02 липня 2020 року Справа 160/7229/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., дослідивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною,-
01.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом до Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради, яка виявилась у порушенні його права бути присутнім при розгляді заяви (запиту) від 26.12.2019 року вх. С-1122, права на державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, у не визначеності способу соціального захисту моїх інтересів та способу захисту його прав на свободу пересування і свободу вибору місця проживання до правової позиції ст. 3,33 Конституції України та постановити окрему ухвалу згідно 249 КАС України;
- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради, яка виявилася у непідкоренні ст. З, 9,19,21,33,46,48,59,92 Конституції України ч. 1 ст.11 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права держави, ч.1 ст.12 Пакту про громадянські та політичні права ООН від 16.12.1966 року відповідно до його звернення від 26.12.2019 року вх. С-1122;
- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради, яка рішенням, постановою тобто правовим актом не зафіксувала місце його тимчасового мешкання за адресою АДРЕСА_1 для забезпечення права на державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії і зазначити закон, вимоги яких порушено згідно ч 4 ст. 249 КАС України Додаток 1. копія позову
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 01.07.2020 року вказана справа була розподілена судді Ількову В.В.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Перевіривши матеріали позовної заяви відповідно до вимог частини 1 статті 171 КАС України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, зважаючи на таке.
Згідно частин 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно матеріалів справи, позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо порушення його прав бути присутнім при розгляді заяви (запиту) від 26.12.2019 року вх.С-1122.
У заяві про звільнення від сплати судового збору також просить поновити йому строк звернення до суду, у зв'язку із тим, що пропуск строку не повинен перешкоджати доступу до правосуддя.
Згідно частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд роз'яснює, що поважною причиною пропуску строку звернення до суду може бути визнана така причина, яка носить ознаки об'єктивності та непереборності, пов'язана з істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасно звернутись до суду.
За практикою Європейського Суду з прав людини, у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський Суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3)оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Згідно висновків викладених у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Фогарді проти Сполученого Королівства", право доступу до суду не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням; вони дозволені тому, що право доступу до суду, в силу своєї природи, потребує регулювання з боку держави, а також і рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України", яке набуло статусу остаточного 29.01.2016р., про те, що причини поважності пропуску строку звернення до суду повинні бути досліджені судом та повинні бути обґрунтованими та вмотивованими.
До позовної заяви позивачем додано заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій позивач зазначає, що він звертався до суду із цим позовом, однак ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2020 року у справі №215/454/20, яку позивач одержав 23.06.2020 року, його позов було повернуто.
Позивачем до позовної заяви не надано жодних доказів на підтвердження обставин, які свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду, в свою чергу обов'язок надання до позову як заяви про поновлення пропущеного строку так і доказів поважності причин його пропуску саме позивачем встановлений частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, суд не встановив переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також, відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
У відповідності до частини 2 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними.
Позовну заяву подано від імені ОСОБА_1 , проте, документів на підтвердження його адміністративної процесуальної дієздатності (копії паспорту), до матеріалів позовної заяви не долучено.
Отже, на підтвердження своєї адміністративної процесуальної дієздатності позивач повинен надати до суду належним чином завірену копію паспорту громадянина України.
Також, згідно приписів ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Позивачем зазначені вимоги дотримано не в повному обсязі, оскільки зі зміст позову не видно обґрунтувань щодо дій чи бездіяльності саме з боку відповідача, доводи позивача обмежується лише посиланнями на норми законодавства.
У відповідності до ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
До позовної заяви не надано належних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги.
Крім того, згідно пунктами 6, 7, 11 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Судом встановлено, що у матеріалах адміністративного позову відсутні відомості про вжиття сторонами заходів досудового врегулювання спору, відсутні відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Відповідно до п.8 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Проте, не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:
- доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом;
- надання належним чином завіреної копії паспорту громадянина України;
- надання доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
- зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору;
- зазначити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- відповідно до п.8 ч.5 ст.160 КАС України зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів по справі.
Керуючись статтями 43, 46, 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з позовною заявою по адміністративній справі № 160/7229/20.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною - залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання до суду:
- доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом;
- надання належним чином завіреної копії паспорту громадянина України;
- надання доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
- зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору;
- зазначити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- відповідно до п.8 ч.5 ст.160 КАС України зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів по справі.
Для усунення недоліків, визначених даною ухвалою, позивачу встановлюється десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання ним цієї ухвали.
Роз'яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Вищевказаний строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Виконавчий комітет Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради (50083, м.Кривий Ріг, вул. Короленко, 1а, код ЄДРПОУ 04052554).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В Ільков