06 липня 2020 року Справа № 915/815/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
розглянувши матеріали
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС» (02222, м. Київ, вул. Закревського, буд. 16; ідентифікаційний код 37141112)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Левицької Альбіни Йосифівни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
про: стягнення 9515,95 грн,
15.06.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 20200606-02 від 06.06.2020 (з додатками), в якій визначає відповідачем - Фізичну особу-підприємця Левицьку Альбіну Йосифівну, та просить суд:
- прийняти позовну заяву до розгляду;
- позовні вимоги задовольнити повністю;
- прийняти рішення про стягнення з відповідача на користь позивача: заборгованість за поставлений товар в сумі 9213,86 грн, пеню в розмірі 169,17 грн, та 12 % річних в розмірі 132,92 грн; а всього разом 9515,95 грн;
- стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2102,00 грн.
22.06.2020, у зв'язку з тим, що позивачем не було дотримано вимог ст. ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд постановив ухвалу, якою позовну заяву залишив без руху та приписав позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України; роз'яснив позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України вважається неподаною та повертається заявнику.
Зокрема, вищевказаною ухвалою позивачу було вказано на такі недоліки позовної заяви:
«По-перше, позовна заява не містить відомостей, передбачених ч. 3 ст. 162 ГПК України, а саме:
1) всупереч вимог п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позивачем не надано суду обґрунтованого розрахунку суми основної заборгованості за поставлений товар в розмірі 9213,86 грн, з зазначенням суми кожної з видаткових накладних, за якими обраховувався борг, з посиланням на меморіальні ордери, якими оплачено кожну видаткову накладну. Вказаний розрахунок слід надати суду для з'ясування факту наявності розміру і дати виникнення боргу за кожною спірною накладною, та для подальшої перевірки, в разі наявності основного боргу за конкретною видатковою накладною, здійснених позивачем нарахувань пені та відсотків річних.
2) позовна заява не містить належного викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, що суперечить вимогам п. 5 ч. 3 ст. 162, зокрема:
- в тексті позовної заяви взагалі відсутні посилання на конкретні первинні документи подані позивачем в обґрунтування позовних вимог, а саме: рахунки, видаткові накладні, меморіальні ордери, з зазначенням їх реквізитів та обставин, про які вони свідчать. Суд не наділений правом самостійно вирішувати за позивача, які обставини підтверджуються наданими до позову доказами, за відсутності відповідних обґрунтувань;
- за текстом позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС» зазначено про укладання між сторонами Договору № 7972-15/2016 від 28.01.2016, на підставі якого і заявлено позовні вимоги у даній справі. Разом із тим, додані до позовної заяви рахунки, видаткові накладні та претензія містять посилання на інший Договір - № 15 935-15/2019 від 11.10.2019. Наведене потребує додаткового пояснення та обґрунтування позивачем.
Вказане свідчить про те, що виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини, як це передбачено п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, здійснений позивачем неналежним чином;
3) позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, всупереч вимогам п. 7 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
По-друге, до позовної заяви не додано документів, передбачених ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, а саме: позивачем не виконано належним чином вимоги ч. 1 ст. 172 ГПК України щодо надіслання відповідачеві копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Разом із тим, до позовної заяви № 20200606-02 від 06.06.2020 як доказ відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів додано опис вкладення до цінного листа на ім'я відповідача, у якому зазначено про надсилання останньому «копії позовної заяви про стягнення заборгованості позовної заяви від 04.06.2020», а також доданих до поданої суду позовної заяви документів. Таким чином, господарський суд не має можливості переконатись у тому, що відповідачеві направлено копію саме поданої до суду позовної заяви № 20200606-02 від 06.06.2020».
30.06.2020 до суду від позивача надійшла заява б/н від 25.06.2020 (вх. № 7863/20) про усунення недоліків позовної заяви, яка за своєю суттю фактично є незгодою позивача із висновками суду, викладеними в ухвалі від 22.06.2020 про залишення позовної заяви без руху. Позивач у відповідній заяві зазначає, зокрема, таке:
«У позовній заяві надано всі необхідні розрахунки, які позивач вважає необхідними надати до суду. Якщо відповідач заперечує проти розрахунків, він має право подати відзив на позовну заяву з обгрунтуванням своїх заперечень. Чому суддя Смородінова О.Г. перебирає, на себе обов'язки адвоката відповідача нам невідомо.
1. В ухвалі суду зазначено: «в тексті позовної заяви відсутні посилання на конкретні первинні документи» дане твердження не відповідає дійсності Всі посилання на первинні документи зазначені у додатку до позовної зяви і додані до позовної заяви.
2. Тобто вже на стадії прийняття позовної заяви до розгляду суддя виносить рішення про відсутність обгрунтувань, що є неприпустимим.
3. «позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів» А чому ми обов'язково маємо вживати заходи забезпечення, ЦЕ ПРАВО а не обо'язок!
4. До позовної заяви додано докази направлення копії позовної заяви і копій документів до позивача Якщо суддя не бачить цих доказів, то мабуть треба звернутись до ВРП та ВККС, щоб прояснили ЯК треба читати подані документи».
Дослідивши матеріали вказаної заяви б/н від 25.06.2020 (вх. № 7863/20), у сукупності з матеріалами позовної заяви № 20200606-02 від 06.06.2020 та доданими до неї документами, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу, з огляду на таке.
Так, як було зазначено вище, у строк, встановлений судом, позивач не усунув недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі від 22.06.2020. Фактично, позовна заява на даний час має ті ж недоліки, на які було вказано судом, а саме:
1) позивачем не надано суду обґрунтованого розрахунку суми основної заборгованості;
2) в тексті позовної заяви взагалі відсутні посилання на конкретні первинні документи додані до неї;
3) у даній справі заявлено позовні вимоги на підставі Договору № 7972-15/2016 від 28.01.2016, разом із тим, додані до позовної заяви рахунки, видаткові накладні та претензія містять посилання на інший договір;
4) позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, або констатації невжиття таких заходів;
5) позивачем не виконано належним чином вимоги ч. 1 ст. 172 ГПК України щодо надіслання відповідачеві копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення, зокрема в наданому до позовної заяви описі вкладення до цінного листа на ім'я відповідача зазначено про надсилання останньому копії позовної заяви про стягнення заборгованості від 04.06.2020, в той час як до суду подана позовна заява № 20200606-02 від 06.06.2020.
Жодний вищевказаний недолік позивач не усунув.
Висловлення ж позивачем у заяві б/н від 25.06.2020 (вх. № 7863/20) незгоди з позицією суду не скасовує необхідність виконання вимог судової ухвали у якій така позиція висловлена.
Вказане узгоджується з правовою позицію Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 20.09.2018 у справі № 904/2244/17, від 14.03.2019 у справі № 924/1287/16.
Суд наголошує, що на стадії надходження позову, враховуючи вимоги процесуального законодавства, за результатами дослідження позовних матеріалів було не тільки вказано позивачу на відповідні недоліки, але і роз'яснено в чому полягає необхідність їх усунення.
Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» та від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому, слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. ч. 4, 6, 7 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Отже, недотримання позивачем вимог статей 162, 164 ГПК України та не усунення вказаних судом недоліків у встановлений судом строк свідчить у даному випадку про порушення процесуальної дисципліни, яка встановлена національним процесуальним законодавством, а саме - Господарським процесуальним кодексом України та тягне за собою застосування наслідків, встановлених статтею 174 ГПК України - повернення позовної заяви позивачу.
При цьому, суд звертає увагу на те, що повернення позовної заяви не є перешкодою в доступі до правосуддя. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення наведених недоліків (ч. 8 ст. 174 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС» № 20200606-02 від 06.06.2020 з доданими до неї документами та заяву б/н від 25.06.2020 (вх. № 7863/20) про усунення недоліків позовної заяви з доданими до неї документами повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Додатки (лише на адресу позивача):
- позовна заява № 20200606-02 від 06.06.2020 з доданими до неї документами на 34 арк., у тому числі конверт;
- заява б/н від 25.06.2020 (вх. № 7863/20) про усунення недоліків позовної заяви з доданими до неї документами на 7 арк., у тому числі конверт.
Суддя О.Г. Смородінова