Справа № 216/3563/20
провадження 1-кс/216/1808/20
іменем України
30 червня 2020 року місто Кривий Ріг
Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого відділу КВП ГУНП в Дніпропетровській області, -
25 червня 2020 року в судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого відділу КВП ГУНП в Дніпропетровській області, ОСОБА_3 усно було заявлено відвід судді ОСОБА_4 .
Заява мотивована тим, що суддя не дотримується вимог закону, ним керує начальник слідчого відділу КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , щодо судді відкривались кримінальні провадження, тому поведінка судді не є бездоганною.
Особи, які беруть участь у кримінальному провадженні в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (i) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).
Таким чином судом не встановлено наявність обставин, які викликали б сумніви в неупередженості та необ'єктивності судді ОСОБА_4 під час розгляду кримінального провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого відділу КВП ГУНП в Дніпропетровській області
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 75-77, 80, 81 КПК України суд, -
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого відділу КВП ГУНП в Дніпропетровській області.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Суддя ОСОБА_1