Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/1452/20
Провадження № 1-кс/935/481/20
Іменем України
03 липня 2020 року м.Коростишів
Слідчий суддя Коростишівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП у Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна, -
встановив:
До слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області, за погодженням з прокурором Коростишівської місцевої прокуратури, який здійснює нагляд за проведенням досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, звернувся слідчий СВ Житомирського ВП ГУНП у Житомирській області з клопотанням про накладення арешту, обґрунтовуючи його наступним.
01.07.2020р., близько 22 години 10 хвилин ОСОБА_4 , рухаючись в автобусі «Mersedes Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , розбив бокове скло та виліз з автобуса, після чого почав перебігати проїздну частину на 109 км. а/д Київ-Чоп по пішохідному переходу поблизу м.Коростишів, та на останнього було здійснено наїзд автопоїздом DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та напівпричепом «Schmitz», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який рухався в лівій крайній смузі руху в напрямку м.Київ. Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_4 загинув на місці пригоди.
02.07.2020 року по даному факту відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020060190000282 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Автопоїзд DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та напівпричеп «Schmitz», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , та на праві власності користування належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З 23 год. 40 хв. 01.07.2020р. по 02 год. 25 хв. 02.07.2020р. проведено огляд місця ДТП та всновлено, що вказаний автопоїзд має механічні пошкодження, отримані внаслідок вищевказаної події, в подальшому вище вказаний автомобіль був вилучений до майданчика тимчасового утримання ГУ НП в Житомирській області.
02.07.2020р. постановою слідчого автопоїзд DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та напівпричеп «Schmitz», реєстраційний номер НОМЕР_3 , визнано речовим доказом.
У ході досудового розслідування з метою забезпечення кримінального провадження, забезпечення збереження речових доказів, проведення експертиз, виникла необхідність у накладенні арешту на автомобіль.
Слідчий в судове засідання не з'явився.
Від прокурора надійшла заява про розгляд справи без його участі. Клопотання про арешт майна підтримує та просить суд його задовольнити.
Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до положень ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається у тому числі й з метою забезпечення збереження речових доказів. Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно, слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально- протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів провадження, обґрунтовуючи своє клопотання, слідчий поліції, в розумінні вимог ст.132 КПК України, надав достатні і належні докази того, що вказане майно може бути об'єктом кримінально-протиправних дій, тобто існують підстави для арешту зазначених речей з метою забезпечення збереження речових доказів.
Як вважає слідчий суддя, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування, а саме: накладання арешту на вищевказане майно, виправдовують таке втручання у права та інтереси користувача майна, маючи на меті запобіганню знищення чи пошкодженню майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального судочинства (пункт 5 частини другої статті 173 КПК України).
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим у клопотанні було доведено необхідність накладення арешту як з метою збереження речових доказів, так і для з'ясування обставин, що мають доказове значення у даному кримінальному провадженні, а тому слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 132, 170, 172, 173, КПК України,-
постановив:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт у виді заборони права на відчуження, розпорядження та/або користування на автопоїзд марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та напівпричіп «Schmitz», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , та на праві користування належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт виконується негайно слідчим, прокурором.
Відповідно до ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення, згідно ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1