Справа № 196/327/20
№ провадження 2-а/196/11/2020
02 липня 2020 року смт. Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області, як адміністративний суд, у складі:
головуючої - судді Гудим О.М.
за участі секретаря - Шевченко Т.І.
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадженняв залі суду смт.Царичанка Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Гордієнко Миколи Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2167694 від 27.02.2020 року,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до інспектора роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Гордієнко Миколи Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2167694 від 27.02.2020 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 27 лютого 2020 року, він керував транспортним засобом в складі тягача марки MAN TGX 28.540 (номерний знак НОМЕР_1 ) з напівпричепом марки TAD CLASSIC 40-3 (номерний знак НОМЕР_2 ).
27.02.2020 року в Київській області Баришівський район автомобільна дорога Київ-Харків 77-й км транспортний засіб було зупинено інспектором роти №1 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Київській області Департамент патрульної поліції лейтенантом поліції Гордієнко М.О. та винесено відносно нього постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2167694.
Відповідно до вказаної постанови він визаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП, а саме: водій, керуючи транспортним засобом перевозив на н/причіпі TAD н.з. НОМЕР_2 великогабаритний вантаж під час погіршення погодних умов (сильний дощ) та відповідно дозволу 2020-13128901-15 НГ був відсутній автомобіль прикриття, який зазначено в дозволі, чим порушив КМУ 30ч.4, чим порушив п.22.5 ПДР по перевезенню небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових ТЗ автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Постановою накладено на нього адмінстягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
З винесеним рішенням працівника поліції не погоджується, оскільки працівник поліції не в повній мірі встановив необхідні для вирішення справи обставини, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що вказують на перевищення ТЗ з вантажем нормативно встановленої ширини 3,75 м.
27.02.2020 року він здійснював перевезення вантажу, відповідно до наданого дозволу №2020-13128901-15 НГ від 17.01.2020 року на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні. З оскаржуваної постанови вбачається, що адміністративне правопорушення полягає у тому, що він перевозив вантаж без машини супроводу, яка вказана в дозволі. Відповідно п.27 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, що затверджені постановою КМУ №30 від 18.01.2001 року - супровід автомобілем прикриття обов'язковий у разі, коли ширина великогабаритного транспортного засобу спеціального призначення перевищує 3,5 чи довжина 24 метри. Працівником поліції не долучено жодних належних та допустимих доказів перевищення вантажем ширини 3,5 м, тому супровід автомобілем прикриття був не обов'язковий, а інкриміноване йому правопорушення не доведене. Крім того, дозвіл №2020-13128901-15 НГ одночасно є дозволом на встановлення та використання автомобіля супроводу із зазначенням його марки та державного реєстраційного номера аби у разі перевищення вантажем ширини 3,5 м або довжини 24 м використовувати машину супроводу. Вказаний дозвіл виданий не на разову поїздку а на кілька, але не більше ніж на три місяці, тому посилання відповідача на те, що у разі перевезення вантажу меншого за шириною 3,5 м та меншою за довжиною 24 м він повинен мати інший дозвіл, в якому не буде передбачено супроводження автомобілем прикриття є нормативно необґрунтованим та незаконним.
Враховуючи вищевикладене та посилаючись на вимоги ст.ст.160, 161, 286 КАС України, прохає суд:
- скасувати постанову інспектора роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Гордієнка М.О. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП, та закрити провадження в справі за відсутністю події та складу правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надіславши до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач інспектор роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Гордієнко Миколи Олександровича в судове засідання не з'явився, надіславши до суду відзив на позовну заяву, в якому прохає у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на наступні обставини.
Відповідно до вимог п.22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Згідно з п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами" рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Відповідно до п.п.26, 27 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами" необхідність супроводу великогабаритного та великовагового транспортного засобу спеціального призначення патрульним автомобілем Національної поліції чи автомобілем прикриття визначається уповноваженим підрозділом Національної поліції під час видачі дозволу з урахуванням необхідності забезпечення безпечних умов дорожнього руху.
Супровід автомобілем прикриття обов'язковий у разі, коли ширина великогабаритного транспортного засобу спеціального призначення перевищує 3,5 чи довжина 24 метри.
Під час супроводу автомобіль прикриття обладнується з додержанням вимог стандартів проблисковим маячком оранжевого кольору, ввімкнення якого не дає переваги в русі, а є тільки допоміжним засобом інформації для інших учасників руху. На автомобілі прикриття встановлюється дорожній знак "Об'їзд перешкоди з лівого боку", який повинен відповідати вимогам стандартів.
Згідно з дозволом, долученим до матеріалів справи №13008901-27703 НГ ширина вантажу становить 3,75 м, а отже автомобіль супроводження (прикриття) є обов'язковим. Тим паче в дозволі зазначено, що має бути автомобіль прикриття.
Відповідно до п.15 постанови КМУ: водіям великогабаритних та великовагових транспортних засобів забороняється рухатися в умовах туману, ожеледиці, снігопаду та в інших умовах недостатньої видимості.
