Вирок від 03.07.2020 по справі 601/2038/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2020 Справа №601/2038/16-к

Колегія суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарях с/з ОСОБА_4 , ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016210120000325 від 27 травня 2016 року про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, громадянина України, українця, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, приватного підприємця, проживаючого в АДРЕСА_1 , судимого:

- 06 травня 2005 року вироком апеляційного суду Дніпропетровської області, який змінений 29 листопада 2005 року ухвалою Верховного Суду України, за ст.42, ч.3 ст.142 КК України в редакції кодексу 1960 року, ч.ч.3,4 ст.187, ст.14-ч.3 ст.187, ч.3 ст.289, ч.1 ст.263, ч.3 ст.357 КК України в редакції кодексу 2001 року до покарання у виді 14 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна. Звільненого 04 вересня 2015 року згідно ухвали Дзержинського районного суду м. Кривий Ріг від 28 серпня 2015 року на підставі ст.81 КК України умовно-достроково на невідбутий термін 2 роки 4 місяці 28 днів. Відповідно до ухвали Дзержинського районного суду м. Кривий Ріг від 28 квітня 2016 року в строк відбуття покарання на підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано строк попереднього ув'язнення з 26 січня 2004 року по 29 листопада 2005 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, п.п. 4, 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України;

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , судимого:

- 01 вересня 2009 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст. 307 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 2 роки 6 місяців;

- 06 лютого 2012 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.ч. 1,2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.122, ч.2 ст. 296, ч.1 ст.70, ч.1 ст. 71 КК України до покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі;

- 06 березня 2012 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.186 та ч.2 ст.185, ч.ч.1,4 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого 08 квітня 2016 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.28 п.п. 4, 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, українця, з середньо - спеціальною освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_4 , судимого:

- 14 серпня 2003 року Жовтневим районним судом м. Кривого рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.289, ст.15 ч.2 ст. 289, ч.3 ст.185, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 2 роки;

- 26 травня 2006 року Жовтневим районним судом м. Кривого рогу Дніпропетровської області за ст.198, 71 КК України, покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 3 роки, 17 липня 2009 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області скасовано звільнення від відбування покарання та направлено для відбування призначеного покарання;

- 16 січня 2015 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ч.1 ст.164 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 п.п. 4, 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України;

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Укромне Сімферопольського району Автономної Республіки Крим, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, проживаючого в АДРЕСА_5 , судимого:

- 30 липня 2010 року Сімферопольським районним судом Автономної Республіки Крим за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 рік;

- 28 вересня 2010 року Сімферопольським районним судом Автономної Республіки Крим за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 рік;

- 09 березня 2011 року Залізничним районним судом м. Сімферополь Автономної Республіки Крим за ч.2 ст.185, ч.2 ст.289, 70, 71 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі;

- 31 березня 2011 року Сімферопольським районним судом Автономної Республіки Крим за ч.2 ст.289, 71 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі;

- 28 грудня 2015 року Запорізьким районним судом Запорізької області за ч.2 ст.186 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 п.п. 4, 6, 11,12 ч.2 ст.115 КК України, за участю

прокурора ОСОБА_10 , ОСОБА_11

потерпілої ОСОБА_12

представників потерпілої адвокатів ОСОБА_13 , ОСОБА_14

захисників адвокатів ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

ОСОБА_17 , ОСОБА_18

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7

ВСТАНОВИЛА:

В першій половині травня 2016 року при невстановлених слідством обставинах ОСОБА_6 вступив в злочинну змову з невстановленою слідством особою, згідно якої ОСОБА_6 зобов'язувався з корисливих мотивів за винагороду вчинити насильницький злочин, а саме спричинити тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_19 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_6 , перебуваючи в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області у першій половині травня 2016 року залучив до злочинної діяльності своїх знайомих, з якими разом відбував покарання у місцях позбавлення волі, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , як виконавців, а ОСОБА_7 - як пособника, повідомивши їм свої наміри щодо підготовки і вчинення замовленого злочину, спрямованого на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_19 з корисливих мотивів, пообіцявши винагороду за його скоєння.

Виконуючи свій злочинний намір по готуванню і вчиненню вищевказаного злочину, 18 травня 2016 року зранку, ОСОБА_6 , за попередньою домовленістю із невстановленою слідством особою про зустріч, орендованим у ОСОБА_20 автомобілем марки «Шевроле Еванда» з реєстраційним номерним знаком « НОМЕР_1 » під керуванням ОСОБА_8 , разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_7 виїхали в напрямку м. Київ

Прибувши цього ж дня у вечірню пору у м. Бориспіль Київської області, ОСОБА_6 провів зустріч із невстановленою слідством особою, від якої отримав завдання спричинити тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_19 , жителю м. Кременець Тернопільської області та невстановлену суму грошових коштів за виконання.

19 травня 2016 року зранку обвинувачені прибули в м. Тернопіль, де ОСОБА_6 з метою виконання злочинного умислу винайняв для себе та ОСОБА_8 квартиру, яка знаходиться по АДРЕСА_6 . Також надав вказівку ОСОБА_9 та ОСОБА_7 винайняти квартиру для свого проживання, які використовуючи посвідчення на ім'я ОСОБА_21 , винайняли квартиру, яка знаходиться по АДРЕСА_7 .

Надалі, 21 травня 2016 року, з метою створенняумов для вчинення злочину та забезпечення учасників співучасників групи автотранспортом, ОСОБА_6 на автомобільному ринку в м. Тернопіль придбав у ОСОБА_22 за 1550 доларів США автомобіль марки «Audi 80» бежевого кольору, з реєстраційним номером « НОМЕР_2 », при цьому пред'явив посвідчення водія на ім'я ОСОБА_21 , перереєстрацію придбаного транспортного засобу у встановленому порядку не здійснив. Крім цього, з метою приготування автомобіля для незаконного стеження за ОСОБА_19 , ОСОБА_6 замовив затемнення вікон та затемнив їх на станції технічного обслуговування, яка знаходиться по вул. Микулинецька, 117, що в м. Тернополі.

В подальшому, ОСОБА_6 , 22 травня 2016 року надав вказівку ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на вищевказаному автомобілі марки «Audi 80», під керуванням останнього, вирушити в м. Кременець для вивчення обстановки за місцем проживання ОСОБА_19 , його способу життя, маршрути руху та впродовж наступних днів проводити подальше візуальне стеження за потерпілим та його місцем проживанням,

З метою полегшення стеження та вивчення повсякденних маршрутів потерпілого, 23 травня 2016 року ОСОБА_6 прийняв рішення придбати gps-трекери та наступного дня разом із ОСОБА_7 на автомобілі марки «Шевроле Еванда» вирушили у м.Стрий Львівської області, де у невстановленої особи придбали 3 gps-трекери, після чого повернулися до місця тимчасового проживання в м.Тернопіль.

Надалі, ОСОБА_6 дав вказівку ОСОБА_7 придбати 3 сім - карти оператора стільникового зв'язку «Lifecell» для налаштування gps-трекерів для онлайн відстежування, яку останній виконав.

Зранку 25 травня 2016 року ОСОБА_6 з метою унеможливлення викриття діяльності групи прийняв рішення використовувати 3 мобільні телефони, IMEI-номера яких змінено на нульове значення, із 3 сім-картами оператора стільникового зв'язку «Lifecell» за номерами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , два з яких видав ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , а також gps-трекер, після чого останні близько 10 години 40 хвилин вирушили на вищевказаному автомобілі марки «Audi 80» у м.Кременець.

Прибувши близько 11 годин 40 хвилин 25 травня 2016 року у м.Кременець, ОСОБА_8 із ОСОБА_9 , виявили автомобіль ОСОБА_19 на який ОСОБА_9 прикріпив gps-трекер для подальшого відслідковування його руху ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Виявивши збої при відслідковуванні руху потерпілого ОСОБА_19 , ОСОБА_6 разом із ОСОБА_7 за допомогою приватного підприємця, який надає послуги в сфері ремонту та налаштування цифрової техніки ОСОБА_23 , налаштували зв'язок між ноутбуком та gps-трекерами.

На наступний день, 26 травня 2016 року близько 15 години ОСОБА_6 разом із ОСОБА_7 прибувши в с. Плоске Кременецького району неподалік кафе «Три Валети», зустрілися із ОСОБА_8 якому передали інший gps-трекер для встановлення на транспортному засобі потерпілого.

Надалі, того ж дня ОСОБА_6 та ОСОБА_7 прибули в м. Кременець, де налаштували інтернет-з'єднання на ноутбуці, в період з 15 по 18 години, а також в м. Тернополі в період з 20 по 22 годину відслідковували переміщення потерпілого ОСОБА_19 в онлайн режимі та стільниковим зв'язком передавали інформацію іншим учасникам організованої групи ОСОБА_9 і ОСОБА_8 .

Цього ж дня, ОСОБА_6 , проаналізувавши отримані дані спостереження за ОСОБА_19 прийняв рішення про вчинення вищевказаного злочину на території господарства потерпілого, що в АДРЕСА_8 , яке останній використовував в підприємницькій діяльності, довівши до відома усіх учасників групи.

Близько 22 години 26 травня 2016 року ОСОБА_6 в ході телефонної розмови надав вказівку ОСОБА_9 та ОСОБА_8 вирушати до вищевказаного господарства та спричинити тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_19 .

На вказане, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 зайшли на подвір'я домогосподарства потерпілого ОСОБА_19 та дочекавшись його, попередньо змовившись між собою, діючи самостійно (проявивши ексцес виконавця), самовільно вийшовши за межі попередньої спільної домовленості з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, без їх відому, нічого не повідомляючи останнім про свій злочинний намір, умисно, з метою протиправного заподіяння смерті потерпілому з корисливих мотивів, на замовлення, близько 22 години 30 хвилин, здійснили напад на нього і дерев'яними палицями, які знайшли неподалік місця події нанесли йому численні удари в різні частини тіла, після чого з місця вчинення втекли, направившись на автомобілі марки «Audi 80» в напрямку м. Кривий Ріг Дніпропетровської області.

В результаті умисних дій ОСОБА_9 та ОСОБА_8 потерпілому спричинено тілесні ушкодження:

- відкриту черепно-мозкову травму з переломом кісток склепіння та основи черепа, з крововиливами у речовину та під оболонки головного мозку; три рани з крововиливами у м'які тканини волосистої частини голови, синці верхніх повік очей, рану зовнішньої частини лівого надбрів'я з поширенням на скроневу ділянку, садно правого надбрів'я, синець лівої половини підборіддя з поширенням на праву половину нижньої губи та правий кут рота, крововилив та розтріскування і розміщення слизової оболонки правої половини нижньої губи та ділянки правого кута рота;

- повні поперечні переломи 5,7,8,9,10,11-го лівих ребер по лопатковій лінії зі зміщенням проксимальних кінців у плевральну порожнину з ушкодженням пристінкової плеври і міжреберних м'язів (в місцях переломів 8,9,10 ребер) та тканини лівої легені з масивною внутрішньо-плевральною кровотечею (близько 1000 мл.); вертикальний наскрізний під гребеневий перелом лівої лопатки та поперечний надгребневий перелом правої лопатки; крайові переломи остистих паростків 2,7,8-гогрудних хребців; поширений синець із садном на його тілі по передній поверхні грудей та поширені синці на спині (лопаткові, поперекова ділянки), із масивними на всю товщу набряклих підшкірно-жирової клітковини та м'язів, насиченими темно-червоними крововиливами , які розповсюджуються по розшарованих міжфасаціальних просторах, виповнених дрібними рихлими темно-червоними згортками крові та кишеноподібно відшарованою розміченою підшкірно-жировою клітковиною;

- поширений синець та садно на його тлі по передньо-зовнішній поверхні правого коліна з поширенням на верхню третини гомілки ; масивні поширені синці задніх поверхонь верхніх третин обох стегон, обох підколінних ямок та задніх поверхонь середніх третин обох гомілок,із масивними, насиченими темно-червоними крововиливами на всю товщу кишене подібного-відшарованої розміченої підшкірно-жирової клітковини та набряклих м'язів, з розповсюдженням крововиливів по розшарованих міжфасціальних просторах, виповнених дрібними рихлими темно-червоними згортками крові; поширений синець задньо-зовнішньої поверхні середньої та нижньої третин правого плеча - які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння;

- рану та синець задньої поверхні правого ліктя, поширений синець та садно на його тілі по задньо-внутрішній поверхні середньої та нижньої третин правого передпліччя , синець та садна на його тілі по зовнішній поверхні нижньої третини правого передпліччя, синець та садна на його тлі по тильній поверхні правої кисті , синець та садно на його тлі по зовнішній поверхні середньої третин лівого передпліччя , синець та садно на його тлі по зовнішній поверхні нижньої третини лівого передпліччя , поширений синець та садно на його тлі по тильній поверхні лівої кисті; синець передньої поверхні лівого коліна, поширений синець передньо- зовнішньої поверхні лівої гомілки, садно переднього краю зовнішньої кісточки лівої малогомілкової кістки - які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

Цього ж дня ОСОБА_19 доставлено у відділення інтенсивної терапії Кременецької ЦРКЛ, де ІНФОРМАЦІЯ_5 о 2 год. 05 хв. він від заподіяних тілесних ушкоджень помер.

Смерть ОСОБА_19 настала внаслідок спричинення ОСОБА_9 та ОСОБА_8 йому масивної поєднаної травми тіла (голови, грудей та кінцівок), яка у своєму перебізі ускладнилася масивною внітрішньо-черепною, внутрішньо-плевральною, внутрішньо-тканинною та зовнішньою кровотечами, що призвело до гострої крововтрати організму, чим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 вбили ОСОБА_19 .

Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст.27 ч.2 ст.121 КК України - організація умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб, на замовлення; обвинувачений ОСОБА_7 передбачене ч.5 ст.27 ч.2 ст.121 КК України - пособництво в умисному тяжкому тілесному ушкодженню, тобто умисному тілесному ушкодженню, небезпечному для життя в момент заподіяння, вчиненому групою осіб, на замовлення; обвинувачений ОСОБА_8 передбачене п.п. 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, на замовлення; обвинувачений ОСОБА_9 передбачене п.п. 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, на замовлення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та пояснив суду, що в 2015 році він звільнився з місць позбавлення волі та проживав в м. Кривий Ріг разом із дружиною та дочкою. Займався підприємницькою діяльністю, яка не приносила йому прибуток, а тому шукав чим займатися іншим. Зимою 2016 року він вирішив шукати автомобілі, щоб займатися перевезеннями, наданням послуг таксі, однак так як не вистарчало коштів шукав транспортні засоби, які не потрібно було розмитнювати, були на іноземній реєстрації та мали дешеву ціну в Україні, які домовився придбати у м. Києві. З метою перегнати автомобілі з м. Києва, він запропонував ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , з якими попередньо відбував покарання в місцях позбавлення волі, допомогти йому у цьому, та відповідно надати їм можливість додаткового заробітку. 18 травня 2016 р. вони орендованим ним автомобілем «Шевроле Еванда» разом із іншими обвинуваченими приїхали в м. Бориспіль, однак після зустрічі з чоловіком, який мав би йому продати автомобілі він відмовився купувати їх в нього і тому вирішив їхати за автомобілями на Західну Україну. На території Західної України він мав намір придбати 2-3 автомобілі у залежності від того, що буде запропоновано. Наступного дня вони приїхали в м. Тернопіль, де він найняв квартиру для проживання по АДРЕСА_8 , при цьому надав власниці квартири своє посвідчення водія та проживав там з ОСОБА_8 . ОСОБА_7 та ОСОБА_9 найняли квартиру по АДРЕСА_9 , при тому він надав останньому посвідчення водія на ім'я « ОСОБА_24 », яке він міг використати для винайму квартири та подальшого його використання, коли б придбали необхідні автомобілі та їх потрібно було б транспортувати в м. Кривий Ріг, оскільки в того не було посвідчення водія. Вказане посвідчення водія на ім'я « ОСОБА_24 » надав йому знайомий. 21 травня 2016 року він разом із ОСОБА_25 поїхав на авторинок м. Тернополя, де за 1600 доларів США в ОСОБА_22 придбав автомобіль «Ауді» на «Чернівецькій реєстрації», одразу ж на якому на СТО затонував вікна. Після цього він продовжив пошук необхідних йому автомобілів. Окрім цього він звернувся до приватного підприємця ОСОБА_23 , що здійснював продаж та ремонт побутової техніки, в якого придбав ноутбук. Також, останній на його запитання підказав де можна придбати автомобільні GPS трекери, які він хотів придбати, щоб відслідковувати автомобілі, які він мав намір придбати. В подальшому він звертався також до нього з необхідністю їх налаштування. За вказаними трекерами він разом із ОСОБА_7 їздили в м. Стрий Львівської області де придбали три gps-трекери. В той час ОСОБА_8 та ОСОБА_9 автомобілем «Ауді», який він придбав напередодні їздили в напрямку м. Дубно Рівненської області з метою пошуку потрібних йому автомобілів, та зокрема в м. Кременець, оскільки бачив біля житлових будинків оголошення про їх продаж. Там ОСОБА_9 начебто знайшов жінку, чоловік якої займався продажем автомобілів. В подальшому один із трекерів він передав ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , однак той був несправний, не був налаштований та не працював. На його прохання ОСОБА_7 також обміняв 100 доларів США та придбав сім карти до трекерів. 26 травня 2016 р. зранку він дав ОСОБА_7 грошові кошти та посвідчення водія на ім'я « ОСОБА_24 », щоб той найняв йому квартиру на довший термін, оскільки бажав продовжити в м. Тернополі пошуки запланованих авто. Близько 16.00 - 17.00 год. до нього зателефонував ОСОБА_9 та сказав, що до них в м. Кременці під'їхав невідомий чоловік, приватний підприємець на «рефрежераторі», почав їм хамити, на що він їм сказав, якщо він себе так веде то «дайте йому по губам». Проте ввечері того ж дня, до нього зателефонував ОСОБА_9 та сказав, що йому потрібно повертаються в м. Кривий Ріг у зв'язку з сімейними обставинами. Після цього він також вирішив поїхати в м. Кривий Ріг, щоб забрати дружину та повернутися з нею у м. Тернопіль. Окрім цього йому стало відомо, що ОСОБА_7 не найняв йому квартири, а повернувся в той же день додому потягом. З ОСОБА_8 та ОСОБА_9 він зустрівся неподалік м. Вінниці та в подальшому поїхали в напрямку м. Кривий Ріг. Зокрема ОСОБА_8 автомобілем «Ауді» поїхав в м. Кременчук до родичів, а він з ОСОБА_9 поїхав додому автомобілем марки «Шевроле Еванда». Про подію, що є предметом даного кримінального провадження дізнався на початку червня 2016 року від дружини ОСОБА_8 , яка повідомила, що його забрали працівники поліції та повезли у м. Тернопіль. Він про все розповів дружині та вони перебуваючи на Закарпатті поїхали у м. Тернопіль щоб дізнатися про ситуацію та найняти ОСОБА_8 адвоката. Перебуваючи в м. Тернополі на одному з СТО, їх з дружною також було затримано працівниками поліції. Згодом дізнався про те, що його дружину поїздом відпровадили додому. Обвинувачення вважає надуманим, особисто він в м. Кременці ніколи не був, будь - якого замовлення на вчинення злочину він не отримував, іншим обвинуваченим вказівок не давав, злочину не організовував, потерпілого ОСОБА_19 ніколи не знав, а тому просить його виправдати.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та пояснив суду, що він є мешканцем м. Кривий Ріг. Обвинуваченого ОСОБА_8 раніше не знав, з обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_9 разом відбували покарання у місцях позбавлення волі. Після звільнення він періодично здзвонювався з ОСОБА_6 з приводу наявності роботи. При одній із зустрічей він повідомив ОСОБА_6 про складне матеріальне становище, нащо ОСОБА_6 повідомив йому, що займається автомобілями і має непоганий прибуток та з метою заробітку запропонував переганяти автомобілі. Про те, що в нього не має посвідчення водія він ОСОБА_6 не повідомляв. Через деякий час ОСОБА_6 повідомив йому, що потрібно перегнати автомобілі із м. Київ за що він заплатить. Повідомивши поліцію, про виїзд з міста та перенісши дату реєстрації, на наступний день вони поїхали у м. Київ на авторинок, однак, через деякий час ОСОБА_6 повернувся без машини та вони повернулися в м. Кривий Ріг. ОСОБА_6 дав йому за поїздку 300 грн. В подальшому він знову на пропозицію ОСОБА_26 поїхав до м. Київ. Зокрема в цей раз вони їхали автомобілем марки Шевроле Еванда, в якому окрім ОСОБА_6 також перебували ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Направляючись в м.Київ, він жодних речей із собою не брав, оскільки мали лише перегнати два авто. Прибувши, вони зупинилися в районі Борисполя, де ОСОБА_6 вийшов з автомобіля та на відстані 30 метрів зустрічався з чоловіком грузинської національності, низького росту, з бородою. Через 30 хв. ОСОБА_6 повернувся та повідомив, що автомобілів вже немає і потрібно їхати в інше місто. Дорогою він заснув та прокинувся під ранок, побачив, що вони прибули у місто, де купили газету з оголошеннями, щоб винайняти квартири щодобово. У цей момент він дізнався, що вони перебувають в м. Тернопіль де за кошти, які надав ОСОБА_6 винайняли для проживання дві квартири, зокрема на одній з них по вул. Кл.Савури він проживав разом із ОСОБА_9 . В подальшому ОСОБА_6 забрав у нього його мобільний телефон Леново, у якому був вихід в інтернет та можливість знаходити за допомогою GPS дорогу по місту. ОСОБА_9 майже ніколи не було та він повідомляв що вони по місту шукають продавців необхідних автомобілів. 23 травня 2016 року вранці за вказівкою ОСОБА_9 вони перейшли жити на квартиру по АДРЕСА_8 , де як виявилось проживали ОСОБА_6 та ОСОБА_8 . У квартирі ОСОБА_6 попросив його знайти в журналі автомобілі марок Ауді та Фольксваген. Окрім цього він на прохання останнього обмінював валюту, яку той надав йому. Також він чув як ОСОБА_8 та ОСОБА_9 планували їхати по районах шукати потрібні автомобілі. Ввечері цього дня він разом з ОСОБА_6 їздили в магазин по ремонту техніки де купили ноутбук та на автомобілі Шевроле близько 18-19 год. поїхали за місто по трасі. Приблизно о 22-23 год. зупинились в якомусь місті. ОСОБА_6 зателефонував та через 5-10 хв. до них вийшов чоловік спортивної тілобудови віком 30 років, сів до них у авто та він йому передав ноутбук, почув, що вони розмовляли про навігатори. Невідомий чоловік передав три чорних коробочки та сказав ОСОБА_6 , що все налаштував. Ноутбук поклав у сумку та передав йому назад, ще розмовляли про трекери. Вночі 24 травня 2016 року коли вони їхали назад в м. Тернопіль то ОСОБА_6 розповідав йому про те, що у коробках GPS трекери, які потрібні йому щоб знати де знаходяться його автомобілі, коли вони їх будуть переганяти в м. Кривий Ріг та таким чином зможе відслідковувати де знаходяться ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Вранці ОСОБА_6 повідомив його про необхідність знову поїхати до цього спеціаліста в ремонт техніки де вони придбали ноутбук. Там, ОСОБА_6 попросив його принести стартові пакети з бардачка, що він і зробив. ОСОБА_6 повідомив, що вони знайшли автомобіль марки Ауді та потрібен ще автомобіль марки Фольксваген. Ввечері, вони всі четверо зустрілись на квартирі. ОСОБА_9 та ОСОБА_8 мали їхати за автомобілем Фольксваген, а ОСОБА_6 сказав йому йти з ним. На дворі він побачив як ОСОБА_9 та ОСОБА_8 сідали у автомобіль Ауді 80. Вони з ОСОБА_6 сіли у автомобіль Шевроле та поїхали в місто, потім за місто і через 10-15 хв. руху, зупинились неподалік лісопосадки. До них під'їхав ОСОБА_8 . Він шукав мережу на ноутбуці, мав ввімкнути Інтернет щоб перевірити чи працює GPS трекер. ОСОБА_9 та ОСОБА_8 мали поставити GPS трекер в себе в автомобілі, після чого сіли та поїхали. Вони з ОСОБА_6 теж поїхали та протягом дня останній телефонував до ОСОБА_9 та ОСОБА_8 і говорив про те, що автомобіль Опель не підходить, потрібно саме автомобіль марки Фольксваген. Враховуючи те, що питання з придбанням автомобілів затягувалось, він на наступний день пішов на залізничний вокзал ст. Тернопіль та повернувся потягом додому. ОСОБА_19 він раніше не знав та в м. Кременець Тернопільської області чи поблизу нього не був ніколи. Виконував все, що сказав ОСОБА_6 , оскільки вважає, що був на роботі. Зазначає, що не має освіти яка надавала б йому можливість вільно користуватись комп'ютером. Просить його виправдати в інкримінованому йому діянні.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та пояснив суду, що ОСОБА_6 знає давно. Останній після звільнення з місць позбавлення волі, відвіз його додому та допоміг з документами. Разом із ним, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 їздили у м. Київ за автомобілем та не змогли домовитись. Продовжуючи пошуки автомобілів, поїхали на Західну Україну. По дорозі він підмінив за кермом ОСОБА_6 та згодом зрозумів, що вони в м. Тернополі. Там вони придбали газети та знайшли квартири, орендувавши їх. Йому не відомо для чого ОСОБА_6 придбав автомобіль марки «Ауді» в м. Тернополі, однак знає що ціна на нього було непогана. Протягом одного-двох днів вони сиділи вдома, після чого він запропонував ОСОБА_6 , щоб він надав їм автомобіль марки «Ауді» для пошуку автомобілів, які б можна було придбати. На запропоноване, ОСОБА_6 дав їм кошти на паливо та їжу, після чого вони їздили в м. Дубно та в м. Рівно, транзитом їхали через м. Кременець Тернопільської області. Одного з днів вони зупинялись в м. Кременці поїсти, де їм нагрубив невідомий їм на той час чоловік, який розвантажував вантажний автомобіль з продуктами та як виявилось в подальшому це був ОСОБА_19 . Вони з ОСОБА_9 розмовляли російською мовою та потерпілий звинувачував їх, що вони стежать за ним, штовхнув його, сказав: «Виїжджайте звідси, це його місто». Вони від'їхали, стали далі та їли придбану їжу. Бачили, як ОСОБА_19 повернув та поїхав вверх по вулиці. Після цього вони їздили в м. Дубно Рівненської області, де мали зустріч з чоловіком, щоб подивитись автомобіль, однак марка їм не підійшла. Повертаючись назад в м.Кременець в них вийшов з ладу автомобіль та вони почали пошук деталей по автомагазинах, СТО, зокрема придбали «бронепровід». Після ремонту автомобіля, ввечері, перед поверненням в м. Тернопіль вони вирішили поцікавитися в потерпілого чому він себе так поводив відносно них. Зокрема пройшовши пішки, вулицею якою напередодні їхав потерпілий, в дворі побачили його бус, який було видно з дороги. Ворота на подвір'ї були відчинені. Вони почали кликати потерпілого, однак ніхто не відповідав. Після цього зайшли в двір та побачили, що ввімкнулося світло біля дому. Він постукав у двері, проте їх ніхто не відкрив. ОСОБА_9 відчинив двері автомобіля та почав натискати на звуковий сигнал на кермі, після чого, побачивши, що це рефрижератор, відкрив один із ящиків автомобіля та взяв з нього морозиво. Бачив, що ОСОБА_9 має з собою палку, яку поставив ззаду на автомобіль. Несподівано, побачив, як ОСОБА_19 , який був кремезної тілобудови б'є ОСОБА_9 головою об автомобіль та б'є руками. На це він кинувся до нього, однак потерпілий відштовхнув його. Піднявшись, він взяв палку, яка була на землі та наніс удар по ногах та в область плеча потерпілого, щоб той відпустив ОСОБА_9 . На це ОСОБА_19 відпустив ОСОБА_9 та побіг перед машиною. Після цього ОСОБА_9 взяв в руки палицю, яку мав перед тим, однак, як відбулись події далі не знає, оскільки пішов звідти, але чув, що між ними далі протягом декількох хвилин відбувалась бійка. Чекав на ОСОБА_9 за воротами. Чув, що потерпілий щось «бубонів», однак після цього вони розвернулися та пішли до машини. По дорозі бачили компанію чоловіків, які до них нічого не говорили. Сівши в авто, ОСОБА_9 розповідав, що йому нанесено ушкодження у голову, після чого вони вирішили повертатись додому в м. Кривий Ріг. Також бачили, як в бік будинковолодіння ОСОБА_19 їхала швидка допомога. По дорозі зателефонували ОСОБА_6 та повідомили, що їдуть додому. Про те, що потерпілий помер, він дізнався від працівників поліції, що їх затримували. Вважає, що в його діях відсутній склад кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.115 КК України, оскільки наміру вбивати потерпілого в нього не було та він наніс лише декілька ударів по його тілу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та пояснив суду, що проживав в м. Запоріжжя та потім переїхав у м. Дніпроджержинськ, працював на будові. Здзвонились з ОСОБА_6 , з яким раніше відбував покарання, який запропонував йому за 100 доларів США перегнати автомобіль. Він погодився, приїхав у м. Кривий Ріг і вони поїхали в напрямку м. Київ. В автомобілі також були ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . В м. Київ їм не вдалось придбати автомобілі, а тому вони поїхали в м. Тернопіль. Прибувши в м. Тернопіль, вони винайняли дві квартири де в подальшому проживали. Перші дні вони перебували в квартирах, а потім ОСОБА_6 придбав автомобіль марки «Ауді», який він разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_6 забрали з автопарку і вони з ОСОБА_8 поїхали шукати інше авто для покупки, зокрема направились в м. Кременець. В даному місті він познайомився з дівчиною, чоловік якої займався автомобілями та на той час перебував за кордоном. Він залишився на ніч в цієї дівчини та вона обіцяла що допоможе йому в придбані недорогого авто. На наступний день ОСОБА_8 забрав його та перебуваючи в м. Кременці він зайшов в один із магазинів, а коли повернувся, то побачив конфліктну ситуацію, що виникла між ОСОБА_8 та на той час незнайомим йому ОСОБА_19 . Останній штовхався та казав їм, що вони працівники поліції та слідкують за ним, після чого вдарив їх автомобіль. В подальшому вони поїхали в м. Дубно Рівненської області на пошук автомобіля, однак були знервовані від інциденту. Повертаючись назад в м. Тернопіль, вирішили поцікавитись, чому ОСОБА_19 так себе вів і в чому їх звинувачує. По дорозі до будинковолодіння ОСОБА_19 він взяв дерев'яну палку. Підійшовши до воріт потерпілого, які були відчинені, вони зайшли на подвір'я оскільки нікого не було. ОСОБА_8 постукав у двері будинку, а він сів в автомобіль ОСОБА_19 та натиснув на звуковий сигнал на кермі, який виявився несправний. Після цього двері автомобіля відчинив ОСОБА_19 , витяг його, почав шарпати та наносити ушкодження. В процесі бійки вони падали та вставали. Він не міг самостійно впоратися з потерпілим, так як той був сильніший за нього. Також не мав умислу на вбивство, так як не мав при собі будь - якої зброї. В цей час ззаду до ОСОБА_19 підбіг ОСОБА_8 та наніс потерпілому декілька ударів по руці і нозі від чого він відпустив його. Після цього ОСОБА_8 пішов на вихід з подвір'я, а у них з потерпілим знову розпочалась бійка. Зокрема він наніс близько 5-6 ударів по спині ОСОБА_19 , коли той нагнувся, після чого потерпілий впав. В подальшому він вибіг з цією палкою з подвір'я та добігши до автомобіля, виявив відсутність головного убору, повернувся та забрав її. В цей час бачив, що ОСОБА_19 вставав та кричав. Будучи шокованими від всього, що відбулося, вони сіли в автомобіль та він зателефонував до ОСОБА_6 , повідомив, що вони їдуть додому, однак, про ситуацію з ОСОБА_19 нічого не розповідав. ОСОБА_6 не знав про події, що відбулися в м. Кременець. Після цього, вони поїхали у напрямку м. Кривий Ріг. Зазначає, що поїхав в м. Тернопіль, тому, що погодився на пропозицію ОСОБА_6 заробити грошових коштів. Після самої події за годину телефонував до ОСОБА_6 та спілкувався з ним, повідомив, що дружина погано себе почуває, тому він їде. По дорозі у м. Вінниця зупинилися відпочивати де зустріли ОСОБА_6 який також їхав додому. Від ОСОБА_6 не отримав обіцяних грошових коштів в сумі 100 доларів США, а той надав йому лише 500 грн. Вважає, що в його діях відсутній склад кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.115 КК України, оскільки наміру вбивати потерпілого в нього не було.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та часткове визнання своєї вини обвинуваченими ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , на підтвердження встановлених колегією суддів обставин вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення свідчать докази, досліджені під час судового розгляду в порядку передбаченому ст. 94 КПК України.

Зокрема, пояснення дані в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_12 , яка в судовому засіданні вказала, що з обвинуваченими знайома не була. ОСОБА_19 її чоловік. Подію, що стосуються справи пам'ятає та може пояснити, що за три дні до трагедії, що трапилася з ОСОБА_19 вона знаходилась на лікуванні у Тернопільській ОКЛ, куди її завіз чоловік. Після оперативного втручання він приїхав забирати її через три дні з медичного закладу. По дорозі додому поводив себе дивно, вона не могла зрозуміти, що трапилось. ОСОБА_19 не був за кермом, сидів на сидінні пасажира, за кермом був його товариш, нічого не розповідав дорогою, зокрема стосовно того, що за ним стежать. Згодом, вона про це дізналася. У день вбивства ОСОБА_19 , 26 травня 2016 року, він прокинувся рано, був страшенно знервований, на її запитання нічого не пояснював. Поїхав з дому та забирав автомобіль з їх господарства. Потім зателефонував їй та повідомив, що вони мають намір іти у прокуратуру та суд у супроводі телеканалу ZIK. Репортаж стосувався якогось земельного питання. Вона просила чоловіка бути обережним, оскільки знала, що він мав чимало компрометуючих матеріалів стосовно посадовців. В адресу ОСОБА_19 були погрози. Неодноразово протягом дня вони здзвонювались з чоловіком та під вечір він зателефонував і повідомив, що йому телефонував ОСОБА_27 і попереджав його про щось. Чоловік сказав їй, що приїде та все розповість. Також, він повідомив, що коло їх будинку «крутяться якісь хлопці». Після зустрічі з журналістами, відвідин державних установ, ОСОБА_19 пішов до ОСОБА_28 , який був товаришем потерпілого та вони разом обробляли інформацію, яку мали оприлюднювати через YouTube. Вона погано себе почувала, просила його йти за дня додому. ОСОБА_19 погодився, йшов сам, його не проводжали, оскільки був сміливий, ніколи не скаржився, повідомив, що скоро буде вдома. Через 5 хв. вона йому зателефонувала запитати «чи є хтось», та чоловік сказав, що «ніби нікого не видно» і пішов. Вона багато разів телефонувала, однак потерпілий уже слухавку не піднімав. Після цього вона зателефонувала до ОСОБА_28 та попросила піти подивитись, що трапилось, на що останній погодився. В подальшому на дзвінок на мобільний телефон чоловіка, слухавку підняв чоловічий голос, назвався лікарем травматологом, запитав хто їй ОСОБА_19 та сказав приїжджати. Повідомив, що ОСОБА_19 весь побитий. Вони з родичами поїхали до лікарні, де застали жахливу картину, потерпілого не можна було впізнати. Лікарі намагалися зашити рани, обличчя було все побите. Було викликано лікаря з реанімаційного відділення і його перевели у палату інтенсивної терапії. За лічені хвилини з'явилися багато лікарів, які взялися його рятувати, однак невдовзі він помер. Стосовно аркуша жовтого кольору може сказати, що після вбивства чоловіка вона на столику в будинку де в той вечір був ОСОБА_19 знайшла папірець. Зрозумівши, що це щось важливе, оскільки там почерком її чоловіка було написано номерний знак автомобіля та як вона зрозуміла це той автомобіль «на якому були хлопці, що крутилися і стояли біля них» та через декілька днів передала слідчому під час дачі показань. Це дійсно виявився номер автомобіля, на якому приїхали вбивці її чоловіка в м. Кременець Тернопільської області. Щодо міри покарання обвинуваченим, то просить суд призначити довічне ув'язнення, зокрема організатору та виконавцям. Заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_29 , який пояснив, що потерпіла у кримінальному провадженні ОСОБА_12 є його сусідкою та проживає у будинку АДРЕСА_8 . 26 травня 2016 року вечером він перебував у себе вдома, на подвір'ї, що знаходиться через один будинок від неї, а саме по АДРЕСА_10 . Почув голосну конфліктну розмову та розбиття скла, однак стверджувати, чи це був саме голос ОСОБА_19 не може. Після цього він разом із ОСОБА_30 виглянули із своїх воріт та побачили, як із подвір'я ОСОБА_19 вибігають двоє чоловіків, у руках мали щось подібне до труб, один з яких до нього замахнувся, на що він відійшов, після чого останні втекли. Зазначає, що вулиця не освітлювалась. Один із чоловіків був у шортах темного кольору. Двоє чоловіків, худорлявих, середнього зросту. Після цього він пішов на подвір'я потерпілого та в'явив його неподалік автомобіля, лежачим на животі, біля нього було багато крові, а також проглядалась рана на голові. ОСОБА_19 дуже голосно стогнав, не розмовляв, тримався за грудну клітку, на що він повернув його, підклав під голову тканину та намагався надати першу медичну допомогу. ОСОБА_30 викликав швидку медичну допомогу, яка прибула до 15 хв. Після цього вони підняли потерпілого та перенесли на носилках в автомобіль швидкої допомоги. Також він викликав поліцію. У цей вечір він з потерпілим не спілкувався, розбитого скла не бачив, обстановка була не порушена.

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_31 , який пояснив, що він є сусідом потерпілого у справі ОСОБА_19 ,зокрема ОСОБА_19 проживав по АДРЕСА_8 , а він - за адресою АДРЕСА_11 . В день вбивства близько 20.00 год. ОСОБА_19 зайшов до нього додому та вони близько двох годин спілкувались. Потерпілий повідомив, що за ним стежать. Про це також повідомляли його знайомі. Знає що ОСОБА_19 звертався до правоохоронців з приводу стеження за ним. За потерпілим стежили з автомобіля на «Чернівецькій реєстрації». Біля 22.00 год. ОСОБА_19 пішов додому, а вже через деякий час до нього зателефонувала потерпіла та повідомила, що ОСОБА_32 не піднімає слухавку. Через деякий час йому зателефонувала невідома особа, та повідомила, що якщо він знайомий з ОСОБА_19 , то потрібно приїхати до лікарні. Прибувши в лікувальний заклад, він побачив, що потерпілий був весь побитий, на його запитання не відповідав, не реагував на його слова та був охоплений конвульсіями.

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_33 , який пояснив, що він знайомий із потерпілою ОСОБА_12 , а також знав потерпілого ОСОБА_19 , з яким разом займались громадською діяльністю. Може пояснити, що 26 травня 2016 року біля обіду, йому стало відомо, що автомобіль Ауді 80 «крутиться» біля помешкання потерпілого у справі ОСОБА_19 .. Зокрема, коли він приїздив біля 11.00 год., то автомобіль на «Чернівецькій реєстрації» стояв біля магазину «Норма» та помешкання ОСОБА_19 . Про вказаний автомомобіль він також спілкувався з потерпілим та останній зазначав що за ним стежать. Автомобіль біля будинку потерпілого бачили протягом 2-3 днів. Також, йому розповідали, що біля помешкання ОСОБА_19 бачили невідомого хлопця у кепці і шортах.

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_34 , який пояснив, що працює слюсарем сантехніком у Кременецькій районної лікарні. ОСОБА_19 знає давно. Напередодні його побиття в травні 2016 року бачив невідомих людей, які сиділи неподалік будинку потерпілого на блоках. Також помітив неподалік місця проживання ОСОБА_19 авто марки «Ауді», якого раніше не бачив та воно було припарковано протягом декількох днів на їх вулиці. Вони вели себе спокійно, якою мовою розмовляли не пригадує. Бачив їх також 26 травня 2016 року.

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_35 , який пояснив, що він проживає по АДРЕСА_12 . В 2016 році бачив автомобіль Ауді кавового кольору, за поворотом на його вулицю, біля якого стояв чоловік. Коли повертався, також бачив вказаний автомобіль в іншому місці, зокрема неподалік будинку ОСОБА_19 , який проживав на відстані 150 м. від нього. За день до вбивства ОСОБА_19 також бачив це авто.

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_36 , який пояснив, що він проживає по АДРЕСА_8 та потерпіла є його сусідкою. В 2016 році, у теплу пору року, бачив автомобіль Ауді на дорозі біля будинку де проживає. Авто було кольору кави з молоком, марки Ауді, з тонованими вікнами та в ньому з переду сиділо двоє осіб. Про смерть ОСОБА_19 дізнався вранці на наступний день.

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_37 , який пояснив, що працює лікарем швидкої медичної допомоги в Кременецькій районної лікарні. Весною 2016 року у темну пору доби поступив виклик з вул. Дубенська м. Кременця та вони з водієм приїхали на місце події, де їх зустріли двоє чоловіків та провели до потерпілого. ОСОБА_19 перебував у лежачому положенні, на землі, про щось говорив, але про що він не пригадує. Вони ж допомогли покласти на носилки потерпілого та занести його в авто швидкої допомоги, яким його було доставлено до приймального відділення лікарні. Дорога до лікарні тривала протягом 5 хв. По дорозі до лікарні він зателефонував в лікарню та на місці уже чекав лікар травматолог та медсестри, які допомогли перенести потерпілого, який був збуджений, намагався кудись іти. Стан ОСОБА_19 був середній, мав забійну рану потиличної ділянки голови, тому було прийнято рішення про негайну госпіталізацію.

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_38 , який пояснив, що працює лікарем травматологом в травматологічному відділенні Кременецької районної лікарні. 26 травня 2016 року він здійснював чергування з 22.00 год. О 23.05 год. до відділення був доставлений потерпілий ОСОБА_19 в свідомості, розмовляти не бажав, був в збудженому стані та хотів злізти з носилок, не хотів переходити на кушетку. При поступлені потерпілий був в свідомості в стані середньої важкості. У потерпілого виявився мобільний телефон, який випав, хтось телефонував, а тому він підняв слухавку та з'ясовував чи може ця особа приїхати до медичного закладу. Прибув чоловік в окулярах і трішки заспокоїв потерпілого, який надав можливість зупинити йому кров на голові. Також, він вводив обезболюючий засіб потерпілому при промиванні ран. Одночасно проводився огляд лікарем приймального відділення. Однак стан потерпілого раптово погіршився та його забрали в реанімаційне відділення. Наявну у нього субдоральну гематому неможливо було встановити без проведення МРТ, і проведення якого можливе після стабілізації стану хворого та транспортування в м. Рівне. У потерпілого було багато ран на тілі, на кінцівках, на грудній клітці та голові.

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_39 , який пояснив, що працює в Кременецькій районної лікарні завідувачем реанімаційного відділення. Пригадує, що ОСОБА_19 був переведений з травматології в відділення реанімації, у зв'язку із різким погіршенням його стану. Коли потерпілого перевели в його відділення, він впав у кому. Стан потерпілого був важкий, мав множинні травми, розбиту повіку, рану у тім'яній ділянці голови, переламані ребра зліва, мав дихальну недостатність. ОСОБА_19 було переведено на штучне дихання. Виявлено ознаки анізокорії, що давало підстави вважати, що це є закрита черепно-мозкова травма. Огляд проводив і окуліст. Він мав намір також викликати нейрохірурга з Тернопільської обласної клінічної лікарні. Також вони здійснили підключення до шприцевого насоса для підвищення тиску потерпілого, з трахеї потерпілого викачував кров трубкою. Протягом 40 хв. здійснювались заходи щодо реанімування ОСОБА_19 , однак їм не вдалося завести серце, оскільки потерпілий був у важкому стані, стані важкої коми та больового шоку. Він констатував смерть потерпілого ОСОБА_19 .

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_40 , який пояснив, що в 2016 році він разом із тестем ОСОБА_22 біля авторинку в смт. В.Березовиця Тернопільського району продав автомобіль марки «Ауді 80» ОСОБА_6 . Зазначає, що ОСОБА_6 попередньо зателефонував йому з приводу можливого придбання авто, оскільки у нього на автомобілі було оголошення про продаж. Він дав доручення на право користування та отримав кошти. Через декілька днів його разом із тестем ОСОБА_22 затримали працівники поліції та допитували, йому показували фотографії авто.

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_22 , який пояснив, що у 2016 році продавав автомобіль марки «Ауді 80» ОСОБА_6 за 1500 доларів США біля авторинку в смт. В.Березовиця Тернопільського району. ОСОБА_6 сказав йому що сам перереєструє автомобіль, на що він передав йому документи і страховий поліс.

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_41 , який пояснив, що він є приватним підприємцем та здійснює діяльність по АДРЕСА_13 . В 2016 році до нього звернулись двоє осіб на старому автомобілі «марки Ауді» та попросили затонувати вікна, що він і зробив. Через один тиждень після проведення тонування вказаного автомобіля, його допитував слідчий, та показував йому фотознімки, однак він не пригадує, чи впізнавав когось.

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_23 , який пояснив, що він є ФОП та надає послуги з ремонту техніки. Весною 2016 року до нього звернувся ОСОБА_6 з приводу купівлю ноутбука та запитував чи є у нього для продажу GPS трекери. Разом із Закутнім також приїздив ОСОБА_7 . Він їм допоміг придбати через інтернет трекери та знає, що вони їх купували в м. Стрий Львівської області. Також він в наступному допоміг їх відремонтувати та налаштувати. Вважає, що трекери були потрібні їм для відслідковування автомобілів, оскільки йшлось про їх розміри 5х3х2 см. Через декілька днів ОСОБА_6 приходив до нього із жінкою та попросив на телефон марки «Блек Бері» поставити додаток «Googl maps».

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_42 , який пояснив, що він працює оперуповноваженим Кременецького ВП ГУНП в Тернопільській області та ним здійснювалися розшукові заходи у даній справі. Зокрема він переглядав камери відеоспостереження в м. Кременець Тернопільської області. Перевірялась інформація щодо автомобіля марки «Ауді 80». Зокрема ним було виявлено відео із вказаним автомобілем на одній із камер автомобільної заправки «WOG» м. Кременець, що було надано добровільно та запис якого здійснено на оптичний диск. Усі дії вчиняв за дорученням слідчого.

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_43 , яка пояснила суду, що приблизно в 2016 році вона здавала в оренду квартиру щодобово. Їй зателефонували щодо найму, після чого вона зустрілась з людиною, який пред'явив їй посвідчення водія, однак вона звернула увагу на те, що він був худішої тілобудови. Після цього вона отримала грошові кошти та здала в оренду квартиру по АДРЕСА_9 . У подальшому їй зателефонували та повідомили, що ключі від даної квартири у поштовій скриньці.

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_44 , який пояснив, що з ОСОБА_6 перебував у товариських відносинах давно. В квітні 2016 року ОСОБА_6 позичив у нього кошти в сумі 70000 грн. на придбання автомобілів і поїхав в м. Тернопіль. З ким він їздив, не знає. Мав придбати вживані автомобілі, недорогі для експлуатації як автомобілі служби таксі.

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_20 , який пояснив, що ОСОБА_6 декілька років тому орендував у нього автомобіль марки «Шевроле Еванда», на якому в нього встановлений GPS трекер. Про обставини справи йому відомо від працівників поліції, які його допитували в м. Тернополі, де він і забрав своє авто.

Показами даними судовому засіданні свідком ОСОБА_45 , яка пояснила, що вона є дружиною обвинуваченого ОСОБА_8 . Знає обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки її чоловік товаришує з ним з 2012 року та познайомились вони в місцях позбавлення волі. Їй було відомо, що ОСОБА_8 разом із ОСОБА_6 в середині травня їздили у Київську область за автомобілем та їх не було близько тижня. Про факт вбивства ОСОБА_19 вона дізналася з ухвали суду про надання дозволу на проведення обшуку, пізніше з інформації у мережі Інтернет. Під час обшуку працівники поліції забрали ОСОБА_8 та повезли в м. Тернопіль.

Показами даними судовому засіданні свідком ОСОБА_46 , яка пояснила, що вона є дружиною обвинуваченого ОСОБА_6 . Інші обвинувачені є його товаришами. Він постійно кудись їздив, не завжди говорив куди. На початку червня 2016 року вони з чоловіком приїхали в м. Тернопіль, оскільки там затримали його товаришів, щоб найняти їм адвоката. Окрім цього, їм поламався автомобіль, який вони залишили на СТО, а коли приїхали 08 червня 2016 року то їх там також затримали працівники поліції, проте в подальшому її відпустили.

Поясненнями даними в судовому засіданні в якості експерта ОСОБА_47 , завідувача відділу СМЕ, який пояснив, що надавав висновок №383 від 04 липня 2016 року, об'єктом дослідження якого було тіло громадянина ОСОБА_19 . Причиною смерті була поєднана масивна травма тіла, зокрема голови, грудей та кінцівок. Він, як експерт не міг розділити травми, щоб стверджувати, що стало причиною смерті, оскільки кожне ушкодження само по собі і всі в сукупності ускладнювали перебіг одне одного. У даному випадку була раптова смерть, тому розмежувати травми немає можливості. Через це, він, як експерт та завідувач відділом прийняв рішення про те, що не варто роз'єднувати ці ушкодженні, які ускладнювали одне одного і в кінцевому результаті стали причиною смерті. Ствердив, що медична допомога була надана кваліфіковано. Також пояснив, що при бійці потерпілий як правило не стоїть, захищається та ухиляється від ударів, а така локальність, спрямованість, паралельність тілесних ушкоджень і їх однотипність, говорить про те, що на момент нанесення цієї групи ушкоджень потерпілий був без свідомості або у безпорадному стані. Тобто один із перших ударів міг бути нанесений у ділянку голови, що могло спричинити втрату свідомості або його утримували. Одна із груп ушкоджень була спричинена коли він захищався, прикривався та інша група, тоді коли він швидше всього був без свідомості. На момент розтину тіла потерпілого вони виявили у нього в лівій плевральній порожнині близько 1 літри крові (800-900 мл). Зазначає, що ребра не могли бути поламані при проведенні реанімаційних заходів. У потерпілого було нашарування отриманих пошкоджень та усіх морфологічних змін, що відбулися в організмі. Ушкодження кінцівок, відносились до легких тілесних ушкоджень та виникли можливо тоді, коли потерпілий захищався та прикривався, однак причиною смерті вони бути не могли. Відомості з медичної карти перенесені ним до висновку експерта.

Поясненнями даними в судовому засіданні в якості експерта ОСОБА_48 , лікаря СМЕ трупів ТОБСМЕ, який надав суду аналогічні пояснення тим, які були надані експертом ОСОБА_49 .

Показання потерпілої та свідків надані колегії суддів об'єктивно узгоджуються із письмовими доказами дослідженими колегією суддів в ході судового розгляду.

- рапортом старшого інспектора - чергового Кременецького ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_50 від 26 травня 2016 року, з якого вбачається, що 26 травня 2016 року о 23.00 год. у Кременецьке ВП ГУНП в Тернопільській області надійшло повідомлення від фельдшера швидкої допомоги Кременецької РКЛ про те, що бригадою швидкої допомоги в приймальне відділення з діагнозом забійні рани голови та гематоми доставлено ОСОБА_19 ; виїздом СОГ встановлено, що дані тілесні ушкодження останній отримав 26 травня 2016 року близько 22.50 год. на подвір'ї власного господарства від невідомих осіб.

(а.м.к.п. 1 Т.3);

- рапортом старшого інспектора - чергового Кременецького ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_50 від 27 травня 2016 року, з якого вбачається, що 27 травня 2016 року о 02.05 год. надійшло повідомлення від лікаря реанімаційного відділення Кременецької РКЛ ОСОБА_51 про те, що в реанімаційному відділенні помер ОСОБА_19 .

(а.м.к.п. 2 Т.3);

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 08-09 червня 2016 року, відповідно до якого ОСОБА_6 було затримано 08 червня 2016 року о 22.00 год. на території автосервісу «Терко Авто» по вул. Об'їзна, 23 м. Тернополя на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 08 червня 2016 року про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Під час затримання ОСОБА_6 в останнього серед іншого було виявлено та вилучено мобільні телефони; упаковки від сім-карток; стартові пакети «Київстар», «МТС», «Vodafone», «Lifecell»; портмоне «Auto documents», в якому знаходились посвідчення водія на прізвище ОСОБА_21 , пропуск на прізвище ОСОБА_21 , картка метро на прізвище ОСОБА_21 , технічний паспорт на автомобіль марки «AUDI 80», д.н.з. НОМЕР_2 , талон попереджень до посвідчення водія на прізвище ОСОБА_21 , посвідчення на прізвище ОСОБА_21 , страховий поліс на автомобіль марки «Шевроле Еванда», д.н.з. НОМЕР_1 , договір прокату ПП ОСОБА_20 та додаткові згоди до нього, ключ від замка запалювання із написом AUDI та пультом, посвідчення водія ОСОБА_6 , технічний паспорт на автомобіль марки «Шевроле Еванда», грошові кошти на загальну суму 38133 грн. (тридцять вісім тисяч сто тридцять три гривні).

(а.м.к.п. 19-29 Т.3).

При цьому колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу, заперечення обвинуваченого ОСОБА_6 щодо того, що під час його затримання були відсутні поняті, оскільки як вбачається із наданих в судовому засіданні пояснень свідка ОСОБА_52 , який згідно протоколу затримання був залучений працівниками поліції в якості понятого, підпис у зазначеному протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_6 від 08-09 червня 2016 року, належить йому, однак у зв'язку з тим, що вказані події відбувались давно, а він приймав участь в багатьох слідчих діях, тому він не пам'ятає обставин затримання.

Окрім того колегія суддів не бере до уваги заяву ОСОБА_53 , яка була долучена до матеріалів кримінального провадження обвинуваченим ОСОБА_6 , згідно якої він заперечує, що брав участь в якості понятого під час затримання обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки встановити, що саме ОСОБА_54 було написано зазначену заяву, судом під час судового розгляду не вдалось. Проведеними заходами розшуку встановити місцезнаходження ОСОБА_53 не вдалося, у зв'язку з чим допитати його в судовому засіданні в якості свідка не видалось можливим. А тому в колегії судді не має підстав вважати, що вказана слідча дія проведена у відсутності понятих, оскільки в судовому засіданні не доведено протилежного та вважає вказаний доказ допустимим в розумінні вимог ст. 87 КПК України.

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16 липня 2016 року, відповідно до якого ОСОБА_9 було затримано 16 липня 2016 року о 12.50 год. по вул. Валова, 11 м. Тернополя на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 08 червня 2016 року про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Під час затримання ОСОБА_9 в останнього серед іншого було виявлено та вилучено мобільний телефон; сім-карти; футболку; балонові спортивні штани; балонову спортивну куртку; шорти зеленого кольору; кофту темно-синього кольору; сумку чорного кольору;футболку чорного кольору; кепку біло-червоного кольору; куртку сірого кольору; шапку темно-сірого кольору; кросівки сіро-синього кольору; босоніжки чорного кольору; спортивну сумку «Nike».

(а.м.к.п. 60-62 Т.3).

При цьому колегія суддів не бере до уваги твердження обвинуваченого ОСОБА_9 щодо неможливості визнання допустимим доказом протокол його затримання від 16 липня 2016 року, з підстав того, що при цьому не були присутні поняті, оскільки як вбачається із пояснень допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_52 , останній не заперечив можливість прийняття ним участі в якості понятого під час затримання обвинуваченого ОСОБА_9 , хоча й не пам'ятає достеменно обставин затримання у зв'язку з тим, що пройшло багато часу.

- протоколом огляду місця події від 27 травня 2016 року з фотоматеріалами, згідно якого слідчим оглянуто господарство за адресою м. Кременець Тернопільської області, вул. Дубенська, 80, що належить ОСОБА_12 , де біля будинку виявлено автомобіль марки «Iveco» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_6 , ручка лівої дверки автомобіля пошкоджена, відсутнє ліве бокове дзеркало, в салоні автомобіля обстановка не порушена. На відстані 90 см. від бампера автомобіля на дошках оглядової ями виявлено пошкоджене дзеркало автомобіля марки «Iveco», на склі якого виявлено плями речовини бурого кольору, а також плями бурого кольору виявлені на дерев'яних дошках оглядової ями, на поверхні котла, що знаходиться з лівої сторони від оглядової ями, запальничці та килимі, а також під килимом виявлено дві плями із згустками речовини бурого кольору; із вказаних плям зібрано зішкріби, які поміщено в поліетиленові пакети.

(а.м.к.п. 3-22 Т.4);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 01 червня 2016 року, згідно якого свідок ОСОБА_55 впізнав ОСОБА_9 як одну з двох осіб, яких він бачив 26 травня 2016 року приблизно о 17.20 год. біля магазину «Роксолана» по вул. Дубенській м. Кременець, на яких звернув увагу, оскільки вони були не місцеві.

(а.м.к.п. 40-43 Т.4);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11 вересня 2016 року, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_43 впізнала ОСОБА_9 як особу, яка 19 травня 2016 року винайняла в неї квартиру по АДРЕСА_7 .

(а.м.к.п. 55-57 Т.4);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13 жовтня 2016 року, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_23 впізнав ОСОБА_6 як особу, якій він 24 травня 2016 року допомагав придбати ноутбук та 25 травня 2016 року налаштував GPS-трекер.

(а.м.к.п. 66-67 Т.4);

- протоколом огляду від 08 червня 2016 року мобільного телефону «Nokia N72» з номером стартового пакета НОМЕР_7 , належного ОСОБА_20 , з якого вбачається, що при огляді вхідних повідомлень виявлено 9 вхідних повідомлень із номера стартового пакета НОМЕР_8 , належного ОСОБА_6 , зі змісту яких вбачається, що зазначений абонент в період часу з 19 по 25 травня 2016 року знаходився в м. Тернополі, 28 травня 2016 року - в м. Вінниця та 29 травня 2016 року - в м. Дніпропетровськ.

(а.м.к.п. 68-70 Т.4);

- копії договору прокату № 71 від 04 травня 2016 р., згідно якого ОСОБА_56 (дружина обвинуваченого ОСОБА_6 ) 04 травня 2016 р. отримала від СПД ФО ОСОБА_20 в тимчасове користування автомобіль марки «Шевроле Еванда», д.н.з. НОМЕР_1 , до 10 травня 2015 р., строк якого в подальшому було продовжено до 12 червня 2016 р. відповідно до додаткової згоди №4 від 02 червня 2016 р.

(а.м.к.п. 76-79 Т.4);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 23 червня 2016 року, згідно якого свідок ОСОБА_55 розповів, що 26 травня 2016 року приблизно о 17.20 год., перебуваючи на сходовій клітці магазину «Роксолана» по вул. Дубенській м. Кременець, він помітив двох невідомих чоловіків, які були не місцевими та купили в магазині пиво. Після цього вдруге він зустрів тих же невідомих осіб 26 травня 2016 року близько 17.50 год. по вул. Дубенській м. Кременець та порозмовлявши з ними, ці особи пішли в магазин, щоб купити алкоголь та сигарети. Надалі вони разом пішли на вул. Стрілецьку, де був припаркований їх автомобіль марки «Audі 80», та відійшовши від автомобіля, вони разом вживали алкогольні напої та один з невідомих осіб дав йому сім-картку оператора «Лайф», яку він використовував до 29 травня 2016 року, після чого поламав зазначену сім-картку та викинув. Надалі ОСОБА_55 підтвердив надані ним покази, продемонструвавши усім учасникам слідчої дії відповідні місця.

(а.м.к.п. 80-82 Т.4);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 08 червня 2016 року, згідно якого ОСОБА_8 під час проведення даної слідчої дії розповів про те, що він приїхав з м. Кривий Ріг у м. Тернопіль 21 травня 2016 року разом із ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 . Надалі ОСОБА_8 вказав квартиру за адресою АДРЕСА_6 , яку вони орендували та де він проживав із ОСОБА_6 в період часу із 21 до 26 травня 2016 року, а також в подальшому з ними у цій же квартирі проживали ОСОБА_9 та ОСОБА_7 . Також ОСОБА_8 показав будинок за адресою АДРЕСА_9 , в якому була розташована квартира, яку орендували та проживали ОСОБА_9 та ОСОБА_7 з 21 травня 2016 р. Також ОСОБА_8 вказав, що автомобіль марки «Ауді 80» придбав 24 травня 2016 р. ОСОБА_6 та показав місце на вул. Микулинецькій у м. Тернопіль, звідки ОСОБА_6 забирав даний автомобіль. Зазначив, що автомобіль марки «Ауді» вони тримали у дворі будинку по АДРЕСА_14 , а автомобіль марки «Шевроле», яким вони приїхали з м. Кривий Ріг, знаходився у сусідньому дворі по АДРЕСА_15 . Також повідомив, що перший раз у м. Кременець Тернопільської області він разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_9 приїхали 24 травня 2016 р., де залишили ОСОБА_9 та повернулися у м. Тернопіль. Наступного дня - 25 травня 2016 року він разом із ОСОБА_6 знову поїхали у м. Кременець, де він вперше побачив потерпілого, а ОСОБА_6 знав потерпілого, оскільки побачивши останнього, сказав йому зупинитися. Потім вони забрали ОСОБА_9 та повернулися у м. Тернопіль, однак в цей же день вони знову поїхали у м. Кременець, залишили там ОСОБА_9 і ввечері поїхали м. Тернопіль. 26 травня 2016 р. він сам поїхав у м. Кременець автомобілем «Ауді». 26 травня 2016 р. протягом дня він та ОСОБА_9 знаходились у автомобілі «Ауді» біля центральної дороги м. Кременець у з'їзді для транспортних засобів, лише один раз їздили в магазин, при цьому ОСОБА_8 показав зазначене місце. В період часу з 21 до 22 год. ОСОБА_9 пішов до кущів, звідки повернувся з палкою і сказав йому пройтися разом з ним та вони разом пішли до АДРЕСА_8 , при цьому ОСОБА_8 вказав на зазначений будинок. Ворота вказаного будинку були відкриті, на подвір'ї стояв автомобіль, ОСОБА_9 , маючи з собою палку, зайшов на подвір'я, а він пішов за ним. ОСОБА_9 пішов до передньої частини автомобіля, а він залишився позаду автомобіля. На той час було темно, тому він не бачив куди саме пішов ОСОБА_9 , однак за деякий час почув гуркіт та тоді побачив як потерпілий, утримуючи ОСОБА_9 за одяг спереду, бив останнього спиною об автомобіль. Тоді він, знайшовши на місці палку, вдарив потерпілого один раз по нозі і один раз по руці, при цьому ОСОБА_8 продемонстрував як він наносив вказані удари. Надалі ОСОБА_9 повалив потерпілого на землю і почав наносити йому удари палицею, а він вийшов з подвір'я. ОСОБА_9 підійшов до нього через декілька хвилин і вони поїхали в напрямку Вінниці, викинувши по дорозі палки.

(а.м.к.п. 84-94 Т.4);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 21 липня 2016 року, згідно якого ОСОБА_9 повідомив, що 24 травня 2016 р. він разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_8 приїхали автомобілем «Ауді» в м. Кременець на вул. Дубенську, де ОСОБА_6 показав будинок, в якому проживав ОСОБА_19 , а також показав фотографію останнього, повідомивши, що його потрібно залякати, може нанести декілька ударів, після чого вони поїхали звідти. 25 травня 2016 р. вони знову з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 приїхали автомобілем «Ауді» в м. Кременець. Вдень ОСОБА_8 відвіз ОСОБА_6 в м. Тернопіль, а потім повернувся назад. Протягом дня вони стояли вище будинку, де проживав ОСОБА_19 , бачили як потерпілий приїжджає до будинку та виїжджає з нього, вночі вони спали в автомобілі, а наступного дня - 26 травня 2016 р. знову спостерігали як ОСОБА_19 приїжджав і від'їжджав від свого будинку. Ввечері, не дочекавшись ОСОБА_6 , ОСОБА_8 зателефонував до нього та повідомив, що ОСОБА_19 приїхав додому, залишив машину і пішов на подвір'я, на що ОСОБА_6 сказав їм йти на подвір'я, оскільки ОСОБА_19 повернеться до автомобіля та вони там його дочекаються. Близько 21.30 год. вони, виламавши по дорозі палиці, зайшли на подвір'я ОСОБА_19 та він заліз та сів в автомобіль потерпілого, а ОСОБА_8 чекав на вулиці. Поки він сидів в машині, то задрімав, а проснувся від того як потерпілий почав витягати його з машини, кричав до нього та бив. В той час ззаду до потерпілого підбіг ОСОБА_8 та почав бити потерпілого палицею, при цьому завдавши і йому декілька ударів. Потерпілий і він впали у різні боки, а ОСОБА_8 продовжував наносити потерпілому удари палицею по всьому тілу - від голови до ніг, нанісши ОСОБА_19 близько 20-30 ударів. В цей час він піднявся і також ногою наніс кілька ударів потерпілому по ногах. Після цього вони втекли з подвір'я та сівши в автомобіль «Ауді», виїхали з м. Кременець, та по дорозі ОСОБА_8 викинув палиці, якими вони наносили удари ОСОБА_19 . Також ОСОБА_9 зазначив, що наміру вбити потерпілого у них не було, а ОСОБА_6 сказав їм тільки налякати потерпілого. При проведенні даної слідчої дії ОСОБА_9 показав місця, де стояв їх автомобіль, коли вони із ОСОБА_8 спостерігали за потерпілим, будинок потерпілого, де знаходився автомобіль потерпілого на подвір'ї, а також як і де вони із ОСОБА_8 наносили удари потерпілому.

(а.м.к.п. 96-108 Т.4).

При цьому колегія суддів вважає такими що спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності за вчинене, пояснення надані обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час судового розгляду, про те що надані ними відомості в ході вказаних слідчих експериментів в частині даного кримінального правопорушення вони надали неправдиво та оговорили себе, обвинуваченого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , оскільки дані слідчі дії на місці вчинення кримінального правопорушення проводились під тиском, зокрема на них наділи бронежилети та каски.

Так ст.240 КПК України передбачено, що слідчий експеримент проводиться з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Проведення слідчого експерименту допускається за умови, що при цьому не створюється небезпека для життя і здоров'я осіб, які беруть у ньому участь, чи оточуючих, не принижуються їхні честь і гідність, не завдається шкода.

Отримана в результаті слідчих експериментів інформація не оцінюються колегією суддів як показання підозрюваних з огляду на таке.

