03 липня 2020 рокум. ПолтаваСправа №440/3405/20
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Супрун Є.Б., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Центрального округу про стягнення компенсації за час затримки виплати заробітної плати при звільненні,
30 червня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції Центрального округу, в якому просить стягнути з відповідача компенсацію за час затримки виплати заробітної плати при звільненні за період з 19.12.2018 по 22.05.2019 у розмірі середнього заробітку у сумі 45 556,16 грн.
Позовну заяву належить залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до підпунктів 3, 5, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Як свідчить зміст позовних вимог, позивач просить суд стягнути компенсацію за час затримки виплати заробітної плати при звільненні.
При цьому позивач вважає, що він звільнений від сплати судового збору за подання даного позову з огляду на положення пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
У зв'язку з цим суд звертає увагу позивача позицію Верховного Суду сформульовану у постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 (реєстраційний номер в ЄДРСР 79684987), відповідно до якої середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці".
Тобто, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
З огляду на це, пільга щодо сплати судового збору, яка передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", не поширюється на вимогу позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 132 цього Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.
Частиною першою статті 4 вказаного Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою цієї статті за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, сплачується судовий збір за ставкою у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 грн.
Як видно зі змісту позовних вимог, ОСОБА_1 заявляє вимогу майнового характеру щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні з 19.12.2018 по 22.05.2019 у сумі 45 556,16 грн, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача.
Отже, судовий збір за подання цього позову становить 840,80 грн (1 відсоток ціни заявленої позовної вимоги, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
До позовної заяви позивачем не додано документа про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам частини п'ятої статті 160 та частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім цього суд звертає увагу на приписи частини 1 статті 122 КАС України, якою передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому частинами 1 та 2 статті 233 Кодексу законів про працю України встановлено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до приписів частин 1 та 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з частиною 6 статті 161 цього ж Кодексу у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", то на вимоги позивача сформульовані у даному позові поширюється тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Однак, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів неможливо встановити, чи дотримано позивачем строк звернення до суду з даним позовом, оскільки надані матеріали не містять відомостей про те коли позивач дізнався про факт порушення його прав чи інтересів. Позовну заяву позивач підписав і подав 30.06.2020, тоді як наказ про його звільнення датований 18.12.2018, а датою останнього зарахування коштів на рахунок зарплатної картки ОСОБА_1 є 23.05.2019.
З клопотанням про поновлення строку звернення до суду з позовом ОСОБА_1 не звертався.
Тож за відсутності належних доказів на підтвердження обставин щодо часу коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, суд констатує факт звернення позивача до суду після закінчення строку, встановленого частиною 1 статті 233 Кодексу законів про працю України, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Центрального округу про стягнення компенсації за час затримки виплати заробітної плати при звільненні залишити без руху.
Встановити позивачу строк на усунення недоліків 7 днів, який обчислювати з дня завершення карантину, запровадженого Кабінетом Міністрів України, та роз'яснити, що неусунення недоліків у встановлений судом строк є підставою для повернення позовної заяви.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 840,80 грн (за реквізитами: отримувач: УК у м. Полтаві/м. Полтава/22030101, код ЄДРПОУ: 38019510, Банк: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: UA518999980313141206084016002, Призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд) або доказів на підтвердження наявності підстав для відстрочення, розстрочення чи звільнення від його сплати, а також заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом та доказами поважності причин пропуску цього строку або доказів на підтвердження факту дотримання такого строку.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Є.Б. Супрун