про залишення позовної заяви без руху
06 липня 2020 року ЛуцькСправа № 140/9421/20
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Андрусенко О. О., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати з 17.07.2018 року щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язання з 17.07.2018 року провести нарахування та виплату вказаної щомісячної грошової допомоги у розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного року та виплачувати вказану допомогу надалі до настання обставин, з якими законодавство пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 01.01.2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн.
Як вбачається із тексту позовної заяви, позивачем заявлено взаємопов'язані позовні вимоги немайнового характеру, таким чином вони повинні бути оплачені судовим збором у розмірі 840,80 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Проте, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України, частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, до позовної заяви не долучено документ про сплату судового збору.
Водночас, у позовній заяві позивач просить звільнити її від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір". Однак, доказів, які підтверджують віднесення особисто позивача до 1 чи 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, до матеріалів справи не надано.
Позивачем до позовної заяви додано копію посвідчення дружини померлого громадянина із числа потерпілих категорії 1, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою.
З даного приводу, суд зазначає, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначає осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Ними є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Встановлений особі статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи не переходить після смерті такої особи до інших осіб. Відповідно до посвідчення дружини померлого громадянина із числа (ліквідаторів, потерпілих) першої категорії, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, позивач має право на пільги і компенсації, передбачені статтею 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Разом з тим, зазначена стаття не передбачає пільги щодо сплати судового збору.
Доказів, які підтверджують віднесення особисто позивача до 1 чи 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, до матеріалів справи не надано.
Крім того, до матеріалів справи не надано інших документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 840,80 грн.
Крім того, відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами.
Частина друга статті 122 КАС України передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як установлено судом, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом 22.05.2020 року, вимоги якого стосуються і пов'язані із ухваленням Конституційним Судом України рішення № 6-р/2018 від 17.07.2018 року, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду щодо призначення та виплати щомісячної грошової допомоги. При цьому позивач не заявила про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду за період із 17.07.2018 року по 21.11.2019 року.
Відтак, позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до суду, із наведенням підстав поважності пропуску такого строку, а також надати докази на підтвердження таких обставин.
Крім того, суд звертає увагу, що заява позивача про спростування пропуску строку звернення до суду у якій ОСОБА_1 просить визнати строк звернення до суду таким, що не є пропущеним не є заявою про поновлення строку звернення до суду та не містить достатніх обґрунтувань подання позовної заяви у строк, встановлений статтею 122 КАС України.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. та подання до суду доказів його сплати або надати інші документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду (за період із 17.07.2018 року по 21.11.2019 року) із обов'язковим наданням доказів поважності причин такого пропуску.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя О. О. Андрусенко