Справа № 212/706/19
2/212/1274/20
(повторне)
03 липня 2020 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Власенко М.В., з участю секретаря судового засідання Борух Ю.К., розглянувши в порядку ст. 247 ЦПК України за відсутності учасників справи та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В січні 2019 року позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог, позивач, вказав, що відповідно до укладеного договору № б/н від 27.03.2008 року, відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 25000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач, підписавши заяву, підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, складає між ним і Банком Договір про надання банківських послуг. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору надав згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Банк за договором свої зобов'язання виконав, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах договору і в межах встановленого ліміту. Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором не надав своєчасно грошові кошти на погашення кредиту, в зв'язку з чим станом на 13.01.2019 року виникла заборгованість в розмірі 41436,13 грн., з яких: 19602,32 - тіло кредиту, 8292,07 грн. - відсотки за користування кредитом, 11092,40 грн. - нарахована пеня, а також штрафи - 500,00 грн. (фіксована частина), 1949,34 грн. (процентна складова).
28 лютого 2019 року ухвалою суду було прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням осіб.
01 серпня 2019 року заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області позовні вимоги задоволені частково.
Ухвалою суду від 03 грудня 2019 року заочне рішення від 01 серпня 2019 року скасовано та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін
У судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві просив справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує. 23 березня 2020 року від представника позивача надійшов відзив на заяву про перегляд заочного рішення, в якому вказано, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву №б/н від 27.03.2008 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 25000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач висловив згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки «Універсальна» та особистим підписом засвідчив, що згоден (на) з тим, що ця заява, разом із Пам'яткою клієнта. Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. Ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. З Довідки про умови кредитування з використанням кредитки “Універсальна, 30 днів пільгового періоду” вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3% (36% на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. З виписки з карткового рахунку, вбачається, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та відповідач активно користувався кредитними коштами. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались. Оскільки банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений. Дія договору пролонгується кожні 12 місяців. Картковий рахунок діє до повного виконання, а строк дії картки зазначено на самій картці. Таким чином, кредитний договір чинний, а заперечення відповідача нічим не обгрунтовані. Щодо строків позовної давності, вказали, що по даному договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку з поновлювальною кредитною лінією. Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк перевипущеної картки відповідача до останнього дня жовтня 2020 року. Позивач же звернувся до суду з позовом до відповідача 20.01.2019 року - до спливу строку позовної давності. У зв'язку з цим, обставини, на які відповідач посилається, не відповідають дійсності, а строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, відзив на позов до суду не подавав, у заяві про перегляд заочного рішення посилалася на недоведеність позовних вимог, оскільки не надані докази узгодження сторонами істотних умов кредитного договору, сплати відсотків, штрафів та пені, не визначу виду кредитної карти та її номеру. Крім того, платіжна картка є складовою кредитного договору та діє в межах визначеного строку, а отже за відсутності інформації про строк дії картки, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо позовної давності.
У зв'язку з повторною неявкою відповідача до судового засідання, ухвалою суду вирішено питання про розгляд справи на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановити повторне заочне рішення).
Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до Заяви б/н від 27.03.2008 року ОСОБА_1 виявив бажання отримати в АТ КБ «ПриватБанк» кредитну карту з сумою кредитного ліміту 500 грн., на умовах сплати базової відсоткової ставки 36% річних з терміном дії, що відповідає строку дії картки (а.с.7).
У заяві зазначено, що підписана Анкета - заява разом з Пам'яткою клієнта, «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», з якими він ознайомився в письмовому вигляді та які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у Анкеті-заяві від 10.01.2012 року, (а.с. 7).
Відповідач ОСОБА_1 отримав на виконання вказаної Заяви від 27.03.2008 року кредитні картки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 зі строком дії до останнього дня жовтня 2020 року (а.с.119).
При укладенні Кредитного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до вимог якої, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначено законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
На думку суду умови договорів приєднання, які розроблені банком, повинні бути доступними та в повній мірі зрозумілими усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли умови на які він посилається. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Судом встановлено, що позивач, пред'являючи вимоги про погашення заборгованості по кредиту, просить у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.
Як вбачається з наданого позивачем детального опису операцій по кредитний карті ОСОБА_1 , останній є активним користувачем кредитної карти та за період з 03.03.2017 року по 07.11.2018 року ним здійснено витрат по карті на загальну суму 86132,38 грн. (а.с.147). При цьому згідно наданого позивачем розрахунку, погашення заборгованості здійснені відповідачем на загальну суму 64 600,96 грн.
У заяві позичальника від 27.03.2008 року процентна ставка обумовлена сторонами в розмірі 36 % з розрахунку 360 днів на рік. Сторонами також узгоджено порядок погашення заборгованості за кредитом, а саме щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості.
Будь-які інші умови, зокрема про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру в заяві від 27.03.2008 року, підписаній сторонами, не вказані.
Таким чином, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 11092,40 грн., а також штрафи - 500,00 грн. (фіксована частина), 1949,34 грн. (процентна складова), у зв'язку з чим в цій частині позову слід відмовити.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості (а.с.4-6) та детальний опис операцій по кредитний карті ОСОБА_1 (а.с.130-147), суд дійшов висновку, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за кредитним договором не виконав умови договору в повному обсязі, у зв'язку із чим з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість станом на 13.01.2019 року за тілом кредиту в розмірі 19602,32 грн. та відсотками за користування кредитом в розмірі 8292,07 грн., а всього 27894,39 грн.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1921 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору № б/н від 27.03.2008 року в сумі 27894,39 грн., з яких: 19602,32 - тіло кредиту, 8292,07 грн. - відсотки за користування кредитом.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» суму судового збору у розмірі 1921 грн.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_4 , МФО 305299
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повторне заочне рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п.3 Розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Повний текст рішення складено та підписано без проголошення 03 липня 2020 року.
Суддя М.Д. Власенко