Справа №576/2488/19 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/451/20 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
30 червня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні та обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області, від 27 січня 2020 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 307 ч. 1; 307 ч. 2 КК України, з призначенням покарання:
за ст. 307 ч. 1 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді обмеження волі на строк 2 роки;
за ст. 307 ч. 2 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді обмеження волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено до відбуття покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки.
Визначено строк відбування покарання рахувати з дня прибуття ОСОБА_7 до установи відбування покарання та зараховано у строк покарання час його попереднього ув'язнення з 10 вересня 2019 року по 13 вересня 2019 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні обмеження волі.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати в сумі 6594,33 грн.
За вироком суду ОСОБА_7 обвинувачений у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 307 ч. 1; 307 ч. 2 КК України за наступних обставин.
Так, ОСОБА_7 23 серпня 2019 року, приблизно о 20 год. 40 хв., при зустрічі з ОСОБА_9 , який діяв як закупник, на підставі постанови про проведення оперативної закупки наркотичних засобів, домовився з ОСОБА_9 про продаж ОСОБА_9 за 500 грн. психотропної речовини - амфетаміну.
У подальшому ОСОБА_7 , отримавши від ОСОБА_9 гроші в сумі 500 грн., діючи з прямим умислом, з корисливою метою, того ж дня, приблизно о 21 год. 40 хв., перебуваючи поряд з буд. № 6 по вул. Ціолковського у м. Глухів Сумської обл., збув ОСОБА_9 психотропну речовину - амфетамін, яка знаходилась в одному згортку фольги у виді порошкоподібної речовини, масою 0,0236 г.
Таким чином ОСОБА_7 незаконно, в порушення вимог Закону України «Про обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВП, придбав, зберігав з метою збуту та незаконно збув психотропну речовину - амфетамін, масою 0,0236 г., який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, від 6 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» включений до списку № 2 таблиці ІІ, який віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено.
Крім того, 10 вересня 2019 року, приблизно о 17 - й год., ОСОБА_7 при зустрічі з ОСОБА_10 , який діяв як закупник, на підставі постанови про проведення оперативної закупки наркотичних засобів, домовився про продаж ОСОБА_10 за 500 грн. психотропної речовини - амфетаміну.
У подальшому ОСОБА_7 , отримавши гроші від ОСОБА_10 в сумі 500 грн., діючи з прямим умислом, повторно, переслідуючи мету збагачення за рахунок продажу психотропної речовини, того ж дня, приблизно о 17 год. 15 хв., перебуваючи поряд з буд. № 14 по вул. Ціолковського в м. Глухів, збув ОСОБА_10 психотропну речовину - амфетамін, яка знаходилась в двох згортках фольги у порошкоподібній формі, масою 0,0803 г. та 0,0638 г. у кожному згортку відповідно, загальною масою 0,1441 г.
Таким чином ОСОБА_7 незаконно, в порушення вимог Закону України «Про обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВП, діючи повторно, придбав, зберігав з метою збуту та незаконно збув психотропну речовину - амфетамін, масою 0,1441 г., який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, від 6 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» включений до списку № 2 таблиці ІІ, який віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено.
У поданій апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні, не оспорюючи висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 та кваліфікації його дій, ставить питання про скасування ухваленого відносно ОСОБА_7 вироку у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення та особі обвинуваченого ОСОБА_7 .
Свої апеляційні вимоги прокурор обґрунтовував тим, що суд, не врахувавши тяжкість кримінальних правопорушень вчинених ОСОБА_7 та, не надавши належну оцінку даним, що характеризують особу ОСОБА_7 , призначив відносно ОСОБА_7 покарання з порушенням вимог ст. 65 КК України.
Прокурор вважає, що суд, призначивши ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 307 КК України, застосуванням ст. 69 КК України, у виді обмеження волі, не врахував, що таке покарання є таким, що не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення та його особі, внаслідок м'якості такого покарання. Прокурор фактично вказує, що при призначенні ОСОБА_7 покарання за ст. 307 ч. 1 КК України у суду були відсутні підстави для застосування ст. 69 КК України.
У той же час прокурор, посилаючись на позитивну характеристику ОСОБА_7 , наявність у нього постійного місця проживання, захворювання та молодого віку, погоджується з висновками суду про можливість призначення покарання ОСОБА_7 за ст. 307 ч. 2 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України.
За таких мотивів апеляційних вимог прокурор просить суд апеляційної інстанції призначити ОСОБА_7 покарання за ст. 307 ч. 1 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки, а за ст. 307 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі, з застосуванням ст. 69 КК України, на строк 5 років, при цьому, на підставі ст. 70 ч. 1 КК України, за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, без конфіскації майна
Також, на думку прокурора, зважаючи на те, що ОСОБА_7 є студентом денної форми навчання професійно - педагогічного коледжу Глухівського національного педагогічного університету то його виправлення можливе без реального відбування покарання.
Посилаючись на такі обставини прокурор просить суд апеляційної інстанції ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_7 за ст. 307 ч. 1 КК України до 4 років позбавлення волі, за ст. 307 ч. 2 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до 5 років позбавлення волі, без конфіскації майна. На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, без конфіскації майна та, на підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням протягом 3 років іспитового строку з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
У поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 ставить питання про зміну ухваленого відносно нього вироку та, застосувавши ст. 75 КК України, звільнити його від відбування призначеного судом покарання у виді обмеження волі з випробуванням протягом 2 років іспитового строку.
Свої апеляційні вимоги обвинувачений обґрунтовує тим, що суд належним чином не врахував дані, що позитивно характеризують його як особу та доводять можливість його виправлення без реального відбування покарання, зокрема, ОСОБА_7 звертає увагу на його молодий вік, позитивні характеристики з місця проживання та місця навчання, а також незадовільний стан його здоров'я.
Заслухавши суддю - доповідача щодо суті вироку та поданих апеляційних скарг, думку прокурора ОСОБА_6 про підтримку своєї апеляційної скарги і заперечення апеляційної скарги обвинуваченого, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та думку захисника ОСОБА_8 про підтримку апеляційної скарги обвинуваченого, і заперечення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та, піддавши аналізу мотиви апеляційних вимог, колегія суддів, здійснюючи апеляційний розгляд в межах поданих апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на законних підставах дійшов до висновку про винуватість ОСОБА_7 у вчиненому та необхідність кваліфікації його дій за ст. ст. 307 ч. 1; 307 ч. 2 КК України.
Оскільки вказані висновки суду ніким з сторін кримінального провадження не оскаржуються то колегія суддів, здійснюючи апеляційний розгляд в межах поданої апеляційної скарги, не знаходить підстав для сумніву в законності вказаних висновків суду, приймаючи до уваги, що у колегії суддів відсутні підстави для прийняття рішення з покращенням становища обвинуваченого ОСОБА_7 в частині доведеності його вини у вчиненому та юридичної кваліфікації його дій.
Перевіряючи висновки суду в частині призначення ОСОБА_7 покарання за ст. ст. 307 ч. 1; 307 ч. 2 КК України та остаточного покарання за сукупністю злочинів, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, у відповідності з ст. 65 КК України, було враховано ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, особу ОСОБА_7 , а також обставини які пом'якшують ОСОБА_7 покарання, і відсутність обставин які обтяжують покарання.
При призначенні ОСОБА_7 покарання судом було враховано, що він є раніше не судимим, має постійне місце проживання, офіційно не працює, навчається де характеризується позитивно, має молодий вік та незадовільний стан здоров'я, щиро розкаявся у вчиненому, сприяючи органу досудового розслідування при здійсненні досудового слідства.
Зважаючи на такі обставини, колегія суддів знаходить законними висновки суду про можливість призначення ОСОБА_7 , як за ст. 307 ч. 1 КК України, так і за ст. 307 ч. 2 КК України, покарання із застосуванням ст. 69 КК України, оскільки встановлені судом пом'якшуючі покарання обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, дають підстави для призначення ОСОБА_7 більш м'якого покарання не передбаченого санкціями ст. ст. 307 ч. 1; 307 ч. 2 КК України.
Виходячи з викладених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора в частині необхідності призначення обвинуваченому ОСОБА_7 за ст. ст. 307 ч. 1; 307 ч. 2 КК України та за сукупністю злочинів, відповідно до ст. 71 КК України, у виді позбавлення волі з звільненням від його відбування з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України, оскільки визначене судом покарання за ст. ст. 307 ч. 1; 307 ч. 2 КК України та за сукупністю злочинів у виді обмеження волі до відбуття реально, на думку колегії суддів, є таким, яке буде сприяти виправленню обвинуваченого ОСОБА_7 та попередить вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Перевіряючи доводи апеляційних скарг прокурора та обвинуваченого в частині можливості виправлення ОСОБА_7 без реального відбуття покарання, шляхом застосування відносно нього ст. 75 КК України, колегія суддів виходить з наступного.
Так, судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_7 вчинив тяжкі кримінальні правопорушення, що пов'язані з незаконним обігом психотропних речовин, від вчинення яких настають тяжкі суспільно - небезпечні наслідки то, з огляду на ці обставини колегія суддів, виходячи з тяжкості кримінальних правопорушень знаходить законними висновки суду щодо неможливості виправлення обвинуваченого без реального відбуття ним призначеного покарання у виді обмеження волі, що вказує на відсутність підстав для звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.
Наявність у ОСОБА_7 молодого віку, негативного стану здоров'я, позитивних характеристик, відсутність судимості та те, що ОСОБА_7 є студентом денної форми навчання були враховані судом при призначенні покарання у виді обмеження волі, із застосуванням ст. 69 КК України, однак вказані обставини не доводять можливість виправлення ОСОБА_7 без реального відбуття покарання.
З огляду на викладене, враховуючи, що призначене судом ОСОБА_7 покарання є таким, що відповідає ступеню тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, особі ОСОБА_7 та таким, що буде сприяти його виправленню та попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень, колегія суддів не знаходить підстав для зміни чи скасування вироку суду та задоволення апеляційних скарг.
Керуючись ст. ст. 404; 405; 407; 418; 419 КПК України, колегія суддів
Вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області, від 27 січня 2020 року, відносно ОСОБА_7 , залишити без зміни, а апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні та обвинуваченого ОСОБА_7 , без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_7 з часу отримання ним копії цієї ухвали.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4