03.07.2020 Справа №607/10777/20
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді - Сливка Л.М.
за участі секретаря судового засідання - Хамелко О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Фльорків Олександр Володимирович про забезпечення позову,
Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Фльорків О.В. подав до суду позов до відповідача ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном - нежитловим приміщенням, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Одночасно із поданням позову позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій просить заборонити ОСОБА_2 та його представникам до завершення судового розгляду у даній справі перешкоджати у будь-який із способів ОСОБА_1 та його працівникам (представникам) у здійсненні господарської діяльності магазином кави - кав'ярнею « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та доступі до магазину кави - кав'ярні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться у приміщенні за адресою АДРЕСА_1 , товарно-матеріальних цінностей, інвентаря, обладнання та устаткування, напоїв та продуктів харчування, іншої продукції, котрі використовуються у господарській діяльності магазином кави - кав'ярнею « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що позивач, як суб'єкт господарювання, здійснює господарську діяльність із надання послуг магазином кави - кав'ярнею « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у приміщенні за адресою АДРЕСА_1 . Дане приміщення позивач використовує на підставі Договору оренди нежитлового приміщення від 15 квітня 2019 року укладеного позивачем, як орендарем, та ОСОБА_3 , як власником приміщення та орендодавцем. За умовами п. 2.2. Договору оренди термін оренди встановлено на 2 роки 11 місяців з 15 квітня 2019 року до 15 березня 2022 року; орендодавець зобов'язаний не починати ніяких дій, що перешкоджають орендарю користуватися Об'єктом оренди на умовах цього договору, не втручатися в господарську діяльність Орендаря (підпункти 4.1.2., 4.1.6. п. 4.1. Договору оренди); а зміни умов договору оформлюються додатковими угодами (п. 7.8 Договору оренди). Крім того, при відчуженні орендованого приміщення в період дії цього договору оренди, виконання новим власником усіх вимог даного договору є обов'язковою умовою для нього (п. 7.6. Договору оренди). Проте, починаючи із 24 червня 2020 року та до сьогодні доступу до приміщення позивача позбавлено, приміщення на замовлення та з волі Відповідача знаходиться під фізичною охороною невідомих позивачу та озброєних людей. Окрім того, у приміщенні залишилися належні позивачу товарно-матеріальні цінності, інвентар, обладнання та устаткування, напої та продукти харчування, інша продукція, котрі використовувалися у господарській діяльності магазином кави - кав'ярнею «Скаварідка», а грошові кошти та документи, а також особисті речі працівників закладу, чим завдається значних матеріальних збитків. Діяльність магазину кави - кав'ярні «Скаварідка» зупинена, доходу від господарської діяльності Позивач не отримує, працівники закладу не мають можливості приступити до виконання своїх посадових обов'язків. Позбавлення відповідачем доступу позивача до орендованого ним приміщення та належного йому і переліченого вище майна унеможливлює ведення господарської діяльності позивача та призводить до залишення без схоронності, псування та пошкодження матеріальних цінностей позивача. Представник позивача вважає, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач, у разі задоволення його позовних вимог судом, не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Посилаючись на наведене просив задовольнити заяву про забезпечення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд приймає до уваги наступні обставини:
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема забороною вчиняти певні дії.
Вимогами п. 3-4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Як убачається із договору оренди житлового приміщення, укладеного 15 квітня 2019 року між ОСОБА_3 (орендодавцем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендарем) термін оренди нежитлового приміщення, загальною площею 109,3 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 встановлено на 2 (два) роки 11 місяців з 15 квітня 2019 року до 15 березня 2022 року (п. 2.2. Договору оренди).
Згідно підпункти 4.1.2., 4.1.6. п. 4.1. Договору оренди орендодавець зобов'язаний не починати ніяких дій, що перешкоджають орендарю користуватися Об'єктом оренди на умовах цього договору, не втручатися в господарську діяльність Орендаря. Зміни умов договору оформлюються додатковими угодами (п. 7.8 Договору оренди).
Однак, починаючи із 24 червня 2020 року та до сьогодні доступу до приміщення Позивача позбавлено, приміщення на замовлення та з волі Відповідача знаходиться під фізичною охороною невідомих позивачу людей.
Відсутність у ФОП ОСОБА_1 доступу до об'єкта оренди підтверджується, долученим до матеріалів заяви про забезпечення позову, актом від 24 червня 2920 року про не допущения до приміщення, складеними за участі ФОП ОСОБА_1 та працівників магазину кави - кав'ярні «Скаварідка» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Відповідно до роз'яснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Частина 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. За змістом наведеного, жодне з положень Конвенції не може бути витлумачене як таке, що легітимізує набуття права власності одним суб'єктом за рахунок протиправного позбавлення майнового права іншого суб'єкта, із відмовою, до того ж, у можливості захисту порушеного права. Кожен, чиї права та свободи було порушено має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (Статті 13 і 14 Конвенції).
Окрім національного законодавства, також і прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Таким чином, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
З приписів норм цивільно-процесуального законодавства України вбачається, що процесуальне законодавство обумовлює допустимість застосування заходів із забезпечення позову наявністю обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується як засіб запобігання можливим порушенням майнових чи охоронюваних законом інтересів особи.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів…Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Враховуючи предмет даного позову, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, оцінюючи наявність зв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, беручи до уваги, що обмеження позивача у доступі до нежитлового приміщення магазину кави - кав'ярні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться у приміщенні за адресою АДРЕСА_1 , де знаходиться належне позивачу майно, товарно-матеріальні цінності та інвентар, обмежують права позивача як власника товарно-матеріальних цінностей, інвентаря, обладнання та устаткування, іншої продукції, котрі використовуються у господарській діяльності магазином кави - кав'ярнею «Скаварідка», суд приходить до переконання, що заява про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення шляхом зобов'язання ОСОБА_2 та його представникам не чинити перешкод фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 та його працівникам (представникам) у доступі до належних ФОП ОСОБА_1 товарно-матеріальних цінностей, інвентаря, обладнання та устаткування, напоїв та продуктів харчування, іншої продукції, котрі знаходяться у нежитловому приміщенні за адресою АДРЕСА_1 .
При цьому, суд враховує те, що саме такий вид забезпечення позову є достатнім і співмірним із заявленими позивачем вимогами та в той же час не буде порушувати прав відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.149-154, 259, 260, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Фльорків Олександр Володимирович про забезпечення позову - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) та його представників не чинити перешкод фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_2 ) та його працівникам (представникам) у доступі до належних ОСОБА_1 товарно-матеріальних цінностей, інвентаря, обладнання та устаткування, напоїв та продуктів харчування, іншої продукції, котрі знаходяться у нежитловому приміщенні за адресою АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову несуть відповідальність, встановлену законом.
Копію ухвали негайно після її постановлення надіслати в: Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), позивачу - фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 та відповідачу - ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її повного складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга на дану ухвалу подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Дата складення та підписання ухвали суду - 03 липня 2020 року.
Головуючий суддяЛ. М. Сливка