Провадження № 2/760/5628/20
Справа №648/605/20
26 червня 2020 року суддя Солом'янського районного суду міста Києва Кушнір С.І., розглянувши матеріали позовної заяви Органу опіки та піклування Білозерської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Білозерської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
18.05.2020 року до Солом'янського районного суду м. Києва за ухвалою судді Білозерського районного суду Херсонської області від 03.04.2020 р. за підсудністю, надійшли матеріали цивільної справи за позовом Органу опіки та піклування Білозерської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Білозерської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, у якій позивач просить:
постановити рішення, яким позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по відношенню до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь опікуна, ОСОБА_3 , аліменти на утримання дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 18.05.2020 р. зазначену цивільну справу передано в провадження судді Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.
Позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України, оскільки позивач не зазначив обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.
Згідно з ч. 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини визначений Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 (далі - Порядок).
Безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, покладаються на служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, сільських, селищних рад об'єднаних територіальних громад.
Порядком визначені повноваження органів опіки та піклування, які відображені у відповідних розділах: «Соціальний захист дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах», «Виявлення дітей, які залишились без батьківського піклування», «Ведення обліку дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування», «Влаштування дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «Захист майнових та житлових прав дітей, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування Реєстрація народження дитини та розв'язання спорів між батьками щодо виховання дитини».
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зі змісту Порядку вбачається лише право органу опіки та піклування звертатися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав, про відібрання дитини в матері, батька без позбавлення батьківських прав.
Як вбачається з позовної заяви, позивач - Білозерська районна державна адміністрація Херсонської області, як орган опіки та піклування, звертається до суду із даним позовом з метою захисту законних прав та інтересів дитини, позбавленої батьківського піклування - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який перебуває на обліку служби у справах дітей Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області, як дитина, якій надано статус позбавленої батьківського піклування.
При цьому, вбачається, що розпорядженням голови Білозерської районної державної адміністрації від 01 грудня 2015 р. № 532, над неповнолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено опіку та призначено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також у позовній заяві вказано, що дитина на даний час проживає з опікуном ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов від 10.09.2019 р. та довідкою Микільської сільської ради № 1793 від 10.09.2019 р.
Тобто, законним представником неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (опікун), з якою проживає неповнолітній, про що вказується позивачем у справі.
Водночас зі змісту частини третьої статті 181 СК України встановлено, що аліменти присуджуються за рішенням суду у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Тобто, реалізувати право на звернення до суду із позовом про стягнення аліментів на неповнолітню дитину може не будь-яка особа, а лише суб'єкт, визначений у статті 181 СК України , - батьки або інші законні представники дитини, разом з яким остання проживає.
У пунктах 46, 47 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866, визначені права та обов'язки опікуна.
Так, опікун має право: самостійно визначати способи виховання з урахуванням думки дитини і рекомендацій органу опіки та піклування; вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду; давати згоду на усиновлення підопічного; самостійно здійснювати витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок призначеної державної допомоги, пенсії, аліментів, доходів від майна підопічного; представляти інтереси підопічного в установах, організаціях і закладах.
Опікун зобов'язаний: виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, психічний стан, фізичний і духовний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечувати її догляд і лікування; створити належні побутові умови та умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти; вживати заходів до захисту цивільних прав та інтересів підопічного; щороку з моменту призначення подавати службі у справах дітей за місцем свого проживання (перебування) висновок про стан здоров'я опікуна, піклувальника, складений за формою згідно з додатком 5.
Суд також вважає за необхідне зазначити про те, що районна, районна у м. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади або суд може звільнити особу від здійснення повноважень опікуна, в тому числі, у разі невиконання нею своїх обов'язків (п. 49 Порядку).
Однак зі змісту позовної заяви вбачається, що опікун ОСОБА_3 належним чином виконує свої обов'язки опікуна: забезпечує дитині необхідний догляд, створює умови для проживання, виховання та навчання, турбується про його життя, здоров'я та повноцінний розвиток, забезпечуючи усім необхідним.
Відповідно до частини першої статті 59 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Стаття четверта ЦПК України визначає право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Отже, позивач, достовірно володіючи інформацією про наявність у неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , законного представника ОСОБА_3 (опікуна), не зазначив підстави звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивачами не визначені ні суть позовних вимог, ні їх правові підстави, що позбавляє можливості з'ясувати предмет спору та межі доказування.
Оскільки суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають саме з правових відносин: цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а не з будь-яких суспільних зв'язків, то лише за умови зазначення вказаних вище обставин за нормами ст. 175 ЦПК України є підстави для відкриття провадження у справі.
Також згідно з чинним законодавством зазначення доказів, на підтвердження кожної обставини позову щодо порушення прав позивача є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.
Отже, враховуючи викладене, позивачу необхідно обґрунтувати підстави звернення до суду з позовом, враховуючи наявність у неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , законного представника ОСОБА_3 (опікуна).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява повинна бути залишена без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали судді.
Керуючись ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву Органу опіки та піклування Білозерської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Білозерської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків на протязі десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, шляхом подання нової позовної заяви з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кушнір С.І.