Отже, розглядаючи адміністративну справу, він діяв на підставі та в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією УКраїни, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
Розгляд даної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторні, проте сторони в судове засідання не з'явилися, а тому відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як встановлено судом, згідно постанови серії ЕАК № 2167694 про накладення адміністративного стягнення по справі про адмінстративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі позивач ОСОБА_1 27.02.2020 року притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн., за те, що 27 лютого 2020 року, 11.53 год., в Київській області Баришівський район автомобільна дорога Київ-Харків 77-й км, водій керуючи ТЗ, MAN TGX 28.540 (номерний знак НОМЕР_1 ) з напівпричепом марки TAD CLASSIC 40-3 (номерний знак НОМЕР_2 ), перевозив великогабаритний вантаж під час погіршення погодніх умов (сильний дощ) та відповідно до дозволу 2020-13128901-15 НГ був відсутній автомобіль прикриття, який зазначено в дозволі, чим порушив КМУ 30 ч.4, чим порушив п.22.5 ПДР (а.с.4).
Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 8 ч.1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до п. 22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Згідно зі статтею 132-1 КУпАП порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, вина водія у порушенні Правил дорожнього руху повинна доводитись певними доказами, серед яких показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, пояснення свідків тощо.
Судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до штрафу слугувало те, що позивач перевозив великогабаритний вантаж, без супроводу автомобіля прикриття.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (Правила № 30) рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Відповідно до п. 7 вказаних Правил, дозвіл видається на одноразовий проїзд великогабаритного та великовагового транспортного засобу. У разі здійснення постійних проїздів по одному маршруту тим самим транспортним засобом дозвіл може видаватися на кілька проїздів, але не більше ніж на три місяці.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наявність, що на автомобіль MAN TGX 28.540 номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом марки TAD CLASSIC 40-3 номерний знак НОМЕР_2 , було видано дозвіл № НОМЕР_3 від 17.01.2020 року на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні із зазначенням маршрутів. У дозволі зазначені параметри транспортних засобів: довжиною 22 м, шириною 3,75 м, висотою 4,49 м, загальною вагою 44 т, навантаження на найбільш навантажену вісь 12 т, вантаж виступає за задній габарит ТЗ 3,0 м. У пункті другому вказаного дозволу зазначені транспортні засоби виділені для супроводження. Строк дії вказаного дозволу з 17.01.2020 року по 01.03.2020 р. (а.с.5).
Водночас, зазначеним дозволом не заборонено рух транспортного засобу без супроводження автомобілем прикриття, коли ширина великогабаритного транспортного засобу спеціального призначення не перевищує 3,5 м.
Отже, вказаний дозвіл не є одноразовий, а виданий на певний період, що не перевищує три місяці, а отже не може бути беззаперечним доказом перевезення вантажу позивачем, що перевищує нормативні габарити, що потребує супроводу автомобілем прикриття, в день складання постанови відповідачем.
Відповідно до пункту 27 Правил № 30 супровід автомобілем прикриття обов'язковий у разі, коли ширина великогабаритного транспортного засобу спеціального призначення перевищує 3,5 чи довжина 24 метри.
Таким чином, відповідач встановлюючи перевищення нормативних габаритів, що потребує обов'язкового супроводу автомобілем прикриття, на думку суду повинен був надати належні цьому докази.
В свою чергу, доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саме здійснення перевезення вантажу, ширина якого перевищує 3,5 м відповідачем до суду надано не було.
Поряд з вказаним, спірна постанова серії ЕАК №2167694 від 27.02.2020 року не містить посилань на будь-які докази, які підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та як наслідок, обґрунтувань правомірності притягнення останнього до адміністративної відповідальності, що свідчить про протиправність прийняття відповідачем оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення.
Натомість, відповідачем не було надано до суду жодних доказів, які б підтверджували факт того, що ширина вантажу, що перевозився позивачем, перевищувала 3,5 метри, як то подорожній лист, відомості щодо марки та моделі техніки, що перевозив позивач, тощо.
Відповідно до п. 1.10 ПДР габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.
Однак, факт перевищення нормативних габаритів ТЗ, що потребувало б обов'язкового супроводу автомобілем прикриття, належними та допустимими доказами відповідачем не підтверджено, відповідно й підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення пункту 22.5 ПДР відсутні.
Також, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського, вбачається, що під час зупинки автомобіля MAN TGX 28.540 номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом марки TAD CLASSIC 40-3 номерний знак НОМЕР_2 та оформлення матеріалів справи ішов помірний дощ, але ніяк не сильні опади.
Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення. (п. 21 рішення).
Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпція, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. (п. 4.1)
У пункті 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283, 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
З огляду на вищевикладені норми та фактичні обставини справи, суд приходить висновку про те, що відповідачем, на якого, згідно зі ст.77 КАС України покладено обов'язок доведення правомірності прийнятого рішення, не доведено факту допущення позивачем порушення п.22.5 ПДР України, та, відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП, суд приходить до висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати, а справу закрити.
Враховуючи положення ч.1 ст.247 КУпАП, якою визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП закрити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8-10, 20, 72, 77, 90, 159, 241-246, 250, 286, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Розділу VІІ КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Гордієнко Миколи Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2167694 від 27.02.2020 року, задовольнити повністю.
Постанову інспектора роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Гордієнко Миколи Олександровича серії ЕАК №2167694 від 27 лютого 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП скасувати, та провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП - закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Судовий збір компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу VІІ Перехідних Положень КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі до районного суду апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Головуюча О.М. ГУДИМ