Процесуальними джерелами доказів у відповідності до ч.2 ст. 84 КПК України є: 1) показання, 2) речові докази, 3) документи, 4) висновки експертів.

Згідно із ч.1 ст. 95, ст. 104 та ст. 224 КПК показання - це відомості, які даються під час допиту і фіксуються в протоколі допиту.

Протокол процесуальної дії (слідчого експерименту) згідно з положеннями п.3 ч.2 ст. 99 вказаного Кодексу є документом, тобто самостійним джерелом доказів, відмінним від показань.

У зв'язку із цим суд, обґрунтовуючи вирок документом, у якому зафіксовані отримані в результаті слідчого експерименту відомості, не порушує приписів ч. 4 ст. 95 КПК, згідно з якими суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Як вбачається із протоколів проведення слідчого експерименту, такі слідча дії були проведені з обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 слідчим в присутності понятих та професійних захисників адвокатів ОСОБА_57 та ОСОБА_58 відповідно, що унеможливлювало незаконний вплив на них.

ОСОБА_8 та ОСОБА_9 добровільно, без примусу чи будь-якого тиску детально розповіли про обставини вчиненого злочину, упевнено вказали на місце і спосіб вчинення злочину, пояснили та показали, які дії кожен з них вчиняли для досягнення злочинного умислу, який вчинили на замовлення з корисливих мотивів в групі з ОСОБА_6 , який був організатором та ОСОБА_7 , який виконував роль пособника. Окрім цього за результатами слідчих експериментів встановлено, що як ОСОБА_8 так і ОСОБА_9 , не будучи жителями м. Кременця, в достатній мірі орієнтувався на місцевості й указували місця, де вони вели спостереження за потерпілим ОСОБА_19 , де припарковували автомобіль неподалік місця проживання потерпілого, відслідковуючи його рух протягом дня та спосіб життя, де розташований будинок потерпілого, схему розміщення приміщень та транспортного засобу на подвір'ї. Ними детально описано дерев'яні палиці, якими вони нанесли численні удари по тілу потерпілого, а також дії кожного з нападників до, підчас та після вчинення кримінального правопорушення.

Процес проведення слідчих експериментів фіксувався на відеокамеру, оголошено та прочитано учасниками слідчих дій, та в протоколі, який підписали усі без виключення учасники будь-яких зауважень від присутніх не поступило. Із додатків до протоколів (відеозапису) колегія суддів переконалася в тому, що на волевиявлення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час вказаних слідчих дій не було стороннього впливу.

Окрім цього колегія суддів вважає, що сам факт того, що на обвинувачених під час проведення слідчих експериментів надівали бронежилети та каски, жодним чином не свідчить про створення для них в такий спосіб небезпеки для життя і здоров'я, чи приниження їхньої честь і гідності, а тому не вбачає порушення вимог ст. 240 КПК України, що б давало підстави для визнання протоколів слідчих експериментів недопустимими доказами.

Також, колегія суддів бере до уваги те, що органом досудового розслідування перевірено доводи обвинуваченого ОСОБА_9 про начебто застосування до нього незаконних методів з боку працівників правоохоронних органів під час досудового розслідування і за результатами розслідування 12 лютого 2020 року винесено постанову про закриття кримінального провадженні щодо працівників ГУНП в Тернопільській області у зв'язку із відсутністю в їх діяннях складу кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.365 КК України (т. 14 а.м.к.п. 63-68).

- протоколом огляду місця події від 21 липня 2016 року, згідно якого слідчим оглянуто автомобіль марки «Audi 80» бежевого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , який був придбаний ОСОБА_6 на авторинку м. Тернополя, та яким користувались обвинувачені, а також перебуваючи в якому, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , спостерігали за потерпілим, під час якого було виявлено та вилучено сліди папілярних узорів пальців рук, мікрочастинки волокон, сім-карта оператора «Лайф».

(а.м.к.п. 114-119 Т.4);

- протоколом обшуку від 10 червня 2016 року, згідно якого слідчим проведено обшук автомобіля марки «Шевроле Еванда», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_20 , та на якому обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 приїхали в м.Тернопіль, під час якого в салоні автомобіля серед іншого виявлено та вилучено в салоні автомобіля та в його багажнику мобільні телефони, батареї, кришки до мобільного телефону, картки мобільних операторів, коробки від телефонів, предмети одягу, робочі рукавиці, дві труби довжиною 84 см. та 65 см, чотири бити.

(а.м.к.п. 126-137 Т.4);

При цьому колегія суддів приходить до висновку, що зазначена слідча дія була проведена згідно вимог КПК України на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 10 червня 2016 року, якою надано дозвіл на проведення обшуку в автомобілі марки «Шевроле Еванда», державний номерний знак НОМЕР_1 , належного ОСОБА_20 , а тому не бере до уваги твердження сторони захисту щодо недопустимості вказаного доказу.

- протоколом обшуку від 06 червня 2016 року, згідно якого слідчим проведено обшук квартири за адресою АДРЕСА_16 з метою виявлення речей ОСОБА_8 , під час якого було виявлено та вилучено мобільні телефони, сім-картки та чоловічу кепку.

(а.м.к.п. 145-148 Т.4);

- протоколом обшуку від 06 червня 2016 року, згідно якого слідчим проведено обшук квартири за адресою АДРЕСА_3 з метою виявлення речей ОСОБА_7 , під час якого було виявлено та вилучено предмети одягу останнього, три мобільні телефони та стартові пакети.

(а.м.к.п. 153-157 Т.4);

- протоколом огляду предметів від 22 липня 2016 року, згідно якого слідчим проведено огляд вилучених під час обшуку автомобіля марки «Шевроле Еванда», д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився в користуванні ОСОБА_6 , 10 червня 2016 р. мобільних телефонів; вилучених під час затримання ОСОБА_6 08 червня 2016 р. мобільних телефонів; вилучених 06 червня 2016 р. під час обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_7 , а саме квартири АДРЕСА_17 мобільних телефонів; вилучених 06 червня 2016 р. під час обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_8 мобільних телефонів; вилучених 16 липня 2016 року під час затримання у ОСОБА_9 мобільного телефону та стартових пакетів. Під час проведення слідчої дії оглянуто телефонні номери, записані на сім-картках та в телефонних книгах, телефонні номери вхідних та вихідних дзвінків, вхідні та вихідні смс-повідомлення.

(а.м.к.п. 1-82 Т.5);

- протоколами тимчасового доступу до речей і документів, згідно яких від ПрАТ «МТС Україна», ПрАТ «Київстар», ТОВ «Лайфсел» було отримано інформацію в електронному вигляді про місцезнаходження запитуваних мобільних телефонів (а.м.к.п. 83-103 Т.5).

Дослідженням отриманої від операторів мобільного зв'язку інформації було встановлено, що абонентський номер НОМЕР_9 , який в подальшому був вилучений під час затримання у ОСОБА_6 , знаходився у м. Кременці Тернопільської області 23 травня 2016 р., де в період часу з 14.47 год. до 15.30 год. вказаного дня декілька разів виходив на зв'язок із абонентським номером НОМЕР_10 , який також був вилучений у ОСОБА_6 під час його затримання (а.м.к.п. 142 Т.5). Крім того абонентський номер НОМЕР_9 знаходився у м. Кременці Тернопільської області 24 травня 2016 р., де виходив на зв'язок о 08.27 год. вказаного дня із зазначеним вище абонентським номером НОМЕР_10 (а.м.к.п. 144 Т.5). Також абонентський номер НОМЕР_9 знаходився у м. Кременці Тернопільської області 26 травня 2016 р., де в період часу з 03.26 год. до 04.10 год. вказаного дня декілька разів виходив на зв'язок із абонентським номером НОМЕР_10 (а.м.к.п. 157 Т.5)

Крім того аналізом отриманої від операторів мобільного заявку інформації встановлено, що абонентські номери НОМЕР_11 та НОМЕР_12 , які в подальшому були вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , знаходилися у м. Кременці Тернопільської області 26 травня 2016 р., де в період часу з 15.15 год. до 17.50 вказаного дня декілька разів виходили на зв'язок із різними абонентськими номерами (а.м.к.п. 161-162 Т.5).

- протоколом огляду предметів від 20 липня 2016 року, згідно якого слідчим проведено огляд вилучених під час затримання ОСОБА_9 мобільних телефонів та сім-карток, стартового пакету без сім-картки, вилучених 06 червня 2016 року під час обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_7 , а саме квартири АДРЕСА_17 та мобільних телефонів; вилучених 06 червня 2016 р. під час обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_8 . Також оглянуто два блокноти, видані ОСОБА_59 , фотоальбом, два аркуші паперу із записами, чотири листи із записами; а також оглянуто добровільно виданий ОСОБА_12 аркуш паперу із текстом « НОМЕР_13 ОСОБА_60 , 2/2).

(а.м.к.п. 168-169 Т.5);

- протоколом огляду від 30 травня 2016 року, згідно якого слідчим проведено огляд дисків із відеозаписами з камер відеоспостереження, зокрема відеозапису із магазину «Роксолана», що по вул. Дубенській, 133 м. Кременець Тернопільської області, на якому зафіксовано присутність у вказаному магазині 26 травня 2016 року о 19.23 год. чоловіка у сірій футболці та кепці білого кольору з козирком, на краю якого чорна полоска, із двома іншими чоловіками, а також оглянуто відеозапис із автомобільної заправки «WOG», на якому також зафіксовано чоловіка у сірій футболці та кепці білого кольору з козирком, а також оглянуто відео із камер спостереження м. Кременець, на якому зафіксовано автомобіль марки «Ауді 80», яким користувалися обвинувачені, який перебував у м. Кременець 26 травня 2016 р. у період з 16.08 год. до 22.55 год., автомобіль прямував на виїзд з міста о 22 год. 50 хв. 26 травня 2016 р., та зафіксовано, що водієм автомобіля був чоловік у кепці білого кольору з козирком.

(а.м.к.п. 175-176, 179-191 Т.5);

- висновком судово - медичної експертизи №296 від 06 липня 2016 року, згідно якого у порошкоподібній речовині темно-сірого та темно-кориченового кольорів (зішкряб речовини бурого кольору з поверхні котла квадратного), у лусочках сірого та темно-бурого кольорів (зішкряб речовини бурого кольору з поверхні котла круглого) та у зрізах деревини (зішкряб речовини бурого кольору з поверхні досок оглядової ями), що були вилучені під час огляду місця події, знайдено кров людини, яка може належати потерпілому ОСОБА_19

(а.м.к.п.1-3 Т.6);

- висновком генетичної експертизи №10/494 від 04 жовтня 2016 року, згідно якого у вирізках тканини темно - синього кольору (взятих для дослідження з шортів, які були вилучені із автомобіля «Шевроле Еванда», яким користувався обвинувачений ОСОБА_6 ), виявлено сліди крові, генетичні ознаки яких збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_19

(а.м.к.п. 5-11 Т.6);

- висновком судово - медичної експертизи №362 від 25 серпня 2016 року, з якого вбачається, що в слідах на шортах з меланжевого трикотажу синього кольору та штанах з тканини зеленого кольору, вилучених під час обшуку автомобіля марки «Шевроле Еванда», д.н.з. НОМЕР_1 , яким користувався обвинувачений ОСОБА_6 , знайдено кров людини.

(а.м.к.п. 12-19 Т.6);

- висновком судово - медичної експертизи №297 від 07 липня 2016 року, з якого вбачається, що у слідах на доріжці, вилученій з місця події, знайдено кров людини, яка може належати потерпілому ОСОБА_19

(а.м.к.п. 20-22 Т.6);

- висновком судово - медичної експертизи №265 від 31 травня 2016 року, згідно якого кров ОСОБА_19 належить до групи 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0.

(а.м.к.п. 28-29 Т.6);

- висновком судово - медичної експертизи №383 від 04 липня 2016 року, згідно якого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_19 було встановлені травматичні зміни голови, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, які утворились незадовго до поступлення на стаціонарне лікування у короткий проміжок часу та були спричинені тупими предметами з обмеженою подовгуватою поверхнею. Травматичні зміни ділянки голови, комплекс травматичних змін грудей та травмування м'яких тканин задньої поверхні нижніх кінцівок, спини, правого плеча відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_19 настала внаслідок масивної поєднаної травми тіла (голови, грудей та кінцівок), яка у своєму перебізі ускладнилася масивною внутрішньо-черепною, внутрішньо-плевральною, внутрішньо-тканинною та зовнішньою кровотечами, що призвело до гострої крововтрати організму. Між спричиненням потерпілому масивної травми тіла та настанням його смерті існує прямий причиново-наслідковий зв'язок.

(а.м.к.п. 30-37 Т.6);

При цьому колегія суддів не бере до уваги заперечення обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_15 щодо невідповідності мотивувальної та резолютивної частини висновку, оскільки колегією суддів не встановлено тверджень висновку, які б протирічили одне одному. Крім того зазначену судово - медичну експертизу було проведено завідувачем відділу експертизи трупів, судово-медичним експертом вищої кваліфікаційної категорії, судовим експертом третього кваліфікаційного класу зі стажем роботи за фахом 19 років - ОСОБА_47 та судово-медичним експертом відділу експертизи трупів, судово-медичним експертом вищої кваліфікаційної категорії, судовим експертом четвертого кваліфікаційного класу зі стажем роботи за фахом 20 років - ОСОБА_48 , які провівши судово - медичну експертизу трупа ОСОБА_19 , склали відповідний висновок, в якому надали відповіді на поставлені питання.

- висновком судово - медичної експертизи №677/383 від 21 жовтня 2016 року, згідно якого спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_19 за обставин, викладених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час їх допиту та проведення слідчих експериментів з їх участю, не виключається.

(а.м.к.п. 38-49 Т.6);

- висновком судово - медичної експертизи №298 від 07 липня 2016 року, з якого вбачається, що у слідах на штанах типу «джинси», куртці, футболці та парі кросівок, що належать потерпілому ОСОБА_19 , знайдено кров людини, яка може належати потерпілому ОСОБА_19

(а.м.к.п. 62-65 Т.6);

- висновком комісійної судово - медичної експертизи № 68 від 10 листопада 2017 року, згідно якого причиною смерті потерпілого ОСОБА_19 стала черепно - мозкова травма у вигляді переломів кісток склепіння та основи черепа, що ускладнилось набряком та стисненням головного мозку; після поступлення в Кременецьку РКЛ ОСОБА_19 було призначено план обстеження, які були виконані не в повному об'ємі, призначено оперативне лікування ран голови, а також консервативне лікування, при зупинці серцевої діяльності вірно проводились реанімаційні заходи, такими чином в діях лікарів Кременецької РКЛ, які частково вірно встановили діагноз ОСОБА_19 , не в повній мірі провели додаткове обстеження потерпілого, у зв'язку з чим не провели оперативного втручання по видаленню субдуральної гематоми, якого потребував потерпілий, вбачається опосередкований причинний зв'язок із настанням смерті ОСОБА_19

(а.м.к.п. 248-262 Т.8);

- копію аркушу паперу жовтого кольору із здійсненим потерпілим ОСОБА_19 написом « НОМЕР_13 ОСОБА_61 . Чернівці Мукачевська, 2/2», оригінал якого добровільно видала дружина потерпілого - ОСОБА_12 31 липня 2016 р., який свідчить про те, що потерпілий ОСОБА_19 бачив автомобіль, на якому пересувались обвинувачені, спостерігаючи за ним, та намагався встановити кому він належить.

(а.м.к.п. 147 Т.12).

При цьому на підставі п.1 ч. 5 ст. 99 КПК України колегія суддів вважає зазначену копію документа, наданою стороною обвинувачення, допустимим доказом вини обвинувачених, оскільки його оригінал, як було встановлено в судовому засіданні, був втрачений на попередніх етапах розгляду кримінального провадження.

В той же час колегія суддів вважає недопустимими доказами:

- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08 червня 2016 року, згідно якого свідок ОСОБА_22 впізнав ОСОБА_6 як особу, яка 21 травня 2016 року купила в нього на авторинку м. Тернополя автомобіль марки «AUDI 80» (а.м.к.п. 33-36 Т.4);

- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08 червня 2016 року, згідно якого свідок ОСОБА_40 впізнав ОСОБА_6 як особу, яка 21 травня 2016 року купила в його тестя ОСОБА_22 на авторинку м. Тернополя автомобіль марки «AUDI 80» (а.м.к.п. 37-39 Т.4);

- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 02 червня 2016 року, згідно якого свідок ОСОБА_55 впізнав ОСОБА_8 як одну з двох осіб, яких він бачив по вул. Дубенській м. Кременець біля магазину «Роксолана», які купляли пиво в магазині (а.м.к.п. 44-47 Т.4);

- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 02 червня 2016 року, згідно якого свідок ОСОБА_62 впізнав ОСОБА_8 як одну з двох осіб, яких він бачив по вул. Дубенській м. Кременець біля магазину «Роксолана», які купляли в магазині пиво (а.м.к.п. 48-51 Т.4);

- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07 червня 2016 року, згідно якого ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_9 як особу, з якою він разом відбував покарання у КВК №80 м. Кривий Ріг (а.м.к.п. 52-53 Т.4);

- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07 червня 2016 року, згідно якого ОСОБА_63 впізнав ОСОБА_9 як особу, з якою вони познайомились 20 травня 2016 р. дорогою з м. Кривий Ріг до м. Тернопіль та з якою 26 травня 2016 року в м. Кременець Тернопільської області били людину палкою по тілу (а.м.к.п. 54 Т.4);

- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14 червня 2016 року, згідно якого свідок ОСОБА_41 впізнав ОСОБА_6 як особу, яка 21 травня 2016 року залишила йому на тонування автомобіль марки «AUDI 80», д.н.з. НОМЕР_2 (а.м.к.п. 58-61 Т.4);

- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14 червня 2016 року, згідно якого свідок ОСОБА_64 впізнав ОСОБА_6 як особу, яка 21 травня 2016 року залишила йому на тонування автомобіль марки «AUDI 80», д.н.з. НОМЕР_2 (а.м.к.п. 62-65 Т.4).

Так, під час судового розгляду кримінального провадження було встановлено, що поняті, зазначені у вищевказаних протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, а саме ОСОБА_65 та ОСОБА_66 на час проведення зазначених слідчих дій були працівниками ГУНП в Тернопільській області. У відповідності до ч. 7 ст. 223 КПК України слідчий зобов'язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред'явлення особи для впізнання. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження. Таким чином, оскільки понятими при проведенні зазначених слідчих дій були залучені працівники ГУНП в Тернопільській області, за таких обставин колегія суддів вважає недопустимими доказами вини обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в розумінні вимог ст. 223 КПК України вищевказаних протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками.

Крім того колегія суддів вважає недопустимими доказами вини обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 :

- протокол про результати зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі з абонентського номера НОМЕР_14 від 19 серпня 2016 року, що містить зміст розмов дружини обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_67 з іншими абонентами відносно обвинуваченого ОСОБА_8 (а.м.к.п. 215-218 Т. 4);

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 02 серпня 2016 року - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентських номерів НОМЕР_15 та НОМЕР_16 , якими користувався обвинувачений ОСОБА_8 , що містить зміст розмов батька обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_68 з іншими абонентами відносно обвинуваченого ОСОБА_8 (а.м.к.п. 219-224 Т. 4), з наступних мотивів.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, що міститься в її Постанові від 16.10.2019 року по справі № 640/6847/15 к: «Процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) та які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України з тієї причини, що їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні під час розгляду справи у суді за умови своєчасного вжиття прокурором всіх необхідних заходів для їх отримання.

Якщо сторона обвинувачення не вжила необхідних та своєчасних заходів, що спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм статті 290 КПК України.»

Як встановлено в судовому засіданні такі ухвали та клопотання були надані прокурором безпосередньо під час судового розгляду судом кримінального провадження. При цьому прокурор в обґрунтування причин з яких процесуальні документи, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД не були відкриті стороні захисту вчасно, чи залежали ці дії від прокурора і які дії вчинялися прокурором для своєчасного розсекречення та їх відкриття вказав, що не може надати суду будь - яких доказів того, що він як прокурор, чи інший з групи прокурорів звертався під час досудового розслідування про розсекречення вказаних процесуальних документів, які стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій по даній справі, мотивуючи це тим, що станом на день направлення обвинувального акту в суд згідно усталеної судової практики необхідності відкриття в порядку ст. 290 КПК України процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, не було, а тому будь-яких заходів на досудовому слідстві, що спрямовані на розсекречення таких процесуальних документів не здійснювалось.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає вищевказані протоколи негласних слідчих (розшукових) дій недопустимими доказами, оскільки в судовому засіданні встановлено, що стороною обвинувачення на стадії досудового розслідування не вжито необхідних і достатніх заходів для розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД, з метою їх надання стороні захисту, і виконання в такий спосіб вимог щодо відкриття матеріалів іншій стороні відповідно до ст. 290 КПК України.

Органом досудового розслідування дії обвинувачених кваліфіковано:

- ОСОБА_6 за ч.3 ст.27 ч.3 ст.28, п.п. 4, 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю, з корисливих мотивів, на замовлення, організованою групою;

- ОСОБА_7 за ч.5 ст.27 ч.3 ст.28, п.п. 4, 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю, з корисливих мотивів, на замовлення, організованою групою;

- ОСОБА_8 за ч.3 ст.28, п.п. 4, 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю, з корисливих мотивів, на замовлення, організованою групою;

- ОСОБА_9 кваліфіковано за ч.3 ст.28, п.п. 4, 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю, з корисливих мотивів, на замовлення, організованою групою.

Дослідивши безпосередньо докази обвинувачення: пояснення обвинувачених, потерпілої, свідків, експертів та письмові матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновків, що пред'явлене обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 не в повній мірі знайшло своє підтвердження за результатами судового розгляду кримінального провадження.

Так, наданими стороною обвинувачення об'єктивними та належними доказами не підтверджено висновок досудового слідства про вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.115 КК України, та зокрема наявності між ними та обвинуваченими ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які були безпосередніми виконавцями злочину попередньої змови на вчинення умисного вбивства ОСОБА_19 . Можливості отримати інші будь які об'єктивні докази вини в цій частині обвинувачення при судовому розгляді вичерпані.

Приймаючи рішення про кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.3 ст.27 ч.2 ст.121 КК України та ОСОБА_7 за ч.5 ст.27 ч.2 ст.121 КК України, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 п.п. 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, в першій половині травня 2016 року при невстановлених обставинах ОСОБА_6 вступив в злочинну змову з невстановленою слідством особою, згідно якої ОСОБА_6 зобов'язувався з корисливих мотивів за винагороду спричинити тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_19 . З метою виконання злочинного умислу він залучив до злочинної діяльності своїх знайомих, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , як безпосередніх виконавців, а ОСОБА_7 - як пособника, повідомивши їм свої наміри щодо підготовки і вчинення замовленого злочину, пообіцявши винагороду за його скоєння. Прибувши разом із іншими обвинуваченими на орендованому автомобілі марки «Шевроле Еванда» з реєстраційним номерним знаком « НОМЕР_1 » 18 травня 2016 року в м. Бориспіль Київської області, ОСОБА_6 зустрівся із невстановленою слідством особою, від якої отримав завдання спричинити тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_19 та невстановлену суму грошових коштів за виконання цього злочину. В подальшому 19 травня 2016 року обвинувачені прибули в м. Тернопіль, де винайняли дві квартири для свого проживання та виконання злочинного умислу. 21 травня 2016 року, обвинуваченим ОСОБА_6 з метою створення умов для вчинення злочину, забезпечення учасників співучасників групи автотранспортом та незаконного стеження за ОСОБА_19 було придбано автомобіль марки «Audi 80», на якому в подальшому з метою конспірації здійснено затемнення вікон. На вказаному автомобілі за вказівкою ОСОБА_6 , з 22 травня 2016 року до 26 травня 2016 року ОСОБА_9 та ОСОБА_8 направившись в м. Кременець здійснювали вивчення обстановки за місцем проживання ОСОБА_19 , його способу життя, маршрути руху. Окрім цього ОСОБА_6 разом із ОСОБА_7 з метою полегшення стеження за потерпілим ОСОБА_19 придбали gps-трекери. Окрім цього ОСОБА_7 з метою їх налаштування та використання в роботі придбав 3 сім - карти оператора стільникового зв'язку «Lifecell». Також ОСОБА_6 метою унеможливлення викриття їх діяльності прийнято рішення використовувати 3 мобільні телефони, IMEI-номера яких змінено на нульове значення, із 3 сім-картами оператора стільникового зв'язку «Lifecell» за номерами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , два з яких видав ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , а також gps-трекер, один з яких було прикріплено на автомобілі ОСОБА_19 . У зв'язку із збоями в роботі gps-трекеру ОСОБА_6 разом із ОСОБА_7 за допомогою приватного підприємця, який надає послуги в сфері ремонту та налаштування цифрової техніки ОСОБА_23 , налаштували зв'язок між ноутбуком та іншим gps-трекером, який 26 травня 2016 року близько 15.00 год. ОСОБА_6 разом із ОСОБА_7 прибувши в с. Плоске Кременецького району неподалік кафе «Три Валети», передали ОСОБА_8 для встановлення на транспортному засобі потерпілого. Цього ж дня близько 22.00 год., ОСОБА_6 , проаналізувавши отримані дані спостереження за ОСОБА_19 в ході телефонної розмови надав вказівку ОСОБА_9 та ОСОБА_8 вирушати до вищевказаного господарства та спричинити тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_19 . На вказане, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 зайшли на подвір'я домогосподарства потерпілого ОСОБА_19 та дочекавшись його, умисно, діючи самостійно (проявивши ексцес виконавця), самовільно вийшовши за межі попередньої спільної домовленості з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, без їх відому, нічого не повідомляючи останнім про свій злочинний намір, з метою протиправного заподіяння смерті потерпілому з корисливих мотивів, здійснили напад на нього і дерев'яними палицями, які знайшли неподалік місця події нанесли йому численні удари в різні частини тіла, чим спричинили йому масивну поєднану травму тіла (голови, грудей та кінцівок), яка у своєму перебізі ускладнилася масивною внутрішньо-черепною, внутрішньо-плевральною, внутрішньо-тканинною та зовнішньою кровотечами, що призвело до гострої крововтрати організму, внаслідок чого ОСОБА_19 незадовго помер в лікувальному закладі, чим вбили його. Після вчинення злочину ОСОБА_9 та ОСОБА_8 з місця вчинення втекли, направившись на автомобілі марки «Audi 80» в напрямку м. Кривий Ріг Дніпропетровської області.

Так, ексцесом виконавця визнається вчинення виконавцем злочину, що не охоплюється умислом інших співучасників.

Ексцес виконавця можливий при будь-якій з передбачених Кримінальним кодексом форм співучасті. При ексцесі виконавець самостійно виходить за рамки раніше узгодженого з іншими співучасниками та вчиняє більш тяжкий злочин.

При ексцесі відсутній причинний зв'язок між діями співучасників і вчиненим злочином. Крім того, виходячи за межі заздалегідь обумовленого, виконавець тим самим змінює зміст наміру, і, отже, втрачається суб'єктивний зв'язок між співучасниками.

Кримінальне право розрізняють два види ексцесу виконавця, а саме: - якісний ексцес характеризується тим, що виконавець робить інший злочин, який не охоплювалося умислом інших співучасників. При якісному ексцес виконавець перериває виконання спільно задуманого і виконує дії, що не охоплювалися умислом інших співучасників; - кількісний ексцес виконавця може бути у випадку, якщо виконавець робить злочин, що охоплюється умислом інших співучасників, але з більш тяжкими наслідками, з іншим результатом або з використанням іншого способу вчинення злочину. Кількісний ексцес не перериває спільно розпочатого злочину, і тому узгоджене діяння в цілому відбувається.

При кількісному ексцесі співучасники відповідають або за незакінчений злочин (готування, замах), або за закінчений злочин, включений до їх умислу.

При якісному ексцес виконавець відповідає за сукупністю за приготування спільно задуманого злочину (якщо злочин є тяжким або особливо тяжким) та інше, фактично вчинене, злочин або за сукупністю скоєних злочинів. Інші співучасники притягуються до відповідальності або за готування до спільно задуманому злочину, або за той злочин, який спочатку охоплювалося їх умислом.

Як зазначено в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» від 07.02.2003 року № 2, при ексцесі виконавця, тобто коли один із співучасників вийшов за межі домовленості щодо обсягу злочинних дій і вчинив більш тяжкий або інший злочин (наприклад, при домовленості заподіяти потерпілому тілесні ушкодження позбавив його життя), за цей злочин повинен відповідати лише його виконавець, а інші особи - за злочини, вчинені ними в межах домовленості.

Згідно з п. 5 ст. 29 КК України співучасники не підлягають кримінальній відповідальності за діяння, вчинене виконавцем, якщо воно не охоплювалося їхнім умислом. Співучасники відповідають тільки за діяння , вчинені в межах угоди, що між ними відбулася. Вчинення дій, які не охоплюються умислом інших співучасників, не охоплюються поняттям співучасті у злочині. При ексцесі виконавця співучасники не підлягають відповідальності за вчинені виконавцем діяння. Інші співучасники відповідають тільки в межах угоди, тобто, за дії виконавця, які охоплювались їхнім умислом. Виконавець же, який допустив ексцес, відповідає на загальних підставах у повному обсязі за все ним вчинене.

Так, при вчиненні злочинних дій відносно ОСОБА_19 співучасники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 несуть відповідальність лише за діяння, вчинені в межах згоди (домовленості), що відбулась між ними та обвинуваченими ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Відхилення від такої домовленості призводить до ситуації, за якою вчинене виконавцем не підпадає під ознаки співучасті. Тобто, має місце ексцес виконавця, а саме вчинення ним діяння, яке не охоплюється умислом іншого співучасника. Оскільки, в такому випадку між виконавцем та іншим співучасником відсутній суб'єктивний зв'язок (єдність умислу) стосовно вчиненого, відповідальність за цей злочин несе тільки його виконавець. Інший співучасник повинен відповідати лише за злочин, вчинений виконавцем у межах домовленості з ними. Така правова оцінка дій співучасників при ексцесі виконавця характерна для співучасті як у формі співвиконавства, так і з розподілом ролей.

Згідно наданих стороною обвинувачення та досліджених матеріалів кримінального провадження, спричинення смерті потерпілому ОСОБА_19 не охоплювалось умислом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . В діях ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які попередньо змовившись, вчинили умисне вбивство, має місце ексцес виконавця, за який ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не можуть нести відповідальності. Дана позиція колегії суддів ґрунтується на відомостях, які зокрема відображені в протоколах проведення слідчих експериментів з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Так, як вбачається із даних зазначених зокрема в протоколі слідчого експерименту з ОСОБА_9 від 21 липня 2016 року, останній зазначив, «що ОСОБА_6 показав дім де проживає ОСОБА_19 в м. Кременець та сказав що його потрібно налякати, залякати, що він десь в чомусь провинився, чи щось там таке. Нанести кілька ударів, щоб залякати його просто. Будь-яких предметів для вчинення злочину ОСОБА_6 їм не давав». Злочин їм сказав вчинити ОСОБА_6 . Такого як відбити ноги чи руки потерпілому, такого сказано не було. Було сказано налякати його, так добре. Не потрібно його вбивати, наносити тілесних ушкоджень, які б ушкоджували життєво-важливі органи, такого сказано не було. ОСОБА_63 просто перестарався, оскільки я боровся з потерпілим та він мене почав бити».

Про відсутність умислу в ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на умисне вбивство ОСОБА_19 також свідчать і пояснення надані обвинуваченими ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 в судовому засіданні, про те, що у зв'язку із конфліктом, який виник в м. Кременець між потерпілим та обвинуваченими ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 сказав «дайте йому по губам».

Водночас жодного іншого належного та беззаперечного доказу про домовленість між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 з однієї сторони та ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , як виконавців з іншої сторони щодо спричинення саме смерті потерпілому колегії суддів надано не було та висновки обвинувачення в цій частині є припущенням досудового слідства.

В той же час колегія суддів враховує те, що 22.00 год. 26 травня 2016 року, ОСОБА_6 в ході телефонної розмови з ОСОБА_8 надав вказівку йому та ОСОБА_9 , які перебували неподалік місця проживання потерпілого ОСОБА_19 в м. Кременці, іти на територію його будинковолодіння та спричинити тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_19 . На вказане, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 зайшли на подвір'я домогосподарства потерпілого ОСОБА_19 , де у них виник умисел на вбивство потерпілого, що не охоплювалось їх попередньою спільною домовленістю з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 тобто без їх відому, дочекавшись потерпілого, проявивши ексцес виконавця, умисно з метою протиправного заподіяння смерті потерпілому з корисливих мотивів, здійснили напад на нього і дерев'яними палицями, які знайшли неподалік місця події нанесли йому численні удари в різні частини тіла, від чого ОСОБА_19 незадовго помер в лікувальному закладі.

За таких обставин суд приходить до висновку, що, умисно завдаючи потерпілому ОСОБА_19 численні удари палицями по тілу, від яких він помер, обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_8 діяли самостійно, вийшовши за межі заздалегідь обумовленого з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 злочину, змінили зміст умислу та вчинили більш тяжкий злочин.

Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження

Встановлені обставини свідчать, що дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , не охоплювалися умислом ОСОБА_9 та ОСОБА_8 і тому вони не можуть нести відповідальність за ст. 115 ч.2 КК України, а їх дії необхідно перекваліфікувати на ст. 121 ч.2 КК України.

