30.06.2020 Справа №607/6072/20
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Вийванко О.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Тернопільського відділення поліції Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч.1 ст.130, ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Тернопільським відділенням поліції Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області направлено в Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст.130, ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 465729 від 06.04.2020 р. вбачається, що 06.04.2020 р. о 00 год. 40 хв. в с. В.Гаї по вул. Незалежності, 35 Тернопільського району Тернопільської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Кіа Черато» номерний знак « НОМЕР_1 » з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Драгер Алкотест 6820» та огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння в медичному закладі, водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
Крім цього, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 465728 від 06.04.2020 р. вбачається, що 06.04.2020 р. о 00 год. 30 хв. в с. В.Гаї по вул. Незалежності, 35 Тернопільського району Тернопільської області водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Кіа Черато» номерний знак « НОМЕР_1 », не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, з'їхавши в рів стічних вод, що спричинило перекидання автомобіля, внаслідок чого даний автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушив п.2.3, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак у попередньому судовому засіданні надав пояснення, згідно яких свою вину у вчиненні даного правопорушення не визнає, оскільки не керував даним автомобілем. У зв'язку із тим, що він не вчиняв дане правопорушення, вважає, що провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 та ст.124 КУпАП, слід закрити, із-за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що він їхав на своєму автомобілі в сторону с. В ОСОБА_3 та побачив перекинутий автомобіль «Кіа Черато» номерний знак « НОМЕР_1 ». Факту керування ОСОБА_1 даним автомобілем та факту його відмови від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, він не бачив.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, вважає, що провадження в справі підлягає закриттю, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, у тому числі, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, порушення якого інкримінується ОСОБА_1 водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з вимогами п. 6 Розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
У судове засідання свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не з'явилися, однак неодноразово про місце та час розгляду даної справи повідомлялися належним чином.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які належні та достовірні докази, які б підтверджували факт керуванням ОСОБА_1 даним транспортним засобом. Обставини викладені у протоколі не підтверджуються наявними у справі доказами.
Крім цього, згідно ст. 124 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена цією статтею настає за порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
В результаті дослідження матеріалів адміністративної справи, встановлено, що в результаті ДТП пошкоджень інших транспортних засобів, крім вищевказаного автомобіля, не зафіксовано, факту завдання шкоди та розміру завданих збитків іншому майну не встановлено.
Відповідно до вимог п."а" ч. 3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення повинен бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, положення Конвенції стосуються й обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення. Вказана судова інстанція приймає до свого провадження і заяви щодо рішень судів про накладення на осіб адміністративних стягнень, оскільки вважає, що в силу суворості санкцій такі справи за суттю є кримінальними, а адміністративні покарання фактично носять кримінальний характер з усіма гарантіями ст.6 Конвенції (п.55 рішення у справі «Гурепко проти України»; п.21 рішення у справі «Надточій проти України»).
Таким чином, суперечливий виклад суті адміністративного правопорушення, є порушенням права на захист через те, що особа позбавлена можливості знати від якого звинувачення їй захищатися.
В силу ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, Європейський Суд з прав людини у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Таким чином, враховуючи суперечливу суть адміністративного правопорушення, викладену у протоколі, суд приходить до переконання, що такий протокол не може вважатись належним та допустимим доказом у справі, оскільки при його складанні не були дотриманні вимоги ст.254 КУпАП та порушенні законні права на захист.
Докази на підтвердження факту керуванням ОСОБА_1 даним транспортним засобом в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні, а нормами КУпАП не покладено на суд обов'язку збирання доказів у справі, тому суд, у відповідності до принців дизпозитивності та безсторонності, приймає рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.
Положеннями ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП визначено, що суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.
Згідно з вимогами ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно з вимогами ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, оскільки факту керуванням ОСОБА_1 даним транспортним засобом в матеріалах справи про адміністративне правопорушення не встановлено, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 пошкодження іншого майна, крім власного, передбаченого ст.124 КУпАП, не допустив, суд вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, слід закрити, у зв'язку з відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст. 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130, ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяО. М. Вийванко