.
Обов'язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб'єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.
Національне агентство проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім'ї суб'єкта декларування у випадках, передбачених частиною сьомою статті 46 цього Закону.
Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.
Механізм проведення Національним агентством з питань запобігання корупції контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей 48 та 50 Закону визначений Порядком проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що затверджений рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.02.2017 №56 (далі - Порядок).
Приписами ч.1 ст. 5 ЗаконуN 1700-VII визначено, що Національне агентство з питань запобігання корупції є колегіальним органом, до складу якого входить п'ять членів.
Згідно з ч.1 ст. 8 Закону N 1700-VII основною формою роботи Національного агентства є засідання, що проводяться не рідше одного разу на тиждень. Порядок денний засідань затверджується Національним агентством. Рішення Національного агентства приймаються більшістю голосів від його загального складу. Регламент Національного агентства, а також розподіл функціональних обов'язків між заступником Голови та членами Національного агентства за відповідними напрямами щодо виконання покладених на нього функцій затверджуються рішенням Національного агентства.
Вказане, також, зазначено у п.2.1 розділу II Регламенту Національного агентства з питань запобігання корупції, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 1 від 12.04.2016 року, Національне агентство є правомочним з моменту призначення більше половини його загального кількісного складу. Принцип колегіальності у роботі Національного агентства полягає у спільному (колективному) обговоренні та прийнятті рішення з питання, яке винесено у встановленому порядку на засідання Національного агентства.
За змістом п. 7.1 Регламенту основною формою роботи Національного агентства як колегіального органу є засідання, які проводяться щоп'ятниці (чергові засідання).
Відповідно до п. 2 розділу І Порядку достовірність задекларованих відомостей - відповідність дійсності відомостей, зазначених у декларації суб'єкта декларування, - у разі не встановлення Національним агентством недостовірності задекларованих відомостей у встановленому Законом порядку, шляхом здійснення контролю та повної перевірки декларації. Недостовірність задекларованих відомостей - невідповідність дійсності відомостей, зазначених у декларації суб'єкта декларування, що встановлюється на підставі відомостей, отриманих Національним агентством у встановленому, Законом порядку шляхом здійснення контролю та повної перевірки декларації.
Повна перевірка декларацій (декларації) проводиться за рішенням Національного агентства, в якому надається доручення його члену провести повну перевірку декларацій (декларації) (далі - Рішення про проведення перевірки) через працівників підрозділів.
Рішення про проведення перевірки має містити інформацію, яка дає змогу ідентифікувати декларацію (декларації), щодо якої (яких) проводиться повна перевірка, суб'єкта (суб'єктів) декларування, який (які) подав (подали) таку (такі) декларацію (декларації), та визначену Законом підставу для повної перевірки, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Початком здійснення повної перевірки декларації є наступний за днем прийняття рішення про проведення перевірки робочий день. Про початок проведення повної перевірки уповноважена особа Національного агентства не пізніше наступного робочого дня з дати прийняття рішення повідомляє суб'єкта декларування за допомогою програмних засобів Реєстру.
Відповідно до п. 10 розділу III Порядку у разі виявлення Національним агентством протягом повної перевірки декларації ознак недостовірності задекларованих відомостей, неточності оцінки задекларованих активів, конфлікту інтересів, незаконного збагачення Національне агентство направляє відповідному суб'єкту декларування відповідний лист з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів.
Такий лист повинен містити посилання на конкретні відомості у декларації, щодо яких пропонується надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів, а також відомості про підстави проведення перевірки декларації та таких конкретних відомостей. Такий лист може містити конкретні запитання Національного агентства щодо відомостей, зазначених у декларації.
Зазначений лист може направлятися за допомогою програмних засобів Реєстру або засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення. Суб'єкт декларування має право надати (надіслати) пояснення (копії документів) не пізніше ніж на десятий робочий день з дня отримання відповідного листа Національного агентства за допомогою програмних засобів Реєстру або засобами поштового зв'язку.
Відповідно до п. 12 розділу Порядку повна перевірка декларації за цим Порядком здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки. У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів.
Порядком встановлено виключення, щодо зупинення строку повної перевірки декларації, відповідно до п. 13 якого перебіг строку повної перевірки декларації зупиняється у таких випадках: 1) звернення до суду з метою отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків, операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи, фізичної особи - підприємця; 2) направлення запиту на отримання від державних та інших органів влади іноземних держав інформації, що необхідна для проведення повної перевірки декларації.
Судом встановлено, що зупинення строку повної перевірки щодо декларацій за 2015, 2016 та за 2017 роки відповідачем не здійснювались.
З системного аналізу наведених вище норм суд робить висновок про те, що повна перевірка декларацій розпочинається рішенням про її проведення і закінчується рішенням про результати перевірки. Будь-яких підстав для винесення рішення про результати повної перевірки декларації поза межами визначеного Порядком №56 строку законодавством не передбачено. Згідно з п.12 розділу ІІІ Порядку №56 термін проведення повної перевірки декларацій не повинен перевищувати в сукупності 90 календарних днів з дня прийняття рішення про проведення перевірки.
Таким чином, враховуючи наведені вище висновки та п.3, п.12 розділу ІІІ Порядку №56 суд вважає, що оскільки рішення про проведення повної перевірки було прийнято 29.12.2018 р., то перебіг строку проведення повної перевірки декларацій позивача розпочався з 02.01.2019 р. (наступний за днем прийняття рішення про проведення перевірки робочий день) та, з урахуванням рішень НАЗК від 22.02.2019 року № 531, №532, №533, яким було продовжено строк проведення перевірки на 30 календарних днів, сплинув 30 березня 2019 року. Однак, рішення НАЗК №3410 та № 3411, № 3412 від 17.10.2019 року були прийняті з порушенням строку, передбаченого п.12 розділу ІІІ Порядку № 56, оскільки ці рішення були прийняті на 292 день з дня прийняття рішення про проведення перевірки.
Крім того, враховуючи, що засідання НАЗК проводяться не рідше одного разу на тиждень та щоп'ятниці, то рішення про результати здійснення повної перевірки декларацій позивача повинні були бути прийняті до 29 березня 2019 року (включно), під час чергового засідання Національного агентства, однак оскаржувані позивачем рішення були прийняті відповідачем поза межами строку здійснення перевірки: 17.10.2019 року, а отже, не у спосіб, визначений законодавством.
Принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.
Тривале неприйняття відповідачем рішення після закінчення перевірки ставить позивача як суб'єкта декларування у стан правової невизначеності, чим порушує принцип верховенства права, закріплений устатті 8 Конституції України.
Відповідач повинен діяти виключно із дотриманням вимог статті 19 Конституції України, Закону N 1700-VII, Порядку №56, що також відповідає висновкам Верховного Суду, висловленим в постанові від 10.04.2019 року у справі № 826/16495/17.
Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейська Комісія за демократію через право (Венеціанська Комісія) у доповіді щодо верховенства права від 4 квітня 2011 року № 512/2009 зазначила, що однією з складових верховенства права є правова визначеність; вона вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість (передбачуваність) ситуацій та правовідносин, що виникають.
Крім того, в контексті наведеного суд зазначає, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищається право особи на справедливий суд.
Зокрема, у рішенні ЄСПЛ «Христов проти України» від 19 лютого 2009 року, заява №24465/04, суд дійшов висновку, що «право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав..».
Аналіз практики Європейського Суду з прав людини дає підстави для висновку, що дана стаття, поміж іншого, закріплює принцип юридичної визначеності, який, в свою чергу, є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права.
Крім того, даний принцип є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання).
