Справа № 761/22708/19
Провадження № 2/761/1410/2020
01 червня 2020 року
Шевченківський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого - судді: Кондратенко О.О.
при секретарі: Архипову І.Р.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_9
представника відповідача: Редчиць О.В .
розглянувши в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради ( Київської міської державної адміністрації ) ? Київкомунсервіс ? про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних
В червні 2019 ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача КПВО Київради ( Київської міської державної адміністрації ) ?Київкомунсервіс ?, в якому просив суд: стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати у розмірі 415 070, 24 грн.; 3% річних у розмірі 90 211, 39 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 11 липня 2016 року водій ОСОБА_4 , керуючи вантажним сміттєвозом ?Ford Cargo?, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не забезпечив безпеку маневру, в результаті чого здійснив наїзд на гараж, розташований у м. Києві за адресою: АДРЕСА_1, в якому знаходився автомобіль марки ?Mercedes-Benz GL 450?, державний номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок пошкодження автомобіля, йому ( ОСОБА_3 ) було завдано збитки у розмірі 911 939, 88 грн. та збитки за пошкодження гаража у розмірі 174 765, 00 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 липня 2018 року позовом ОСОБА_3 до КПВО Київради (Київської міської державної адміністрації) ?Київкомунсервіс? (КП ?Київкомунсервіс?), треті особи: ТОВ ?Грін Галаксі?, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди задоволено, ухвалено: стягнути з КПВО Київради (Київської міської державної адміністрації) ?Київкомунсервіс ? (КП ? Київкомунсервіс ?) на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 1 086 704, 88 грн.; стягнути КПВО Київради (Київської міської державної адміністрації) ?Київкомунсервіс? (КП ?Київкомунсервіс?) на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 6 890, 00 грн.
Постановою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду міста Києва від 19 вересня 2018 року, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 липня 2018 року залишено без змін.
Рішення суду набрало законної сили.
14 березня 2019 року постановою Верховного Суду рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 липня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2019 року залишено без змін.
В добровільному порядку стягнуті за рішенням суду грошові кошти з боку відповідача на користь позивача сплачені не були, у зв?язку з чим, 11 жовтня 2018 року старшим державним виконавцем ШРВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №761/583/17, виданого 27 вересня 2018 року, про стягнення з КПВО Київради (Київської міської державної адміністрації) ?Київкомунсервіс? (КП ?Київкомунсервіс?) на користь ОСОБА_3 боргу у розмірі 1 093 594, 88 грн.
Оскільки, виплата вищезазначеного боргу з боку відповідача була проведена лише 16 квітня 2019 року (кошти надійшли на рахунок позивача), а тому, з відповідача на його ( ОСОБА_3 ) користь підлягають стягненню інфляційні витрати у розмірі 415 070, 24 грн., 3% річних у розмірі 90 211, 39 грн.
В судовому засіданні представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав у повному обсязі, з підстав викладених у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог ОСОБА_3 заперечував частково посилаючись на те, що термін виконання зобов?язанння у відповідача настав 14 березня 2019 року ( з моменту набуття рішенням суду законної сили). Стягнення грошових коштів у повному обсязі мало місце 08 квітня 2019 року, а тому, з урахуванням положення ч.2 ст.530 ЦК України, кількість прострочених днів складає 18 календарних днів, тобто з 22 березня 2019 року по 08 квітня 2019 року.
Суд, заслухав пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 липня 2018 року позовом ОСОБА_3 до КПВО Київради (Київської міської державної адміністрації) ?Київкомунсервіс? (КП ? Київкомунсервіс ?), треті особи: ТОВ ?Грін Галаксі?, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди задоволено, ухвалено: стягнути з КПВО Київради (Київської міської державної адміністрації) ?Київкомунсервіс ? (КП ? Київкомунсервіс ?) на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 1 086 704, 88 грн.; стягнути КПВО Київради (Київської міської державної адміністрації) ?Київкомунсервіс? (КП ?Київкомунсервіс?) на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 6 890, 00 грн. (а.с.14-20).
Постановою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду міста Києва від 19 вересня 2018 року, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 липня 2018 року залишено без змін ( а.с.27-31).
Рішення суду набрало законної сили.
Ухвалою Верховного суду від 29 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано з Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу №761/583/17 за позовом ОСОБА_3 до КПВО Київради (Київської міської державної адміністрації) ?Київкомунсервіс? (КП ?Київкомунсервіс?), треті особи: ТОВ ?Грін Галаксі?, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди.
Зупинено виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 липня 2018 року та постанови Апеляційного суду міста Києва від 19 вересня 2018 року до закінчення касаційного провадження (а.с.62).
14 березня 2019 року постановою Верховного Суду рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 липня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2019 року залишено без змін.
