Провадження № 2/760/5923/20
Справа №760/12682/20
25 червня 2020 року суддя Солом'янського районного суду міста Києва Кушнір С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 09.06.2020 р. звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , в якій просить:
позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Федеративна Республіка Німеччина, м. Мюнстер;
стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Федеративна Республіка Німеччина, м. Мюнстер, у твердій грошовій сумі у розмірі 1500,00 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття;
стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 840,80 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 09.06.2020 р. зазначену цивільну справу передано в провадження судді Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.
Позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України, оскільки позивач не зазначила обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких вона звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.
Згідно з ч. 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше передбачено законом.
Підсудність справ за вибором позивача передбачена в ст. 28 ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Позивачем у позовній заяві зазначено наступні дані:
Так, позивач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання на території України: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Так, судом було здійснено запит щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання позивача та відповідача як фізичної особи.
Згідно довідки № 12481315 від 12.06.2020 р., за відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом'янської РДА, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , з 02.12.2019 р. по теперішній час. Зазначена адреса позивача відноситься до території Солом'янського району м. Києва.
Відповідно до довідки Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області, яка надійшла на адресу суду 24.06.2020 р. та зареєстрована за Вхід. №46996, відповідач ОСОБА_2 по м. Києву та Київській області зареєстрованим не значиться.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 звертається до Солом'янського районного суду м. Києва за своїм зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_3 , та посилається на ч. 1 ст. 28 ЦПК України.
Однак з такою позицією позивача не можливо погодитись, виходячи з наступного.
Так, суд вважає за необхідне зазначити про те, що зі змісту позовної заяви вбачається, що основною позовною вимогою є позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 відносно малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 , та спір стосується саме невиконання відповідачем своїх батьківських обов'язків. При цьому, вимоги про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини є похідними та випливають із позовних вимог про позбавлення батьківських прав.
Також слід зазначити, що відповідно до положень ч. 3 ст. 166 Сімейного кодексу України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Комплексний аналіз вказаної норми вказує на те, що під час розгляду справи про позбавлення батьківських прав вирішення питання судом про стягнення аліментів з відповідачів не є (може також не бути) окремою позовною вимогою та вирішується судом в обов'язковому порядку у разі задоволення позову про позбавлення батьківських прав.
Вказане, у свою чергу, свідчить про те, що вимоги позивача про стягнення аліментів є похідними вимогами від основної вимоги - суті спору про позбавлення відповідача батьківських прав, та рішення про стягнення аліментів приймається судом при задоволенні вимоги про позбавлення батьківських прав незалежно від того, чи заявлена вказана вимога позивачем.
Справи про позбавлення батьківських прав є справами позовного провадження, тому ця категорія справ підлягає розгляду за загальними правилами підсудності - відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України за місцем проживання відповідача.
Таким чином, враховуючи те, що одна з позовних вимог про позбавлення батьківських прав повинна розглядатись виключно за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача, а друга позовна вимога про стягнення аліментів, хоча і передбачає альтернативну підсудність, являється похідною від позовної вимоги про позбавлення батьківських прав, тому справа підлягає розгляду судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Відповідно до ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Місце проживання фізичної особи згідно Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» має бути зареєстровано у передбаченому порядку.
При цьому, належних офіційних відомостей, зокрема, про реєстрацію відповідача ОСОБА_2 на території, що відноситься до Солом'янського районного суду м. Києва, матеріали цивільної справи не містять, що позбавляє суд можливості визначити підсудність даної справи та вирішити питання про відкриття провадження.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивачами не визначені ні суть позовних вимог, ні їх правові підстави, що позбавляє можливості з'ясувати предмет спору та межі доказування.
Оскільки суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають саме з правових відносин: цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а не з будь-яких суспільних зв'язків, то лише за умови зазначення вказаних вище обставин за нормами ст. 175 ЦПК України є підстави для відкриття провадження у справі.
Також згідно з чинним законодавством зазначення доказів, на підтвердження кожної обставини позову щодо порушення прав позивача є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.
Отже, враховуючи викладене, позивачу необхідно надати належні докази про реєстрацію відповідача ОСОБА_2 на території, що відноситься до Солом'янського районного суду м. Києва, та обґрунтувати підстави звернення саме до Солом'янського районного суду м. Києва з позовною заявою.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява повинна бути залишена без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали судді.
Керуючись ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків на протязі десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, шляхом подання нової позовної заяви з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кушнір С.І.