Провадження № 33/803/769/20 Справа № 203/3884/18 Суддя у 1-й інстанції - Смольняков О. О. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко Н. В.
02 липня 2020 року м. Дніпро
Суддя-доповідач Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , адвоката Терехова Олега Юрійовича, та представника Дніпровської митниці Держмитслужби Красіна Ігоря Леонідовича, розглянувши апеляційну скаргу в частині поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2018 року, якою
ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, -
Постановою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 20 грудня 2018 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 926 287 грн. 23 коп. з конфіскацією предмету правопорушення згідно з протоколом про порушення митних правил №0367/11000/18 від 14 вересня 2018 року. Стягнуто судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп.
Не погоджуючись з цією постановою, адвокат Терехов О.Ю., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 12 червня 2020 року, тобто після закінчення, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП, десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови, подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на її оскарження.
В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження постанови адвокат Терехов О.Ю. посилається на те, що ОСОБА_1 судом завчасно не повідомлялась про дату та час розгляду справи, повістки про її виклик надсилались на адресу реєстрації, однак з липня 2010 року вона не проживає за місцем реєстрації, про що складено акт обстеження домогосподарства від 28 лютого 2020 року. Окрім того, зазначає, що постанову суду особисто ОСОБА_1 не отримувала, а про результати судового розгляду, стало відомо лише після ознайомлення з матеріалами справи.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши ОСОБА_1 , її адвоката Терехова О.Ю., які підтримали клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, представника Дніпровської митниці Держмитслужби Красіна І.Л., який заперечував проти задоволення клопотання та просив суд залишити його без задоволення, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи заявленого клопотання, дійшов такого висновку.
Так, згідно із частиною 5 статті 529 Митного кодексу України постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
В силу вимог ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції було розглянуто 20 грудня 2018 року за її відсутністі.
Повідомлення про слухання справи 03 грудня 2018 року та 20 грудня 2018 року направлялось судом на адресу місця реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , однак на виклик вона до суду не з'явилася, не повідомивши про причини свого неприбуття, клопотання про відкладання розгляду справи не надавала.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови, адвокат Терехов О.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , вказує на те, що копію постанови нею отримано не було, а про результати розгляду справи стало відомо лише після ознайомлення з матеріалами справи захисником. Окрім того, зазначає, що повістки про виклик до суду надсилались на адресу місця реєстрації ОСОБА_1 , однак з липня 2010 року вона не проживає за місцем реєстрації, що підтверджується актом обстеження домогосподарства від 28 лютого 2020 року.
Разом з цим, з матеріалів справи видно, що захисник Смагін В.Г., який діяв в інтересах ОСОБА_1 , 20 листопада 2019 року звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про ознайомлення з матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, та 22 листопада 2019 року ознайомився з ними.
Окрім того, в договорі про надання правової допомоги від 29 жовтня 2019 року, зокрема, в 8 Розділі “Місцезнаходження та реквізити сторін” зазначено адресу ОСОБА_1 , як « АДРЕСА_1 ».
Між тим, 16 березня 2020 року із клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи звернувся адвокат Терехов О.Ю., який на підставі договору №11/20 від 28 лютого 2020 року про надання правової допомоги, здійснює захист ОСОБА_1 , та ознайомився з матеріалами справи 07 квітня 2020 року.
Окрім того, із заяви ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення від 04 березня 2020 року, видно, що вона про оскаржувану постанову дізналася у кінці жовтня 2019 року, після повідомлення її про списання коштів з заробітної плати по виконавчому провадженню.
При цьому, як видно з матеріалів справи ОСОБА_1 , будучи обізнаною про прийняття рішення судом першої інстанції у цій справі та виконання цієї постанови у відповідності до вимог закону, не вжила заходів з метою реалізації свого права на апеляційне оскарження постанови, а тому апеляційний суд сприймає таку поведінку як спробу уникнути покарання за вчинення адміністративного правопорушення.
Слід також відзначити, що і Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їх судового провадження.
За таких обставин, визнати поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови ОСОБА_1 , неможливо, та посилання апелянта на поважність причин пропуску цього строку не заслуговують на увагу, оскільки ці обставини не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.
Враховуючи викладене, з урахуванням того, що захисник Терехов О.Ю., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в клопотанні та в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не навів жодної об'єктивної обставини, яка перешкоджала реалізувати право на апеляційне оскарження постанови в передбачений законом строк, а вказані в обґрунтування клопотання доводи не належать до поважних причин пропуску процесуального строку, тому суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені в клопотанні причини пропуску строку на оскарження постанови не є переконливими та поважними, тому не можуть бути підставою для його поновлення.
Керуючись ст. ст. 7, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 529 Митного кодексу України, суд, -
В задоволенні клопотання захисника Терехова Олега Юрійовича, який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2018 року - відмовити.
Апеляційну скаргу захисника Терехова Олега Юрійовича, який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2018 року повернути адвокату Терехову О.Ю.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Н.В. Коваленко