Дата документу 03.07.2020 Справа № 334/5431/15-к
Провадження № 11-кп/807/1296/20 Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Єдиний унікальний № 334/5431/15-к Доповідач в 2-й інстанції - ОСОБА_2
про відмову у відкритті апеляційного провадження
03 липня 2020 року м. Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду ОСОБА_2 , розглянувши матеріали провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2020 року,
встановив:
На розгляді Ленінського районного суду м. Запоріжжя знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2020 року обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожному, продовжений строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на два місяці - до 10 серпня 2020 року, із застосуванням електронних засобів контролю, з покладенням обов'язку, передбаченого п. 1 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погодившись з прийнятим рішенням, обвинувачений ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить переглянути ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2020 року та застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби.
Перевіривши зміст апеляційної скарги та матеріали провадження, доходжу висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження за поданою апеляційною скаргою, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого лише в порядку, передбаченому цим Кодексом.
За змістом ч. 1 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 392 КПК України, ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення щодо вирішення обвинувачення по суті.
Разом з цим, Рішенням від 13 червня 2019 року Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Тобто, Конституційний Суд виділив з-поміж ухвал, які постановляються під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення, якими закінчується судовий розгляд, єдиний вид рішення, що підлягає апеляційному оскарженню, а саме, ухвалу про продовження строку тримання під вартою.
При цьому, положеннями кримінального процесуального закону окреме оскарження ухвали суду про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту під час судового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції не передбачено, а наведеним вище Рішенням Конституційного Суду України, інші положення частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України, неконституційними не визнано.
Отже, виходячи з того, що апеляційні вимоги обвинуваченого не можуть бути розглянуті в апеляційному порядку, як того просить апелянт, у зв'язку з тим, що апеляційну скаргу подано на рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, а виключних обставин, які б свідчили про необхідність невідкладної перевірки судом апеляційної інстанції законності та обґрунтованості вказаної ухвали суду не вбачається, вважаю за необхідне на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України відмовити апелянту у відкритті провадження за поданою ним апеляційною скаргою.
Враховуючи зазначене та керуючись ст. 399 КПК України,
ухвалив:
Відмовити обвинуваченому ОСОБА_3 у відкритті провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2020 року.
Копію ухвали та апеляційну скаргу надіслати ОСОБА_3 .
Ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя