Дата документу 02.07.2020 Справа № 314/2503/20
запорізький апеляційний суд
Провадження №11-сс/807/777/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №314/2503/20Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
02 липня 2020 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 в режимі відеоконференції
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 червня 2020 року про застосування запобіжного заходу щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Вільнянськ Запорізької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
Ухвалою слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 червня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого та до ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК, застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 60 днів шляхом заборони цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 з покладенням обов'язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК, а саме:
- не відлучатися з населеного пункту в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженні.
В апеляційній скарзі прокурор просив ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що слідчим суддею не враховані всі наведені у клопотанні слідчого ризики, обставини та їх обґрунтування, та зроблені неправильні висновки щодо застосування до підозрюваного іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
Під час апеляційного розгляду прокурор підтримав апеляційну скаргу. Захисник та підозрюваний заперечили проти скарги прокурора.
Заслухавши учасників провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що слідчий Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 звернувся до суду з погодженим прокурором клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні передбаченого ч.1 ст.307 КК злочину.
В клопотанні зазначено, що 11 червня 2020 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні передбаченого ч.1 ст.307 КК злочину.
З посиланням на наявність передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК ризиків слідчий просив застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Слідчий суддя відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого, зазначив про відсутність доведених слідчим тих ризиків, на які він посилається у клопотанні в обґрунтування обрання найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою та ненадання прокурором доказів про недостатність застосування більш м'яких зазначених у клопотанні запобіжних заходів запобігання ризикам.
Колегія суддів погоджується із прийнятим слідчим суддею рішенням з таких підстав.
Згідно із вимогами ст.177 КПК підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегією суддів встановлено, що слідчий суддя під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 вказаних вимог закону дотримався у повному обсязі.
Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з того, що в даному конкретному випадку слідчим та прокурором не доведено в клопотанні, що вказана ступінь втручання в права та свободи особи можуть виправдати потреби досудового розслідування.
Так, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 відповідно до ст.178 КПК слідчий суддя врахував вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан ОСОБА_7 а також інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення, зокрема, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, одружений, має бажання усиновити малолітню дитину, є фізичною особою підприємцем. Тому слідчий суддя дійшов правильного висновку, що прокурором та слідчим не доведений ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Отже, запропонований слідчим найсуворіший запобіжних захід та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу обґрунтовано прокурором недостатньо.
Посилання прокурора про те, що ОСОБА_7 заробляє на життя збутом наркотичних засобів нічим не підтверджується, адже останній раніше за збут наркотичних засобів жодного разу не засуджувався.
Відомостей про здійснення підозрюваним незаконного впливу на свідків чи скоєння іншого кримінального правопорушення після відмови у задоволені клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурором не надано.
На теперішній час досудове розслідування даного кримінального провадження завершено, а обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 скерований до суду.
Домашній арешт як запобіжний захід полягає в обмеженні свободи пересування підозрюваного шляхом його ізоляції за місцем проживання.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, із покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК, в повній мірі може запобігти ризикам, можливість існування яких були встановлені слідчим суддею.
Вищенаведені обставини у своїй сукупності свідчать на користь прийнятого слідчим суддею рішення.
На думку колегії суддів, з врахуванням даних про особу підозрюваного та його процесуальну поведінку, прокурор не довів наявність обставин, які б свідчили про необхідність застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 червня 2020 року про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4