Єдиний унікальний номер 185/4055/20
1-кп/185/533/20
03 липня 2020 року. м. Павлоград.
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської
області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12020040370000695 від 25.04.2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда Дніпропетровської
області, громадянина України, з середньою освітою,
одруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого ШУ
«ім. Героїв Космосу», УКТ, який мешкає за адресою:
АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,
за участі прокурора - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисиника - ОСОБА_7 ,
ОСОБА_3 , 25.04.2020 року, приблизно о 04.00год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння знаходився біля буд. АДРЕСА_2 , разом зі своєю дружиною ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . В цей час до них підійшов спільний знайомий ОСОБА_6 , якого вони перед цим покликали для з'ясування стосунків. В послідуючому, під час розмови, між ОСОБА_3 , та ОСОБА_6 , виникла словесна сварка в ході якої останні словесно принижували та штовхали один одного. В послідуючому, під час сварки у ОСОБА_3 , на груні раптово виниклих неприязних відносин виник злочинний умисел спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 , в ході штовхання, дістав кухонний ніж, який він взяв із собою з приміщення кухонної кімнати квартири де мешкає, та стоячи навпроти ОСОБА_6 , почав наносити численні тілесні ушкодження, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючих колото-різаних поранень передньої поверхні грудної клітини з обох боків з ушкодженням лівої легені, ускладнені двостороннім гемо пневмотораксом, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознаками небезпечності для життя в момент спричинення. Ушкодження у вигляді колото - різаного поранення лівого плеча та нижньої третини правого стегна за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я впродовж більше шести днів, але не більше як три тижні (21 день).
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, відмовився від дачі пояснень, та підтримав поясення, надані потерпілим ОСОБА_6 , а саме те, що 25.04.2020 року о 04.00 год. між ним та ОСОБА_6 виникла сварка, під час якої він наніс потерпілому тілесні ушкодження кухонним ножем. Шкоду потерпілому він відшкодував, вибачився перед ним.
Потерпілий ОСОБА_6 у судомову засіданні пояснив, що обвинуваченого раніше знав, але стосунків не підтримував. 25.04.2020 року він приїхав за адресою: буд. АДРЕСА_2 , щоб забрати свою подругу, яка була у стані алкогольного сп'яніння. Там він побачив ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння, з яким під час розмови відбулася сварка. Коли вони відійшли до дороги, та під час того, як він хотів дістати пачку цигарок з куртки, ОСОБА_3 почав наносити йому тілесні ушкодженні кухонним ножем, який він вихватив, та викинув через паркан. Обвинувачений допомагав йому матеріально під час лікування у лікарні, та повністю відшкодував йому шкоду. Просить призначити обвинуваченому покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Допитавши обвинуваченого, потерпілого, суд вважає, що ОСОБА_3 винний в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.
Його дії кваліфікуються за ч.1 ст. 121 КК України.
На підставі ч.3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин які ніким не оспорюються.
Під час визначення покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно ст. 66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання, є щире каяття обвинуваченого у скоєнні злочину.
Згідно ст. 67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення особою злочину у стані алкогольного спяніння.
Обвинувачений вчинив злочин, який відноситься до категорії тяжких, раніше не судимий, працює, одружений, має на утриманні неповнолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікаря - нарколога не перебуває, за місцем проживання та роботи характеризується задовільно, вину визнав у повному обсязі, шкоду відшкодував.
Як витікає з вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, особи винної та обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженою, так і іншими особами, а також не має на меті фізичних страждань або принизити людську гідність.
Враховуючи вище викладене, ступінь тяжкості скоєного злочину, наслідки, що настали, обтяжуючу обставину, а саме алкогольне сп'яніння, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч.1 ст. 121 КК України у вигляді позбавлення волі.
Враховуючи ставлення обвинуваченого до скоєного, дані про особу останнього, а саме те, що останній раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, одружений, працює, має на утриманні неповнолітню дитину, який щиро кається у скоєному, зважаючи на те, що обвинувачений надавав допомогу потерпілому у лікарні, відшкодував його завдану шкоду, потерпілий претензій до нього не має, та просить не позбавляли волі, з метою захисту прав і законних інтересів особистості, суспільства і держави, з урахуванням вимог справедливості і цілей правосуддя, суд приходить висновку, що виправлення останнього можливе без ізоляції від суспільства, та вважає можливим відповідно до ст.75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком, протягом якого він не скоїть нового злочину, та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п. 1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України.
Тому саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, та попередження вчинення ним злочинів.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим принципом верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. А у справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) суд встановив, що для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити «особистий і надмірний тягар для особи».
Відповідно до ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.06.2020 року, обвинуваченому ОСОБА_3 було змінено міру запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Проте, враховуючи, що розгляд даного кримінального провадження завершено, обвинувачений раніше не судимий, працює, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, у судові засідання з'являвся, вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення він визнавав в повному обсязі, за час дії запобіжного заходу в виді домашнього арешту нових правопорушень не вчинив та інших умов не порушував, то суд вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували раніше, на даний час відпали. У зв'язку з цим відсутні законні підстави обмежувати будь-які права обвинуваченого, тому запобіжний захід у виді домашнього арешту слід скасувати з часу проголошення даного вироку.
Цивільний позов не заявлений.
В ході досудового розслідування проводилася судово-медичні експертиза, на проведення якої кошти не витрачалися.
Речові докази слід розподілити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки, з виконанням обов'язків, передбачених п. 1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов не заявлений.
Речові докази у кримінальному провадженні:
-пляшку від алкогольного напою ( вина Bolgrad), кухонний ніж марки «Vincent», тряпчану кепку чорного кольору, які зберігаються в камері схову речових доказів Павлоградського ВП - знищити;
-набір кухонних ножів марки «Vincent» у кількості 3 одиниць, куртку зеленого кольору зі слідами РБК, футболку чорного кольору, джинси синього кольору, туфлі чорного кольору, шкарпетки чорного кольору, медичну маску, які зберігаються в камері схову речових доказів Павлоградського ВП - передати за належністю ОСОБА_3 ;
-штани синього кольору марки «DM Dennim Jeans» зв слідами бурого кольору, футболку чорного кольору з сірими та жовтими вертикальними вставками марки «Pazarra» зі слідами бурого кольору, кофту коричневого кольору марки «Pizarra» зі слідами бурого кольору, які зберігаються в камері схову речових доказів Павлоградського ВП - передати за належністю ОСОБА_6
-
В ході досудового розслідування проводилася судово-медичні експертиза, на проведення якої кошти не витрачалися.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, застосований ОСОБА_3 ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.06.2020 року скасувати з моменту проголошення цього вироку.
На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1 .