Житомирський апеляційний суд
Справа №289/1363/19 Головуючий у 1-й інст. Сіренко Н. С.
Категорія 70 Доповідач Талько О. Б.
03 липня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді: Талько О.Б.
суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в м. Житомирі цивільну справу №289/1363/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 24 лютого 2020 року, ухвалене під головуванням судді Сіренко Н.С.,
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому просила збільшити розмір аліментів, встановлених рішенням суду, та стягувати з відповідача аліменти на утримання синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі по 2118 грн. на кожну дитину, а разом 4236 гривень на двох дітей щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
В обґрунтування своїх вимог зазначила, що рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 5 червня 2012 року з ОСОБА_2 на її користь стягуються аліменти на утримання синів в сумі по 500 грн на кожну дитину щомісячно, починаючи з 5 квітня 2012 року і до повноліття дітей.
На даний час визначений судом розмір аліментів не може забезпечити життєво необхідні потреби дітей. В свою чергу, відповідач є працездатним й має можливість сплачувати аліменти у розмірі прожиткового мінімуму на кожну дитину.
Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 24 лютого 2020 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити її вимоги.
На підтвердження доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховані зміни в законодавстві щодо збільшення мінімального розміру аліментів на утримання дитини відповідного віку, що є підставою для задоволення даного позову. Суд не взяв до уваги те, що з часу прийняття рішення щодо визначення розміру аліментів вже минуло багато часу, значно зріс рівень життя та потреби на утримання дітей. Вказує, що судом не було враховано, що розмір її доходу становить 3500,00 грн., що не дає їй змоги забезпечувати дітям належний рівень життя. В свою чергу, аліменти в розмірі 500,00 грн. на одну дитину на місяць не дають можливості забезпечити дітей харчуванням, одягом, засобами гігієни, канцелярським приладдям та ін. Крім того, низький рівень доходів позбавляє її можливості забезпечити дітям відвідування позашкільних секцій та гуртків, оскільки це потребує додаткових витрат. Судом також не враховано, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що сторони є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 5 червня 2012 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання синів у твердій грошовій сумі, по 500 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 5 квітня 2012 року і до повноліття дітей.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до ст. 192 СК України, а доказів на підтвердження існування підстав для зміни розміру аліментів, визначених даною нормою, суду не надано.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.
Відповідно до положень частин 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платник аліментів, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до ст. 192 СК України, але є підставою для зміни мінімального розміру аліментів, зазначених у виконавчому листі, під час виконання рішення суду про стягнення аліментів, й враховується під час визначення суми аліментів або заборгованості.
Законом України від 3 липня 2018 року №2475-VIII частину 1 статті 71 Закону країни « Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, відповідно до якого виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України.
Отже, законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України.
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 259,268,367,368,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 24 лютого 2020 року,- без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуюча Судді: