Справа № 629/2336/20
Номер провадження 2/629/844/20
РIШЕННЯ
03.07.2020 року м. Лозова
Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі : головуючого-судді Мицик С.А., за участю секретаря судового засідання - Заводяної О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 29 квітня 2016 року вона перебуває з відповідачем у шлюбі. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначила, що подружні відносини перервались через різні характери, постійні сварки та скандали зробили спільне проживання неможливим. Вважаючи, що сім'я розпалась остаточно, просила шлюб розірвати.
В судове засідання позивачка не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, наполягала на розірванні шлюбу.
В судове засідання відповідач не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти розірвання шлюбу не заперечував.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в раз якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони з 29 квітня 2016 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Лозова Лозівського міськрайонного управління юстиції у Харківській області, актовий запис №72 ( а.с.7) Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
Відповідно до ч. 2 ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.
Судом з'ясовано, що між сторонами немає спору про розподіл сумісно нажитого майна якщо шлюб буде розірвано.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, оскільки сторони не проживають однією сім'єю, подружніх стосунків не підтримують і не ведуть спільного господарства.
Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Після розірвання шлюбу позивачка просила залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ».
Керуючись ст.ст.12,13,76,81,89,141,259,264,265,268 ЦПК України, суд,-
Позов - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 29 квітня 2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Лозова Лозівського міськрайонного управління юстиції у Харківській області, актовий запис №72.
Після розірвання шлюбу позивачу залишити шлюбне прізвище - « ОСОБА_4 ».
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя С.А. Мицик