Провадження № 33/803/759/20 Справа № 201/4156/20 Суддя у 1-й інстанції - Гончаренко В. М. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
01 липня 2020 року м. Дніпро
Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 червня 2020 року в справі про адміністративне правопорушення, щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм ПП "Арсірій", який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження по справі закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку зі збігом строку притягнення до адміністративної відповідальності,
за участю:
особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження по справі закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку зі збігом строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 16 січня 2020 року о 08 годині 07 хвилин, керуючи транспортним засобом «Фольксваген», д/н НОМЕР_1 , рухався в районі електроопори № 118 по вул. Набережна Перемоги в м. Дніпрі, де, при виникненні небезпеки своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки або безпечного об'їзду перешкоди, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «БМВ», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку та перестроївся зліва направо. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 12.3 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нову постанову, якою провадження у справі закрити за закінченням строку накладення стягнення та притягнення до адміністративної відповідальності без встановлення вини.
Вважає вказану постанову незаконною та необґрунтованою, та такою, яка винесена судом з порушенням норм процесуального та матеріального права.
На думку апелянта, судом першої інстанції не було враховано всіх обставин справи, а саме те, що в матеріалах справи містяться фото з місця ДТП на яких можна побачити, що BMW Х6 одночасно знаходиться ну двох смугах для руху, що свідчить про порушення водієм BMW Х6 ПДР і як наслідок створення аварійної ситуації на дорозі. Зазначає, що він зі своєї сторони вжив усіх можливих заходів задля запобігання зіткнення, але враховуючи спонтанність та несподіваність дій водія BMW Х6, цих дій було недостатньо. Вказує, що причинно-наслідковий зв'язок зіткнення за даним фактом ДТП полягає в порушенні водієм ОСОБА_2 правил ПДР.
Зазначає, що ДТП за фактом якого мене притягують до відповідальності за порушення п. 12.3. ПДР відбулось 16.01.20, то останнім днем для притягнення мене до відповідальності було 16.04. 20.
На думку апелянта, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд.
Судом першої інстанції не було враховано пояснення ОСОБА_1 з приводу ДТП, в постанові не надано оцінки вказаним поясненням.
Окрім цього, аргументи ОСОБА_1 щодо порушення чотирьох пунктів ПДР зі сторони ОСОБА_2 безпосередньо виступають доказами відсутності об'єктивної можливості запобігти ДТП ОСОБА_1 . Фактично, внаслідок небезпечного маневрування, водій ОСОБА_2 створив обставини при яких у ОСОБА_1 була відсутня об'єктивна можливість запобігти зіткнення. Проте, суд відхиляє будь-які аргументи сторони захисту та беззаперечно приймає всі аргументи зі сторони поліції та ОСОБА_2 , що порушує найважливіші принципи правосуддя - законності, неупередженості та презумпції невинуватості.
Під час апеляційного перегляду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є законними та відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 418851 від 25.04.2020 року, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він порушив п. 12.3 ПДР України (а.с.1).
Згідно до п. 12.3 ПДР України, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
ОСОБА_1 в суду апеляційної інстанції пояснив, що не вважає себе винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, а протокол складено на нього безпідставно. Пояснив, що в день події, керуючи транспортним засобом «Фольксваген», він слідував по третій справа смузі, розпочинаючи рух зі світлофора у потоці разом з іншим транспортом. При цьому, попереду нього в попутному напрямку у крайній лівій смузі став розвертатись якийсь вантажний транспортний засіб, у зв'язку з чим водій автомобіля «БМВ», який рухався за останнім, вирішив перестроїтись у смугу руху, по якій він слідував позаду, однак цей водій не переконався, що це буде безпечним та здійснив маневрування досить різко та небезпечно, що не дало йому змоги своєчасно зреагувати та уникнути зіткнення. Крім того особа, яка притягається до адміністративної відповідальності звернув увагу, що після перестроювання водій автомобіля «БМВ» став гальмувати, оскільки попереду нього рухався ще один транспортний засіб. Перед ДТП він рухався зі швидкістю приблизно 40 км/год.
