30 червня 2020 року Справа № 926/767/20
Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка В.В., при секретарі судового засідання Боднарчук В.В. розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут", м. Чернівці
до Відділу освіти, молоді та спорту Заставнівської районної державної адміністрації, м.Заставна Чернівецької області
про стягнення заборгованості у сумі 481627,86 грн.
Представники сторін:
від позивача - Попов В.Д., довіреність № 007.1Др-2-0120 від 02.01.2020
від відповідача - не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Відділу освіти, молоді та спорту Заставнівської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості у сумі 481627,86 грн.
Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов договору № 41ЕВСhrZ276-18 від 02.08.2018р. на постачання природного газу у частині оплати вартості спожитого природного газу в період з березня по серпень 2019 року.
Ухвалою від 08.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 05.05.2020.
Ухвалою від 05.05.2020 відкладено підготовче засідання на 26.05.2020.
25.05.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що є бюджетною установою і виникнення заборгованості пов'язано виключно з відсутністю фінансування для оплати за спожитий природній газ, а відтак відповідач частково визнає заборгованість перед позивачем та просить зменшити розмір штрафу і пені до 1% від суми боргу, що становить 3737,15 грн.
Ухвалою від 26.05.2020 відкладено підготовче засідання на 09.06.2020.
05.06.2020 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій він зазначає, що наведені відповідачем у відзиві доводи щодо зменшення розміру штрафних санкцій до 1% від суми основного боргу є безпідставними та необґрунтованими у зв'язку з чим не підлягають задоволенню та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою від 09.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 30.06.2020.
10.06.2020 відповідач подав заяву, в якій просив продовжити розгляд справи за відсутності сторони відповідача на підставі наданих документів.
У судовому засіданні 30.06.2020 представник позивача просив задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце слухання справи.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши докази, суд встановив наступне.
Між ТОВ «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ» (Постачальник) та Відділом освіти, молоді та спорту Заставнівської районної державної адміністрації (Споживач) укладений Договір № 41ЕВСhrZ276-18 від 02.08.2018р. на постачання природного газу.
Згідно з п.1.1. вказаного вище Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу природний газ (код за Державним класифікатором продукції та послуг ДК 021:2015 - 09120000-6 Тазове паливо" (Природний газ) у необхідних для Споживача обсягах, а Споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати Постачальнику вартість газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.
Згідно з п.11.1 Договору, цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) Сторін і діє в частині постачання газу з 02.08.2018 року до 31.12.2018 року, а в частині проведення Споживачем розрахунків - до їх повного здійснення.
Згідно з п.11.2. Договору, Договір вважається продовженим на строк, достатній для проведення Споживачем процедури закупівлі на наступний календарний рік в порядку та розмірі, передбачених Законом. При цьому, у разі необхідності зміни Споживачем планових обсягів постачання газу на продовжений строк, Споживач, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення поточного календарного року, надає Оператору ГРМ та Постачальнику письмову пропозицію щодо зміни планових обсягів постачання газу, а сторони можуть після цього внести відповідні зміни в частині зміни планових обсягів постачання газу на продовжений строк до Додатку № 1 до Договору, який є його невід'ємною частиною. У разі незабезпечення проведення Споживачем процедури закупівлі, обсяг газу оплачується Споживачем відповідно до п. 1.8 цього Договору
Враховуючи, що сторонами не було заявлено про припинення дії Договору, він продовжив свою дію на 2019 рік відповідно.
Згідно з п.4.2. Договору оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку:
п.4.2.1. Споживач сплачує вартість спожитого обсягу газу протягом місяця його споживання пропорційно спожитому щоденно обсягу газу Оплата може проводитись Споживачем подекадно або в інші строки протягом місяця споживання, але не пізніше останнього числа цього місяця. Остаточний розрахунок за спожитий обсяг газу протягом попереднього розрахункового місяця Споживач проводить не пізніше 05 числа місяця, наступного за місяцем споживання газу за ціною, зазначеною Постачальником в акті приймання-передачі природного газу за цей період. У разі відсутності інформації про зміну ціни газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати, Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діє на дату здійснення оплати. При цьому, у випадку зміни Постачальником ціни після проведення Споживачем оплати, сплачені Споживачем кошти зараховуються в оплату вартості газу по ціні, зміненої Постачальником, який проводить Споживачу відповідний перерахунок вартості газу за зміненою ціною. Сторони можуть в порядку, визначеному п.2.9.7 цього Договору додатково (в т.ч. для забезпечення Споживачем процедури закупівлі відповідного обсягу газу) оформити рахунок-акт визначення договірних обсягів газу.
п.4.2.2. У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу у триденний строк після збільшення цього обсягу.
При цьому, Боржник порушив умови Договору в частині оформлення актів приймання-передачі газу за березень 2019р.
Так, відповідно до п.2.9 Договору встановлені обов'язки Відповідача в частині визначення фактичного обсягу використаного Відповідачем природного газу, який підтверджується в тому числі шляхом підписання актів приймання-передачі газу. В цей же час, Відповідачем було порушено встановлений п.2.9 Договору порядок підписання актів приймання-передачі природного газу з постачальником.
Так, згідно з п.2.9.1 Договору визначено, що за підсумками розрахункового періоду Споживач до 02 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.
Згідно з п.2.9 2 Договору визначено, що на підставі отриманих від Споживача даних таабо даних Оператора ГРМ Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником Постачальника.
Так, незважаючи на невиконання Боржником п.2.9.1 Договору, позивачем надсилались Боржнику акти приймання-передачі природного газу за вищевказаний період в двох примірниках.
Пунктом 2.9.3 Договору передбачено, що Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.
Проте, Відповідачем в порушення п.2.9.3 Договору не було повернуто Постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі газу за поставлений газ березні 2019р., а також не було надано в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання вказаного акту.
Згідно з п.2.9.4 Договору у випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання- передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання у встановлений Договором строк, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ
Так, обсяги газу в березні 2019р., отримані Боржником, підтверджені відповідним Актом приймання- передачі природного газу у відповідному періоді, складеними Оператором ГРМ (АТ «Чернівцігаз»).
Таким чином, акт приймання-передачі газу за поставлений газ у березні 2019р. вважаються підписаним відповідачем, а обсяг спожитого газу за цей період встановлено відповідно до даних Оператора ГРМ.
Загалом Позивач передав Відповідачу у власність природний газ відповідно до Договору протягом березня - серпня 2019 року в обсязі 60,468 тис.куб.м. на суму 590 060,27 грн., що підтверджується актами приймання- передачі природного газу за відповідний період.
Відповідач свої зобов'язання в частині оплати Позивачу за послуги з постачання природного газу виконав частково на суму 216345,75 грн., в зв'язку з чим заборгованість становить 373 714,52 грн. та визнається відповідачем у відзиві на позов.
Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов'язані із виконанням договору постачання природного газу щодо своєчасної сплати поставленого газу, регулювання яких здійснюється ГК України, ЦК України, Законом України "Про ринок природного газу" тощо.
Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
За п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" відповідач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За умовами статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У зв'язку з простроченням грошового зобов'язання позивачем згідно п. 6.2.1. Договору нараховано відповідачу пеню в сумі 52562,18 грн., а також штраф 39706,82 грн. за прострочення платежу понад тридцять днів в розмірі 10% від суми простроченого платежу.
Судом перевірено наданий розрахунок пені та визнано його арифметично правильним.
Перевіривши розрахунок штрафу, суд встановив помилковість визначення позивачем суми боргу 397068,19 грн., замість фактичного боргу 373714,52 грн., відтак розмір штрафу становить (373714,52 грн. х 10%) 37 371,45 грн., а позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Відповідач у відзиві просив суд скористатись правом, наданим ст. 551 Цивільного Кодексу України, зменшивши суму пені та штрафу на 99% із врахуванням того, що відповідач, є бюджетною установою, що створена органом державної влади для здійснення функцій некомерційного характеру, діяльність якої фінансується з державного бюджету. Допущення заборгованості відповідача пов'язана виключно з відсутністю виділення коштів з бюджету для оплати за спожитий природний газ. Крім того, відповідач зазначає, що ціна спожитого природного газу була надто висока, на даний час значно зменшилась.
Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.
Зважаючи на наведені обставини справи, суд не вбачає підстав для зменшення розміру пені та штрафу. При цьому суд враховує те, що відповідач не здійснює жодних платежів за спожитий природний газ починаючи з травня 2019 року та не надав суду доказів у підтвердження відсутності коштів, що повинні бути виділені з бюджету для оплати за спожитий природний газ. Крім того, суду не надано доказів у підтвердження вжитих відповідачем заходів для можливого погашення заборгованості перед позивачем.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.
Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому вона має обов'язковий для учасників правовідносин характер (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №918/116/19).
Згідно зі ст.625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За період прострочення оплати вартості поставленого природного газу Відповідачу нараховано з 06.04.2019 по 31.03.2020 три проценти річних річних в сумі 10 229,47 грн., та інфляційні втрати за період з 06.04.2019 по 29.02.2020 в сумі 5414,88 грн.
Суд перевіривши розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат вважає їх правильними та обґрунтованими.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в сумі 373 714,52 грн.; пеня 52 562,18 грн., три проценти річних 10 229,47 грн., штраф 37 371,45 грн., інфляційні втрати 5414,88 грн., а у задоволенні вимог про стягнення 2335, 37 грн. штрафу суд відмовляє.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 7189, 38 грн.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Держаний бюджет України на 2020 рік" установлено, що станом на 01.01.2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2 102,00 гривні.
Позивачем в позовній заяві заявлено одну позовну вимогу майнового характеру, а саме: про стягнення 481627,86 грн.
При поданні позовної заяви позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 7224,42 грн. та додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору. Проте, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7540,38 грн.
Тобто, позивачем сплачено судовий збір у більшому розмірі ніж визначено чинним законодавством України.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір", у випадку внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається виключно за клопотанням особи. На час прийняття рішення такого клопотання не надходило, що не позбавляє позивача права подати зазначене клопотання після прийняття рішення.
Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" до Відділу освіти, молоді та спорту Заставнівської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості у сумі 481627,86 грн. задовольнити частково.
2.Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Заставнівської районної державної адміністрації (59400, Чернівецька область, м.Заставна, вул. Незалежності, 88, код ЄДРПОУ 36752460) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" (58009, м.Чернівці, вул.Винниченка, 9-А, код ЄДРПОУ 39584988)
- заборгованість в сумі 373 714,52 грн. - на банківський рахунок позивача № НОМЕР_1 у Філії - Чернівецьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України», МФО 356334, код ЄДР банку 09356307, код ЄДР 39584988;
- пеню в сумі 52 562,18 грн., три проценти річних в сумі 10 229,47 грн., штраф в сумі 37 371,45 грн., інфляційні втрати в сумі 5414,88 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 7189,38 грн. - на банківський рахунок позивача на поточний рахунок № НОМЕР_2 в АБ «Кліринговий дім», МФО 300647.
3.У решті позову товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" до Відділу освіти, молоді та спорту Заставнівської районної державної адміністрації відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 06.07.2020
Суддя В.В.Дутка