До таких висновків колегія суддів приходить з дійсних та в межах доведених обставин подій, а також за обставин наявності ексцесу виконавця в діях ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

При цьому при вирішенні питання про наявність в діях ОСОБА_8 та ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.115 КК України та доводів сторони захисту про необхідність перекваліфікації їх дій зокрема на ч. 2 ст. 121 КК України, колегія суддів вважає їх необґрунтованими та такими, що спростовуються встановленими фактичними обставинами кримінального правопорушення.

Так, ст. 115 КК України передбачає відповідальність за умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

У свою чергу ч. 2 ст. 121 КК України передбачає відповідальність за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Умисне вбивство відрізняється від умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, і визначальним при цьому є спрямованість умислу винного, його суб'єктивне ставлення до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до таких наслідків характеризується необережністю.

Умисел має дві характерні ознаки - інтелектуальну і вольову. Інтелектуальна - це усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності та передбачення її суспільно небезпечних наслідків; вольова - наявність у суб'єкта бажання настання суспільно небезпечних наслідків від вчиненого ним діяння чи свідоме їх допущення.

Прямий умисел - це таке психічне ставлення до діяння і його наслідків, при якому особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 2 ст. 24 КК України).

Питання про наявність умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події, а також спосіб вчинення злочину, засоби та знаряддя злочину.

При цьому спосіб відображає насамперед причинний зв'язок між діяннями і наслідками. Певна залежність між способом і метою вчинення тих чи інших діянь виявляється в тому, що спосіб і засоби вчинення злочинів обираються особою відповідно до поставленої цілі. Ціль є передумовою усвідомлення особою результатів і наслідків своїх діянь, що проявляється у способі вчинення діянь.

Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.

З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що сукупність наведених доказів переконливо свідчить про те, що поведінка обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до та після вчинення злочину, послідовність їх дій, механізм, характер, спосіб завдання тілесних ушкоджень, а саме завдання багаточисленних ударів дерев'яними палицями довжиною близько 1 метра та шириною близько 4-5 см. по голові, тулубу та кінцівках ОСОБА_19 , сила ударів та локалізація тілесних ушкоджень, зокрема відкрита черепно-мозкова травма з переломом кісток склепіння та основи черепа, з крововиливами у речовину та під оболонки головного мозку; повні поперечні переломи 5,7,8,9,10,11-го лівих ребер по лопатковій лінії зі зміщенням проксимальних кінців у плевральну порожнину з ушкодженням пристінкової плеври і міжреберних м'язів та тканини лівої легені з масивною внутрішньо-плевральною кровотечею (близько 1000 мл.); вертикальний наскрізний під гребеневий перелом лівої лопатки та поперечний надгребневий перелом правої лопатки; крайові переломи остистих паростків 2,7,8-гогрудних хребців, а також залишення останнього після нанесення таких тілесних ушкоджень в безпорадному стані без надання медичної допомоги, безумовно, вказують на умисел та спрямованість їх дій саме на позбавлення життя потерпілого.

При цьому колегія суддів критично оцінює покази обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо їхніх посилань на те, що кожен з них наніс незначні тілесні ушкодження потерпілому та виявлені ушкодження могли виникнути від дій іншого з них, вважає їх суперечливими, неправдивими, неспроможними та спрямованими на уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки вказані їх показання, а також дана позиція сторони захисту повністю спростовується в своїй сукупності доказами, що були дослідженими та проаналізованими колегією суддів.

Зокрема, під час досудового розслідування, в процесі проведення слідчих експериментів, та в судовому засіданні обвинувачені вказали на кількість та спрямованість ударів нанесених кожним з них потерпілому ОСОБА_19 . Саме спільна участь обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні 26 травня 2016 року умисного вбивства ОСОБА_19 , стверджується у своїй сукупності іншими дослідженими колегією суддів доказами, з яких слідує, що, обвинувачені разом проникли на подвір'я потерпілого, де спільно нанесли палицями йому численну кількість ударів, після чого разом з місця вчинення злочину втекли автомобілем, яким безпосередньо здійснювали стеження за ОСОБА_19 і ніхто із обвинувачених навіть не робив спроб повідомити про особливо тяжкий злочин, як слідує з їхніх показань, вчиненого іншим, правоохоронні органи.

При вирішенні питання про наявність в діях обвинувачених кваліфікуючої ознаки вчинення злочину організованою групою, колегія виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.28 КК України, злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Як вбачається із роз'яснень наданих в п.9 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями», під організованою групою, належить розуміти внутрішньо стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке було попередньо утворене з метою вчинення ряду злочинів або тільки одного, який потребує ретельної довготривалої підготовки. Таку групу слід вважати утвореною з моменту досягнення її учасниками домовленості про вчинення першого злочину за наявності планів щодо подальшої спільної злочинної діяльності.

За змістом ч.3 ст.28 КК України злочин визнається вчиненим організованою групою лише в тому випадку, коли таку групу утворено попередньо, отже, має бути доведено, що вчиненню злочину організованою групою передували дії щодо її утворення, злочинна діяльність групи мала плановий характер, ця діяльність здійснюється з розподілом функцій учасників групи, виділення яких пов'язане із вчиненням запланованих групою діянь.

Обов'язковою конструктивною ознакою організованої групи, яка виділяє цю форму співучасті, є не попередня змова, а стійкість групи, тобто набуття нею таких внутрішніх механізмів, які убезпечують її існування, і спроможність протидіяти дезорганізуючим факторам (зовнішнім чи внутрішнім).

Стійкість організованої групи не можна розуміти тільки як ступінь деталізації злочинного плану і розподілу обов'язків між учасниками об'єднання. Ці критерії не є свідченням стійкості, а, як правило, визначаються характером злочину, який готується.

Як вбачається із досліджених матеріалів кримінального провадження, група обвинувачених (співучасників) утворилася одномоментно в травні 2016 року і розпалася одразу ж після вчинення кримінального правопорушення.

Встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 здійснював підготовку і розробляв план вчинення злочину не завчасно, а вже безпосередньо у м. Тернопіль куди він прибув разом із іншими обвинуваченими. Вже в м. Тернополі він придбав автомобіль «Ауді», на якому затонував вікна, придбав gps-трекери - пристрої для дистанційного спостереження за місцезнаходженням обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та зокрема потерпілого, надавав вказівки обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 стежити за потерпілим та в вибраний ним час та місці спричинити йому тілесних ушкоджень. Обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , перебуваючи у м. Кременець не мали чіткого плану дій та поведінки і діяли на власний розсуд: визначали місця стеження за потерпілим, вільно спілкувались із жителя вказаного населеного пункту, вживали продукти харчування та алкогольні напої, які придбавали в місцевих продуктових магазинах, а саме знаряддя вчинення злочину, зокрема дерев'яні палиці підготували безпосередньо перед вчиненням злочину. Обвинувачений ОСОБА_7 виконував другорядні завдання та вказівки ОСОБА_6 , а саме, винайняти квартиру, обміняти і передати грошові кошти, купити сім-картки операторів стільникового зв'язку, інші технічні засоби, підтримувати зв'язок з іншими співучасниками, настроїти та здійснити стеження за допомогою комп'ютерної техніки, gps-трекерів за ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та зокрема потерпілим. При цьому 26 травня 2016 р. він самостійно залишив найману квартиру та повернувся потягом додому у м. Кривий Ріг.

Вищенаведені колегією суддів обставини дають підстави вважати, що група обвинувачених не мала стійкості, внутрішньої дисципліни та чіткого, заздалегідь розробленого плану вчинення злочину. Отже, аналіз і оцінка дій обвинувачених, які передували вчиненню злочину і після нього свідчать, що мало місце не діяльність організованої групи і вчинення злочину у складі такої складної форми співучасті, а вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, тобто в менш простій формі співучасті, що передбачено як ч.2 ст.121 КК України так і п.12 ч.2 ст.115 КК України.

Тому, колегія суддів вважає, що з обвинувачення підлягає виключенню така кваліфікуюча ознака злочину передбачена п.3 ст.28 КК України, як вчинення злочину організованою групою, як така, що не знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Окрім цього не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду така кваліфікуюча ознака інкримінована обвинуваченим як, вчинення злочину з особливою жорстокістю.

Так, пунктом 8 постанови Пленуму ВСУ від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», роз'яснено, що умисне вбивство визнається вчиненим з особливою жорстокістю, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, в тому числі з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних (шляхом зганьблення честі, приниження гідності, заподіяння тяжких душевних переживань, глумління тощо) страждань, а також якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань.

При вирішенні питання щодо наявності в діях винної особи складу кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК, слід враховувати, що така кваліфікація може мати місце лише в тому випадку, коли буде доведено, що спосіб позбавлення потерпілого життя свідчить про особливу жорстокість злочину і вона охоплювалась умислом винного.

При цьому особливою жорстокістю слід вважати умисну дію (або бездіяльність), що супроводжує або наступає за насильницьким злочином, є необов'язковою для його вчинення і настання звичайних для злочину наслідків, що полягає в заподіянні потерпілому або його близьким додаткового, як правило, тяжкого фізичного або психічного страждання, тобто винний усвідомлює, що він вчиняє діяння, які є надмірними для досягнення злочинного наслідку та обирає спосіб вчинення злочину, який охоплює діяння зайві (надмірні) для позбавлення життя потерпілого.

Кваліфікуючи дії обвинувачених як вчинення злочину з особливою жорстокістю, орган досудового розслідування вказав на велику чисельність ударів нанесених обвинуваченими ОСОБА_8 , ОСОБА_9 потерпілому ОСОБА_19 .

Разом з тим, стороною обвинувачення в ході судового розгляду не доведено та не надано колегії суддів доказів на підтвердження того, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , завдаючи ОСОБА_19 ударів, з метою позбавити його життя, свідомо бажали не лише вбити потерпілого, а й того, щоб він відчував додаткові страждання, які не були б необхідними для настання його смерті.

З врахуванням вказаного, колегія суддів вважає, що з обвинувачення підлягає виключенню така кваліфікуюча ознака злочину передбачена п.4 ч.2 ст.115 КК України, як вчинення злочину з особливою жорстокістю, що не знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.

Разом з тим колегія суддів вважає, що в діях обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 наявна така кваліфікуюча ознака кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України, як вчинення злочину на замовлення. Даний кваліфікуючий склад злочину, передбачений п.11 ч.2 ст.115 КК України, наявний і в діях ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Окрім цього в діях останніх наявний також кваліфікуючий склад злочину передбачений п.6 ч.2 ст.115 КК України, як умисне вбивство з корисливих мотивів, виходячи за наступного.

Пунктами 10, 15 постанови Пленуму ВСУ від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», роз'яснено, що як учинене з корисливих мотивів умисне вбивство кваліфікується в разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків (одержати спадщину, позбавитися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину.

Умисне вбивство, вчинене на замовлення - це умисне позбавлення життя потерпілого, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов'язується позбавити потерпілого життя, а замовник - вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи нематеріального характеру або ж не вчинювати їх.

У випадках, коли умисне вбивство на замовлення вчинюється з метою одержання від замовника грошей, матеріальних цінностей чи інших вигод матеріального характеру (тобто з корисливих мотивів), дії виконавця кваліфікуються за пунктами 6 і 11 ч. 2 ст. 115 КК України.

Враховуючи здобуті в ході досудового розслідування докази, зокрема як вбачається із даних, що містяться в протоколі проведення слідчого експерименту з ОСОБА_9 від 21 липня 2016 року, який є належним та допустимим доказом, колегія суддів приходить до переконання про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 115 КК України ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на замовлення, з корисливих мотивів, а ОСОБА_6 та ОСОБА_7 передбаченого ч.2 ст.121 КК України на замовлення.

Окрім цього колегія суддів критично оцінює показання обвинувачених в частині того, що вони приїхали в м. Тернопіль не з метою вчинення кримінального правопорушення, а для покупки вживаних трьох автомобілів виходячи з наступного. Як встановлено в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_7 не мають документів на право керування транспортними засобами та особливих навиків керування транспортним засобом, отже кожний з них не зміг би виконувати роль водія на великі дистанції при умові купівлі автомобілів. Згідно загальнодоступної інформації у м. Тернополі, Тернопільській області та зокрема в м.Кременці відсутні розвинуті спеціалізовані ринки з продажу вживаних автомобілів. Придбання автомобіля «Ауді» та подальше затемнення його вікон було необхідним лише для забезпечення співучасників групи автотранспортом, стеження за потерпілим, способом його життя, пересування та вчинення злочину. Показаннями очевидців встановлено, що як 25 так і 26 травня 2016 р. автомобіль «Ауді» бежевого кольору, якими користувалися обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_8 постійно перебував на вул. Дубенська в м. Кременці неподалік місця проживання потерпілого ОСОБА_19 , тобто жодних дій з метою пошуку інших автомобілів з метою їх купівлі, як про це зазначалось обвинуваченими не здійснювалось. Обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_8 достатньо орієнтувались на місцевості в м. Кременці, а саме, як вбачається із їх пояснень не знаючи про місце проживання потерпілого в темну пору доби безперешкодно знайшли його помешкання. Одразу ж після вчинення кримінального правопорушення усі без виключення обвинуваченні покинули територію як м. Тернополя так і Тернопільської області, так і не досягнувши вигаданої на думку колегії суддів мети купівлі автомобілів. З врахуванням вищевказаного, колегія суддів вважає таку позицію обвинувачених ніщо іншим як способом захисту направленим на уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.

Таким чином, колегія суддів, проаналізувавши наведені обставини, поза будь яким розумним сумнівом, зберігаючи відповідно до вимог ч.6 ст.22 КПК України об'єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшла до переконання про доведеність винуватості обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення та їх дії слід кваліфікувати:

- ОСОБА_6 за ч.3 ст.27 ч.2 ст.121 КК України - організація умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб, на замовлення;

- ОСОБА_7 за ч.5 ст.27 ч.2 ст.121 КК України - пособництво в умисному тяжкому тілесному ушкодженню, тобто умисному тілесному ушкодженню, небезпечному для життя в момент заподіяння, вчиненому групою осіб, на замовлення;

- ОСОБА_8 за п.п. 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, на замовлення;

- ОСОБА_9 за п.п. 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, на замовлення.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 колегія суддів відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його вік та стан здоров'я, позивну характеристику за місцем проживання, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, відсутність обставин, які б пом'якшували чи б обтяжували покарання.

Окрім цього, колегія суддів враховує те, що обвинувачений ОСОБА_6 будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів згідно ухвали Верховного Суду України від 29 листопада 2005 року, покарання за якою відбуте повністю, на шлях виправлення не встав та знову вчинив умисний тяжкий злочин проти здоров'я особи.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що з врахуванням відсутності обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, відношення обвинуваченого ОСОБА_6 до вчиненого злочину та відсутності негативної оцінки ним своїх дій, відсутності запевнення суду про щире розкаяння у вчиненому та вияву співчуття потерпілій, участі і ролі у вчиненні кримінального правопорушення, а тому виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції його від суспільства є неможливим. При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що покарання є заходом примусу, від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими так і іншими особами, а тому вважає, що обвинуваченому ОСОБА_6 слід призначити покарання за ч.3 ст.27 ч.2 ст.121 КК України у виді позбавлення волі строком наближеним до максимального, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 слід рахувати з моменту його затримання, тобто з 08 червня 2016 року.

На підставі п.1 ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року) в строк покарання призначеного ОСОБА_6 необхідно зарахувати термін його попереднього ув'язнення з 08 червня 2016 року (з моменту його затримання) по дату винесення вироку включно, тобто по 03 липня 2020 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, продовжений колегією суду до 01 серпня 2020 року, слід продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, тобто до 02 вересня 2020 року.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 колегія суддів відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його вік та стан здоров'я, відсутність обставин, які б пом'якшували чи б обтяжували покарання. Окрім цього колегією суддів враховується те, що обвинувачений будучи раніше судимим за вчинення умисних злочинів, на шлях виправлення не встав та знову вчинив умисний тяжкий злочин.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що з врахуванням відсутності обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, відношення обвинуваченого ОСОБА_7 до вчиненого злочину та відсутності негативної оцінки ним своїх дій, його участі і ролі у вчиненні кримінального правопорушення, а тому виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції його від суспільства є неможливим, а тому вважає, що обвинуваченому ОСОБА_7 слід призначити покарання за ч.5 ст.27 ч.2 ст.121 КК України у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 слід рахувати з моменту взяття його під варту, тобто з 07 червня 2016 року.

