Провадження №2/760/709/20
Справа №760/32708/19
23 червня 2020 року Солом'янський районний суд міста Києва
у складі: головуючого Оксюти Т.Г.
при секретарі Горупа В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Болградської районної державної адміністрації Одеської області про позбавлення батьківських прав, -
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 17.05.2001 року по 19.12.2008 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем.
Від даного шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначила, що шлюбні стосунки фактично було припинено з липня 2007 року та з цього часу позивач з відповідачем почали проживати окремо, дитина проживає разом з позивачем, знаходиться на її утриманні та вихованні. Відповідач з цього часу самоусунувся від вихованні сина ОСОБА_3 , припинив з ним спілкуватися та більше п'яти років взагалі не телефонував, не приїжджав.
Також, з 2007 року відповідач не надає будь-яку матеріальну допомогу на утримання сина, всі витрати пов'язані з утриманням, лікуванням, фізичним та духовним розвитком дитини несе позивач.
Отже, відповідач самоусунувся від виховання та утримання сина, будь-якої участі у його вихованні не приймає.
Фактично, відповідач припинив виконувати свої батьківські обов'язки по вихованню та утриманню неповнолітнього сина.
З огляду на викладене, позивач вважає, що відповідач повинен бути позбавлений батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного просила позов задовольнити.
Позивач надала заяву в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила справу розглядати без її участі, проти ухвалення рішення не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив.
Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання, У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасник судового процесу не з'явились в судове засідання без поважних причин.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно п. 1 ч. 3 цієї ж статті якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про розгляд справи без участі відповідача, за наявними в матеріалах справи доказами.
Служба у справах дітей Болградської районної державної адміністрації Одеської області в судове засідання свого представника не направила, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи без участі представника.
Також, Служба у справах дітей Болградської районної державної адміністрації Одеської області підтримала висновок Болградського районного органу опіки та піклування від 03.06.219 року «Про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Врахувавши заяву позивача, третьої особи, висновок наданий Болградським районним органом опіки та піклування від 03.06.219 року, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 17.05.2001 року по 19.12.2019 року.
Вказане підтверджується рішенням Болградського районного суду Одеської області від 19.12.2008 року.
Від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Болградського районного управління юстиції Одеської області 09.02.2005 року.
Позивач просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на що слід зазначити наступне.
Встановлено, що шлюбні стосунки позивача з громадянином ОСОБА_2 фактично були припинені з липня 2007 року. Батько дитини з того часу не цікавиться життям та станом здоров'я неповнолітнього сина ОСОБА_3 . Він не виявляє бажання у спілкуванні з дитиною. Громадянин ОСОБА_2 фактично самоусунувся від будь-якої участі у вихованні свого сина.
Неповнолітній син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться на утриманні позивача, що підтверджується рішенням Болградського районного суду Одеської області від 19.12.2008 року, яким з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше встановленого законом мінімуму, щомісячно, починаючи з 10.09.2008 року до 11.01.2023 року включно.
З характеристики болградської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у даній школі навчається з 1-го класу, займається на достатньому високому рівні. Рівень навчальної мотивації вище середнього, вважає необхідним отримання хорошої освіти для досягнення своїх цілей. Добре розвинена зорова і слухова пам'ять.
Школу відвідує регулярно, пропусків без поважних причин не спостерігалося.
Виховується тільки матір'ю, яка завжди цікавиться успіхами сина, забезпечує всі необхідні умови для всебічного розвитку дитини. Мати багато років виконує обов'язки члену батьківського комітету. Готова прийти на допомогу класу та школі.
Батько ніколи не відвідував школу, зв'язок з класним керівником не підтримував навіть у телефонному режимі. Інтересу до успіхів сина не виявляв.
З висновку органу опіки та піклування Болградської районної державної адміністрації Одеської області №02/13-125/89 від 03.06.2019 року вбачається, що при обстеженні умов проживання сім'ї ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного службою у справах дітей Болградської районної державної адміністрації встановлено, що вони проживають у приватному будинку, який складається з п'ятьох кімнат, кухні, ванної кімнати, коридору. Кімнати мебльовані, в них багато дитячих речей, книг для розвитку дитини, комп'ютерної техніки. В приміщеннях чисто, охайно, затишно. Матір'ю створені усі умови для утримання та виховання дитини. Дитина охайна та доглянута.
Також встановлено, що дитина зареєстрована разом з заявником за адресою: АДРЕСА_2 .
Із бесіди членів комісії з ОСОБА_3 також встановлено, що дитина бажає налагодити контакт з батьком, спілкування, але батько не відповідає на усі його повідомлення. Зі слів дитини, в останні роки батько змінив номер телефону.
Орган опіки та піклування Болградської районної державної адміністрації Одеської області вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з пунктами 1,2 статті 157 Сімейного кодексу України, статтями 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» питання виховання дитини вирішується батьками спільно; той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дітей.
Відповідно до пункту 2 статті 141 Сімейного кодексу України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 150, статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття; батьки зобов'язані поважати дитину
Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що всі питання щодо виховання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Дитина знаходиться на повному її вихованні та утриманні.
Відповідач не піклується про свого неповнолітнього сина, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться його станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу.
Згідно п.2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно ч. 3 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
Як встановлено вище, відповідач по справі ОСОБА_2 не займається вихованням сина, повністю усунувся та ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не виявляє до нього будь-якої батьківської уваги та турботи.
Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Згідно з ч. 1 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивач довела ті обставини, на які посилалась як на підставу своїх позовних вимог.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків відносно свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому він повинен бути позбавлений батьківських прав відносно нього.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 768,40 грн.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст. 164, 165, 166 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 133, 141, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280, 281, 282, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис №28 від 09.02.2005 року у книзі реєстрації народжень, зроблений Відділом реєстрації актів цивільного стану Болградського районного управління юстиції Одеської області).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 судовий збір в сумі 768,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя