Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/204/20 Головуючий у суді І-ї інстанції Майданніков О. І.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ткаченко Л. Я.
02.07.2020 року.Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду Ткаченко Л.Я., розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 травня 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючого,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
за участю:
особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
Згідно постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 травня 2020 року, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 31.03.2020 о 20 год. 52 хв. в м. Кропивницький по вул. Верхня Пермська, 37/13, керував транспортним засобом Chevrolet Aveo SF 69 Y, номерний знак НОМЕР_1 , та за наявності виявлених працівниками поліції ознак алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , - відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись з вказаним рішенням районного суду, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною та необгрунтованою та такою що не відповідає вимогам закону, а також прийнятою з порушенням процесуальних норм.
Зазначає, що судом першої інстанції всупереч вимог закону є протиправно розглянуто справу без його участі 21.05.2020 та винесено оскаржувану постанову.
Разом з цим, апелянт звертає увагу на те, що 20.05.2020 року він на електронну адресу суду направив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з продовженням на території України карантину та встановлених обмежень. Проте, така заява неправомірно відхилена судом з посиланням на відсутність доказів.
Таким чином апелянт зазначає, що положення ст. 268 КУпАП передбачають наявність письмового клопотання від особи, що притягається до адміністративної відповідальності, про відкладення розгляду справи, проте, не містять застереження щодо необхідності надання суду будь яких документів, що підтверджують поважність причин неможливості прибути у судове у засідання.
По-друге, введення на території України карантину та певних обмежень для населення запроваджено Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Соvіd-19.
Наказом голови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.03.2020 № 27-АГ «Про впровадження додаткових протиепідемічних заходів», який опубліковано на сайті суду, запропоновано суддям з метою убезпечити населення України від поширення коронавірусу Соvіd-19, який віднесено то особливо небезпечних інфекційних хвороб, тимчасово призупинити проведення відкритих судових засідань з участю учасників справи та інших осіб в період з з 19.03.2020 по 03.04.2020, з наступним продовженням зазначеного періоду до 24.04.2020 включно (наказ голови суду від 02.04.2020 № 33-АГ), до 11.05.2020 включно (наказ голови суду від 24.04.2020 № 38-АГ), до 22.05.2020 включно (наказ голови суду від 06.05.2020 № 42-АГ).
Зазначена інформація розміщена на офіційному сайті Ленінського районного суду міста Кіровограда.
Введення карантину на всій території України, є загальновідомою обставиною, підтверджується Постановою Кабінету Міністрів № 211 від 11.03.2020 року та зазначеними наказами голови Ленінського районного суду міста Кіровограда та не потребує доказування.
Отже, згідно положень ст. 268 КУпАП. враховуючи подання ним клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 21.05.2020 року та наявність строку (майже 1,5 місяці) для повного та всебічного розгляду справи, суд не мав права розглядати справу за його відсутності та протиправно обмежив його право бути присутнім у судовому засіданні та заявити необхідні клопотання, що є безумовною підставою для скасування даної постанови.
Також, апелянт зазначає, що в постанові районного суду зазначено, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами адміністративної справи, оголошеними та дослідженими в судовому засіданні
Проте, з такими висновками суду погодитись не можливо, оскільки суд не викликав та не допитував у судовому засіданні свідків на письмові пояснення яких послається, у підтвердження винуватості ОСОБА_1 .
Водночас, суд не звернув увагу, що пояснення свідків є майже ідентичними що ставить під сумнів зафіксовану в них інформацію.
Враховуючи такі пояснення, з урахуванням принципу презумпції невинуватості та доведення вини, безсторонності суду, посилання на суперечливі покази, які суд безпосередньо не сприймав порушує його права, закріплені КУпАП та Європейською конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
Судом також покладено в основу доведеності вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст. 130 КУпАГІ долучені відеоматеріали. Проте, суд не врахував, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про технічний пристрій на який (чи за допомогою якого) здійснено відеозапис, відеофайли не подані в оригінальному записі, а зазнали втручання (відео порізано на окремі короткі відеофайли), що ставить під сумнів достовірність та допустимість наданих суду відеодоказів.
Отже, посилання суду на відеозпис, долучений патрульними поліцейськими за відсутності посилання на технічний засіб (серію та номер), втручання у відеозапис та відсутність безперервного відеозапису є неправомірним, з огляду на недопустимість таких доказів.
Також, суд не врахував відсутність складу адміністративного правопорушення, у зв'язку з порушенням поліцейським процедури проведення огляду на стан сп'яніння, оскільки він відмовився від проведення огляду на стан сп'яніння на місці, проте, згідно встановленого порядку, поліцейський повинен був запропонувати йому пройти огляд у закладі охорони здоров'я та видати направлення, затвердженої форми. Водночас, цього здійснено не було. В матеріалах провадження направлення відсутнє.
Викладених обставин під час розгляду справи, суд не врахував та не звернув увагу на відсутність направлення, тобто на порушення встановленого порядку. Отже, суд мав закрити справу про адміністративне правопорушення відносно мене зв'язку із відсутню в діях складу адмінправопорушення.
