03 липня 2020 року м. ПолтаваСправа №440/2239/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
1. Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 /надалі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до суду з позовом до Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни /надалі - відповідач, Комісія МВС/, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, у якій просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 14.02.2020 №1/ІІ/ХІХ/1 про відмову у наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 ;
- зобов'язати відповідача надати ОСОБА_1 статус учасника бойових дій.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що у період із 21.05.14 по 10.06.14 перебував у службовому відрядженні у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередньо участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. Зазначив, що Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено перелік осіб, які належать до учасників бойових дій, зокрема, учасниками бойових дій визнаються працівники Міністерства внутрішніх справ України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь у антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення. На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.19 по справі №440/3085/19 ліквідаційна комісія УМВС України в Полтавській області надала на розгляд Комісії матеріали для визнання, серед інших, позивача учасником бойових дій. Рішенням Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 14.02.20 №1/IІ/XIХ/1 Порціяну С.І. відмовлено у надані статусу учасника бойових дій. Позивач вважає, що факт його перебування в зоні проведення антитерористичної операції підтверджується відповідними документами.
2. Позиція відповідача.
Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог повністю. При цьому зазначив, що у спірних відносинах відповідач керувався пунктом 4 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередньо участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.14 № 413 /надалі - Порядок №413/, адже надіслані на розгляд комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни матеріали не містили достатніх і належних доказів безпосередньої участі позивача у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення. Наголошує, що безумовною підставою для надання статусу учасника бойових дій є безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції, що підтверджується наказами антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції.
3. Інші заяви учасників по суті справи.
22.05.20 від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області надійшли письмові пояснення. Вказує, що згідно порядку пункту 4 Порядку №413 для осіб, які залучалися до проведення антитерористичної операції на строк менше ніж 30 календарних днів, - документи, зазначені в абзаці другому цього пункту, витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів. ОСОБА_1 був залучений до проведення антитерористичної операції строком на 21 календарний день, однак документів визначених пунктом 4 Порядку №413 не надав.
4. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 5.05.20 відкрито провадження у зазначеній справі та розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) учасників. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 27 травня 2020 року о 10:00 у приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду за адресою: вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, Полтавська область, 36039.
У судове засідання 27 травня 2020 року учасники справи не з'явилися. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника. Від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області. Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Протокольною ухвалою суду вирішено судове засідання відкласти на 10:00 11.06.20 для подання відзиву відповідачем.
У судове засідання 11 червня 2020 року учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Протокольною ухвалою суду вирішено перейти до розгляду матеріалів справи у порядку письмового провадження.
Згідно з частиною третьою статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Частиною першою статті 205 згаданого Кодексу передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з пунктом першим частини третьої цієї статті якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на те, що позивач та третя особа заявили клопотання про розгляд справи без їх участі, а відповідач явку уповноваженого представника до суду не забезпечив та про причини неявки суд не повідомив, суд визнав за можливе проводити судовий розгляд справи за відсутності учасників справи.
Згідно з частиною дев'ятою статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання та у судове засідання не з'явилися, а також відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд визнав за можливе проводити судовий розгляд справи у порядку письмового провадження.
Фіксування розгляду справи за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.
Суд встановив, що у 2014 році позивач проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді прапорщика міліції, інспектора дорожньої патрульної служби взводу із забезпечення супроводження роти дорожньої патрульної служби ДАІ, підпорядкованої УМВС.
У період з 21.05.14 по 10.06.14 позивач перебував у службовому відрядженні та безпосередньо брав участь у проведенні антитерористичної операції.
19.12.17 Комісією МВС з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни розглянуто питання про надання позивачу статусу учасника війни, за результатами чого ухвалене рішення про визнання учасником війни № 5/ІІ/ХVІІ/ /а.с. 31/.
27.02.19 позивач звернувся до Голови ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області із заявою про направлення необхідних документів до Комісії МВС України в питань розгляду матеріалів визначення учасниками бойових дій, учасниками війни на розгляд для надання позивачу статусу учасника бойових дій /а.с. 66/.
Не погоджуючись з відмовою Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області від повторного направлення матеріалів щодо надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій до Комісії МВС України, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.19 у справі №440/3085/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області , третя особа: Комісія Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено у повному обсязі.
Визнано протиправною відмову Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області стосовно направлення матеріалів щодо надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій до Комісії МВС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни.
