Дата документу Справа № 311/1198/20
Єдиний унікальний № 311/1198/20 Головуючий в 1 інст. Сидоренко Ю.В.
Провадження №33/807/442/20 Доповідач в 2 інст. Тютюник М.С.
30 червня 2020 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Тютюник М.С., розглянувши в залі Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Петренка А.В. на постанову Василівського районного суду Запорізької області від 1 червня 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Степногірськ Василівського району Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425, 00 грн., стягнуто судовий збір.
Згідно з оскаржуваною постановою, 02.03.2020 року о 12-30 годині, ОСОБА_1 , знаходячись біля будинку №4 по вул.Молодіжній в смт.Стпеногірськ Василівського району Запорізької області, зберігав наркотичний засіб «канабіс», вагою 3,697 грам, згідно висновку експерта №7-688 від 18.03.2020 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.44 КУпАП, кваліфікуючими ознаками якого є: незаконне зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, в невеликих розмірах.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції представник ОСОБА_1 - адвокат Петренко А.В., звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що постанову суду вважає незаконною з наступних підстав. Так, посадова особа, яка склала протокол за ст. 44 КУпАП порушила права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки під час складання протоколу неповнолітній ОСОБА_1 виявив бажання скористатися правовою допомогою, однак інспектор поліції не вжив жодних заходів щодо надання такої допомоги. Просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
До суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - адвокат Петренко А.В. будучи належним чином повідомлений про судове засідання не з'явився, причини не явки не повідомив, відповідних клопотань заявлено не було. Дані обставини, згідно ч. 6 ст. 294 КК України не перешкоджають розгляду справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Суд першої інстанції, з огляду на матеріали справи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44 КУпАП.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 №620369 від 10.04.2020 року, рапортом старшого інспектора СРПП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Бойчук В. від 01.04.2020 року, постановою слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Кіт Д.О. про закриття кримінального провадження від 30.03.2020 року, копією протоколу огляду місця події від 02.03.2020 року, висновком експерта №7-688 від 18.03.2020 року, копією постанови слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Кіт Д.О. про передачу речових доказів на зберігання від 30.03.2020 року, копією квитанції №306, копією акту про фактичне місце проживання ОСОБА_1 , копією висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.03.2020 року, за результатами якого ОСОБА_1 02.03.2020 року о 20-00 годині перебував в стані наркотичного сп'яніння, копією заяви-анкети ОСОБА_1 за №2691856 від 18.02.2018 року.
Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги щодо не вжиття інспектором поліції заходів надання правової допомоги неповнолітньому ОСОБА_1 не заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи засвідчують присутність законного представника ОСОБА_1 - його матері ОСОБА_2 під час оформлення процесуальних документів (а.с. 8-16).
Отже, протокол відносно ОСОБА_1 був складений з урахуванням особливостей провадження у справах щодо неповнолітніх, що відповідає положенням ст. 270 КУпАП.
Законний представник неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не була позбавлена можливості звернутися за правою допомогою до адвоката чи іншого фахівця у галузі права і остання скористалася таким правом. Інтереси неповнолітнього ОСОБА_1 в суді першої інстанції представляв представник - адвокат Петренко А.В.
Згідно із ст. 12 КУпАП, адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
За положеннями ч. 2 ст. 13 КУпАП, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статями 44, 51, 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Разом з тим, стороною захисту питання щодо пом'якшення стягнення неповнолітньому ОСОБА_1 у вигляді застосування заходів впливу як в суді першої, так і апеляційної інстанції не ставилося. На думку апеляційного суду, суддя місцевого суду дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у мінімальному розмірі санкції інкримінованої статті.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Петренка А.В. залишити без задоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 березня 2020 року відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення за ст.44 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду М.С. Тютюник