01 липня 2020 року ЛуцькСправа № 140/6347/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
при секретарі Головатій І.В.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Петрука Ю.М.,
представника відповідача Баса О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів в частині, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - відповідач, ГУНП у Волинській області) про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП у Волинській області від 27 березня 2020 року №662/в «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Володимир-Волинського відділу поліції ГУHП у Волинській області» в частині звільнення зі служби в поліції начальника сектору реагування патрульної поліції Володимир-Волинського відділу поліції ГУHП у Волинській області, майора поліції Рибачика Віктора Олександровича.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з оскаржуваним наказом до нього було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Із прийнятим рішенням про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції позивач не згідний, вважає оскаржуваний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки не скоював жодного дисциплінарного проступку, про який зазначено у ньому.
При цьому вказує, що всупереч вимог Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (далі - Порядок №893), відповідач не повідомляв прo час і місце проведення службового розслідування, жодних пояснень від нього нe було відібрано, a також не надано можливості скористатися своїми правами, які передбачені даним Порядком та Дисциплінарним статутом НП. Висновок службового розслідування №910/01/12/6-2020 від 26.03.2020 йому для ознайомлення не наданий, тому мотиви й правові підстави прийняття наказу №662/в від 27.03.2020 позивачу не відомі.
Крім того, вказує, що п.2 оскаржуваного наказу №662/в жoдним чином не обґрунтовано, в чому саме проявилося порушення позивачем службової дисципліни та вимог зазначених у ньому статей Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Закону України «Про Національну поліцію», в чому проявилося порушення Правил етичної поведінки поліцейських та чим це підтверджується. Фактично службове розслідування стосувалося справи про кримінальне правопорушення, в якому ОСОБА_2 оголошено про підозру, однак відсутні будь-які посилання на докази, якими підтверджуються неправомірні дії позивача, на підставі яких встановлено дисциплінарний проступок. Незрозумілим є формулювання такого порушення, як неналежне здійснення контролю за діями підлеглих працівників. Посилаючись на порушення Правил етичної поведінки поліцейських, які затверджені наказом MBC України № 1179 від 09.11.2016 року, відповідач чітко не вказав, які саме правила були порушені. З оскаржуваного наказу №662/в не вбaчaєтьcя, y чому саме полягає протиправність дій позивача і яким чином такі дії дискредитували правоохоронну систему. З наведених підстав просив позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами (а.с.16).
Відповідач в поданому відзиві на позовну заяву від 15.05.2020 (а.с.18-23) позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, просив відмовити в їх задоволенні з огляду на наступне.
25.02.2020 о 23.55 до ГУНП у Волинській області надійшла інформація про те, що цього ж дня у м.Володимир-Волинський Волинської області слідчими Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м.Львові, спільно з працівниками Управління служби безпеки України у Волинській області, в рамках кримінального провадження №42020030000000007 від 11.01.2020, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 KK України, викрито під час отримання неправомірної вигоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які вимагали неправомірну вигоду в цивільної особи в розмірі 5000 гривень, за вирішення питання про не складання адміністративного протоколу зa ст.130 КУпАП відносно останнього, що мало місце на початку січня 2020 року. 25.02.2020 було викрито під час отримання частини неправомірної вигоди посередника, якого було затримано та грошові кошти в сумі 4600 гривень вилучено.
З метою об'єктивного дослідження обставин можливого порушення службової дисципліни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 керівництвом ГУНП у Волинській області видано наказ від 27.02.2020 №289 «Про призначення та проведення службового розслідування».
Так, за результатами проведеного службового розслідування наказом ГУHП у Волинській області від 27.03.2020 №662/в за порушення службової дисципліни, обов'язків поліцейського встановлених пунктом 1, 2 частини 1 статті 18, частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», вимог пунктів 1, 2, 3, 4, 6 частини 3 статті 1, статті 2, частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вимог пункту 1 Розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом MBC України від 09.11.2016 №1179, що виразилося у неналежному здійсненні контролю за діями підлеглих працівників, a саме ОСОБА_2 , який вчинив дії, які містять ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, у чому він обґрунтовано підозрюється, невиконання покладених функціональних обов'язків, не вжитті усіх можливих заходів для недопущення порушень з його боку, що призвело до резонансної події, яка дискредитує правоохоронну систему й значно ускладнює профілактичну роботу з населенням та враховуючи те, що наказом ГУНП від 03.01.2020 №6/в оголошено попередження про неповну службову відповідність, яке на даний час є діюче, начальнику сектору реагування патрульної поліції №1 Володимир-Волинського відділу поліції ГУНП у Волинській області майору поліції ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Позивач ознайомлений зі змістом вказаного наказу 17.04.2020, що підтверджується його особистим підписом. Крім того, вказує, що в ході службового розслідування позивачем надавались пояснення від 06.03.2020, що спростовує його твердження про порушення вимог Порядку №839. Будь-яких клопотань, заяв чи скарг від позивача до дисциплінарної комісії не надходило.
Враховуючи вищевикладене відповідач вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
21.05.2020 позивач подав відповідь на відзив (а.с.78-80), у якій зазначив, що із долученого до відзиву копії висновку службового розслідування його причетність до вчинення працівником поліції ОСОБА_2 кримінального правопорушення не встановлена, які і не встановлено в його діях ознак дисциплінарного проступку. До відзиву долучено копію пояснення, яке датоване 06.03.2020, однак позивач вказує, що вказаний бланк пояснень був ним заповнений 29.02.2020 без дати на вимогу інспектора підрозділу кадрового забезпечення Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області після допиту в якості свідка 28.02.2020 у слідчого ДБР у м.Львові. Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про фактичну підробку і використання цього документа в матеріалах службового розслідування.
25.05.2020 ОСОБА_1 подав заяву про збільшення позовних вимог, у якій, окрім первісних вимог, просив визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 05 травня 2020 року №138о/с «По особовому складу» в частині звільнення його з поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», поновити на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №1 Володимир-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу (а.с.83-84). При цьому вказав, що дані позовні вимоги є похідними від первинно заявленої, а витяг з наказу від 05 травня 2020 року №138о/с «По особовому складу» про звільнення його з поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» був надісланий відповідачем поштою після відкриття провадження у даній справі (а.с.83-84).
Ухвалою суду від 01.06.2020 прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог та ухвалено судовий розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.93).
У поданому суду відзиві на заяву про збільшення позовних вимог від 09.06.2020 (а.с.95-96) відповідач вказав, що при видачі спірних наказів діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив в позові відмовити.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові, відповіді на відзив, заяві про збільшення позовних вимог, та просили задовольнити його вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву, заяву про збільшення позовних вимог, та просив у їх задоволенні відмовити повністю.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 29.07.2005 по 06.11.2015 перебував на службі в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 в лавах Національної поліції, що підтверджується копією послужного списку (а.с.38-43).
Відповідно до наказу ГУНП у Волинській області від 03.07.2017 №136о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 був призначений начальником сектору реагування патрульної поліції №1 Володимир-Волинського відділу поліції (а.с.44).
27.03.2020 відповідачем видано наказ №662/в «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області», відповідно до пункту 2 якого за порушення службової дисципліни, обов'язків поліцейського, встановлених пунктом 1, 2 частини 1 статті 18, частини 1 статті 23 Зaкoну України «Про Національну поліцію», вимог пyнктів 1, 2, 3, 4, 6 частини 3 статті 1, статті 2, частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вимог пункту 1 Розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом MBC України від 09.11.2016 №1179, що виразилося у неналежному здійсненню контролю за діями підлеглих працівників, a саме ОСОБА_2 , який вчинив дії, які містять ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, у чому він обґрунтовано підозрюється, невиконання покладених функціональних обов'язків, не вжиттi усіх можливих заходів для недопущення порушень з його боку, що призвело до резонансної події, яка дискредитує правоохоронну систему й значно ускладнює профілактичну роботу з населенням та враховуючи те, що наказом ГУНП від 03.01.2020 №6/в йому оголошено попередження про неповну службову відповідність, яке на даний час є діюче, начальника сектору реагування патрульної поліції №1 Володимир-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області майора поліції ОСОБА_3 звільнено зі служби в поліції (а.с.75-76).
Наказом ГУНП у Волинській області від 05.05.2020 №138о/с «По особовому складу» майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 05.05.2020 (а.с.99).
Надаючи правову оцінку оскаржуваним наказам та наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, суд приходить до таких висновків.
Спірні правовідносини врегульовані, зокрема, Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII), Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом MBC України від 09.11.2016 №1179 (далі - Правила №1179) та іншими нормативно-правовими актами.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом №580-VIII.
