Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/1030/20
1-кс/287/111/20
30 червня 2020 року м. Олевськ
Слідчий суддя Олевського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 щодо бездіяльності та не внесення до ЄРДР кримінального правопорушення заступником керівника Коростенської місцевої прокуратури ОСОБА_5 від 28.05.2020 року,
До Олевського районного суду Житомирської області надійшла скарга ОСОБА_3 щодо бездіяльності та не внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення заступником керівника Коростенської місцевої прокуратури ОСОБА_5 від 12.06.2020 року, в якій він просить зобов'язати заступника керівника Коростенської місцевої прокуратури В.Маньківського внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР щодо дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Житомирській області, передбачених ст.ст. 366, 367, 190, ч.ч. 1,3,4 ст. 358 КК України, що завдало істотної шкоди та можливим заволодінням значної суми грошових коштів.
В судовому засіданні ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав повністю та просить їх задовольнити.
Прокурор Коростенської місцевої прокуратури ОСОБА_4 в судовому засіданні відносно скарги заперечує, вважає її необгрунтованою.
Заслухавши заявника, прокурора, дослідивши скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, п.1 ч.1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження у досудовому провадженні бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 06.04.2016, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв'язку.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Такий висновок слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Як вбачається з відповіді заступника керівника Коростенської місцевої прокуратури ОСОБА_6 від 28.05.2020 року Коростенською місцевою прокуратурою розглянута заява ОСОБА_3 , що надійшла з прокуратури Житомирської області, про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення. Зазначено, що відповідно до положень ст. 216 КПК України слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування. Оскільки у заяві ставиться питання стосовно внесення до ЄРДР відомостей за фактом вчинення кримінального правопорушення державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Житомирській області , яке розташоване за адресою : м. Житомир, площа Соборна, 1, а тому враховуючи положення ст. 216 КПК України звернення направлено в Житомирський відділ поліції ГУНП у Житомирській області для розгляду згідно вимог ст. 214 КПК України.
Разом з цим, дослідивши зміст заяви ОСОБА_3 від 16.04.2020, копію якої він надав в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що вона не містить об'єктивних даних, які б свідчили про можливе вчинення кримінального правопорушення державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Житомирській області, передбаченого ст.ст. 366, 367, 190, ч.ч. 1,3,4 ст. 358 КК України.
Доводи заявника ґрунтуються на суб'єктивній оцінці та ставленні до зазначених у заяві про вчинення кримінального правопорушення обставин, та не містять конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, які б давали підстави для кваліфікації дій за вищевказаними статтями. Зі змісту заяви вбачається, що її суть зводиться до незгоди ОСОБА_3 з судовими рішеннями Олевського районного суду Житомирської області у справі 2-а-889/10 та діями державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження.
Крім того, у своїй заяві про вчинене кримінальне правопорушення, заявник ОСОБА_3 вказує, що на його думку, є підстави вважати, що державним виконавцем здійснено прямий умисел (ст. 24 КК України) на вчинення кримінального правопорушення , яке підпадає під вимоги ст.ст. 366, 367 КК України та можлива попередня змова групи посадових осіб внаслідок шахрайства, підробкою документів та в подальшому використанні їх на заволодіння чужими грошовими коштами , дії яких підпадають під вимоги ст. 190, ч.ч.ч. 1, 3, 4 ст. 358 КК України. У цій частині доводи скаржника грунтуються на припущеннях, та у судовому засіданні не надано переконливих даних які б підтверджували зазначені відомості.
Враховуючи вищевикладене, оскільки заява ОСОБА_3 від 16.04.2020 року не містить достатніх та конкретних даних, які б вказували на наявність у діях державного виконавця ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 366, 367, 190, ч.ч. 1,3,4 ст. 358 КК України, а фактично зводиться до незгоди із прийнятими судовими рішеннями при розгляді справи та діями державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що невнесення відомостей уповноваженою особою прокуратури за заявою ОСОБА_3 від 16.04.2020 не є протиправним, а тому у задоволенні скарги належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 303-307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений і оголошений 03.07.2020 року о 14 год. 00 хв.
Суддя: ОСОБА_1