Провадження № 11-кп/803/1817/20 Справа № 176/650/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
30 червня 2020 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
засудженого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора П'ятихатського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області на ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2020 року про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_8 , -
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2020 року було задоволено спільне подання начальника ДУ “Жовтоводська виправна колонія (№26)” та голови спостережної комісії, звільнено умовно-достроково від відбування покарання засудженого ОСОБА_8 на невідбутий термін 2 роки 1 місяць 18 днів.
Як встановлено судом, вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2014 року ОСОБА_8 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та засуджений до позбавлення волі строком на 9 років. Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 29.03.2016 року ОСОБА_8 було зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 30 листопада 2013 року по 13 травня 2014 року.
З 26 грудня 2014 року та з 16 травня 2018 року по даний час засуджений ОСОБА_8 відбуває покарання в ДУ «Жовтоводська виправна колонія (№26)».
Згідно особової справи на засудженого вбачається, що ОСОБА_8 з 06 грудня 2013 року утримувався в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4», заохочень не мав, мав 1 стягнення.
З 08 серпня 2014 року відбував покарання в ДУ «Криворізька виправна колонія №80», заохочень та стягнень не мав.
З 30 листопада 2014 року та з 07 березня 2018 року проходив обстеження в міжобласній лікарні при ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4», заохочень та стягнень не мав.
З 10 липня 2017 року відбував покарання в ДУ «Дніпровська виправна колонія №89», заохочень та стягнень не мав.
З 26 грудня 2014 року та з 16 травня 2018 року відбуває міру покарання в Жовтоводській виправній колонії №26, за період відбування покарання в зазначеній установі характеризується позитивно. Має 12 заохочень від 13 листопада 2015 року, 28 грудня 2015 року, 25 березня 2016 року, 01 вересня 2016 року, 22 травня 2017 року, 04 серпня 2017 року, 28 грудня 2017 року, 27 грудня 2018 року, 12 квітня 2019 року, 22 липня 2019 року, 08 жовтня 2019 року та 26 грудня 2019 року у вигляді подяки за сумлінну поведінку та зразкове ставлення до праці. Мав одне стягнення в 2014 році, яке погашено за плином часу. На виробництві установи працевлаштований різноробочим з обробки деревини, працює на добровільній основі та на підставі трудового договору, до праці ставиться сумлінно, поставлені завдання виконує вчасно та якісно. Дотримується правомірних та вічливих відносин з персоналом установи. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Відповідно до ст. 123 КВК України бере участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу «Правова просвіта», «Підготовка до звільнення». Прагне до підвищення наявного загального освітнього рівня та вдосконалення наявних професійно-технічних навичок. Підтримує зв'язки з рідними шляхом побачень, отримує посилки. Вину в скоєному злочині визнає, в заподіяному розкаюється.
Таким чином, на думку суду першої інстанції, встановлені обставини в сукупності свідчать про сумлінну поведінку і відповідальне ставлення ОСОБА_8 до праці під час відбування всього строку покарання, засуджений довів своє виправлення, а тому має всі правові підстави для застосування відносно нього положень ст. 81 КК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Прокурор в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2020 року про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_8 та постановити нову, якою відмовити у задоволенні спільного подання начальника ДУ “Жовтоводська виправна колонія (№26)” та голови спостережної комісії щодо застосування до засудженого вимог ст. 81 КК України.
Так, прокурор в своїй скарзі зазначає, що з характеристики ОСОБА_8 встановлено, що за весь час відбування покарання по теперішній час останній має дванадцять заохочень шість з яких за сумлінну поведінку та зразкове ставлення до праці, проте, благоустрій установи це не право засудженого, а обов'язок, в зв'язку з чим прокурор вважає, що заохочення надано формально, за виконання обов'язків, покладених на засудженого чинним законодавством, окрім того 24 квітня 2014 року засуджений ОСОБА_8 , має одне стягнення, що свідчить про відсутність позитивної тенденції становлення засудженого на шлях виправлення.
Крім того, прокурор вказує на те, що суд не врахував дані про особу ОСОБА_8 , якого засуджено за вчинення умисного особливо тяжкого злочину, за яке йому було призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі, з яких більше 2 років залишається невідбутими.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор в судовому засіданні свою апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав та мотивів, викладених в ній.
Засуджений та його захисник в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечували, просили залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідь судді доповідача, думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляційної скарги, обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого - скасуванню, виходячи з наступного.