Поновлено виконання Шевченківського районного суду м. Києва від 17 липня 2018 року та постанови Апеляційного суду міста Києва від 19 вересня 2018 року ( а.с.28-31).
11 жовтня 2018 року старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бахрушиним А.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №761/583/17, виданого 27 вересня 2018 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з КПВО Київради (Київської міської державної адміністрації) ?Київкомунсервіс? (КП ?Київкомунсервіс?) на користь ОСОБА_3 боргу у розмірі 1 093 594, 88 грн. (а.с.32).
Як вбачається із копії виписки по особовому рахунку, 08 квітня 2019 року КП ?Київкомунсервіс? перерахувало на рахунок Шевченківського РВ ДВС м. Київ грошові кошти у розмірі 1 203 179, 37 грн. на примусове виконання наказу №761/583/17 ( а.с. 67 ).
Вказана виписка свідчить, що відповідачем у добровільному порядку здійснено перерахунок грошових коштів на виконання вищезазначеного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 липня 2018 року.
15 квітня 2019 року старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бахрушиним А.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України ? Про виконавче провадження ? (а.с.33).
Із виписки по картковому рахунку на ім?я ОСОБА_3 вбачається, що перерахування Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві грошових коштів у розмірі 1 093 594, 88 грн., відповідно до виконавчого провадження № 57409128/20 (виконавчий лист №761/583/17 від 27 вересня 2018 року) мало місце 16 квітня 2019 року (а.с.34).
Під час розгляду справи, судом встановлено, що належні позивачу вищезазначені грошові кошти з боку відповідача були перераховані саме 08 квітня 2019 року.
Однією з засад судочинства, регламентованих п. 3) ч. 1 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України ).
Згідно з ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном, як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У розумінні и Європейського суду з прав людини термін (далі по тексту - ЄСПЛ) ?майно? має автономне тлумачення. Зокрема, до поняття ?майно? ЄСПЛ відносить:
- усе ?власне? майно особи, що може входити до складу спадщини, і яке можна заповісти (?Маркс проти Бельгії? (the Marckx case), рішення від 27 квітня 1979 року, п. 64), тобто наявне майно (?existing possessions?);
- нерухомість, зокрема, маєтки (? Колишній Король Греції та інші проти Греції? (The Former King Of Greece and Others v. Greece), заява № 25701/94, рішення від 23 листопада 2000 року), земельна ділянка та будинок, будинки (?Спорронґ і Льоннрот проти Швеції? (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), рішення від 23 вересня 1982 року, заяви №№ 7151/75; 7152/75, серія А, № 52) та інша нерухомість;
- прибутки, що випливають з власності, зокрема, орендна плата (рента), передбачена договором, добровільно укладеним відповідно до законодавства (?Мелахер та інші проти Австрії? (Mellacher and Others v. Austria), заяви №№ 10522/83; 11011/84; 11070/84, рішення від 19 грудня 1989 року);
- рухоме майно, наприклад, картина (зокрема, ?Портрет молодого селянина? Ван Гога був предметом розгляду у справі ?Беєлер проти Італії? (Beyeler v. Italy) [GC] від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96), або речі особи, що знаходяться в її помешканні (?Новоселецький проти України? (Novoseletskiy v. Ukraine), заява № 47148/99, рішення від 22 лютого 2005 року);
- банківські внески (?Гайдук та інші проти України? (Остаточна ухвала щодо прийнятності заяв № 45526/99 […], поданих ОСОБА_7 та іншими проти України від 2 липня 2002 року);
- частка у пенсійному фонді (?Мюллер проти Австрії?, ухвала щодо прийнятності заяви № 6849/72, поданої Christian Muller v. Austria від 16 грудня 1974 року;
- кошти/присуджені суми, належні до виплати заявникам на підставі остаточного і обов'язкового до виконання арбітражного рішення (?Грецькі нафтопереробні заводи ?Стран? та Стратіс Андреадіс проти Греції? (Stran Greek Refineries and Stratis Andreadis v.Greece), заява № 13427/87, рішення від 21 листопада 1994 року);
- кошти, належні заявникам на підставі судових рішень, які є остаточними та підлягають виконанню (?Бурдов проти Росії? (Burdov v. Russia), заява № 59498/00, рішення від 7 травня 2002 року, п.40);
- ?активи?, які можуть виникнути, зокрема, на підставі позову про відшкодування шкоди, який виникає з її заподіянням (?Прессос Компанія ОСОБА_8 та інші проти Бельгії? (Pressos Compania Naviera S.A. and Others v. Belgium) (1), заява № 17849/91, рішення від 28 жовтня 1995 року;
- ?правомірні очікування? / ?законні сподівання? вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу (наприклад, правомірні сподівання бути здатним здійснювати запланований розвиток території, з огляду на чинний на той час дозвіл на промислове освоєння землі (Справа ?Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії? (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland), заява № 12742/87, рішення від 23 жовтня 1991 року);
- майнові права, наприклад, набуте на підставі заповіту право на одержання орендної плати (ренти) за користування земельною ділянкою (ухвала щодо прийнятності заяви № 10741/84 S. v. the United Kingdom від 13 грудня 1984 року);
- приватні власні інтереси, визнані відповідно до національного права (справа ?Беєлер проти Італії? (Beyeler v. Italy), рішення [GC] від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96);
- акції компанії (ухвала щодо прийнятності заяв №№ 8588/79 та 8589/79 Lars Bramelid and Anne-Marie Malmstrom v. Sweden від 12 жовтня 1982 року; ?Совтрансавто-Холдинґ? проти України? (Sovtransavto Holding v. Ukraine), заява №48553/99,рішення від 25 липня 2002 року;
- патенти;
- ?гудвіл? (goodwill) - накопичені нематеріальні активи підприємства, що включають її найменування, репутацію, ділові зв'язки (в тому числі клієнтуру), товарні знаки та ін.; власність ?фірми? (Ван Марле та інші проти Нідерландів? (Van Marle and Others), заяви № 8543/79, 8674/79, 8675/79 та 8685/79, рішення від 3 червня 1986 року;
- інше ?майно?, що ?становить економічну цінність?, зокрема, необхідні для здійснення підприємницької діяльності дозволи чи ліцензії (cправа ?Тре Тракторер Актіболаґ? проти Швеції? (Tre Traktorer Aktiebolag v. Sweden), рішення від 7 липня 1989 року, серія A, № 159).
Приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, грошове зобов'язання дійсно може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і з факту завдання майнової шкоди іншій особі.
Відповідно до ст. 1 ЦК України, до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Отже, відповідач є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ст. 625 ЦК України, а тому, норми ЦК України, зокрема, які регулюють наслідки порушення зобов'язань, застосовуються до спірних правовідносин (несвоєчасне виконання рішення суду, яке набрало законної сили).
Перевіривши наданий стороною позивача розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за період часу з 11 липня 2016 року по 16 квітня 2019 року, суд прийшов до висновку, що нарахування інфляційних втрат та 3 % річних повинно бути проведено саме за період часу з 20 вересня 2018 року ( дата набрання рішенням суду законної сили про стягнення з КП ?Київкомунсервіс? на користь ОСОБА_3 спричинених збитків ) по 28 жовтня 2018 року (дата, яка передувала зупиненню виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 липня 2018 року та постанови Апеляційного суду міста Києва від 19 вересня 2018 року до закінчення касаційного провадження) та з 15 березня 2019 року ( дата поновлення виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 липня 2018 року та постанови Апеляційного суду міста Києва від 19 вересня 2018 року) по 07 квітня 2019 року (дата, яка передує повному виконанню судового рішення).
Розмір інфляційних втрат та 3% річних за період часу з 20 вересня 2018 року по 28 жовтня 2018 року складає:
інфляційні втрати - 18 473, 98 грн.;
3% річних - 3 483, 41 грн.
Розмір інфляційних втрат та 3% річних за період часу з 15 березня 2019 року по 07 квітня 2019 року складає:
інфляційні втрати - 9 780, 34 грн.;
3% річних - 2 143, 64 грн.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що стороною відповідача має місце неналежне виконано рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 липня 2018 року, по цивільній справі № 761/583/17, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, а саме: з відповідача на користь позивача, на підставі положень ст. 625 ЦК України підлягають стягненню інфляційні втрати суми боргу за період часу з 20 вересня 2018 року по 28 жовтня 2018 року та з 15 березня 2019 року по 07 квітня 2019 року у розмірі 28 254, 32 грн.; 3,0 % річних у розмірі 5 627, 05 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768, 40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 258, 259, 263-266, 268, 274, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. 41 Конституції України; ст. ст. 6, 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. 10 Загальної декларації прав людини; ст. ст. 1, 11, 15, 16, 317, 319, 328, 509, 625 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_3 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради ( Київської міської державної адміністрації ) ? Київкомунсервіс ? - задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради ( Київської міської державної адміністрації ) ? Київкомунсервіс ? ( код ЄДРПОУ 33745659, місцезнаходження: м. Київ, вул. Кудрявська, 23 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) інфляційні втрати у розмірі 28 254 ( двадцять вісім тисяч двісті п'ятдесят чотири ) грн. 32 коп., 3 % річних у розмірі 5 627 ( п?ять тисяч шістсот двадцять сім ) грн. 05 коп.
Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради ( Київської міської державної адміністрації ) ? Київкомунсервіс ? ( код ЄДРПОУ 33745659, місцезнаходження: м. Київ, вул. Кудрявська, 23 ) на користь держави судовий збір у розмірі 768 ( сімсот шістдесят вісім ) грн. 40 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.
Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зазначені вище процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.
Повний текст рішення суду складено 11 червня 2020 року.
Суддя: