180/827/20
3/180/327/20
у справі про адміністративне правопорушення
03 липня 2020 р. м. Марганець
Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Янжула О.С., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Дніпропетровського рибоохоронного патруля Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Марганець, Дніпропетровської області, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
за ч. 4 ст. 85 КУпАП, -
03.05.2020 року о 22 годині 30 хвилин при здійсненні рибоохоронної роботи в період весняно-літньої нерестової заборони на Каховському водосховищі поблизу захисної споруди в м. Марганці, Дніпропетровської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснював лов риби з в забрід з берега забороненим знаряддям лову, а саме: сіткою жилковою, в кількості 1 шт., L - 50 м., h-1,5 м., ф - 50 мм.. Виловленої риби не виявлено. Своїми діями ОСОБА_1 грубо порушив п. 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, ст. 63 ЗУ "Про тваринний світ", чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 до суду неодноразово не з'являвся, про дату розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив.
У відповідності до ст. 268 КУпАП присутність правопорушника під час розгляду даної категорії справ не є обов'язковою за умови належного сповіщення останнього про день, час та місце проведення судового засідання.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях, наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозиція частини четвертої статті 85 КУпАП передбачає нормативне правило наступного змісту: «адміністративна відповідальність настає за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову.
Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, перед-баченої вищевказаною статтею є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.
У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що 03.05.2020 року ловив рибу в заброд з берега на Каховському водосховищі, поблизу міста Марганець, сіткою. Риби не впіймав. Займався цим, оскільки на даний час являється безробітнім. З порушенням згодний.
Санкція ч.4 ст.85 КУпАП передбачає накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб - від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.
Неодноразову неявку ОСОБА_1 до суду, суд сприймає, як спосіб захисту та спробу уникнути адміністративного стягнення.
З урахуванням викладеного, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 по ч.4 ст.85 КУпАП про адміністративне правопорушення підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адмінправопорушення № 042679 від 03.05.2020 року, в якому у графі 8 " пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності" ОСОБА_1 зазначив, що 03.05.2020 року ловив рибу в заброд з берега на Каховському водосховищі, поблизу міста Марганець, сіткою. Риби не впіймав, являється безробітнім. З порушенням згодний; описом знарядь незаконного добування водних живих ресурсів, плавучих, транспортних засобів, зброї та боєприпасів, спеціальних документів, водних живих ресурсів, вилучених у ОСОБА_1 від 03.05.2020 року.
Аналізуючи докази по справі, дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.85 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
Згідно ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 - не встановлено.
Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 - не встановлено.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , всі обставини справи в їх сукупності, вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, що буде необхідним для його виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
Згідно з Перехідними положеннями Податкового кодексу України (пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Таким чином, для розрахунку розміру штрафу по призначеному покаранню суд за один неоподатковуваний мінімум доходів громадян приймає суму в розмірі 17 гривень.
Такої ж позиції дотримався Верховний Суд України під час винесення постанови від 01 жовтня 2015 року по справі №5-154кс15, що перебувала на розгляді судової палати у кримінальних справах цього суду.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 420,40 грн.
Керуючись ст.ст. 23,24,33,40-1, ч.4 ст. 85,283-285 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП та накласти стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Знаряддя і засоби вчинення правопорушення, а саме: сітку жилкову в кількості 1 шт., L - 50 м., h-1,5 м., ф - 50 мм., вилучену 03 травня 2020 року по адміністративному протоколу № 042679 у ОСОБА_1 , конфіскувати на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Штраф повинен бути сплачений згідно зі ст.307 КУпАП протягом 15 днів від дня вручення (отримання) постанови за справою про адміністративне правопорушення в установу банку.
Копія платіжного документу подається до суду.
Своєчасно не сплачений штраф буде примусово стягнутий із заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП в разі несвоєчасного сплачення штрафу і виконання постанови в примусовому порядку, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП , витрати на облік зазначеного правопорушення. Розмір витрат визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: О. С. Янжула