Ухвала від 03.07.2020 по справі 202/7100/18

Єдиний унікальний номер справи 202/7100/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2020 року колегія суддів Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4

розглядаючи в режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення Приморського районного суду м.Одеси в приміщення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.2 ст.311, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.4 ст.369, ч.3 ст.357, ч.4 ст.358, ч.1 ст.263 КК України,

ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.2 ст.311, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.4 ст.369 КК України,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.2 ст.311, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311 КК України,

за участю:

прокурора - ОСОБА_10 ,

захисників обвинувачених - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , -

ВСТАНОВИЛА:

Під час дослідження письмових доказів захисником ОСОБА_11 було заявлено клопотання про визнання очевидно недопустимим доказом протоколу затримання обвинуваченого ОСОБА_5 від 28.03.2018 року, оскільки фактично вказана особа була затримана під час обшуку автомобіля, на якому він пересувався після 18.00 години, в протоколі про затримання вказана година «21.43», а час складення протоколу з 01.46 години до 02.04 години 28.03.2018 року. Прокурор не виправив помилку, тому цей доказ є очевидно недопустимим.

Прокурор заперечував проти заявленого клопотання захисника, та вважає, що сторона захисту навмисно затягує розгляд провадження, протокол містить час затримання і це: «21.43 година 28.03.2018 року», помилка в даті складення не є підставою для визнання доказу очевидно недопустимим. Питання допустимості та належності вказаного доказу є предметом оцінки суду в нарадчій кімнаті.

Усі інші захисники та обвинувачені підтримали заявлене клопотання захисника.

Суд, вислухавши доводи сторін, встановив наступне.

КПК визначає поняття недопустимості доказу в ст.87 КПК України. Суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:

1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;

2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;

3) порушення права особи на захист;

4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;

5) порушення права на перехресний допит.

Недопустимими є також докази, що були отримані: 1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; 2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; 3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв'язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії; 4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання. Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.

Серед підстав визнання очевидно недопустимим доказом протоколу затримання обвинуваченого ОСОБА_5 стороною захисту жодним чином не зазначено обставин, які б давали суду підстави визнати цей процесуальний документ очевидно недопустимим доказом з посиланням на ст.87 КПК України. Розбіжності в даті складення та часі протоколу є предметом дослідження під час судового розгляду, можливості допиту учасників даної слідчої дії, а не підставою для визнання очевидної недопустимості доказу.

Керуючись ст.ст. 84, 87, 89, 94 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_11 про визнання очевидно недопустимим доказом протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28.03.2018 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3