Справа № 212/9068/19
2/212/916/20
02 липня 2020 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі: головуючого судді Власенко М.Д., за участю секретаря судового засідання Борух Ю.К., в порядку ст. 247 ЦПК України за відсутності учасників справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
23 жовтня 2019 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (надалі АТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду із вказаним позовом, в якому вказали, що відповідач підписав з Банком Анкету-заяву № б/н від 16.03.2010 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 9300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, шляхом надання відповідачу кредиту у розмірі, встановленому Договором. Відповідач не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями відповідно до Договору, яка станом на 30.09.2019 року виникла заборгованість в розмірі 12839,41 грн., з яких: 3107,96 грн. - тіло кредиту, 8643,86 грн. - відсотки за користування кредитом, а також штрафи - 500,00 грн. (фіксована частина), 587,59 грн. (процентна складова).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 листопада 2019 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача до суду не прибув, зазначивши в позовній заяві, що не заперечує проти розгляду у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, до суду не прибув, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не подав.
Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що предметом позовних вимог є стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором станом на 30.09.2019 року виникла заборгованість в розмірі 12839,41 грн., з яких: 3107,96 грн. - тіло кредиту, 8643,86 грн. - відсотки за користування кредитом, а також штрафи - 500,00 грн. (фіксована частина), 587,59 грн. (процентна складова).
Як зазначено позивачем, 16.03.2010 року відповідач підписав Заяву б/н, згідно якої отримав кредит в розмірі 9300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
На підтвердження заявлених вимог, позивачем до суду надано копію Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил банківських послуг, на звороті якої не вказано, який конкретно вид платіжної картки виявив бажання отримати на своє ім'я відповідач. Відомості про кредитний ліміт та умови його отримання в заяві відсутні (а.с.10).
Також позивач, на підтвердження позовних вимог, до позову додав документ під назвою «Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», в якому наявні умови кредитування для декількох видів платіжних карток: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна 55 днів пільгового періоду», Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD» (а.с. 11).
Між тим, ані в позовній заяві, ані в доданих до неї документах не зазначено, який конкретно вид платіжної картки («Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна 55 днів пільгового періоду» тощо) отримав відповідач та які умови кредитування застосовував банк під час нарахування спірної кредитної заборгованості, в той час як Пам'ятку клієнта/Довідку про умови кредитування позивач взагалі суду не представив.
До того ж, Витяг з Тарифів та Умови та правила надання банківських послуг не підписані відповідачем.
У зв'язку з вищенаведеним, суд позбавлений можливості з'ясувати, за яким Тарифом обслуговувалась видана відповідачу платіжна картка, та встановити істотні умови договору від 16.03.2010 р., а також перевірити тривалість пільгового періоду по кредиту, розмір процентної ставки за користування кредитом, розмір обов'язкового щомісячного платежу та розмір неустойки за несвоєчасне погашення кредиту тощо (а.с.12-35).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до пункту 2.1.1.2.1 Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку для надання послуг банк відкриває клієнту картку, її вид визначений у пам'ятці клієнта/довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якого клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання карти, зазначена в заяві.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт укладання з відповідачем будь-якого кредитного договору, в тому числі б/н від 25.11.2010 року, а надана копія анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 25.11.2010 року не містить будь-яких даних про виданий кредит, суму кредиту чи кредитного ліміту, а також видану кредитну картку, її виду та строку дії.
Доданий Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» не є належним доказом на підтвердження існування договірних кредитних відносин між сторонами по справі, оскільки вона не містять підпису сторін кредитного договору, крім того не визначає конкретний вид кредитної карти.
Отже позивачем не доведено належними доказами, що відповідач виявив бажання отримати кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в сумі 9300 грн. Позивач не надав суду належним чином оформлений розрахунковий документ, який підтверджує факт видачі/перерахування кредитних коштів та згідно якого можна було б встановити суму, яку позивач надав/перерахував відповідачу як кредитні кошти та встановити рахунок, на який були перераховані вищезазначені кошти.
Таким чином, за відсутності будь-яких доказів укладення між сторонами кредитного договору із визначеним розміром кредиту та умовами кредитування, наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості та виписка з карткового рахунку не можуть бути безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та заявлених до стягнення сум заборгованості, відсотків та штрафних санкцій.
Зазначений висновок судом зроблений з урахуванням також правової позиції Верховного суду, викладеної у постанові від 27.03.2020 року справа № 703/3063/18, провадження № 61-11260св19.
Встановивши фактичні обставини справи, що мають істотне значення для її вирішення, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність і необґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, яким обґрунтовував свої вимоги, що є його процесуальним обов'язком.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи результат вирішення спору, судові витрати слід віднести на рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12,76, 81, 83,89, 95, 133, 141, 259, 265 - 268, 280-282 ЦПК України, 526, 634, 638, 1054, ЦК України, суд, -
В задоволені позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок позивача.
Позивач: Акціонерне товариства комерційний банк «Приват Банк», ЄДРПОУ 14360570, адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Відповідно до п.3 Розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення у справі, розгляд якої завершений 30.06.2020 року - складено та підписано без проголошення 02.07.2020 року.
Суддя: М.Д.Власенко