Зобов'язано Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області направити заяву ОСОБА_1 від 27.05.2019 разом із доданими матеріалами щодо надання статусу учасника бойових дій до Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни.
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.19 у справі №440/3085/19 ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області листом від 17.12.19 вих №2119/115/12/01-2019 направлено заяву ОСОБА_1 від 27.05.2019 разом із доданими матеріалами щодо надання статусу учасника бойових дій до Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни /а.с. 65/.
Рішенням комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 14.02.20 №1/ІІ/ХІХ/1 відмовлено ОСОБА_1 у наданні статусу учасника бойових дій /а.с. 40/.
Позивач не погодився із вказаним рішенням комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 14.02.20 №1/ІІ/ХІХ/1 та звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413, що набула чинності з 10.09.2014.
Відповідно до абзацу другого пункту 4 названого Порядку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення: витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.
Абзацом другим пункту 5 згаданого Порядку визначено, що рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій приймається комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін'юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДФС.
Пунктом 3 Положення про комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.08.2016 №868, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.09.2016 за №1271/29401, визначено, що комісія приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій, учасника війни в місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації).
Відповідно до пункту 4 цього Положення, комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни у разі: відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази і є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни; надання недостовірних даних про осіб, зазначених у пункті 1 розділу I цього Положення; виявлення факту підроблення документів, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни; наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції.
Зі змісту рішення Комісії МВС від 14.02.20 №1/ІІ/ХІХ/1 та пояснень представника третьої особи /а.с. 60-63, 80/ судом встановлено, що підставою для відмови у наданні позивачу статусу учасника бойових дій зазначено відсутність довідки, яка підтверджувала б факт виконання завдань антитерористичної операції, та яка свідчать про безпосередню участь ОСОБА_1 у забезпеченні проведення АТО, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Однак, суд не погоджується з наведеними твердженнями з огляду на такі обставини.
Зі змісту листа УМВС України в Полтавській області від 17.12.19 №2119/115/12/01-2019 /а.с. 65/, до Комісії МВС для розгляду питання про надання позивачу статусу учасника бойових дій Департаментом персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України надіслано разом із заявою ОСОБА_1 від 27.05.19 такі документи: витяг з наказу УМВС в Полтавській області від 20.05.14 №199 о/с дкс, витяг з наказу УМВС в Полтавській області від 09.06.14 №242 о/с дкс, копія посвідчення про відрядження з копією звіту про використання коштів, копія паспорта, копія ідентифікаційного коду, згода на збір та обробку персональних даних.
У свою чергу, довідка УМВС України в Полтавській області від 22.09.17 вих. №3712/115/05/12-2017, видана ОСОБА_1 , якою підтверджено, що позивач дійсно у період з 21.05.14 по 11.06.14 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення АТО на території Донецької та Луганської областей не перебувала на розгляді на засіданні Комісії МВС 14.02.20, а відповідно не бралася до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення про відмову в наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій №1/ІІ/ХІХ/1.
Проте у матеріалах справи наявна вищевказана довідка УМВС України в Полтавській області від 22.09.17 вих. №3712/115/05/12-2017, видана ОСОБА_1 , якою підтверджено, що позивач дійсно у період з 21.05.14 по 11.06.14 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення АТО на території Донецької та Луганської областей /а.с. 58/. У якості підстави для видачі даної довідки зазначено: наказ УМВС в Полтавській області від 20.05.14 №199 о/с дкс, наказ УМВС в Полтавській області від 09.06.14 №242 о/с дкс, наказ першого заступника керівника Антитерористичного Центру при СБУ, посвідчення про відрядження від 19.05.14 № 255.
Дана довідка є одним із документів, на підставі яких особі присвоюється статус учасника бойових дій. Фактично, відсутність цієї довідки стала причиною прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про відмову в наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій від 14.02.20 №1/ІІ/ХІХ/1.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що за наявності усієї кількості необхідних документів, неможливо позбавити позивача права на отримання статусу учасника бойових дій з підстав невчасного отримання комісією, або неотримання комісією довідки УМВС України в Полтавській області від 22.09.17 вих. №3712/115/05/12-2017, якою підтверджено, що позивач у період з 21.05.14 по 11.06.14 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення АТО на території Донецької та Луганської областей /а.с. 58/.
