вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про зупинення провадження у справі
06.07.2020м. ДніпроСправа № 904/3526/20
за позовом Заступника прокурора Запорізької області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29а) в інтересах держави в особі Департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (69107, Запорізька область, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 164, ідентифікаційний код 04054079)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" (49027, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 22, кімната 556, ідентифікаційний код 33275862)
про стягнення 3 580 615,99 грн. заборгованості за договором про закупівлю робіт за державні кошти, 4 779 456,33 грн. неустойки за неповернення попередньої оплати, 61 951,78 грн. інфляційних втрат та 78 420,21 грн. 3% річних
Суддя Бондарєв Е.М.
Без участі представників учасників справи.
Заступник прокурора Запорізької області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №05/1-1790вих20 від 26.06.2020 в інтересах держави в особі Департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" заборгованості на загальну суму 8 500 444,31 грн., з яких:
- 3 580 615,99 грн. заборгованість за договором №07/06-Х від 07.06.2018 про закупівлю робіт за державні кошти;
- 4 779 456,33 грн. неустойка за період з 25.10.2019 по 22.06.2020 за неповернення попередньої оплати (авансу);
- 61 951,78 грн. інфляційні втрати з листопада 2019 року по травень 2020 року;
- 78 420,21 грн. 3% річних за період з 25.10.2019 по 22.06.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору від 07.06.2018 №07/06-Х на розрахунковий рахунок відповідача №37122911700005 відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ Департаментом були перераховані бюджетні кошти в якості сплати авансу в сумі 4 483 466,46 грн., що підтверджується платіжним дорученням з відмітками органу Держказначейства про проведену оплату від 17.07.2019 № 2. Термін для використання Генпідрядником авансу у повному обсязі та надання Департаменту документів, що підтверджують використання коштів за призначенням сплинув 25.10.2019. Однак, у грудні 2019 року до Департаменту надійшли акти приймання виконаних будівельних робіт №№15, 16, які підтвердили лише часткове відпрацювання авансу на суму 885 193,09 грн. та 17 657,38 грн. Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2019 року від 31.01.2020 сума невикористаного авансу складала 3 580 615,99 грн. У подальшому згідно додаткової угоди від 26.12.19 № 8 до Договору від 07.06.2018 № 07/06-Х у зв'язку з неспроможністю Генпідрядника виконувати зобов'язання за договором сторони домовились розірвати договір за взаємною згодою. У порушення умов п.4.6 договору від 07.06.2018 №07/06-Х, п.19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764, отриманий ТОВ "Рубікон-Моноліт" від Департаменту капітального будівництва Запорізької облдержадміністрації аванс у встановлені строки, а саме 25.10.2019, не використано, акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2в не надано, аванс не повернуто, договір розірвано за згодою сторін.
Таким чином, за період з 25.10.2019 по 31.01.2020 сума невикористаного та неповернутого авансу складала 4 483 466,46 грн., та Генпідрядником затримано повернення авансу на 99 днів. За порушення строків повернення невикористаних сум авансу, Генпідрядник має сплатити Департаменту неустойку в розмірі 2 219 315,90 грн. (тобто 0,5% від суми невикористаного авансу, а саме від 4 483 466,46 грн., за 99 днів прострочення). У період з 01.02.2020 по 22.06.2020 загальна сума невикористаного та неповернутого авансу складала 3 580 615,99 грн., та Генпідрядником затримано повернення авансу на 143 дні. Таким чином, у зв'язку з порушення строків повернення невикористаних сум авансу, Генпідрядник має сплатити Департаменту неустойку в розмірі 2 560 140,43 грн. (тобто 0,5% від суми невикористаного авансу, а саме від 3 580 615,99 грн., за 143 дні прострочення). Загальна сума неустойки складає 4 779 456,33 грн. Також, загальна сума, врахованого встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми складає 140 371,99 грн.
