Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
01 липня 2020 рокуСправа № 912/816/20
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Буніна О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу № 912/816/20
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик", 02088, м. Київ, вул. Є. Харченка, 42,
до відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
про стягнення 14 427,50 грн,
представники:
від позивача - Литовченко А.Ю., довіреність від 01.07.2020 № б/н;
від відповідача - участі не брали.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик", яка містить вимоги до ОСОБА_1 про стягнення 14 427,50 грн, з яких: 9 680,00 грн основного боргу, 283,53 грн - 3% річних, 2 649,79 грн пені, 481,53 грн інфляційного збільшення суми боргу, 1 332,65 грн - 7% штрафу, з покладанням на відповідача судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором поставки від 13.02.2017 № КР 214, в частині своєчасного та повного розрахунку за отриманий товар.
Ухвалою від 16.03.2020 відкрито провадження у справі № 912/816/20; постановлено справу № 912/816/20 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи № 912/860/20 здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами, розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Господарським судом враховано, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із відповідними змінами і доповненнями), якою установлено з 12.03.2020 на усій території України карантин.
Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", що набрав законної сили 02.04.2020, внесено зміни в тому числі до Господарського процесуального кодексу України, зокрема, розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (п.п.3 п.11 вказаного Закону).
Таким чином, строк розгляду справи по суті не порушено.
В свою чергу, відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи вище зазначенні обставини, з метою з'ясування позицій сторін у справі, належної оцінки доказів наявних в матеріалах справи, а також з метою об'єктивного вирішення спору, господарський суд ухвалою від 21.05.2020 постановив провести розгляд справи № 912/816/20 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; розгляд справи № 912/816/20 у судовому засіданні призначити на 15.06.2020 об 11:30 год.
Протокольною ухвалою від 15.06.2020 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України відкладено судове засідання по розгляду справи № 912/816/20 до 14:00 год. 01.07.2020.
01.07.2020 господарський суд продовжив розгляд справи по суті.
У судовому засіданні 01.07.2020 брав участь представник позивача.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення та телефонограми, у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи, що явка учасників справи в судове засідання обов'язковою не визнавалася, від відповідача не надходило клопотання про відкладення розгляду справи, відповідач належним чином завчасно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, господарський суд з врахуванням ст. 202, 216 Господарського процесуального кодексу України не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Відзив на позов відповідачем суду не подано.
На підставі частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.
У судовому засіданні 01.07.2020 судом досліджено докази і письмові пояснення, викладенні в заявах по суті справи.
Господарський суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.
13 лютого 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" та фізичною особою - підприємцем Демиденком Максимом Вікторовичем укладений договір поставки № КР 214 (далі - Договір) (а.с. 8-9).
Згідно з п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупця алкогольні напої (надалі - Товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити Товар в порядку, визначеному умовами цього Договору.
При прийманні Товару Покупець в присутності представника Постачальника повинен перевірити: цілісність пакування, наявність марок акцизного збору, відповідність фактичної кількості товару кількості, зазначеній в накладних, термін зберігання. При встановленні невідповідності якості чи кількості товару інформації, яка зазначена у товаросупровідних документах, Покупець зобов'язаний у присутності представника Постачальника, скласти відповідний Акт згідно з вимогами чинного законодавства. Підпис уповноваженого представника Покупця в накладній на Товар засвідчує, що товар прийнятий Покупцем від Постачальника за кількістю та за якістю. Претензії Покупця щодо якості Товару після підписання ним накладної на Товар розглядаються та задовольняються Постачальником в окремому порядку, який визначається Постачальником в кожному випадку окремо. ( п. 3.4. Договору)
Згідно п. 5.2. - 5.3. Договору ціна на товар зазначається Постачальником у видатковій накладній на Товар. Загальна сума Договору дорівнює загальній вартості товару, який Постачальник поставив Покупцю впродовж всього строку дії даного договору згідно видаткових накладних на Товар.
Відповідно до п. 6.1. Договору розрахунки за товар здійснюються Покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання Товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника або в іншому узгодженими Сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю Сторін - шляхом попередньої оплати.
Датою оплати Покупцем вартості отриманого від Постачальника Товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок Постачальника (п. 6.2. Договору).
За умовами п. 7.1. Договору у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника Товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника Товару більше ніж на 30 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.
Даний Договір чинний (строк дії): протягом 2 років з дати укладення. У випадку, якщо жодна зі Сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити Договір за один місяць до його закінчення, даний Договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін та тих же умовах. (п. 9.7. Договору)
Договір підписано сторонами.
Згідно видаткової накладної від 28.02.2019 № 2723/2657 Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" відправило, а фізична особа - підприємець Демиденко Максим Вікторович (в особі представника за довіреністю - Демиденко Ю.А.) отримав Товар на загальну суму 21 537,72 грн (а.с. 11-12).
Відповідачем частково погашено заборгованість за вказаною накладною у сумі 8 537,72 грн, що підтверджено Актом звірки між сторонами за 28.05.2019 (а.с. 20-21) та гарантійним листом Відповідача від 22.07.2019 (а.с. 22).
За твердженням позивача, 08.10.2019 відповідачем частково погашено заборгованість у сумі 3 320,00 грн, від підписання Акту звірки відповідач ухилився. Станом на 17.02.2020 борг відповідача перед позивачем за отриману продукцію складає 9 680,00 грн.
Відповідач зазначені обставини не спростував.
Суд визнає обставину існування боргу з оплати за договором від 13.02.2017 № № КР 214 встановленою з огляду на вірогідність наданих позивачем доказів.
Господарський суд вважає, що відповідачем були порушені права позивача на отримання оплати згідно умов Договору.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступні норми права.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.
Відповідно до частини 1статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.
За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Матеріали справи свідчать, що позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю, поставив відповідачу Товар на суму 21 537,72 грн, відповідачем Товар оплачено частково на суму 11 857,72 грн, несплаченими залишились 9 680,00 грн, термін оплати настав 15.03.2019. , термін оплати настав 15.03.2019.
З урахуванням вищенаведеного, а також тієї обставини, що відповідачем у справі позовні вимоги не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, строк виконання зобов'язання за договором є таким, що настав, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 9 680,00 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За порушення строків оплати вартості поставленого Товару за Договором, позивач нарахував відповідачу штрафні санкції (пеню, штраф), які просить стягнути з відповідача у примусовому порядку.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частина 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідальність покупця за порушення строків оплати товару, передбачена у пункті 7.1. Договору.
Так, у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника Товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника Товару більше ніж на 30 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.
Позивач просить стягнути з відповідача за Договором постави від 13.02.2017 № КР 214 пеню за період з 15.03.2019 по 15.09.2019 у розмірі 2 649,79 грн та штраф у розмірі 7% - 1 332,65 грн.
Станом на 15.04.2019 сума заборгованості Відповідача по видатковій накладній № 2723/2657 складала 19 037,92 грн, тому позивачем розраховано штраф у розмірі семи відсотків від зазначеної суми - 1 332,65 грн.
Розрахунок є математично вірним та відповідає встановленим обставинам справи.
Разом з цим, при перевірці судом правильності нарахування позивачем суми пені, встановлено, що останнім визначено неправильний період нарахування, оскільки день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.
Враховуючи викладене, господарський суд проводить власний розрахунок пені за період: з 15.03.2019 по 01.04.2019 на суму 21 537,00 грн складає 382,36 грн,
з 02.04.2019 по 08.04.2019 на суму 21 037,00 грн складає 145,24 грн,
з 09.04.2019 по 22.04.2020 на суму 19 037,00 грн складає 262,87 грн,
з 23.04.2019 по 06.05.2019 на суму 17 037,00 грн складає 230,12 грн,
з 07.05.2019 по 15.09.2019 на суму 13 000,00 грн складає 1620,90 грн,
всього 2 641,49 грн.
Враховуючи викладені обставини, стягненню з відповідача підлягає 2 641,49 грн пені та штраф у розмірі 7% - 1 332,65 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 283,53 грн за період з 15.03.2019 по 17.02.2020 та інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 481,53 грн за періоди березень 2019 року, травень 2019 року, вересень 2019 року, жовтень 2019 року - січень 2020 року.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.
Разом з цим, при перевірці судом правильності нарахування позивачем суми 3% річних, встановлено, що останнім визначено неправильний період нарахування, а тому, господарський суд проводить власний розрахунок 3% річних:
з 15.03.2019 - 01.04.2019, сума боргу 21 537,00 грн - 31,86 грн;
з 02.04.2019 - 08.04.2019, сума боргу 21 037,00 грн - 12,10 грн;
з 09.04.2019 - 22.04.2020, сума боргу 19 037,00 грн - 21,91 грн;
з 23.04.2019 - 06.05.2019, сума боргу 17 037,00 грн - 19,60 грн;
з 07.05.2019 - 07.10.2020, сума боргу 13 000,00 грн - 164,55 грн;
з 09.01.2020 - 17.02.2020, сума боргу 9 680,00 грн - 31,74 грн, що разом складає 281,76 грн.
Враховуючи викладене, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення 3% річних частково, в сумі 281,76 грн.
Для розрахунку інфляційних нарахувань на суму заборгованості позивачем визначено періоди березень 2019 - березень 2019, травень 2019 - травень 2019, вересень 2019 - вересень 2019, жовтень 2019 - січень 2020.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Господарським судом встановлено, що розрахунок індексу інфляції заявлений в межах можливих нарахувань, а тому позовні вимоги про стягнення 481,53 грн інфляційного збільшення суми боргу підлягають задоволенню.
Стосовно припинення ОСОБА_1 діяльності як фізичної особи-підприємця слід зазначити, що у випадку такого припинення зобов'язання фізичної особи-підприємця за укладеними господарськими договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю.
За результатами розгляду справи, господарський суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик".
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (02088, м. Київ, вул. Є. Харченка, 42, код ЄДРПОУ 35871504) борг у сумі 14 417,43 грн, з яких: 9 680,00 грн основного боргу, 281,76 грн - 3% річних, 2 641,49 грн пені, 481,53 грн інфляційного збільшення суми боргу, 1 332,65 грн - 7% штрафу, а також судовий збір у розмірі 2 100,53 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень одночасно з врученням (надсиланням/видачею) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (02088, м. Київ, вул. Є. Харченка, 42); ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Повне рішення складено 06.07.2020.
Суддя О.Л. Бестаченко