Справа № 211/7486/19
провадження 2/216/1749/20
іменем України
26 червня 2020 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Бутенко М.В.,
за участю
секретаря судового засідання Крейси О.О.,
без участі сторін та згідно зі ст. 247 ЦПК України, без застосування технічних засобів, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє вільна профспілка залізничників України в особі Придачого Юрія Миколайовича до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності у частині, що стосується оголошення догани ОСОБА_1 , -
ОСОБА_1 , інтереси якого представляє вільна профспілка залізничників України в особі Придачого Ю.М. до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності у частині, що стосується оголошення догани ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані обставинами, за якими він працює помічником машиніста електровоза в структурному підрозділі «Криворізьке локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця». 08.11.2019 він дізнався, що наказом № 61/с в/о начальника СП «Криворізьке локомотивне депо», його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани, з яким він не згоден, оскільки оскільки в порушення вимог ст. 149 КЗпП України та Правил внутрішнього трудового розпорядку його не викликали жодного разу до власника або уповноваженої особи для надання пояснень. Крім того, при застосуванні дисциплінарного стягнення попередньо не проводилась належним чином оперативна нарада, чим проігноровано вимоги п.п. 2.2.6, 3.1.10 Галузевої угоди та колективного договору, а саме відповідачем не запрошувався представник профспілки на оперативну нараду та не надано матеріалів до ППО ВПЗУ Криворізьке локомотивне депо по оперативній нараді для ознайомлення.
Позивач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, не використав наданого законом права на особисту участь у судовому засіданні, у судове засідання не з'явився, просив розглянути справу у його відсутність, про що надав письмову заяву, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник позивача ОСОБА_2 який належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився.
Представник відповідача ОСОБА_3 який належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, просив розглянути справу у його відсутність, про що надав письмову заяву, у своєму відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 зазначив, що по факту порушення трудової дисципліни локомотивною бригадою, відповідно до наказу № 954/ТЧ-2, від 04.11.2019 року було призначено оперативну нараду і по наказу для участі в оперативній нараді було вивільнено від роботи працівників локомотивних бригад ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та представників профспілок ВПМ У ОСОБА_7 , ППО ВПЗУ КЛД ОСОБА_8 , який знаходився на лікарняному і був повідомлений про проведення оперативної наради, однак замість себе інших членів профкому ВПЗУ КЛД для участі в оперативній нараді не надіслав, внаслідок чого ні ОСОБА_8 ні інші члени профком ВПЗУ КЛД на оперативній нараді не були присутні. Від надання письмових пояснень по вищевказаному випадку Позивач відмовився. За результатами проведеної перевірки та оперативної наради було встановлено невиконання вимог п.3 «Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту», затвердженого постановою КМУ від 26.01.1993 року № 55, з боку локомотивної бригади у складі машиніста ОСОБА_4 та помічника машиніста ОСОБА_1 в частині дотримання порядку і правил, установлених чинним законодавством, Правил технічної експлуатації залізниць, наказів, інструкцій та інших нормативних актів, що діють на залізничному транспорті а саме: порушення вимог п.10.2 Інструкції про порядок дій локомотивних бригад і працівників при пошкодженнях струмоприймачів та комісійному їх розгляді № ЦТ-ЦЕ-0077, затвердженої наказом Укрзалізниці № 683- ЦЗ від 23.12.2003 року; порушенням вимог п.8.6 Правил експлуатації поїзного радіозв'язку № ЦШ-0052, затверджених наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України від 24.09.2007 року № 452-Ц; п.3 Порядку дій при вимушеній зупинці поїзда через несправність локомотива затвердженого наказом від 24.09.18 року № 520/Н; п.2.2 Інструкції з технічного обслуговування електровозів і тепловозів в експлуатації № ЦТ-0056, затвердженої наказом Укрзалізниці від 27.12.2002 року № 670-Ц. Випадком несправності електровозу ВЛ11/8-688 Криворізькому локомотивному матеріальних збитків не нанесено. Нарада при керівництві депо по вищевказаному випадку за матеріалами службового розслідування постановила за порушення вимог п. 3 «Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту», затвердженого постановою КМУ від 26.01.1993 року № 55, оголосити догани локомотивній бригаді у складі машиніста ОСОБА_4 та помічника машиніста ОСОБА_1 .. Відповідач вважає, що твердження позивача про те, що дисциплінарне стягнення на нього накладено не повноважною особою є необґрунтованими, оскільки виконуючий обов'язки начальника депо Тисленко ОСОБА_9 .