Провадження № 11-сс/803/801/20 Справа № 202/3167/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
30 червня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
слідчого ОСОБА_7 ,
перекладача ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
підозрюваного ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі матеріали досудового розслідування № 12020040660000738 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_11 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Зугдіді Грузії, громадянина Грузії, який має середню освіту, одружений, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня 2020 року, клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 про застосування підозрюваному ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, було задоволено, та застосовано до ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 24 липня 2020 року. Визначено заставу у розмірі 73570, 00 грн.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, доведеними є зазначені у клопотанні ризики, передбачені пунктами 1,5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, є громадянином іншої держави, 20.05.2020 року був засуджений за аналогічний злочин до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки.
При вирішенні питання про обрання відносно ОСОБА_12 запобіжного заходу, слідчий суддя врахував вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати його у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного, який хоча й є одруженим, проживає з дружиною, яка орендує житло в м. Новомосковську, разом із тим це не спростовує ризики його можливого переховування від органу досудового розслідування, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину в період іспитового строку за аналогічний злочин проти власності, є громадянином іншої держави, не має постійного місця роботи та джерела доходу.
Крім того, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до частини 3 статті 183 КПК України вважав за необхідне визначити підозрюваному розмір застави в сумі 73570 грн.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В обґрунтування своїх доводів вказує, що ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню.
На думку апелянта, слідчим суддею повинно було бути проведено аналіз всіх ризиків, визначених ст. 177 КПК України з урахуванням особливостей даного кримінального провадження та особи підозрюваного.
Вважає, що до підозрюваного ОСОБА_14 цілком можливим було б застосувати домашній арешт або особисте зобов'язання, не порушуючи норми КПК України. Обрання тримання під вартою із заставою 35 прожиткових мінімумів є занадто суворим запобіжним заходом, є непомірно великою сумою для підзахисного.
Підозрюваний ОСОБА_10 був затриманий за підозрою у вчиненні злочину передбаченого частиною 3 статті і 185 КК України, під час здійснення співробітниками поліції спостереження нібито за іншими особами. В ухвалі суду зазначається, що причетність до скоєного правопорушення підтверджується показами свідків і показами потерпілого. Однак, апелянт вказує, що відповідно до протоколу допиту потерпілого, то даний протокол прочитати неможливо, а також і всі інші процесуальні документи. ОСОБА_10 є громадянином Грузії і всі процесуальні документи повинні бути йому переведені на зрозумілу йому мову, тобто грузинську. У всіх документах складених в ході проведення огляду місця події, фототаблиці до протоколу огляду - зазначене невірне прізвище підзахисного. Повідомлення про підозру стосується « ОСОБА_15 » у той час коли прізвище підзахисного « ОСОБА_16 » і запобіжний захід обраний саме « ОСОБА_17 ».
Судом не взято до уваги, те що матеріальна шкода відсутня, підозрюваний ОСОБА_14 тільки 20 травня 2020 року був засуджений до 3 років позбавлення волі умовно. ОСОБА_14 одружений, має на утриманні двох дітей своєї дружини, злочин не пов'язаний проти життя та здоров'я. Підозрюваний довгий час мешкає на Україні, має постійне місце проживання у своєї дружини, з якою перебуває в офіційному шлюбі майже 10 років.
Під час апеляційного розгляду підозрюваний та захисник підтримали вимоги апеляційної скарги, просили їх задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційних вимог сторони захисту вважав ухвалу законною та обґрунтованою.
Слідчий підтримав думку прокурора та заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника.
Заслухавши суддю-доповідача, думки учасників судового засідання, дослідивши та перевіривши надані матеріали, співставивши їх з доводами апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Як вбачається з наданих матеріалів судового провадження, слідчим відділом Індустріального ВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12020040660000738 від 26 травня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
26 травня 2020 року ОСОБА_14 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
27 травня 2020 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
28 травня 2020 року слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_14 , яке було задоволено.
Відповідно до ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону ним були дотриманні у повному обсязі.
Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України вислухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого, і дійшов вмотивованого висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а наявність обґрунтованої підозри підтверджується письмовими доказами, зібраними під час досудового слідства, та речовими доказами.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд приймає до уваги практику ЄСПЛ, про те, що у розумінні практики ЄСПЛ тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Обґрунтованими є й висновки слідчого судді про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний ОСОБА_14 може переховуватись від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, є громадянином іншої держави, 20 травня 2020 року був засуджений за аналогічний злочин до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що зазначені ризики є суттєвими, і їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_14 будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, зокрема у вигляді домашнього арешту, на якому наполягали підозрюваний та його захисник, оскільки інші запобіжні заходи, не пов'язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного, не можуть їм запобігти.
Що стосується посилань захисника на наявність у підозрюваного на утриманні дружини, а також постійного місця проживання, то ці обставини хоча і мають місце, однак не виправдовують його звільнення з-під варти або застосування альтернативного запобіжного заходу, враховуючи встановлені слідчим суддею ризики.
Стосовно доводів захисника ОСОБА_9 стосовно переведення всіх процесуальних документів на зрозумілу мову підозрюваному, колегія суддів зазначає, що вказані доводи є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу.
Так, відповідно до наданих суду апеляційної інстанції матеріалів клопотання слідчого, під час проведення всіх процесуальних дій за участю підозрюваного, а також під час розгляду клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_14 був присутній перекладач з української мови на грузинську ОСОБА_8 , яка здійснювала переклад всіх процесуальних документів, а також здійснювала переклад під час судових засідань.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доводи сторони захисту про те, що стороною обвинувачення не було доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Всі інші доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження. На переконання колегії судів ухвалюючи рішення слідчий суддя з достатньою повнотою врахував всі обставини, які відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 184 КПК України могли вплинути на його висновки.
Істотних порушень вимог процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування судового рішення по справі не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_12 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4