На підставі п.1 ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року) в строк покарання призначеного ОСОБА_7 необхідно зарахувати термін його попереднього ув'язнення з 07 червня 2016 року (з моменту взяття його під варту) по дату винесення вироку включно, тобто по 03 липня 2020 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід застосований до обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, продовжений колегією суддів до 01 серпня 2020 року, слід продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, тобто до 02 вересня 2020 року.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 колегія суддів відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його вік та стан здоров'я, позивну характеристику за місцем проживання, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, відсутність обставин, які б пом'якшували чи б обтяжували покарання. Окрім цього колегією суддів враховується те, що обвинувачений будучи раніше судимим за вчинення умисних злочинів, на шлях виправлення не встав та знову вчинив умисний корисливий особливо тяжкий злочин.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що з врахуванням відсутності обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, відношення обвинуваченого ОСОБА_8 до вчиненого злочину та відсутності негативної оцінки ним своїх дій, участі і ролі у вчиненні кримінального правопорушення, відсутності запевнення суду про щире розкаяння у вчиненому та вияву співчуття потерпілій, а тому виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції його від суспільства є неможливим, а тому вважає, що обвинуваченому ОСОБА_8 слід призначити покарання за п.п. 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Строк відбуття покарання ОСОБА_8 слід рахувати з моменту взяття його під варту, тобто з 07 червня 2016 року.

На підставі п.1 ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року) в строк покарання призначеного ОСОБА_8 необхідно зарахувати термін його попереднього ув'язнення з 07 червня 2016 року (з моменту взяття його під варту) по дату винесення вироку включно, тобто по 03 липня 2020 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід застосований до обвинуваченого ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою, продовжений колегією суддів до 01 серпня 2020 року, необхідно продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, тобто до 02 вересня 2020 року.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_9 колегія суддів відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його вік та стан здоров'я, відсутність обставин, які б пом'якшували чи б обтяжували покарання. Окрім цього колегією суддів враховується те, що обвинувачений будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення не встав та знову вчинив умисний корисливий особливо тяжкий злочин.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що з врахуванням відсутності обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, відношення обвинуваченого ОСОБА_9 до вчиненого злочину та відсутності негативної оцінки ним своїх дій, участі і ролі у вчиненні кримінального правопорушення, відсутності запевнення суду про щире розкаяння у вчиненому та вияву співчуття потерпілій, а тому виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції його від суспільства є неможливим, а тому вважає, що обвинуваченому ОСОБА_9 слід призначити покарання за п.п. 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Крім цього, колегія суддів враховує, те що обвинувачений ОСОБА_9 засуджений вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 28 грудня 2015 року за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки. Оскільки кримінальне правопорушення, за яке обвинувачений ОСОБА_9 притягується до кримінальної відповідальності по даному провадженні було вчинено останнім під час дії іспитового строку, остаточне покарання йому слід призначити у відповідності до вимог ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднавши до покарання за даним вироком невідбуту частину покарання за попереднім вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 28 грудня 2015, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення, перевиховання та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Строк відбуття покарання ОСОБА_9 слід рахувати з моменту його затримання, тобто з 16 липня 2016 року.

На підставі п.1 ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року) в строк покарання призначеного ОСОБА_9 необхідно зарахувати термін його попереднього ув'язнення з 16 липня 2016 року (з моменту його затримання) по дату винесення вироку включно, тобто по 03 липня 2020 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід застосований до обвинуваченого ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою, продовжений колегією суддів до 01 серпня 2020 року, слід продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, тобто до 02 вересня 2020 року.

Прокурором відділу прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі Фінансового управління Кременецької районної державної адміністрації до обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 заявлено цивільний позов про солідарне відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_19 на суму 1425,18 грн. Так, згідно інформації Кременецької комунальної центральної районної лікарні потерпілий перебував на лікуванні з 26 по 27 травня 2016 року. Вартість лікування та перебування потерпілого в закладі охорони здоров'я становить 1425,18 грн.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. За наведених обставин, позовні вимоги прокурора відділу прокуратури Тернопільської області підлягають до задоволення та з обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 слід стягнути солідарно 1425,18 грн. затрачених закладом охорони здоров'я на лікування потерплого від злочину.

В ході розгляду кримінального провадження потерпілою ОСОБА_69 заявлено цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про солідарне стягнення моральної шкоди заподіяної злочином на загальну суму 4000000 грн. Позовну заяву обґрунтовує тим, що її чоловіку ОСОБА_19 за вказівкою ОСОБА_6 було спричинено обвинуваченими (співвідповідачами за позовом) ОСОБА_9 та ОСОБА_8 численні тілесні ушкодження (голови грудей, кінцівок), які відносяться до тяжких, від яких він помер, чим вчинили вбивство потерпілого. Зазначає, що діями обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 спричинено значної моральної шкоди, яка виразилась у душевних стражданнях через втрату чоловіка ОСОБА_19 , з яким тривалий час перебували у шлюбі, порушення життєвих зв'язків, обмеження сімейного життя, через непоправну втрату близької людини, батька двох дітей. Вона переживала почуття страху, самотності та стресу та неспокою. Біль утрати турбує її та завдає невимовні душевні страждання. При цьому, потерпіла у прохальній частині позову визначила розмір відповідальності кожного відповідача у частці ( по 1000000 грн. з кожного).

Вирішуючи цивільний позов потерпілої суд виходить із наступних обставин справи та вимог закону.

Згідно ст. 127 КПК України, передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням, або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Крім цього, у відповідності до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” визначено, що під моральною шкодою, слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При цьому, за змістом ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Також, згідно зі ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність; за заявою потерпілого суд може визначити відповідальність таких осіб у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Отже, за змістом законодавчих положень суд не позбавлений права змінити солідарний порядок стягнення коштів на дольовий, і така зміна залежить від позиції потерпілого.

Вказана позиція висловлена у Постанові Колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі №396/1802/17 провадження № 51-9558 км 18.

Потерпіла ОСОБА_12 надаючи пояснення у судовому засіданні підтримала заявлений нею цивільний позов, однак не зауважувала щодо солідарного порядку відшкодування моральної шкоди відповідачами, а просила стягувати з кожного по 1000000 грн., тим самим, вказавши на її позицію щодо визначення відповідальності за цивільним позовом кожного обвинуваченого в частці.

Таким чином, вирішуючи заявлений потерпілою ОСОБА_12 цивільний позов, суд враховує характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, ступінь вини відповідачів у справі, які завдали моральної шкоди, що є підставою для відшкодування. Також, при визначенні розміру відшкодування судом враховуються вимоги розумності і справедливості.

Зокрема, з врахуванням вищенаведеного, суд зауважує, що вбивство людини, неминуче завдає моральних страждань близьким родичам, що ґрунтується на загальних людських засадах, що не потребує доведення жодними додатковими доказами. Поведінка позивача в судовому засіданні указує на глибину завданих їй страждань, через непоправну втрату близької людини - чоловіка та батька двох дітей.

Однак, суд виходячи з засад розумності, аналізуючи вимоги національного законодавства, а також рішення ЄСПЛ у випадку прийняття рішення у справах про порушення ст.2 «Право на життя» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» вважає, що заявлені позивачем вимоги підлягають до часткового задоволення. При цьому, також враховується обсяг та глибина, спричинених фізичних та душевних страждань потерпілій внаслідок неправомірних дій обвинувачених, її непоправна втрата чоловіка, роль і ступінь кожного обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення та заподіянні моральної шкоди, завданих спричиненням тяжких тілесних ушкоджень та умисним вбивством ОСОБА_19 , кваліфікація їх дій, а тому приходить до висновку про підставність заявлених позовних вимог та необхідності стягнення моральної шкоди з кожного обвинуваченого на користь потерпілого в частці, а саме з обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у розмірі по 600000 грн. з кожного, а з обвинуваченого ОСОБА_7 у розмірі 300000 грн., що буде відповідати принципам законності, справедливості та обґрунтованості.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення молекулярно-генетичної експертизи № 10/494 від 04 жовтня 2016 року в сумі 3307,75 грн, які суд вважає, слід стягнути з обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 в користь держави в рівних долях, оскільки такі витрати виникли при проведенні експертиз речових доказів в межах даного кримінального провадження.

Арешти, накладені на майно згідно: ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 червня 2016 року (а.м.к.п. 31-33 Т.3); ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 липня 2016 року (а.м.к.п. 68 Т. 3); ухвали слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 30 травня 2016 року (а.м.к.п. 25-26 Т. 4); ухвали слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 22 липня 2016 року (а.м.к.п. 110-111 Т.4); ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 червня 2016 року (а.м.к.п. 122 Т. 4); ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 червня 2016 року (а.м.к.п. 142-143 Т. 4) та ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 червня 2016 року (а.м.к.п. 151 Т. 4) слід скасувати після набрання вироком законної сили. Долю речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, колегія суддів -

ЗАСУДИЛА:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.2 ст.121 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту його затримання, тобто з 08 червня 2016 року.

На підставі п.1 ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року) в строк покарання призначеного ОСОБА_6 зарахувати термін його попереднього ув'язнення з 08 червня 2016 року (з моменту його затримання) по дату винесення вироку включно, тобто по 03 липня 2020 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, тобто до 02 вересня 2020 року.

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.121 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 8 (восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту взяття його під варту, тобто з 07 червня 2016 року.

На підставі п.1 ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року) в строк покарання призначеного ОСОБА_7 зарахувати термін його попереднього ув'язнення з 07 червня 2016 року (з моменту взяття його під варту) по дату винесення вироку включно, тобто по 03 липня 2020 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід застосований до обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, тобто до 02 вересня 2020 року.

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Строк відбуття покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту взяття його під варту, тобто з 07 червня 2016 року.

На підставі п.1 ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року) в строк покарання призначеного ОСОБА_8 зарахувати термін його попереднього ув'язнення з 07 червня 2016 року (з моменту взяття його під варту) по дату винесення вироку включно, тобто по 03 липня 2020 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід застосований до обвинуваченого ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою, продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, тобто до 02 вересня 2020 року.

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 13 (тринадцяти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

У відповідності до ст.71 КК України, за сукупністю вироків до покарання за даним вироком частково, у виді 6 (шести) місяців позбавлення волі, приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 28 грудня 2015 року, та призначити остаточне покарання ОСОБА_9 у виді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Строк відбуття покарання ОСОБА_9 рахувати з моменту його затримання, тобто з 16 липня 2016 року.

На підставі п.1 ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року) в строк покарання призначеного ОСОБА_9 зарахувати термін його попереднього ув'язнення з 16 липня 2016 року (з моменту його затримання) по дату винесення вироку включно, тобто по 03 липня 2020 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід застосований до обвинуваченого ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою, продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, тобто до 02 вересня 2020 року.

Цивільний позов прокурора відділу прокуратури Тернопільської області (адреса місцезнаходження вул. Листопадова, 4 м. Тернопіль) в інтересах держави в особі Фінансового управління Кременецької районної державної адміністрації (адреса місцезнаходження м. Кременець, вул. Шевченка, 56) до обвинувачених ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ), ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання АДРЕСА_4 ), ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця проживання АДРЕСА_5 ) - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в користь держави в особі Фінансового управління Кременецької районної державної адміністрації (УК у Кременецькому районі/Кременецький район/240603 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37766394 Рахунок отримувача: UA818999980314090544000019316 МФО 899998 (інші надходження) 1425,18 грн. (одна тисяча чотириста двадцять п'ять гривень вісімнадцять копійок) витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_19 .

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительки АДРЕСА_18 ) до ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ), ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання АДРЕСА_4 ), ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця проживання АДРЕСА_5 ) про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_12 моральну шкоду в сумі 600000 (шістсот тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_12 моральну шкоду в сумі 600000 (шістсот тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_12 моральну шкоду в сумі 600000 (шістсот тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_12 моральну шкоду в сумі 300000 (триста тисяча) гривень.

В решті заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 процесуальні витрати за проведення: молекулярно-генетичної експертизи № 10/494 від 04 жовтня 2016 року в сумі 3307,75 грн (три тисячі триста сім гривень сімдесят п'ять копійок), в рівних долях з кожного, по 826,93 грн (вісімсот двадцять шість гривень дев'яносто три копійки) в користь держави (УК у м Тернополі/м.Тернопіль/24060300 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37977726 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA348999980313030115000019751 Код класифікації доходів бюджету: 24060300).

Після набрання вироком законної сили:

- скасувати арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 червня 2016 року (а.м.к.п. 31-33 Т.3) на речі, вилучені під час особистого обшуку 08 червня 2016 р. у ОСОБА_6 , при цьому: грошові кошти на загальну суму 38133 (тридцять вісім тисяч сто тридцять три) гривні, які знаходяться в Тернопільській філії ПАТ КБ «Приватбанк», згідно акту прийому - передачі №96 від 15 вересня 2016 р. - звернути в користь потерпілої ОСОБА_12 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином; речі, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Кременецького ВП ГУНП в Тернопільській області, згідно постанови слідчого від 09 червня 2016 р., а саме: технічний паспорт на автомобіль марки «Audi 80», державний номерний знак НОМЕР_2 , виданий на ім'я ОСОБА_70 - конфіскувати; посвідчення водія, видане на прізвище ОСОБА_21 , № НОМЕР_17 , видане Криворізьким ВРЕР; технічний паспорт на автомобіль ВАЗ 21099 № НОМЕР_18 , пропуск № 008352, виданий на прізвище ОСОБА_21 , картка метро, видана на прізвище ОСОБА_21 , талон попереджень до посвідчення водія серії НОМЕР_19 , виданий на прізвище ОСОБА_21 , посвідчення № 411, видане на прізвище ОСОБА_21 - направити в ГУНП в Дніпропетровській області для повернення власнику; всі інші речі, вилучені під час особистого обшуку 08 червня 2016 р. у обвинуваченого ОСОБА_6 - повернути ОСОБА_6 ;

- скасувати арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 липня 2016 року (а.м.к.п. 68 Т. 3) на речі, вилучені під час особистого обшуку 16 липня 2016 р. ОСОБА_9 , які знаходяться в камері зберігання речових доказів Кременецького ВП ГУНП в Тернопільській області, згідно постанови слідчого від 16 липня 2016 р., при цьому мобільний телефон марки Samsung DUOS, чорного кольору, 1 - ІМЕІ НОМЕР_20 , 2 - ІМЕІ НОМЕР_20 та двома сім-картами: Life № НОМЕР_21 і Київстар № НОМЕР_22 - знищити; посвідчення водія на прізвище ОСОБА_71 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , № НОМЕР_23 від 08.10.2013 року, видане ЦНП ПзВАТЗ Кривий Ріг УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області - направити в ГУНП в Дніпропетровській області для повернення власнику; всі інші речі повернути ОСОБА_9 ;

- скасувати арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 30 травня 2016 року (а.м.к.п. 25-26 Т. 4) на речі, вилучені 27 та 28 травня 2016 р. під час огляду місця події по АДРЕСА_8 , які знаходяться в камері зберігання речових доказів Кременецького ВП ГУНП в Тернопільській області згідно постанови слідчого від 28.05.2016 р., при цьому: пару взуття бежевого кольору, джинси синього кольору, футболку помаранчевого кольору, куртку темно-синього кольору, ремінь чорного кольору повернути потерпілій ОСОБА_12 ; інші речові докази, вилучені 27 та 28 травня 2016 р. під час огляду місця події - знищити;

- скасувати арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 22 липня 2016 року (а.м.к.п. 110-111 Т.4) на автомобіль марки «Audi 80», 1985 року випуску, бежевого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , та конфіскувати зазначений автомобіль в дохід держави; сім-карту оператора «Лайф» та мікрочастинки, вилучені з салону автомобіля марки «Audi 80», державний номерний знак НОМЕР_2 , які знаходяться в камері зберігання речових доказів Кременецького ВП ГУНП в Тернопільській області в спецпакетах №№3525139, 3525138, 3525199 - знищити;

- скасувати арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 червня 2016 року (а.м.к.п. 122 Т. 4) на речі, вилучені під час обшуку 06 червня 2016 р. у квартирі, де проживав обвинувачений ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_3 , які знаходяться в камері зберігання речових доказів Кременецького ВП ГУНП в Тернопільській області, згідно постанови слідчого від 03 червня 2016 р. та повернути дані речі ОСОБА_7 ;

- скасувати арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 червня 2016 року (а.м.к.п. 142-143 Т. 4) на речі, вилучені під час обшуку 10 червня 2016 р. з автомобіля марки «Шевроле Еванда», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_6 , які знаходяться в камері зберігання речових доказів Кременецького ВП ГУНП в Тернопільській області, згідно постанови слідчого від 03 червня 2016 р., при цьому сліди папілярних відбитків пальців рук - знищити; темно - сині шорти зі слідами крові потерпілого ОСОБА_19 - знищити. Всі інші речі повернути ОСОБА_6 .

- скасувати арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 червня 2016 року (а.м.к.п. 151 Т. 4) на речі, вилучені під час обшуку 06 червня 2016 р. у квартирі, де проживав обвинувачений ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_16 , які знаходяться в камері зберігання речових доказів Кременецького ВП ГУНП в Тернопільській області, згідно постанови слідчого від 06 червня 2016 р. та повернути дані речі ОСОБА_8 .

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3