Так, відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Частиною першою статті 64 Закону №580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
В частинах першій та другій статті 19 Закону №580-VIII зазначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарний статут згідно з преамбулою визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Так, стаття 1 Дисциплінарного статуту передбачає, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України (частина третя статті 18).
За приписами частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Статтею 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно з положеннями статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893).
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №893 передбачено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктом 4 розділу ІІ вказаного Порядку у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, згідно з наказом начальника ГУНП у Волинській області від 27.02.2020 №289 «Про призначення та проведення службового розслідування» з метою повної, усебічної та об'єктивної перевірки факту можливого порушення службової дисципліни начальником сектору реагування патрульної поліції №1 Володимир-Волинського відділу поліції ГУНП у Волинській області майором поліції ОСОБА_1 та інспектором сектору реагування патрульної поліції №1 Володимир-Волинського відділу поліції ГУНП у Волинській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , що призвело до вступу поліцейськими в неділові стосунки з громадянином «А» та отримання від нього 25.02.2020 через посередника неправомірної вигоди в розмірі 5000 гривень за не складання адміністративного протоколу за ст.130 КУпАП відносно останнього, а також з інших питань, призначено за вказаним фактом службове розслідування, на період якого ОСОБА_1 був відсторонений від виконання службових обов'язків (а.с.26). З даним наказом позивач ознайомлений 06.03.2020, про що свідчить його підпис на наказі.
Підставою для призначення службового розслідування слугував рапорт начальника УКЗ ГУНП у Волинській області від 26.02.2020, в якому зазначалось наступне.
25.02.2020 о 23.55 до BIOC YKЗ ГУHП надійшла інформація про те, що слідчими CБУ у Волинській області спільно з працівниками ТУ ДБР, розташованого в м.Львові, викрито під час отримання неправомірної вигоди начальника сектору реагування патрульної поліції №1 Володимир-Волинського відділу поліції ГУНП у Волинській області майора поліції Рибачика Віктора Олександровича та інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Володимир-Волинського відділу поліції ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції Куліка Івана Валерійовича. Попередньо установлено, що CУ CБУ у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020030000000007 від 11.01.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 KK України, за фактом вимагання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 неправомірної вигоди в громадянина «А» в розмірі 5000 гривень, за не складання адміністративного протоколу за ст.130 КУпАП відносно останнього, що мало місце на початку січня 2020 року. 25.02.2020 було викрито під час отримання неправомірної вигоди посередника, a саме громадянина «К», якого було затримано та грошові кошти в сумі 5000 гривень вилучено (а.с.27).
Відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
При цьому згідно з пунктом 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
За приписами статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;
3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами;
4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
5) користуватися правничою допомогою.
Як слідує із висновку службового розслідування, затвердженого начальником ГУНП у Волинській області 26.03.2020, дисциплінарна комісія встановила, що 11.01.2020 Другим слідчим відділом CУ TУ ДБР, розташованого у м.Львові, розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020030000000007, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, за фактом вимагання та отримання неправомірної вигоди працівниками правоохоронного органу за вчинення дій, що входять до їх компетенції.
Так, 08.01.2020 близько 20.00 інспектор CPПП №1 Володимир-Волинського BП ОСОБА_2. разом із начальником СРПП №1 Володимир-Волинського BП ОСОБА_1., здійснюючи патрулювання на службовому транспортному засобі Мітсубісі Аутлендер, н.з. НОМЕР_1 , пo вул. Поліської Січі у м.Володимир-Волинський Волинської області, зупинили автомобіль Мазда, н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , за підозрою у вчиненні останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, a саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_2 відібрав від ОСОБА_5 пояснення про те, що останній 09.01.2020 керував вищевказаним автомобілем у стані алкогольного сп'яніння та вилучив у нього посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, повідомивши, що у разі складання ним, ОСОБА_2 , протоколу про вчинення ОСОБА_5 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на нього буде накладено штраф у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. При цьому, ОСОБА_2 висловив ОСОБА_5 вимогу про необхідність передачі йому грошових коштів у сумі 5000 гривень, оскільки у такому випадку він не вживатиме заходів щодо притягнення його до адміністративної відповідальності та поверне йому посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Окрім того, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_5 , що грошові кошти у розмірі 5000 гривень необхідно надати колишньому працівнику органів поліції - ОСОБА_6 .