Крім, викладених порушень, звертає увагу апеляційного суду на порушення судом принципу презумпції невинуватості та доведеності вини.
Так, суддя районного суду ще на початку описової частини постанови, в частині що стосується обґрунтування можливості розглянути справу за його відсутності, до дослідження доказів та надання їм відповідної оцінки, висловився про його винуватість. Зокрема в абзацах 11,12 оскаржуваної постанови зазначено: «При цьому, слід відзначити, що ОСОБА_1 свідомо допустив грубе порушив Правил дорожнього руху та вчинене ним правопорушення має підвищену суспільну небезпеку, адже створювало загрозу життю, здоров'ю та майну порушника та інших осіб, оточуючим об'єктам приватного, державного та комунального майна.
За таких обставин, враховуючи положення ч. 2 ст. 268 КУпАП, в яких наведено виключний перелік адміністративних правопорушень, передбачених відповідними статтями КУпАП, при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов'язковою, беручи до уваги відсутність вимог щодо обов'язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, при розгляді такої справи, за умови обізнаності ОСОБА_1 про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та наступний його (протоколу) судовий розгляд, а так само обізнаність останнього про судові засідання, які призначалися судом по даній справі, виходячи з положень ч. 1 ст. 277 КУпАП, та приймаючи до уваги, що адміністративне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 вчинене 31.03.2020, та у разі відкладення судового засідання на іншу дату закінчаться строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, встановлені сг. 38 КУпАП, суд приходить до висновку про розгляд даної справи за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, оскільки зазначену вище поведінку особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суд розцінює, як спосіб захисту з метою затягування строків розгляду справи та уникнення відповідальності».
І лише в наступному абзаці суд переходить до дослідження доказів у справі про адміністративне правопорушення, що свідчить про упередженість суду та «обвинувальний» ухил під час розгляду справи.
Отже, суд першої інстанції виніс оскаржувану постанову без належного з'ясування усіх обставин справи та за відсутності достатніх та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення та за наявності порушення встановленої процедури огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, що в силу ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження по справі.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову судді суду першої інстанції - скасувати, з таких підстав.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як убачається з матеріалів справи, судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 був здійснений з порушеннями положень статті 268 КУпАП, тобто у його відсутність, за наявності обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи.
У звязку з цим розгляд даної справи у відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, позбавив його можливості реалізувати в суді передбачені законом (ст. 268 КУпАП) права, зокрема: права давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо, що порушило б не тільки процесуальний закон, а й вимогим Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо забезпечення рівності та змагальності сторін, що випливає із практики Європейського Суду з прав людини ( Рішення у справах «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява № 7460/03),«Гурепка проти України» від 08 липня 2010 року (заява № 38789/04) «Лучанінова проти України» від 09 вересня 2011 року (заява №16347/02) та ін. Зокрема, у справі «Гурепка проти України», заявник за аналогічних обставин стверджував, що його було позбавлено можливості особисто брати участь у розгляді своєї справи. Суд у цій справі нагадував, що принцип рівності сторінодин із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Суд визнав що у провадженнях в адміністративній справі щодо заявника не забезпечувалися важливі процедурні гарантії і що, враховуючи обставини справи, ці процедурні недоліки були достатньо серйозними, аби ставити під сумнів справедливість провадження, та констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
21.05.2020 року постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 травня 2020 року ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
В постанові суду зазначено, що ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи, призначений на 21.05.2020, був повідомлений належним чином засобами телефонного зв'язку (телефонограмою) 06.05.2020 на телефонний номер НОМЕР_2 , зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, підписаний ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явився.
Обізнаність ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи підтверджується також клопотанням останнього, зареєстрованого в суді 20.05.2020 за вх. № 3523.
Так, у постанові районного суду констатовано про наявність клопотання ОСОБА_1 , проте, не зважаючи на зазначене клопотання, в порушення вимог ст. 268 КУпАП, яка передбачає обовязкову участь особи у розгляді справи, якщо від неї надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для участі у такому розгляді, суд першої інстанції розглянув справу відносно ОСОБА_1 , за його відсутністі.
При таких обставинах вважаю, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення порушив права ОСОБА_1 на захист, передбачені ст. 268 КУпАП, оскільки при наявності клопотання про відкладення розгляду справи з поважних причин, при наявності достатнього строку для розгляду справи, передбачені ст. 38 КУпАП, розглянув справу без вирішення цього клопотання, що є безумовною підставою для скасування судового рішення.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не визнав та пояснив, що дійсно він 31.03.2020 приблизно о 21.00 годині по вул. Верхня Пермська у м. Кропивницькому рухався на автомобілі Chevrolet Aveo SF 69 Y, Д.Н.З. НОМЕР_1 . Перед тим, як сісти за кермо він алкогольних напоїв не вживав. Під час руху помітив позаду екіпаж патрульної поліції. Виконуючи вимоги поліцейських про зупинку, він прийняв ближче до правого узбічча дороги, зупинився та вийшов зі свого автомобіля. Під час спілкування з поліцейськими, останні повідомили йому про їх підозру у перебуванні у стані алкогольного сп'яніння. На пропозицію пройти огляд на визначення сп'яніння на місці він відмовився, оскільки вважав, що результат такого огляду може бути сфальшованим. Те, що він може пройти огляд у лікаря в медичній установі він не знав та про це йому працівники поліції не пояснювали. Також, ОСОБА_1 зазначив, що свідків під час його відмови від проходження огляду на місці не було, а письмові пояснення, наявні у матеріалах справи не можна брати до уваги, оскільки вони написані на заготовлених бланках.
Відповідно до вимог ст. 130 ч.1 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Згідно ст. 266 ч.2,3 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції або в разі незгоди з його результатами, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Викладені положення Закону більш детально відображено у Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яку затверджено спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція 1452/735).
Згідно п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктом 6 Розділу 2 вказаної Інструкції визначено, що огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Такий же порядок огляду визначено і п.4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (зі змінами), відповідно до якого огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства. А п.6 цього Порядку також встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Із аналізу наведених вимог законодавчих актів вбачається, що огляд на визначення перебування особи, яка керує транспортним засобом, в стані алкогольного сп'яніння, а так само і відмова водія від проходження такого огляду, має бути проведено поліцейським виключно у присутності двох свідків, до того ж не можуть бути залучені як свідки працівники поліції, або особи щодо неупередженості яких є сумніви.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 223899 від 31.03.2020 року, ОСОБА_1 , поставлено у провину те, що він 31.03.2020 о 20 год. 52 хв. в м. Кропивницький по вул. Верхня Пермська, 37/13 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chevrolet Aveo SF 69 Y, номерний знак НОМЕР_1 , та за наявності виявлених працівниками поліції ознак алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , - відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, від керування транспортним засобом відсторонений.
До того ж у протоколі власноручно зазначено ОСОБА_1 , що він з порушенням не згоден, від написання пояснень не згоден (а.с.1).
Не зважаючи на не визнання ОСОБА_1 своєї винуватості, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доводиться письмовими доказами у справі, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серія БД № 223899 від 31.03.2020, відповідно до якого, водій ОСОБА_1 31.03.2020 о 20 год. 52 хв. в м. Кропивницький по вул. Верхня Пермська, 37/13 керував транспортним засобом Chevrolet Aveo SF 69 Y, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження відповідно до встановленого законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я відмовився. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820 на місці зупинки транспортного засобу водій ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків. Відсторонений від керування транспортним засобом;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , в яких останні, підтвердили, що вони були присутніми 31.03.2020 о 21 год. 20 хв. Під час того, коли водій ОСОБА_1 відмовився на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я;
- відповідно до відеозапису з відео реєстратора, патрульного автомобіля та з камери «Bodycam» працівника поліції, оглянутому в судовому засіданні, якими підтверджується керування ОСОБА_1 31.03.2020 о 20 год. 52 хв. транспортним засобом; виявлення працівниками поліції у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння; пропозиція працівника поліції ОСОБА_1 , висловлена у присутності двох свідків пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу та відмова останнього, а також відмова ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Зібрані у справі докази у своїй сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Всупереч апеляційних доводів ОСОБА_1 , апеляційним судом не встановлено порушень посадовими особами під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також не встановлено порушень процедури проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння, встановленої Інструкцією 1452/735 та вимогами ст. 266 КУпАП.
За клопотанням апелянта для перевірки його доводів, в суд апеляційної інстанції викликалися свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Проте, вказані свідки, будучи належним чином повідомленими, до апеляційного суду не з'явилися про поважність своєї неявки не повідомили.
Водночас, правдивість письмових свідків наявних у матеріалах справи сумніву не викликає, оскільки їх перебування на місці зупинки ОСОБА_1 , об'єктивно підтверджується іншими доказами у справі, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення та відеозаписом подій.
Виходячи з сукупності вищенаведених доказів, зібраних по справі, перевіривши їх при розгляді даної справи, вважаю доведеною вину ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, яке передбачено ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в апеляційному суді, оскільки спростовуються зібраними у справі доказами.
Згідно ст. 38 ч. 2 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 інкримінувалося вчинення правопорушення 31.03.2020 року, закінчився строк, передбачений ст.38 ч. 2 КУпАП.
Згідно ст.247 ч.1 п.7 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в звязку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП.
При таких обставинах, згідно ст. 294 ч. 8 п.2 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду підлягає скасуванню, зокрема з підстав порушення під час судового розгляду права ОСОБА_1 на захист, з закриттям провадження у справі, згідно вимог ст.247 ч.1 п.7 КУпАП, так як строки, передбачені ст.38 КУпАП, закінчились.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним в вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. та позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - скасувати.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження по адміністративній справі відносно нього закрити на підставі ст.247 ч. 1 п. 7 КУпАП, в звязку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Підпис:
Згідно з оригіналом.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Л.Я. Ткаченко