П., відповідно довіреності, яка засвідчена нотаріально і надана йому для виконання, має право здійснювати поточне керівництво та управління діяльністю Підрозділу, а також здійснювати прийом ...звільнення працівників Підрозділу згідно із законодавством про працю. Відповідач також вважає необґрунтованими і твердження позивача про те, що були порушенні вимоги ст.149 КзПП України, оскільки на виконання вказаних роботодавець зажадав від позивача письмові пояснення на оперативній нараді при керівництві депо, що відбулося 06.11.2019 року, але позивач відмовився від надання письмових пояснень про порушення ним трудової дисципліни. Також, раніше 05.11.2019 року, позивачу також в присутності працівника кадрів депо, інженера по безпеці та машиніста - інструктора депо було запропоновано написати письмові пояснення і надати їх на оперативну нараду на 06.11.2019 року, але він відмовився. На оперативній нараді 06.11.2019 року позивач надав усні пояснення по випадку і не відмовлявся від порушення, що були встановлені під час службового розслідування. Що стосується участі на вищевказаній оперативній нараді представників профспілок, відповідач зазначив, що на оперативну нараду був запрошений Голова профспілок ВПМУ ОСОБА_7 , на якій знаходились працівники і його профспілок. Відносно Голови профспілок ППО ВПЗУ КЛД ОСОБА_8 , то він був запрошений, але знаходився на лікарняному і був повідомлений про проведення оперативної наради, однак замість себе інших членів профкому ВПЗУ КЛД для участі в оперативній нараді не надіслав, внаслідок чого ні ОСОБА_8 ні інші члени профком ВПЗУ КЛД на оперативній нараді не були присутні. Посилаючись на вказані обставини представник відповідача просив суд в задоволені позову відмовити.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог установив наступне.
Наказом № 61/с від 08 листопада 2019 року, за невиконання вимог п. 3 «Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту», затвердженого постановою КМУ від 26.01.1993 № 55, що є грубим порушенням трудової дисципліни, на підставі статті 147-148 КЗПП України, машиністу електровоза ОСОБА_4 та його помічнику ОСОБА_1 оголошено догану - а.с. 5-6.
Відповідно до положень статті 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті. Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством (стаття 147-1 КЗпП України).
Положеннями статті 148 КЗпП України встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Відповідно до статті 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Зі змісту роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок, тощо.
Для правомірного притягнення до дисциплінарної відповідальності необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника і які прямо випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку та пов'язані з ним, та прямо на нього покладені; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків як проступок має бути винним і не пов'язаним з поважними причинами; для накладення дисциплінарного стягнення має бути встановлена подія (проступок) і обов'язково вина працівника, і дані обставини (подія і склад порушення) мають бути доведені саме роботодавцем, є неприпустимим перекладення на працівника обов'язку по доказуванню своєї невинуватості. Щодо процедури застосування дисциплінарного стягнення працівнику має бути надана можливість дати письмові пояснення, для надання пояснень працівник повинен знати конкретно за який проступок він притягається до дисциплінарної відповідальності.
Частина перша статті 252 КЗпП України формулює загальне положення, яке покладає на власника або уповноважений ним орган обов'язок створення для працівників підприємства, установи, організації обраних до складу виборної профспілкової організації, можливості для здійснення їхніх повноважень.
Частиною другою статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» і частиною другою статті 252 КЗпП України передбачено, що однією з гарантій можливості здійснення такими особами своїх повноважень є заборона притягнення їх до дисциплінарної відповідальності без попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є.
Ці норми встановлюють додаткові гарантії для працівників, обраних до профспілкових органів, і застосовуються, крім дотримання загальних норм.
Згідно із частиною шостою статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору з працівником має бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у такій згоді, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.
Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що власник має право звільнити працівника без згоди профспілкового органу за відсутності обґрунтування профспілковим органом такої відмови, а не з мотивів її відмови.
За аналогією правило частини шостої статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» слід застосувати й до передбачених частиною другою статті 252 КЗпП України, частиною другою статті 41 цього Закону випадків отримання згоди профспілкового органу на притягнення працівників - членів виборних профспілкових органів до дисциплінарної відповідальності.
Крім того, відповідно п.3.1.10 Галузевої угоди Колективного договору між Державною адміністрацією залізничного транспорту та профспілками, на оперативні наради, на яких розглядаються випадки браку у роботі працівників, запрошувати представника профспілки, членом якої є цей працівник.
В пункті 2.2.6. Колективного договору Криворізького локомотивного депо узгоджено не розглядати на оперативних нарадах випадки браку в роботі чи порушення трудової дисципліни без представника профкому (цехкому), профспілкової організації якого є цей працівник. Матеріали по оперативній нараді надавати в профком для ознайомлення не пізніше, ніж за дві години до початку наради - а.с.7.
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_4 є членом Вільної профспілки залізничників України.
З протоколу оперативної наради при в.о. начальника Криворізького депо №51/БР від 06.11.2019 року, вбачається, що представник Вільної профспілки залізничників України членом якої є позивач, не був присутнім на оперативній нараді, даних про те, що взагалі повідомлялася вказана організація належним чином про проведення вказаної оперативної наради та належним чином до неї направлялися матеріали по оперативній нараді для ознайомлення не пізніше, ніж за дві години до початку наради, відповідачем не надано.
Отже, беручи до уваги те, що позивач є членом профспілкової організації і був таким на час застосування до нього дисциплінарного стягнення, відповідач реалізувати своє право на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності міг лише за наявності попередньої згоди виборного профспілкового органу, чого не зробив (постанова Верховного Суду від 10 липня 2019 року по справі № 266/4915/16-ц).
Так, як вбачається з матеріалів справи, при прийнятті рішення щодо накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, відповідач до профспілкового комітету, членом якого є позивач, не звертався, а отже і рішення профспілкового комітету щодо надання згоди (чи відмові у наданні згоди) щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності в матеріалах справи відсутнє.
Таким чином, суд вважає, що порушення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності є наслідком скасування наказу, тому не має правового значення наявність складу самого проступку та порушення позивачем положень Інструкції локомотивної бригади та вимог Правил технічної експлуатації залізниць України, оскільки оголошення позивачу догани відбулось з порушенням вимог частини другої статті 252 КЗпП України та частини другої статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (постанова Верховного Суду від 29 січня 2018 року по справі № 346/3853/16-ц).
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування наказу про притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволені, а позивач звільнений від сплати судового збору, він підлягає стягненню з відповідача в дохід держави в розмірі 768,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 147-149 КЗпП України, ст.ст. 10, 12,13, 141, 263, 265 ЦПК України, суд ,-
Позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє вільна профспілка залізничників України в особі Придачого Юрія Миколайовича до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності у частині, що стосується оголошення догани ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати наказ № 61/С від 08 листопада 2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», винесеного в.о. начальника Структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Тисленком В.П., у частині накладення дисциплінарного стягнення (оголошення догани) на помічника машиніста електровозу ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,
- відповідач: Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" код ЄДРПОУ 40075815, яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Тверська, буд. 5.
Суддя М.В. Бутенко