Заступник прокурора Запорізької області зазначає, що внаслідок порушення товариством умов договору не досягнуто суспільної мети процедури закупівлі, договір не виконано, басейн не побудовано. Неповернення невикористаних та невідпрацьованих ТОВ "Рубікон-Моноліт" бюджетних коштів, отриманих від Департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації в якості попередньої оплати (авансу) за Договором від 07.05.2018 №07/06-Х, унеможливлює виконання запланованих робіт на соціально-важливому об'єкті, що порушує економічні інтереси держави та потребує їх захисту шляхом звернення прокурора до суду з позовом. Також Запорізькою обласною державною адміністрацією листом від 05.06.2020 №05101/08-46 повідомлено прокуратуру області про розмір простроченої дебіторської заборгованості, причини її виникнення тощо. Крім того, зазначено, що Департаментом капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації заходи до стягнення заборгованості в судовому порядку з ТОВ "Рубікон-Моноліт" не вжито у зв'язку з відсутністю коштів на судовий збір. Більш того, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2019 у справі № 904/5855/19 позовну заяву Департаменту до ТОВ "Рубікон-Моноліт" про стягнення заборгованості повернуто без розгляду, у зв'язку з несплатою судового збору. Вказані обставини свідчать, що Департаментом капітального будівництва Запорізької облдержадміністрації понад 5 місяців належних заходів щодо захисту інтересів держави з метою повернення бюджетних коштів не вжито.
Ухвалою суду від 06/07/2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/3526/20, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі з огляду на наступне.
У зв'язку з необхідністю вирішення виключної правової проблеми, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №912/2385/18 разом із касаційною скаргою у подібних правовідносинах.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 07.11.2019 №912/2385/18 (провадження №12-194гс19) приймаючи дану справу до розгляду врахувала висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статей 53, 174 ГПК України, статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", рішеннями Конституційного Суду України від 01.04.2008 № 4-рп/2008, від 20.12.2017 № 2-р/2017, від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019, від 20.06.2019 № 6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов'язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:
- додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором;
- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду).
У контексті зазначених питань колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на правовий висновок, викладений у постанові колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 про те, що з метою підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів, прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом. Колегія суддів зазначає, що цей висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц стосовно відсутності необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але зауважує, що у справі, що переглядається, на відміну від справи № 587/430/16-ц, розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.
Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить різну судову практику з наведеного питання, посилаючись на постанови Верховного Суду у справах № 922/2901/17, № 927/246/18, № 925/650/18, № 923/560/18, №913/299/18, № 915/242/18, № 0440/6738/18, № 802/4083/15-а, № 924/1237/17, № 906/240/18, № 910/18770/17, № 924/1256/17, № 201/5279/16, № 372/1688/17-ц, № 448/764/17, №910/3486/18, № 441/702/19, № 441/821/19, № 626/482/19-ц, № 910/3486/18, № 924/1237/17, № 906/240/18.
Крім того, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду:
- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;
- які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.
При цьому колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на різну судову практику щодо зазначених питань. Зокрема, на постанови Верховного Суду № 927/246/18, № 916/2914/18, № 912/2529/18, № 916/641/18, №916/2914/18, 909/63/18, № 920//284/18 № 925/226/18, у яких позов прокурора був залишений без розгляду та № 923/560/18, № 909/569/18, № 924/1256/17, у яких у позові прокурора було відмовлено.
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором та ухвалою від 07.11.2019 прийняла до розгляду справу № 912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019.
За приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі у цьому випадку зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи, що обставини справи №904/3526/20 щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором є подібними до обставин справи №912/2385/18, суд доходить висновку про необхідність зупинити провадження у справі №904/3526/20 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме, до закінчення розгляду справи №912/2385/18.
У такому випадку згідно з приписами пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Керуючись ст.ст. 227, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Зупинити провадження у справі №904/3526/20 за позовом Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" про стягнення 3 580 615,99 грн. заборгованості за договором про закупівлю робіт за державні кошти, 4 779 456,33 грн. неустойки за неповернення попередньої оплати, 61 951,78 грн. інфляційних втрат та 78 420,21 грн. 3% річних до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 06.07.2020 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Е.М. Бондарєв