Справа № 458/575/20
Провадження № 23-з/811/1276/20 Доповідач в 2-й інстанції: Романюк М. Ф.
03 липня 2020 року суддя колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Романюк М.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові подання Турківського районного суду Львівської області про направлення справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП на розгляд до іншого суду,
02 червня 2020 року до Львівського апеляційного суду надійшло подання Турківського районного суду Львівської області про направлення справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП на розгляд до іншого суду.
Подання мотивоване тим, що в автоматизованій системі документообігу суду дану справу неможливо розподілити у порядку встановленому частиною третьою статті 35 КПК України, оскільки рішенням Вищої ради правосуддя № 3049/0/15-19 від 21.11.2019 року - єдиний працюючий суддя Турківського районного суду Львівської області Кріль Л.М. відсторонений від здійснення правосуддя до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження, суддя Турківського районного суду Львівської області Кшик Оксана Ігорівна, яка призначена на посаду судді Турківського районного суду Львівської області Указом Президента України №226/2020 від 16.06.2020 не набула повноважень судді, оскільки ще не склала присяги судді. Третя штатна посада судді- вакантна.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи подання, вважаю, що подання слід задоволити з таких підстав.
Статтею першою КУпАП визначено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Згідно з ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.
Частиною першою ст. 55 Конституції України передбачено право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створені або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце ущемлення прав та свобод.
Кодексом України про адміністративні правопорушення, не передбачений порядок направлення справ про адміністративні правопорушення, які розглядаються місцевими загальними судами (суддями), з одного суду до іншого, зокрема, у випадку неможливості розгляду такої справи у відповідному суді.
Єдиною нормою, яка вказує на можливість вирішення питання направлення справ про адміністративні правопорушення, з одного суду до іншого є ч.3 ст. 257 КУпАП, яка передбачає, що у разі вчинення корупційного правопорушення службовою особою, яка працює в апараті суду, протокол разом з іншими матеріалами надсилаються до суду вищої інстанції для визначення підсудності.
Отже на даний час у КУпАП існує прогалина щодо процедури розгляду судом вищої інстанції (апеляційним судом) питання направлення справ про адміністративні правопорушення, з одного суду до іншого, для усунення якої потрібно законодавче врегулювання.
Способом ж подолання даної прогалини є можливість застосування правових інструментів, які дозволять в процесі правозастосування вирішити це питання за допомогою аналогії закону.
Як встановлено апеляційним судом, у Турківському районному суді Львівської області неможливо утворити склад суду для розгляду даної справи.
З огляду на викладене, вважаю необхідним застосувати аналогію закону, задовольнити подання Турківського районного суду Львівської області та направити матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП на розгляд Самбірського міськрайонного суду Львівської області.
Керуючись ст.ст. 1, 2, ч.3 ст. 257 КУпАП, ст. 55 Конституції України, апеляційний суд,
подання Турківського районного суду Львівської області задоволити.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП направити на розгляд Самбірського міськрайонного суду Львівської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя М.Ф. Романюк