ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.07.2020Справа № 910/4428/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження
справу № 910/4428/20
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автопоставка 3000» (39701, Полтавська область, Кременчуцький район, с. Піщане, вул. Київська 34; адреса для листування: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Лісова, 4-Т, кв. 19; ідентифікаційний код 39185235)
до акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська (Єжи Гедройця), 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, ідентифікаційний код 40081221)
про стягнення грошових коштів 110 405,68 грн.,
без виклику представників учасників справи.
30.03.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Автопоставка 3000» (далі - Товариство) до акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Залізниця) про стягнення 82 491 грн. пені, 15 631,39 грн. 3 % річних, 12 283,29 грн. інфляційних втрат за порушення строків оплати поставки за договором поставки від 19.11.2018 № ПЗ/НХ-181702/НЮ (далі - Договір).
Товариство обґрунтовує позовні вимоги таким:
- Товариство відправило на адресу Залізниці товар на суму 510 144 грн., що підтверджується ТТН від 27.12.2018 №Р746, видатковою накладною від 27.12.2018 № 746 та рахунком від 27.12.2018 №1042;
- товар було прийнято відповідачем 06.02.2019;
- оплата здійснена 13.03.2020 платіжним дорученням № 2631817 в розмірі 510 144 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 910/4406/20; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
17.04.2020 позивач подав суду заяву з оригіналами документів, доданих до позовної заяви, на виконання вимог ухвали суду.
Листом від 21.04.2020 суд, оглянувши оригінали та встановивши їх відповідність копіям документів доданих до позовної заяви, повернув їх позивачу.
07.05.2020 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
08.05.2020 Товариство подало суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів.
26.05.2020 позивач подав суду відповідь на відзив, в якому заперечив проти доводів Залізниці.
05.06.2020 Залізниця подала суду заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач вказав на те, що заперечення на відзив подані Товариством з порушенням строку.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позов, відповідь на відзив і заперечення на відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
19.11.2018 Товариством (постачальник) та Залізницею (покупець) укладено Договір, за умовами якого:
- постачальник зобов'язується у 2018 році поставити і передати у власність покупцю певні продукцію (товар), відповідно до специфікації № 1 (додаток № 1), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах Договору (пункт 1.1 Договору);
- оплата за кожну партію поставленого товару за Договором здійснюється покупцем у безготівковій формі протягом 20 банківських днів після дати поставки партії товару, у відповідності з рахунком-фактурою на дану партію товару та за наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої у відповідності до вимог чинного законодавства (пункт 4.1 Договору);
- Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2018 включно (пункт 13.1 Договору).
Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.
Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.
За приписом статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки товару.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Сторонами було укладено додаткову угоду від 04.12.2018 № 1 до Договору, за умовами якої було зменшено загальну суму поставки до 510 144 грн.
На виконання умов Договору позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 510 144 грн., що підтверджується такими документами:
- видатковою накладною від 27.12.2018 № 476 на суму 510 144 грн., яка підписана уповноваженими представниками сторін без зауважень;
- товарно-транспортною накладною від 27.12.2018 № Р746.
Залізниця отримала товар за вказаними накладними 06.02.2019, що підтверджується підписом представника відповідача.
У свою чергу, Залізниця умови Договору не виконала та за отриманий товар із Товариством розрахувалася із простроченням, а саме 13.03.2020, що підтверджується платіжним дорученням від 13.03.2020 № 2631817.
Обставини, які є предметом доказування у даній справі є такими: укладення Договору; передача товару; прострочення щодо оплати товару.
Докази, якими позивач підтверджує наявність обставин, які є предметом доказування: Договір; видаткова накладна; товарно-транспортна накладна.
У свою чергу, відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що податкова накладна була зареєстрована лише 26.02.2020, а тому саме з цієї дати починається строк оплати згідно з пунктом 4.1 Договору.
Отже, на думку відповідача, сплативши за товар 13.03.2020 ним не було допущено порушення строків оплати.
Позивачем було заявлено до стягнення пеню у сумі 82 491 грн.; 3 % річних - 15 631,39 грн. та втрати від інфляції - 12 283,29 грн. (період нарахування з 07.03.2019 по 13.03.2020).
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Підпунктом 8.2.1 пункту 8.2 Договору передбачено, що у разі порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочки, включаючи день оплати.
Слід зазначити, що позивач і відповідач мають власну думку, щодо строку оплати за Договором.
Позивач вважає, що строк оплати має обраховуватися саме з 07.02.2019 (дата поставки 06.02.2019), а умова щодо наявності податкової накладної жодним чином не впливає на обов'язок з оплати.
У свою чергу, відповідач вказує, що строк оплати має обраховуватися саме з 27.02.2020 (дата реєстрації податкової накладної 26.02.2020), оскільки лише після реєстрації податкової накладної починає відраховуватися двадцять банківських днів.
Частиною першою статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Факт реєстрації податкової накладної не є подією, з якою сторони пов'язали строк виконання обов'язку з оплати, а є обов'язковим документом, який має бути зареєстрованим належним чином і на підставі якого разом з рахунком, видатковою накладною здійснюється оплата покупцем.
Таким чином, строк оплати за товар настав для відповідача 26.02.2020 (сплинуло 20 банківських днів з моменту поставки товару) і відбулася реєстрація податкової накладної.
Отже, саме з 27.02.2020 по 13.03.2020 відповідачем було прострочено оплату товару.
За розрахунком суду з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 669,04 грн. 3 % річних, 4 878,43 грн. втрат від інфляції та 4 081,15 грн. пені.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачем не подано доказів в підтвердження заперечень проти задоволення позовних вимог.
За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає частковому задоволенню.
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Що ж до витрат на професійну правничу допомогу, то слід вказати, що Товариство просило суд покласти на відповідача відшкодування 12 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої і третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно із статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин четвертої і п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Суду подано докази укладення відповідного договору та оплати наданої правничої допомоги у сумі 12 000 грн., а саме платіжне доручення від 16.03.2020 № 2058 на суму 12 000 грн.
Враховуючи задоволення позовних вимог частково, суд дійшов висновку про те, що витрати на професійну правничу допомогу слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Автопоставка 3000» (39701, Полтавська область, Кременчуцький район, с. Піщане, вул. Київська 34; адреса для листування: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Лісова, 4-Т, кв. 19; ідентифікаційний код 39185235) до акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська (Єжи Гедройця), 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, ідентифікаційний код 40081221) про стягнення грошових коштів 110 405,68 грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська (Єжи Гедройця), 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, ідентифікаційний код 40081221) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Автопоставка 3000» (39701, Полтавська область, Кременчуцький район, с. Піщане, вул. Київська 34; адреса для листування: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Лісова, 4-Т, кв. 19; ідентифікаційний код 39185235): 4 878 (чотири тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн. 43 коп. пені; 669 (шістсот шістдесят дев'ять) грн. 04 коп. 3 % річних; 4 081 (чотири тисячі вісімдесят одну) грн. 15 коп. втрат від інфляції; 183 (сто вісімдесят три) грн. 32 коп. судового збору та 1 046 (одну тисячу сорок шість) грн. 54 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06.07.2020
Суддя І.Д. Курдельчук