Зокрема, у справі «Олександр Волков проти України» від 9 січня 2013 року, заява № 21722/11, порушення принципу юридичної визначеності було констатоване Європейським судом з прав людини з огляду на відсутність у законодавстві України положень щодо строків давності притягнення судді до відповідальності за порушення присяги, в контексті дотримання вимог «якості закону» при перевірці виправданості втручання у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.
Аналізуючи дотримання вимог «якості закону», ЄСПЛ зазначив, зокрема, таке: «Відсутність будь-яких строків давності, що розглядалася вище за статтею 6 Конвенції, давала дисциплінарним органам повну свободу дій та порушила принцип юридичної визначеності. Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а і до національних судів (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія-97» проти України», заява № 19164Ю4, п. 47). Цей принцип так само застосовується до процедур, що були використані для звільнення заявника з посади, включаючи процес ухвалення рішення на пленарному засіданні парламенту».
Таким чином, принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.
Враховуючи, що відповідачем були прийняті рішення №3410, №3411 та № 3412 на 292 день з дня прийняття рішення про проведення перевірки, то суд вважає, що відповідачем були порушені строки проведення перевірки декларацій позивача, що передбачені пунктом 12 Порядку № 56.
Таке процесуальне порушення порядку проведення перевірки, в свою чергу, зумовлює виникнення у позивача стану правової невизначеності та ставить під сумнів результати самої перевірки.
Відповідно до п. 1 розділ IV Порядку 56 передбачено, що рішення про проведення повної перевірки декларації може бути оскаржено суб'єктом декларування в судовому порядку.
На підставі зазначеного вище, суд вважає, що є підстави для визнання протиправними та скасування рішень НАЗК від 17.10.2019 року №3410, №3411, №3412.
Враховуючи те, що рішення НАЗК від 17.10.2019 року №3410, №3411, №3412 були прийнятті з порушеннями, як наслідок, підлягає визнанню протиправним та скасуванню також і рішення НАЗК № 3426 від 17.10.2019, як таке, що прийняте на підставі протиправного рішення від 17.10.2019 року №3410, №3411, №3412.
Згідно з ч. 2ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, відповідач, приймаючи рішення від 17.10.2019 року №3410, №3411, №3412, 3426, діяв не на підставі та не в межах чинного законодавства, відтак, вказані рішення підлягають скасуванню.
Суд критично ставиться до тверджень представника відповідача щодо безпідставності заявлених позовних вимог про скасування рішень у повному обсязі так, як фактично позивач оскаржує лише частину встановлених порушень викладених у рішеннях, оскільки у висновках оскаржуваних рішень не відокремлені встановлені відповідачем порушення, допущені позивачем при декларуванні майнового стану особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, щодо кожного рухомого та нерухомого майна, У висновках рішень викладено загалом про все майно в цілому і тому відокремити встановлені порушення щодо кожного майна у висновках рішень немає можливості.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про те, що вимоги позивача є обґрунтованими щодо визнання протиправними та скасування рішень від 17.10.2019 року №3410, №3411, №3412, 3426 та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до положень, закріпленихст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до нормстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з частковим задоволенням позову, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнуваньНаціонального агентства з питань запобігання корупції відповідно до задоволених позовних вимог у розмірі 3146,00 грн.
Керуючись ст.ст.139,241 - 246,250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до національного агентства з питань запобігання корупції (бульвар Дружби народів, 28, м. Київ, 01103, код ЄДРПОУ 40381452) про визнання протиправними та скасування рішень задоволити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 17.10.2019 року №3410 "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , головою Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради";
Визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 17.10.2019 року №3411 "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , головою Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради";
Визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 17.10.2019 року №3412 "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , головою Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради"
Визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 17.10.2019 року № 3426 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов'язаного з корупцією, та направлення рішення "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , головою Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради" до Національної поліції України»
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції (01103, м.Київ, бул. Дружби Народів, 28, код ЄДРПОУ 40381452) судові витрати у розмірі 3146 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук