СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/14570/19
пр. № 2/759/1051/20
01 липня 2020 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Миколаєць І.Ю.,
при секретарі Марус А.О.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 , яка дії як опікун від імені недієздатного ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ), треті особи: Державний нотаріус Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Черноморченко Олена Василівна (03148, м.Київ, вул.Г.Юри,9), Орган опіки та піклування Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації (03115, м.Київ, пр.Перемоги,97) про визнання договору дарування 3/4 частини квартири недійсним та включення 3/4 частини квартири до складу спадкового майна,
08.08.2019 року ОСОБА_6 , яка представляє інтереси ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 , та ОСОБА_3 , яка діє як опікун від імені недієздатного сина ОСОБА_5 , треті особи: Державний нотаріус Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Черноморченко О.В., Орган опіки та піклування Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації про визнання договору дарування 3/4 частини квартири АДРЕСА_3 .недійсним та включення 3/4 частини квартири до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_7 .
Як на підставу задоволеня позовних вимог посилається на недієздатність ОСОБА_5 в момент вчинення ним правочину укладення ним 03.07.2013 року договору дарування ѕ АДРЕСА_3 від імені дарувальника ОСОБА_7 на користь відповідача у справі ОСОБА_3 .
Справу просить вирішити керуючись ч.1 ст. 215, ч.2 ст.203, ст.226 ЦК України.
Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 30.09.2019 року справа прийнята до розгляду, відкрито провадження, справу вирішено розглядати у порядку загального позовного провадження.
29.11.2019 року представником відповідача ОСОБА_4 було подано відзив на позовну заяву. Як на підставу відмови у задоволенні позовної заяви посилається на те, що рішень суду відносно недієздатності ОСОБА_5 не існує.
24.12.2019 року представником позивача ОСОБА_8 було надано відповідь на відзив .У відповіді на відзив представник позивача не змінюючи підстави позову вказує на обставини перебування ОСОБА_5 на психіатричному обліку.
05.02.2020 року проведено підготовче судове засідання, в ході якого були розглянуто ряд клопотань: клопотання про витребування доказів, клопотання про виклик свідків, клопотання про застосування строків позовної давності, клопотання про проведення експертизи.
У важливому, на думку позивача клопотанні про проведення експертизи було відмовлено, суд вважає за необхідне роз'яснити відмову у задоволенні клопотання. Суд вважає, що таке клопотання не може вплинути на вирішення суті спору з огляду на наступне:
У своїй позовній заяві позивач вказує, що ОСОБА_5 є недієздатним, у зв'язку з чим укладений договір дарування має бути визнаний судом недійсним. Тобто, відповідно до позовної заяви, предметом позову є визнання договору недійсним у зв'язку з недієздатністю особи. В той же час, заявлене клопотання ставить питання про визнання особи такою, що не могла усвідомлювати своїх дій.
Виходячи зі змісту ст.ст. 30, 36, 39 ЦК України, недієздатність особи може бути вирішена лише судом, та не має зворотної дії у часі. Тобто заявлене клопотання не може вирішити питання про дієздатність особи на момент вчинення правочину, оскільки таке питання може бути вирішено лише за рішенням суду, та без зворотної дії у часі. Отже, заявлене клопотання вирішує питання про те, чи могла дієздатна особа усвідомлювати свої дії та керувати ними на момент вчинення правочину. Правові наслідки вирішення такого питання передбачені ст.225 ЦК України, і передбачають визнання правочину недійнисним, однак, що важливо зазначити ключову відмінність, з підстав вчинення дій дієздатною особою. Тобто вирішення такого питання виходить за межі позовних вимог, як таких, що ставлять на меті вирішення дієздатності особи, не відповідає предмету позову та не може бути визнано судом таким, що може вплинути на вирішення предмету спору.
Ухвалою суду від 05.02.2020 року було закрито підготовче судове засідання, та переведено справу до судового розгляду. Судом роз'яснино учасникам справи, які обставини входять до предмету доказування і які докази мають бути подані позивачем у даній справі.
Слід зазначити, що у підготовчому засіданні до суду не надходило заяв про заміну підстави позову.
01.07.2020 було проведено судове засіданя, під час якого було вирішено спір по суті.
Позивач та його представник позов підтримують з підстав вказаних у позові. Відповідач та його представник у позові просять відмовити з підстав вказаних у відзиві.
Треті особи Державний нотаріус дванадцятої КДНК Черноморченко О.В. та Орган опіки та пілкування Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації в судові засідання не з'являлися.
В ході судового засідання 01.07.2020 суд заслухавши сторін та дослідивши матеріали справи дійшов висновку про необхідність відмови у позові з огляду на наступне:
Згідно ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Згідно ч.3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа прямо заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом такий правочин може бути визнаний судом недійсним ( оспорюваних правочин).
Згідно ч.2 ст. 30 ЦК України обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється ЦК України і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку встановлених законом.
Згідно ч. 4 ст. 36 ЦК України, цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили рішення суду про це.
Згідно ч.2 ст. 39 ЦК України порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється цим Цивільним процесуальним кодексом України.
Згідно ч.1 ст. 296 ЦК України, заяву про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подано членами її сім'ї, органом опіки і піклування, наркологічним або психіатричним закладом.
Позивач обґрунтовуючи обставини спору посилався недієздатність ОСОБА_5 , яка мала б слугувати підставою для визнання правочину недійсним. В той же час позивач не надав суду докази того, що ОСОБА_5 на момент вчинення правочину був недієздатним. Виходячи з вищезазначених норм, таким доказом може бути рішення суду, яке набрало законної сили, втім судом було встановлено, що такого рішення не існує. Як вже було зазначено вище, результати судово-психіатричної експертизи щодо визначення психічного стану особи у момент вчинення правочину не можуть слугувати доказом підтвердження даного факту. Більше того, жоден з документів, що надав позивач, а також тих, що він у своїх клопотаннях просив витребувати також не відповідає вищезазначеному критерію.
Отже, суд робить висновок, що позивач не надав доказів в обґрунтування обставин, що зазначені в позовній заяві. Виходячи з цього, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 30, 36, 39,203, 215, 296, ЦПК України, суддя
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 , яка діє як опікун від імені недієздатного ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ), треті особи: Державний нотаріус Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Черноморченко Олена Василівна (03148, м.Київ, вул.Г.Юри,9), Орган опіки та піклування Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації (03115, м.Київ, пр.Перемоги,97) про визнання договору дарування 3/4 частини квартири недійсним та включення 3/4 частини квартири до складу спадкового майна - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
Суддя: Миколаєць І.Ю.