А тому, рішення Комісії МВС від 14.02.20 №1/ІІ/ХІХ/1 є необґрунтованим та таким, що прийнято без урахування дійсних обставин, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне визнати його протиправним та скасувати.
Суд також враховує, що представником третьої особи, у своїх поясненнях, фактично визнано факт перебування ОСОБА_1 та залучення останнього до проведення АТО строком на 21 календарний день /а.с.62/. А на момент перебування позивача у службовому відрядженні до району проведення АТО на території Донецької та Луганської областей, чинним законодавством не встановлювалися умови про мінімальну кількість днів для перебування в районах проведення АТО з метою надання статусу учасника бойових дій.
Так, відповідні зміни внесені до Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення лише у вересні 2016 року, тоді як позивач перебував в районах проведення АТО у травні-червні 2014 року. А тому, відповідні зміни не можуть бути застосовані до позивача з огляду на приписи статті 58 Конституції України.
За таких обставин, зібрані у справі докази є підставою для висновку про наявність у позивача права на набуття статусу учасника бойових дій.
А відтак, рішення Комісії МВС від 14.02.20 №1/ІІ/ХІХ/1 не ґрунтується на вимогах закону та є безпідставним, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати зазначене рішення.
Крім того, суд звертає увагу на приписи підпунктів 1, 2 пункту 2 розділу ІІ Положення про комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, відповідно до яких з метою забезпечення виконання покладених на неї завдань Комісія має право: вивчати довідки, документи та інші докази, надіслані керівниками структурних підрозділів МВС України та керівниками територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС України, іншими особами, визначеними чинним законодавством, чи подані особисто; заслуховувати у разі потреби працівників МВС, свідків, представників органів державної влади, громадських організацій, рад ветеранів.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни надати ОСОБА_1 статус учасника бойових дій, суд виходить з такого.
Аналізом норм Положення про комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 26 серпня 2016 року N 868 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2016 р. за N 1271/29401, встановлено, що повноваження Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни щодо прийняття рішення про надання особі статусу учасника бойових дій є виключною компетенцією уповноваженого органу - Комісії МВС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни.
А оскільки позивачем на розгляд Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни не надавалася довідка УМВС України в Полтавській області від 22.09.17 вих. №3712/115/05/12-2017 /а.с.58/ та зважаючи на те, що у спірних відносинах відповідач не реалізував своїх повноважень, оскільки не надав оцінки вказаній довідці, прийнявши рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати Комісію МВС повторно розглянути питання про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій з урахуванням висновків суду та довідки УМВС України в Полтавській області від 22.09.17 вих. №3712/115/05/12-2017.
Таким чином, позовна вимога про зобов'язання надати ОСОБА_1 статус учасника бойових дій є передчасною, а тому задоволенню не підлягає.
Разом з тим, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 9 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Комісію МВС повторно розглянути питання про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій з урахуванням висновків суду та довідки УМВС України в Полтавській області від 22.09.17 вих. №3712/115/05/12-2017.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 частково.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" ОСОБА_1 , як особа з інвалідністю ІІ групи, звільнений від сплати судового збору. Отже, підстав для його відшкодування немає.
Щодо вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною першою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до суду:
- ордер серії ВІ № 1011306 на надання правової допомоги у Полтавському окружному адміністративному суді /а.с. 12/;
- договір б/н про надання правової допомоги та представництва від 13 травня 2019 року, укладений між позивачем та адвокатським об'єднанням "Юридичний альянс" /а.с. 14-15/;
- акт про прийняття-передачу наданих послуг від 24.04.20 /а.с. 17/,
- квитанція №24 від 3.04.20 про оплату ОСОБА_1 на користь адвоката Книша С.І. суми юридичних послуг у розмірі 4996,15 грн.
Оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, значення справи для сторони, та з огляду на те, що позов підлягає задоволенню частково, суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України частини витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, у розмірі 2500,00 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 14 лютого 2020 року №1/ІІ/ХІХ/1.
Зобов'язати Комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни розглянути питання про надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду та довідки УМВС України в Полтавській області від 22.09.17 вих. №3712/115/05/12-2017.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684; вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01024) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) частину витрат на правову допомогу у розмірі 2500,00 грн (дві тисячі п'ятсот гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
За змістом пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений статтею 295 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.
Суддя О.О. Кукоба