У подальшому, 25.02.2020 близько 18.00, ОСОБА_5 , перебуваючи біля закладу громадського харчування Грузинська пекарня зустрівся з ОСОБА_2 . Під час зазначеної розмови ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_5 про необхідність надання останньому неправомірної вигоди ОСОБА_6 . Після того, 25.02.2020 близько 21.30, ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_6 на території паркування транспортних засобів закладу громадського харчування Кафе Вулик, що знаходиться за адресою: м. Володимир-Волинський, вул.Луцька, 185, Волинської області, а саме в автомобілі ОСОБА_6 , Мерседес Бенс , н.з. НОМЕР_3 . У ході вказаної зустрічі, ОСОБА_5 передав йому грошові кошти у сумі 4600 гривень, a він у свою чергу, взяв вказані грошові кошти та повернув ОСОБА_5 посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Після цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 затримали в порядку ст.208 KПK України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, a предмет неправомірної вигоди у розмірі 4600 гривень працівниками правоохоронних органів вилучений під час обшуку автомобіля ОСОБА_6 26.02.2020 ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 KK України.
Службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 підозрюється у тому, що будучи службовою особою правоохоронного органу, грубо порушив свої службові обов'язки та обмеження і, використовуючи надану владу та службове становище в особистих корисливих цілях, порушив обмеження, встановлені 3аконом України «Про запобігання корупції».
Разом з тим, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 08.01.2020 здійснювали разом патрулювання на вищевказаному службовому транспортному засобі у м.Володимир-Волинський, що свідчить про те, що ОСОБА_1 міг бути обізнаний у намірах ОСОБА_2 , тим самим будучи службовою особою правоохоронного органу грубо порушив свої службові обов'язки та обмеження, встановлені 3аконом України «Про запобігання корупції». Крім цього, ОСОБА_1 являється безпосереднім керівником ОСОБА_2 .
З огляду на викладене, дисциплінарна комісія дійшла висновку про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, частини 1 статті 23 Зaкoну №580-VIII, пyнктів 1, 2, 3, 4, 6 частини 3 статті 1, статті 2, частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту, пункту 1 Розділу II Правил №1179, та зважаючи на наявність діючого дисциплінарного стягнення, прийшла до висновку про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, що було реалізовано відповідачем оскаржуваними наказами.
Водночас суд зазначає, що матеріали службового розслідування не містять належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, оскільки у висновку службового розслідування відсутні обґрунтування, в чому полягає вчинене позивачем порушення та які його наслідки, а також чи наявний причинний зв'язок між встановленими порушеннями та спричиненими внаслідок їх вчинення наслідками.
Як ствердив в судовому засіданні представник відповідача, порушення в діях ОСОБА_1 полягають у недостатньому контролі за його підлеглим ОСОБА_2 , який був викритий на вчиненні кримінального правопорушення.
Однак, в даному випадку слід зауважити, що відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
На час розгляду справи відповідач не надав суду належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_2 кримінального злочину (вироку суду, який набрав законної сили), як і доказів того, що ОСОБА_1 , будучи керівником, міг бути обізнаний у намірах останнього.
Також суд зазначає, що за матеріалами службового розслідування факт отримання неправомірної вигоди мав місце 25.02.2020 і ОСОБА_1 не затримувався в порядку ст.208 КПК України.
Крім того, в матеріалах справи наявний лист ТУ ДБР, розташованого у м.Львові, від 10.03.2020, яким з посиланням на таємницю слідства було відмовлено ГУНП у Волинській області в отриманні інформації про хід досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020030000000007, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (а.с.68).
Отже, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, на підставі яких були встановлені факти, викладені у висновку службового розслідування щодо обставин подій, які мали місце, зокрема, 08.01.2020, а посилання на ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 27.02.2020 про застосування запобіжного заходу (а.с.119-121) є необґрунтованими, оскільки дана ухвала суду розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень без зазначення конкретних прізвищ осіб, які описані у висновку службового розслідування.
Частиною першою статті 3 Дисциплінарного статуту передбачено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни, в силу чого зобов'язаний, зокрема, контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
Разом з тим, сам факт спільного патрулювання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що мав місце 08.01.2020, жодним чином не доводить вчинення позивачем дисциплінарного проступку, оскільки в ході службового розслідування не доведено, що підлеглий позивача допустив порушення службової дисципліни, а він в свою чергу не здійснив належного контролю, не запобіг вчиненню проступку.
Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи відповідача про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку ґрунтуються лише на припущеннях, є необґрунтованими та не підтверджені належними і допустимими доказами, а відтак спірні накази про звільнення позивача зі служби в поліції є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо тверджень позивача про порушення порядку проведення службового розслідування в частині позбавлення права надати пояснення, то суд зазначає наступне.
Так, до відзиву відповідач долучив пояснення ОСОБА_1 , датовані 06.03.2020, у яких останній зазначив про події, що мали місце 25.02.2020 (а.с.70). Вказані пояснення надані ОСОБА_1 власноручно, однак як вказує позивач, такі не були написані саме 06.03.2020.
Суд зазначає, що на даному бланку пояснень відсутні: найменування підрозділу, працівник якого отримує пояснення; посада, звання, прізвище, ініціали особи, яка отримує пояснення; підпис особи, що отримувала пояснення, що в свою чергу є порушенням пункту 14 розділу V Порядку №893, та не є належним доказом отриманого пояснення в межах службового розслідування. Більше того, суд зазначає, що позивачем до матеріалів справ долучено копію аналогічних пояснень без зазначення дати їх надання (а.с.81).
Водночас, суд враховує, що за приписами пунктів 6-10 статті 18 Дисциплінарного статуту у разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії. Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення. Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів. Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
З матеріалів справи вбачається, що листом від 16.03.2020 позивач викликався на 10:00 20.03.2020 для надання пояснень члену дисциплінарної комісії щодо обставин можливого порушення службової дисципліни (а.с.72), підтвердженням чого є також повідомлення про вручення поштового відправлення, у якому зроблено відмітку про вручення «в скриньку» (а.с.74).
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем дотримано вимоги Дисциплінарного статуту щодо виклику позивача для надання пояснень в межах службового розслідування, відтак доводи ОСОБА_1 про позбавлення його права надати пояснення суд відхиляє.
Крім того, доводи позивача про те, що він не був ознайомлений з висновком службового розслідування суд також до уваги не бере, оскільки право на ознайомлення з матеріалами службового розслідування реалізується особою шляхом подання відповідного клопотання чи заяви. Водночас в матеріалах справи відсутні докази подання позивачем заяви до ГУНП у Волинській області на ознайомлення з матеріалами службового розслідування і що така заява була відхилена відповідачем.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів суду належними та допустимими доказами правомірність та законність притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та звільнення його зі служби в поліції, з огляду на що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування наказу відповідача від 27.03.2020 №662/в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, наказу від 05.05.2020 №138о/с «По особовому складу» в частині звільнення з поліції ОСОБА_1 , начальника сектору реагування патрульної поліції №1 Володимир-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
З довідки відповідача про нараховане ОСОБА_1 грошове забезпечення слідує, що за попередні два місяці перед звільненням (березень, квітень 2020 року) позивач отримав грошове забезпечення в загальній сумі 15223,16 грн (а.с.102). Отже, середньоденне грошове забезпечення позивача становить 249,56 грн (15223,16 грн : 61 календарний день). Час вимушеного прогулу становить з 06.05.2020 по 30.06.2020, а всього 56 календарних днів. Таким чином, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу складає 13975,36 грн (249,56 грн х 56 календарних днів), яке слід стягнути з ГУНП у Волинській області на користь позивача.
При обрахунку суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу судом взято до уваги, що в силу вимог пункту 9 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Відповідно до частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Отже, постанову суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення з ГУНП у Волинській області на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 7611,58 грн слід звернути до негайного виконання.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Волинській області від 27 березня 2020 року №662/в «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області» в частині звільнення зі служби в поліції начальника сектору реагування патрульної поліції №1 Володимир-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області майора поліції Рибачика Віктора Олександровича.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Волинській області від 05 травня 2020 року №138о/с «По особовому складу» в частині звільнення з поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» майора поліції Рибачика Віктора Олександровича, начальника сектору реагування патрульної поліції №1 Володимир-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області.
Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №1 Володимир-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області з 05 травня 2020 року.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Волинській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 13975,36 грн (тринадцять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять грн 36 коп).
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення грошового забезпечення в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 7611,58 грн (сім тисяч шістсот одинадцять грн 58 коп) виконується негайно.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій
Повне судове рішення складено 06 липня 2020 року.