Єдиний унікальний номер справи: 658/1279/20
Головуючий в 1 інстанції: Терещенко О.Є.
Провадження № 33/819/222/20
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
03 липня 2020 року
Суддя Херсонського апеляційного суду Гемма Ю.М.,
за участю ОСОБА_1 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 19 травня 2020 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рівне Тарутинського району Одеської області, громадянина України, адреса реєстраційного обліку місця проживання: АДРЕСА_1 ,
Цією постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він що 20 квітня 2020 року о 18.00 годині в м. Каховка по вул. Кірова, 6 керував автомобілем марки «Опель-Астра» (номерний знак НОМЕР_1 ) у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законному порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків. Згідно даних приладу «Драгер» 20.04.2020 року о 18.45 год. після проведення тесту у ОСОБА_1 у видихуваному повітрі виявлено 1,29 проміле алкоголю.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновку суду фактичним обставинам справи, просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку із недоведеністю його вини у вчиненні адміністративного правопорушення. В обґрунтування доводів указує, що він не керував транспортним засобом, знаходився в автомобілі в якості пасажира. За кермом перебувала його знайома ОСОБА_2 , він лише після зупинки транспортного засобу працівниками поліції, підійшов до них з'ясувати причину зупинки транспортного засобу. Апелянт не оспорює факт проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та результати такого проходження та відсутності в нього водійського посвідчення. Вказує, що факт керування ним транспортним засобом не було підтверджено свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .. В судовому засіданні не було допитано свідка ОСОБА_5 , який є поліцейським, та склав відносно нього протокол. Стверджує, що судом в порушення вимог ст.268 КУпАП не було роз'яснено його процесуальні права, безпосередньо в судовому засіданні свідки не були допитані. Апелянт зауважує, що судом розглянуто справу з порушенням правил підсудності. Відповідно до ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення підлягала розгляду у Новокаховському міському суді Херсонської області, оскільки місцем його реєстрації є м. Нова Каховка Херсонської області. В тексті постанови суду першої інстанції неправильно вказано номерний знак автомобіля «Опель - Астра». Просить допитати свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , скасувати постанову суду та закрити справу на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав свої апеляційні вимоги, просив їх задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог ст.272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.
Як убачається з апеляційної скарги ОСОБА_1 , він просить допитати в судовому засіданні як свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , однак ні апелянтом, ні матеріалами справи не підтверджено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є свідками у справі, тобто те, що їм відомо про обставини, які підлягають установленню.
Свідком ОСОБА_5 по факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складався, обставини справи, які підлягають доказуванню ним не фіксувались, а тому апеляційним судом не встановлено наявність обґрунтованих підстав для допиту вказаних осіб як свідків.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст.130 КУпАП.
Пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Зазначені вище вимоги закону як поліцейськими під час складання протоколу про адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , так і судом першої інстанції під час встановлення фактичних обставин справи, дотримано в повному обсязі.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №095319 від 20 квітня 2020 року, ОСОБА_1 20 квітня 2020 року о 18.00 годині в м. Каховка по вул. Кірова, 6 керував автомобілем марки «Опель-Астра» (номерний знак НОМЕР_1 ) в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законному порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків. Згідно даних приладу «Драгер» 20.04.2020 року о 18.45 год. після проведення тесту у ОСОБА_1 у видихуваному повітрі виявлено 1,29 проміле алкоголю. (а.с.1)
Зазначені обставини підтверджено письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтвердили, що ОСОБА_1 погодився продути алкотестер «Драгер», та його результат 1,29 проміле алкоголю.
Відеозаписом події з нагрудної відеокамери поліцейського від 20.04.2020 р., з якого чітко вбачається, що водій авто «Опель-Астра» ОСОБА_1 вийшов з водійського сидіння на вимогу працівника поліції після зупинки транспортного засобу.
Ці ж обставини підтвердив свідок ОСОБА_7 (поліцейський) в судовому засіданні.
Копіями постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 20.04.2020р. відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП.
(а.с.4-8)
За результатами проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння з використанням приладу «Драгер» встановлено 1,29 проміле алкоголю в його організмі.
(а.с.2)
Посилання апелянта на те, що він не керував транспортним засобом, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення були предметом перевірки в суді першої інстанції та спростовані дослідженими в судовому засіданні доказами.
Доводи апелянта про те, що він не здійснював керування транспортним засобом, під час перевірки матеріалів справи не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до відеозапису з нагрудної камери поліцейського, який долучено до матеріалів справи встановлено, що після зупинки транспортного засобу «Опель-Астра» номерний знак НОМЕР_1 з водійського місця вийшов саме ОСОБА_1 та почав спілкування з поліцейськими.
Крім того, при винесенні щодо постанов про інші адміністративні правопорушення, він не заперечував, що саме він керував транспортним засобом.
Тому його твердження про те, що він не керував транспортним засобом, є голослівними та спростовуються об'єктивними даними, зафіксованим на відеозапису.
Посилання апелянта на те, що автомобілем керувала ОСОБА_2 , яка має водійське посвідчення, як відеозаписом, так і матеріалами справи не підтверджені.
Результати проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не оспорює.
Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не підтверджено факт керування ним транспортним засобом, оскільки відповідно до вимог ст.266 КУпАП в присутності двох свідків проводиться огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції з використанням спеціальних технічних засобів. Вимог залучення свідків для встановлення факту керування водієм транспортним засобом законодавством не передбачено.
Що ж до твердження апелянта про те, що всупереч вимог ст.268 КУпАП судом першої інстанції під час розгляду справи не було роз'яснено його процесуальні права, то їх слід визнати надуманими, оскільки ОСОБА_1 безпосередньо брав участь у розгляді справи та реалізував свої процесуальні права.
Також під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 були роз'ясненні права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, при цьому він надав пояснення щодо вчиненого адміністративного правопорушення, будь-яких зауважень щодо змісту протоколу від нього не надходило, тобто він реалізував своє право на захист.
Протокол про адміністративне правопорушення складено з дотримання вимог ст.ст.254, 256 КУпАП, та додані до нього пояснення свідків, відеозапис, є належними та допустимими доказами, які у своїй сукупності викривають ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Не свідчать про порушення судом вимог закону вказівки апелянта про те, що за його клопотанням не було допитано свідків, оскільки матеріалами справи не підтверджено наявність такого клопотання.
Відповідно до вимог ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. А тому доводи апелянта про порушення судом правил підсудності є надуманими та не узгоджуються з вимогами вищевказаної норми. Передбачені нею інші підстави розгляду справи про адміністративне правопорушення є альтернативними. Жодних клопотань від ОСОБА_1 про розгляду справи за місцем його проживання не надходило. Порушень підсудності розгляду справи про адміністративне правопорушення, перевіркою матеріалів не встановлено.
Інших доводів щодо оспорювання фактичних обставин справи та незаконності судового рішення, апелянтом не наведено.
Зважаючи на викладене вище, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, дослідивши всі зібрані у справі докази, дав їм належну оцінку та обгрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Тому доводи ОСОБА_1 про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та недоведеність його винуватості, не ґрунтуються на матеріалах справи.
Стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідно до вимог ст.33 КУпАП у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу порушника, який раніше до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічного адміністративного правопорушення не притягувався, ступеня вини, відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
У зв'язку з чим, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, є неспроможними.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.
Тому підстави для скасування постанови суду першої та задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 19 травня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо нього - залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Херсонського
апеляційного суду (підпис) Ю.М.Гемма