Апеляційний суд вважає, що не визнання вини ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху України спростовується наступним.
Під час розгляду адміністративної справи судом першої інстанції було допитано потерпілого ОСОБА_2 , який підтвердив фактичні обставини справи, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а також пояснив, що він дійсно перестроювався зліва направо, оскільки перед ним виникла перешкода, яку створив інший транспортний засіб, що розвертався попереду. При цьому справа від нього також зупинився інший автомобіль чорного кольору, марки «Ауді», а тому, знаходячись на двох смугах одночасно, він теж зупинився, після чого, через 5-7 секунд, відбулось зіткнення із задньою частиною його автомобіля.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме рапортом інспектора патрульної поліції, яким зафіксовано виїзд на місце дорожньо-транспортної події; схемою місця дорожньо-транспортної події від 16 січня 2020 року, на якій з одного боку зображена ділянка дороги, де відбулась подія зіткнення, напрямки руху водіїв та розташування транспортних засобів після цього, при цьому з координат розміщення останніх на проїзній частині дійсно вбачається, що зіткнення між учасниками дорожнього руху відбулось під час перестроювання попереду водія ОСОБА_2 , який одночасно зупинився на двох смугах руху в той момент, коли позаду наближався водій ОСОБА_1 , який спроможний був виявити таку небезпеку та завчасно зреагувати на її виникнення, зменшивши швидкість аж до повної зупинки або здійснивши безпечний об'їзд перешкоди, оскільки будь-яких об'єктивних перешкод для цього не було, також з зворотнього боку даної схеми зазначено перелік видимих пошкоджень вищезазначених транспортних засобів, механізм заподіяння яких повністю відповідає події даного зіткнення викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення; фотографіями з місця ДТП, які доповнюють повну картину дорожніх умов та обстановки на даній ділянці дороги; поясненнями водія-учасника дорожньо-транспортної події ОСОБА_2 , чим в сукупності доводиться, що ОСОБА_1 дійсно вчинив правопорушення за зазначених обставин.
При цьому, апеляційний суд вважає дані докази належними та допустимими, які доповнюють один одного, оскільки відповідно до ст. 251 КУпАП, встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , про те, що причинно-наслідковий зв'язок зіткнення за даним фактом ДТП полягає в порушенні водієм ОСОБА_2 правил ПДР, апеляційний суд вважає безпідставними. Так, як вбачається з наданих матеріалів справи та пояснень учасників дорожньо-транспортної пригоди, апеляційний суд зазначає, що в момент зіткнення автомобіль «БМВ» вже знаходився в прямому положенні на проїзній частині у попутному напрямку, а тому у вказаного автомобіля було пошкоджено задній бампер, а не його бокова частина, щоб було притаманно для механізму ДТП, яке сталось в момент зміни напрямку руху одним із водіїв безпосередньо перед контактуванням між собою транспортних засобів.
Посилання апелянта на те, що інший водій порушив правила дорожнього руху, не заслуговують на увагу, оскільки розгляд справи здійснюється лише в рамках фактичних обставин викладених в даному протоколі відносно водія ОСОБА_1 та встановлення в його діях порушень правил дорожнього руху. До того ж достовірно було встановлено, що водій ОСОБА_2 вже зупинився після перестроювання за напрямком руху іншого водія-учасника ДТП, а отже його дії не могли викликати наслідки, що настали.
Відповідно до положень ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією.
Згідно із п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинено 16 січня 2020 року, оскаржувана постанова щодо ОСОБА_1 була постановлена 02 червня 2020 року, а тому на час її розгляду судом першої інстанції пройшли передбачені ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, та судом було правильно прийнято рішення про закриття провадження щодо ОСОБА_1 у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
При розгляді справи судом порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП, є доведеною поза розумним сумнівом.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 червня 2020 року - залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 червня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження по справі закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку зі збігом строку притягнення до адміністративної відповідальності, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Ю. Іванченко