Згідно положень ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Відповідно до ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
Пленум Верховного Суду України в постанові №2 від 26 квітня 2002 року “Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну покарання більш м'яким” звернув увагу судів на те, що необхідно враховувати зразкове дотримання засудженим вимог режиму, беззаперечне виконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації виконання покарань, відсутність порушень дисципліни, товариське ставлення до інших засуджених, ставлення засудженого до скоєного злочину, праці та навчання, його наміри про приєднання до суспільно-корисної праці. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК України).
Сумлінна поведінка - це не тільки пасивна форма поведінки засудженого, яка полягає в утриманні від порушень режиму відбування, а й активна форма поведінки, яка за своєю суттю полягає, зокрема у прагненні своєю діяльністю спокутувати провину за скоєний злочин.
Висновок про виправлення засудженого повинен бути зроблений і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних, що характеризують особу.
Як вбачається із матеріалів справи, вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2014 року ОСОБА_8 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та засуджений до позбавлення волі строком на 9 років. Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 29.03.2016 року ОСОБА_8 було зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 30 листопада 2013 року по 13 травня 2014 року.
З 26 грудня 2014 року та з 16 травня 2018 року по даний час засуджений ОСОБА_8 відбуває покарання в ДУ «Жовтоводська виправна колонія (№26)».
Згідно особової справи на засудженого вбачається, що ОСОБА_8 з 06 грудня 2013 року утримувався в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4», заохочень не мав, мав 1 стягнення.
З 08 серпня 2014 року відбував покарання в ДУ «Криворізька виправна колонія №80», заохочень та стягнень не мав.
З 30 листопада 2014 року та з 07 березня 2018 року проходив обстеження в міжобласній лікарні при ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4», заохочень та стягнень не мав.
З 10 липня 2017 року відбував покарання в ДУ «Дніпровська виправна колонія №89», заохочень та стягнень не мав.
З 26 грудня 2014 року та з 16 травня 2018 року відбуває міру покарання в Жовтоводській виправній колонії №26, за період відбування покарання в зазначеній установі характеризується позитивно. Має 12 заохочень від 13 листопада 2015 року, 28 грудня 2015 року, 25 березня 2016 року, 01 вересня 2016 року, 22 травня 2017 року, 04 серпня 2017 року, 28 грудня 2017 року, 27 грудня 2018 року, 12 квітня 2019 року, 22 липня 2019 року, 08 жовтня 2019 року та 26 грудня 2019 року у вигляді подяки за сумлінну поведінку та зразкове ставлення до праці. Мав одне стягнення в 2014 році, яке погашено за плином часу. На виробництві установи працевлаштований різноробочим з обробки деревини, працює на добровільній основі та на підставі трудового договору, до праці ставиться сумлінно, поставлені завдання виконує вчасно та якісно. Дотримується правомірних та вічливих відносин з персоналом установи. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що встановлені обставини в сукупності свідчать про сумлінну поведінку і відповідальне ставлення ОСОБА_8 до праці під час відбування всього строку покарання і що засуджений довів своє виправлення, а тому має всі правові підстави для застосування відносно нього положень ст. 81 КК України, оскільки наявні в ОСОБА_8 за весь час відбування покарання по теперішній час дванадцять заохочень, шість з яких за сумлінну поведінку та зразкове ставлення до праці, не свідчать про реальне виправлення засудженого, і є лише формально юридичними підставами для звільнення засудженого від відбування покарання. Більш того, суд апеляційної інстанції вважає, що активна участь у благоустрою установи це не право засудженого, а обов'язок, покладений на засудженого чинним законодавством, окрім того 24 квітня 2014 року засуджений ОСОБА_8 , має одне стягнення, що свідчить про відсутність позитивної тенденції становлення засудженого на шлях виправлення. Також, з урахування даних про особу засудженого, слід звернути увагу, що ОСОБА_8 засуджено за вчинення умисного особливо тяжкого злочину до покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років, з яких більше 2 років залишається невідбутими.
А тому, на підставі викладеного та керуючись положеннями ст. 81 КК України та ст. ст. 404, 409, 419 КПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу прокурора П'ятихатського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області - задовольнити.
Ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2020 року про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_8 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні спільного подання начальника Державна Установа “Жовтоводська виправна колонія (№26)” та голови спостережної комісії про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_8 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді Дніпровського
апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4