Справа №592/1406/20 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/535/20 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - про застосування амністії
02 липня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 березня 2020 року, якою ОСОБА_8 відмовлено у задоволенні клопотання про застосування амністії, -
03.02.2020 року до Ковпаківського районного суду м. Суми звернуся ОСОБА_8 , засуджений 17.10.2019 року вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 289, ч.1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, із клопотанням про застосування ЗУ «Про амністію» в період часу з 2015 року по 2020 рік та звільнення його від відбування покарання, оскільки всі інкриміновані йому злочини він вчинив в 2015 році.
02.03.2020 року ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми в задоволенні вказаного клопотання засудженого ОСОБА_8 відмовлено, оскільки амністія не застосовується до осіб, які мають дві і більше судимостей за вчинення умисних тяжких злочинів, до осіб, які раніше звільнялись з місць позбавлення волі умовно-достроково і знову вчинили умисний тяжкий злочин. Крім цього, ОСОБА_8 не вказав на підставі якого саме закону про амністію та якого саме пункту частини статті закону до нього слід застосувати амністію.
Не погодившись з таким судовим рішенням засуджений ОСОБА_8 звернувся до апеляційного суду зі скаргою в якій просив ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 02.03.2020 року переглянути і його клопотання про застосування амністії задовольнити. Конкретних обґрунтувань своїх вимог не вказував.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника засудженого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 , яка вимоги апеляційної скарги підтримала, просила задовольнити клопотання ОСОБА_8 про застосування амністії, думку прокурора, яка проти задоволення апеляційної скарги засудженого заперечила, просила ухвалу суду першої інстанції залишити без зміни, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Із матеріалів провадження вбачається, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно розглянув клопотання засудженого, дослідив необхідні матеріали провадження та особової справи і прийшов до обґрунтованого висновку.
Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.
Так, 07.09.2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (ст. 13 названого Закону).
Як вбачається з матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_8 відбуває покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, призначеного за вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17.10.2019 року, яким його було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 289, ч.1 ст. 70 КК України. 12.12.2019 року ухвалою Сумського апеляційного суду вказаний вирок суд відносно ОСОБА_8 залишено без зміни, а апеляційні скарги ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 залишено без задоволення.
Також, судом встановлено, що до ухвалення вказаних судових рішень відносно ОСОБА_8 виносились і інші судові рішення, якими він притягувався до кримінальної відповідальності, та від відбування призначених за ними покарань звільнявся.
Так, вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 16.04.2004 року ОСОБА_8 було визнано винуватим у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 2 роки. Вирок набрав законної сили 29.06.2004 року.
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 29.06.2004 року вказаний вирок суду відносно ОСОБА_8 змінений та на підставі ст. ст. 75, 104 КК України ОСОБА_8 було звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. Ухвала набрала законної сили 29.06.2004 року.
Також, судом встановлено, що вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28.10.2004 року ОСОБА_8 було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України та, із застосуванням ст.ст. 70, 71 КК України, призначено статочне покарання у виді 5 років позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 17.11.2004 року.
Далі постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 24.12.2008 року ОСОБА_8 02.01.2009 року було умовно-достроково звільнено від відбування покарання, на підставі ст. 107 КК України, з Божківської виправної колонії Полтавської області (№ 16) на невідбутий строк 7 місяців 16 днів.
Однак, вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 14.06.2011 року ОСОБА_8 знову було притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. Законної сили вказаний вирок суд набрав 30.06.2011 року.
Суд встановив, що 16.09.2011 року засуджений ОСОБА_8 для відбування вказаного покарання прибув до Чорнухинської виправної колонії Луганської області (№ 23) з СІЗО м. Суми. Дані про звільнення відсутні, однак зі слів засудженого ОСОБА_8 судом встановлено, що з Чорнухинської виправної колонії Луганської області (№ 23) він звільнився умовно-достроково у 2015 році.
Водночас, відповідно до п. “в” ч. 1 ст. 4 Закону України “Про застосування амністії в Україні” № 392/96-ВР від 01.10.1996 року (із змінами і доповненнями) вбачається, що амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії.
Згідно п. “б” ст. 9 Закону України “Про амністію у 2016 році” № 1810-VIII від 22.12.2016 року вбачається, що амністія не застосовується до осіб, зазначених у ст. 4 Закону України “Про застосування амністії в Україні” , а також до осіб, які раніше звільнялися з місць позбавлення волі умовно-достроково і знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин.
Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів з висновками суду першої інстанції, про відсутність підстав для застосування відносно засудженого ОСОБА_8 амністії, погоджується, оскільки останній неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, в тому числі і тяжких умисних та корисливих, від відбування покарання за які звільнявся умовно-достроково та знову вчиняв злочини аналогічного характеру.
Вказаного ні засудженим ні його захисником не спростовано, як і не вказано на підставі якого пункту частини статті закону ОСОБА_8 підлягає звільненню по амністії.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість постановленого у справі судом рішення, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 березня 2020 року, якою засудженому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено у задоволенні клопотання про застосування амністії залишити без зміни, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4